Толерантність. методична розробка для вчителів та учнів 7-8 класів

30.12.2000

30.12.2000

„Дух і Літера“ – часопис Центру європейських гуманітарних досліджень НаУКМА:
...На щастя, ми вже (чи ще) маємо в Україні незалежні видання, які не є єдиним, а все ж, мабуть, найповнокровнішим елементом нашого новонародженого і ще дуже слабкого громадянського суспільства.
Саме на нього ми орієнтуємось і саме його маємо намір підтримувати, сподіваючись на взаємність. Що ж до держави, то вона буде такою, якою її зробить суспільство. Ми не пропонуємо їй своїх послуг і не випрошуємо „опіки“. Вона й так уже робить чимало для української культури: не садить митців у тюрму, не переслідує їх ні за тексти, ні за розмови, ні за самвидав, ні за тамвидав, не цензурує нікого і не цькує, словом – поводиться набагато шляхетніше, ніж усі попередні держави, в яких українцям випало жити.
А все інше нехай і далі залежить від нас самих.
Микола Рябчук („Слово до читача“)

...Можна безкінечно сперечатися про законність, про право, про саме правосуддя, тому що, на жаль, не завжди легко провести межу між Літерою та Духом. Але честь – це щось непорушне. Вона диктує свої закони старому й дитині, біднякові й багатієві, вченому й неуку – здається, нею наділені навіть благородні тварини. Честь – це сіль землі. Хоч людині, хоч народові, які загубили честь, не минути морального розкладу, смердюче тління торкнеться їх дуже швидко...
Сила вміє вдавати з себе правосуддя, вона багата й наймає різних адвокатів та крутіїв. Але якщо вона, посміхаючись, давить слабких, а потім починає розмови про честь, навіть маленькі діти сміятимуться їй в обличчя...
Жорж Бернанос („Цинізм сили та облуда права“, травень 1940 р.)  „Дух і Літера“, №1-2, 1997

Тема сочинения-эссе А.Недосекиной (г.Днепропетровск):„Достоинство человека и служба в армии“

30.12.2000

Из работ четвертого всеукраинского конкурса

Новий проект з громадянської освіти в Україні

30.12.2000

Язык: личность, общество, государство

30.12.2000

Задача государственной поддержки развития украинского языка и права человека: мнения экспертов Українська мережа громадянської освіти

З матеріалів конференції „Проблеми громадянської освіти та викладання прав людини в україні“

30.12.2000

Доповіді І.Сущенко (м.Чернігів), В.Оржехівського (м.Київ), С.Загоруйко(смт Млинів Рівненської обл.)

Права людини в школі

30.12.2000

Розробка розділу пдіручника для 5-6 класів.

30.12.2000

Вацлав Гавел, президент Чеської республіки:

...Я зовсім не проти інституту держави як такого. Я просто кажу про те, що є цінність вища за Державу, і ця цінність – людство. Держава служить людям, а не навпаки. Якщо людина служить своїй державі, то така служба має йти не далі від того, що є необхідним державі, аби добре служити своїм громадянам. Права людини стоять вище за права держав. Громадянські свободи являють собою більшу цінність, аніж державний суверенітет. У контексті міжнародного права гарантії, що захищають людину, мають переважати над гарантіями, які захищають державу.
Отже, у зовнішній політиці окремим державам належить поступово позбутися категорії, яка досі була її наріжним каменем, – категорії „національних інтересів“, яка має тенденцію швидше розділяти, ніж об’єднувати. Кожен із нас має свої особливі інтереси. Це природно, і немає причин, через які ми повинні відмовитися від наших законних хвилювань. Та є щось, що стоїть вище від наших інтересів – це принципи, які ми сповідуємо.
Принципи, швидше, об’єднують, аніж роз’єднують; вони – обмежувачі для виміру законності наших інтересів. Мені видається неправомірним, коли різні державні доктрини стверджують, що дотримання такого-от принципу відповідає інтересам держави. Принципи належить поважати і дотримуватися їх заради них самих; інтереси повинні бути другорядними щодо принципів...
(Див. статтю „На шляху до суверенітету“,
газета „День“, 21.04.2000)

З робіт Четвертого Всеукраїнського конкурсу

30.12.2000

Застосування активних форм і методів викладання прав людини

30.12.2000

X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль