Факультативный курс «Права человека» (1-11 классы)

05.12.2000

Авторская программа

05.12.2000

 ...Мусить наступити у нас поворот до гідного, морального, опертого на законність життя. Такі слова щораз частіше чути на громадських зібраннях і в приватних розмовах. Відлітають, як мухи-одноденки, герої перехідного часу – демагоги, скоробагатьки, олігархи, за якими немає ніяких вартостей, окрім цифрових. Люди чекають на особу, якій можна вірити, на особу, сповнену віри і любові до людей. Люди дуже добре відчувають особу і вартості, що стоять за нею. Євген Сверстюк («День», 19.08.2000) ...По-перше, з усього відчувається, як в країні не одна управлінська ланка серйозно працює над тим, як би вже здобуту свободу непомітно в людей відібрати. По-друге, інші владні структури, бачиться, чимало працюють над тим, як би тією свободою – не відбираючи її – та легше маніпулювати. По-третє, чимало самих носіїв тієї свободи сьогодні надто легко її зрікаються. І це останнє мене дивує найбільше, бо ж хіба не очевидно, що наші нинішні суспільні хвороби прогресують саме тому, що ми не хочемо закріпити й реалізувати свою свободу?! Мирослав Маринович («День», 19.08.2000) ...Це насправді є, небезпека абсолютно реальна, коли без вдумливого знання, без урахування всіх складнощів, беруть якесь гасло дня і до нього прив’язують чи то Шевченка, чи то Лесю Українку, чи Стуса. Отака міфологізація порожня, її треба руйнувати. Адже, якщо скинути пам’ятник Леніну і натомість поставити пам’ят-ник Шевченкові – при всій моїй колосальній повазі до Кобзаря – це само по собі аж ніяк не означає кардинальної зміни масової свідомості. Високі, хай найсправедливіші слова, слова, бездумно повторювані «фразесовичами» (термін Стефаника), досягають критичної маси, яка просто вибухає, і вони вже просто перестають сприйматися... Треба відрізняти справжнє святе відчуття причетності до чогось великого – і «масні пальці» офіціозу... Втрата великих, простих, підставових істин, відчуття причетності до неминущих духовних Правд обертається вседозволеністю, моральним здичавінням, знелюдненням... І хто не відчуває сьогодні загрозливого подиху тих небезпек?! ...Потрібна велика культурна робота – неголосна і вдумлива. З реальними цінностями. Михайлина Коцюбинська («День», 23.08.2000)

Про п’ятий всеукраїнський конкурс творів-есе з прав людини

05.12.2000

Запрошуємо висловити пропозиції щодо тем

«Гідність людини та служба в армії».

05.12.2000

З робіт четвертого всеукраїнського конкурсу

О вере в человека (1)

05.12.2000

«Когда мы говорим о вере, мы всегда думаем о вере в Бога. На самом деле существует также вера в человека, и эта вера в человека определяет нашу жизнь по меньшей мере столь же постоянно и глубоко, как вера в Бога. Кроме тоге, в Бога веруют не все, а для того, чтобы жить с людьми, без веры в человека не обойтись...»

Концепція громадянського виховання

05.12.2000

На суд освітянської громадськості пропонується проект, основні положення якого були схвалені президією АПН України

«Практичне право» в дитячих колоніях

05.12.2000

(«Освітній центр з прав людини», м. Харків)

«Турнір Феміди»

05.12.2000

Методична розробка позакласного заходу.

05.12.2000

Громадські організації, на мою думку, повинні виконувати більш просвітницьку роль. Але до них я би додав ще середні школи. Я можу навести приклад: в Америці вчитель третього-четвертого класу веде своїх учнів до суду, щоб вони спостерігали за судовим процесом. Таким чином, дитина сама засвоює певні звички, знання, які в умовах самого уроку в школі неможливо передати. Скільки, для прикладу, наших дітей знає, що ніхто з дорослих не має права вимагати, щоб дитина показала, що знаходиться в її кишені? В Америці це знає кожний учень. Це речі, які закладаються в менталітет у ранньому віці, – і вони відбиваються на поведінці дорослої особи.
У Конституції записані різні норми так званих соціальних прав, починаючи з вчасної виплати зарплати і закінчуючи правом на відпочинок. Всі ці права порушуються в Україні, і пов’язано це з кризовою економічною ситуацією. Про це я можу судити з тих заяв, які я отримую від своїх виборців. Переважно в них йдеться про трудові конфлікти і свавілля правоохоронних органів, які дуже часто забувають, що вони служать народу.
Коли порівняти другий розділ Конституції з аналогічними розділами конституцій інших країн, наприклад, тієї ж Америки, то я можу сказати, що в багатьох питаннях наша Конституція випереджає основні закони найдемократичніших країн. Тільки б люди просто почали читати ту Конституцію, розуміти її сутність – і тоді вони б більше мали конкретних підстав для захисту своїх прав. Чому все ж таки не читають? Через ту ж економічну ситуацію – люди просто не мають на це часу: кожен вам скаже, що він повинен думати, звідки взяти гроші, щоб нагодувати свою сім’ю завтра. І думаю, крім того, ще залишився рецидив колишнього страху перед державою, зокрема в поколінні віком понад 45 років. З часом це буде стиратися. Молоде покоління, яке підростає, яке займається певною справою, вже не має того страху. Ці люди вже більше готові, вони більш спроможні якраз до конкретного захисту своїх прав та свобод. Роман

Зварич, народний депутат України (газета «День», 1 липня 2000 р.)

10 ЛЕТ НАЗАД УМЕР АНДРЕЙ САХАРОВ

30.12.1999

X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль