„Загальні принципи викладання прав людини в школі“ –Доповідь проф. П.Рабиновича (львівський національний університет)

30.12.2000

З матеріалів Всеукраїнської конференції „Проблеми громадянської освіти та викладання прав людини в україні“

Конкурс оригінальних методичних розробок з громадянської освіти

30.12.2000

Об’ява асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін „Доба“

Конкурс на участь у навчальній подорожі та розробці уроків

30.12.2000

Трансатлантична програма підтримки громадянського суспільства проект „Освіта для демократії в Україні“

Пролог до декларації обов’язків щодо людини

30.12.2000

„...переклад і пояснення її творів ще довго будуть знаком приєднання до європейського духовного опору „Утопіям при владі“ (К.СІгов, часопис „Дух і Літера“)

Твір-есе у формі сократівського діалогу. М.Бачмага (м. Львів)

30.12.2000

З робіт четвертого всеукраїнського конкурсу

„Мы, мир и права человека“

30.12.2000

Необыкновенный учебник, созданный неправительственной организацией, есть у каждого эстонского восьмиклассника

Толерантність. методична розробка для вчителів та учнів 7-8 класів

30.12.2000

30.12.2000

„Дух і Літера“ – часопис Центру європейських гуманітарних досліджень НаУКМА:
...На щастя, ми вже (чи ще) маємо в Україні незалежні видання, які не є єдиним, а все ж, мабуть, найповнокровнішим елементом нашого новонародженого і ще дуже слабкого громадянського суспільства.
Саме на нього ми орієнтуємось і саме його маємо намір підтримувати, сподіваючись на взаємність. Що ж до держави, то вона буде такою, якою її зробить суспільство. Ми не пропонуємо їй своїх послуг і не випрошуємо „опіки“. Вона й так уже робить чимало для української культури: не садить митців у тюрму, не переслідує їх ні за тексти, ні за розмови, ні за самвидав, ні за тамвидав, не цензурує нікого і не цькує, словом – поводиться набагато шляхетніше, ніж усі попередні держави, в яких українцям випало жити.
А все інше нехай і далі залежить від нас самих.
Микола Рябчук („Слово до читача“)

...Можна безкінечно сперечатися про законність, про право, про саме правосуддя, тому що, на жаль, не завжди легко провести межу між Літерою та Духом. Але честь – це щось непорушне. Вона диктує свої закони старому й дитині, біднякові й багатієві, вченому й неуку – здається, нею наділені навіть благородні тварини. Честь – це сіль землі. Хоч людині, хоч народові, які загубили честь, не минути морального розкладу, смердюче тління торкнеться їх дуже швидко...
Сила вміє вдавати з себе правосуддя, вона багата й наймає різних адвокатів та крутіїв. Але якщо вона, посміхаючись, давить слабких, а потім починає розмови про честь, навіть маленькі діти сміятимуться їй в обличчя...
Жорж Бернанос („Цинізм сили та облуда права“, травень 1940 р.)  „Дух і Літера“, №1-2, 1997

Тема сочинения-эссе А.Недосекиной (г.Днепропетровск):„Достоинство человека и служба в армии“

30.12.2000

Из работ четвертого всеукраинского конкурса

Новий проект з громадянської освіти в Україні

30.12.2000

X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль