УКРАЇНСЬКІ ІНСТИТУТИ ЗАХИСТУ ПРАВ ЛЮДИНИ

• формування першооснов правозастосовчої та правозахисної діяльності;

• ознайомлення учнів з державними та недержавними інститутами, які стоять на захисті прав людини в Україні;

Після цього заняття учні зможуть:

Знати:

• державні органи та недержавні громадські організації до яких можна звертатися у тих випадках, коли порушені права людини та їх необхідно захистити;

• про основи діяльності українських інститутів захисту прав людини (суд, омбудсман – Уповноважений Верховної Ради України з прав людини);

Вміти:

• звертатися в державні органи та неурядові організації України щодо захисту прав людини (основні шляхи захисту прав людини);

• ефективно відстоювати та захищати власні права і права людей, які потребують захисту.

МАТЕРІАЛИ:

• Конституція України;

• Публікації ЗМІ (про омбудсмена, справа "Кайсин та інші проти України").

ПЛАН ЗАНЯТТЯ:

1. Активізація діяльності учнів - 5 хв.

2. Оголошення теми та очікуваних результатів - 3 хв.

3. Робота в малих групах (робота із законодавчою базою) - 10 хв.

4. Міні - лекція вчителя - 10 хв.

5. Ознайомлення з недержавними громадськими організаціями. Запрошення представника НГО. Адреси та контактні телефони - 12 хв.

6. Інтерактивна вправа (розбір конфліктних ситуацій – казусів) – 12 хв.

7. Підведення підсумків. Оцінювання - 5 хв.

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Активізація діяльності учнів 5 хв.

Для активізації роботи учнів на початку уроку доцільно провести програвання ситуацій, які б закінчувались фразами "Я маю право", "Ти не маєш права на це" або "Ви не маєте на це право" та обговорити її.

Класний керівник на початку навчального року між учнями 8-го класу на власний розсуд розподіляла підручники таким чином: повний комплект підручників дістався сумлінним учням, а слабовстигаючі учні отримали по декілька підручників, а решту потрібно було купувати за власні кошти (мовляв, тім учням, які постійно готуються до уроків, підручники більш наобхідні). Серед учнів, які не отримали повний комплект підручників нарастало незадоволення і від них у формі обурення до класного керівника звучали фрази "Це несправедливо. Ви не маєте права ".

Знайдіть вихід із ситуацій.

Підсумовуючи відповіді учнів, вчитель підводить до висновку, що діти промовляють ці фрази задовго до того, як дізнаються про правові норми і права людини, і, знаючи про факт порушення своїх прав, не завжди можуть захистити свої права.

2. Оголошення теми та очікуваних результатів -3 хв.

Вчитель оголошує тему уроку, ставить перед учнями мету заняття, звертає увагу учнів на очікувані результати: чому вивчається саме ця тема, про що дізнаються учні під час уроку, що вони будуть знати та вміти, де і як вони зможуть використати знання та вміння в майбутньому житті.

У вступі вчителю необхідно зупинитися на державному інституті захисту прав людини - це суд. В Україні створено систему захисту прав людини як на рівні держави, так і на рівні громадянського суспільства, хоча діючий правозахисний механізм в державі потребує вдосконалення.

Серед багатьох форм визначених законом форм захисту прав людини і громадянина центральне місце в Україні посідають суди. Правосуддя в Україні здійснюється згідно Основного Закону держави - Конституції України. Застосовуючи міжнародно-правові стандарти, Україна розбудовує національну систему захисту прав і свобод людини. Суд - це орган держави, який здійснює правосуддя. Рішення суду з розглянутих справ, згідно з Конституцією, мають обов’язкову силу.

3. Робота в малих групах (робота із законодавчою базою) 10 хв.

Вчитель об’єднує учнів в малі групи і пропонує ознайомитися із законодавчою базоюі вміщеною на картках (інший варіант - метод "навчаючи-вчусь”).

Після отримання інформації на картках та передачі цієї інформації своїм однокласникам методом "навчаючи-вчуся", задати учням запитання, що нового вони дізналися про судочинство в Україні.

ЗАКОНОДАВЧА БАЗА

Стаття 40 Конституції України

Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Стаття 55 Конституції України

Права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право звертатися за захистом своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з питань людини.

Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Стаття 56 Конституції України

Кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Стаття 124 Конституції України

Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Делегування функцій судів, а також привласнення цих функцій іншими органами чи посадовими особами не допускається.

Юрисдикція судів поширюєтья на всі правовідносини, що виникають у державі.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами загальної юрисдикції.

Народ безпосередньо бере участь у здійсненні правосуддя через народних засідателів і присяжних.

Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов’язковими до виконання на всій території України.

Стаття 129 Конституції України

Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону.

Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддів чи судом присяжних.

Основними засадами судочинства є:

1) законність;

2) рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

3) забезпечення доведеності вини;

4) змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

5) підтримання державного обвинувачення в судді прокурором;

6) забезпечення обвинуваченому права на захист;

7) гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобами;

8) забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом;

9) обов’язковість рішень суду.

Законом можуть бути визначені також інші засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій.

За неповагу до суду і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Кожному в нашій країні гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових осіб і службових осіб.

4. Міні-лекція вчителя 10 хв.

Для нашого законодавства цілком новим є державний інститут несудового захисту - це Уповноважений Верховної Ради з прав людини. Правовий статус Уповноваженого Верховної Ради з прав людини України (омбудсмана), порядок призначення і звільнення з посади визначається Законом України "Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини" від 23 грудня 1997 року. 14 квітня 1998 року Верховна Рада України призначила на строк - п’ять років - першого в історії України Уповноваженого Верховної Ради з прав людини - Ніну Карпачову, а коли строк повноваження закінчився, парламент залишив Ніну Карпачову на повторний строк.

Головне завдання омбудсмана - здійснювати контроль за дотриманням державними органами прав і свобод людини та громадянина, ефективно захищати ці права у разі їх порушення.

Відповідно до статті 21 Закону України "Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини" кожен має право без обмежень і перешкод звернутися до Уповноваженого Верховної Ради з прав людини за адресою: Україна, м. Київ, вул Грушевського, 5.

Вчитель на уроці може використати приклади із засобів масової інформації, про особисте втручання омбудсмана щодо захисту прав людини, наприклад, газета "Юридичний вісник".

5. Ознайомлення з недержавними організаціями. Запрошення представника НДО. 12 хв.

Права людини захищають не лише державні, а й недержавні громадські правозахисні організації. Вони здійснюють різні дії та заходи, спрямовані на захист прав людини, серед них:

- контролюють державні органи та збирають відомості про порушення прав людини;

- готують звіти щодо порушень прав людини і доводять їх до відома засобів масової інформації, широких кіл громадськості, державних органів та міжнародних організацій;

- організовують різні масові заходи з метою привернути увагу громадськості до фактів порушення прав людини;

- беруть участь у міжнародних конференціях та нарадах з прав людини.

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ !

адреси, телефони організацій, куди ви завжди може звернутися по допомогу :

Всеукраїнська дітяча лінія (Телефон довіри) -
8-800-500-21-80

Державний комітет України у справах сім’ї та молоді -
8-044-228-58-51

Представництво ЮНІСЕФ в Україні - 253-04-79

Державний центр соціальних служб для молоді -
246-49-85

Фонд надії і добра - 254-48-01, 254-47-33

Національний фонд соціального захисту матерів і дітей "Україна-дітям" - 293-82-75, 293-75-97

Міжнародна ліга прав дітей і молоді - 252-74-18

Безкоштовна юридична допомога - 229-59-75

Суспільна служба молоді - 530-33-53

Українська секція міжнародної організації прав людини (юридичні консультації) - 269-80-22

Завдання: підберіть інформацію про недержавні правозахисні організації у вашому регіоні. Якщо вчитель не спланував запрошення представника громадської організації, то можливо провести розбір конфліктних ситуацій.

6. Інтерактивна вправа (pозбір конфліктних ситуацій - казусів) –12 хв.

Напередодні уроку вчитель доручив деяким учням випереджальне завдання - розіграти конфліктну ситуацію. На уроці можливо використати метод "Акваріум", під час якого учні продемонструють по черзі 2 конфліктні ситуації:

- Школа - конфлікт вчителя з учнем (вчитель вдарив учня).

- Вулиця - затримання підлітка на дискотеці працівниками правоохоронних органів (затримання на 5 годин; працівник правоохоронних органів принизливо поводився з юнаком - при затриманні побив хлопця, грубо висловлювався).

Після програвання конфліктної ситуації кожна група та учні в класі мають проаналізувати правову ситуацію і дати відповіді на запитання: "Куди або до кого я можу звернутись в разі порушення своїх прав?"

7. Підведення підсумків. Оцінювання 5 хв.

1. Які державні органи та недержавні організації діють в Україні щодо захисту прав людини?

2. Куди я можу звернутися, якщо мої права порушено?

3. Які існують способи захисту прав людини?

Словник термінів:

Права людини - невід’ємні права особистості, що набуваються з моменту народження, можливість реалізовувати свої потреби.

Правосуддя - форма державної діяльності, яка полягає у розгляді судами справ, які віднесені до їх компетенції.

Соціальні служби для молоді - спеціальні заклади, які надають спеціальні послуги та соціальну допомогу молоді віком від 15 до 28 років.

Уповноважений Верховної Ради з прав людини (омбудсман) – керівник аппарату для контролю за додержанням конституційних прав та свобод людини і громадянина.

ЦІКАВА ІНФОРМАЦІЯ ДЛЯ ВЧИТЕЛЯ

Ч. 3 ст. 55 Конституції України 1996 р. закріпила право кожного після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за поновленням своїх порушених прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до органів міжнародних організацій, членом або учасницею яких є Україна.

Закріплення цієї норми в Основному Законі стало важливим кроком на шляху до розбудови ефективної правозахисної системи в Україні. Тим самим було визнано, що діяльність державних органів по забезпеченню прав людини на національному рівні може стати предметом контролю та оцінки з боку міжнародного співтовариства через відповідні міжнародні організації чи судові установи.

У результаті ратифікацією Україною 17 липня 1997 року Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року кожен громадянин України одержав право, у разі порушення Україною її конвенційних зобов’язань, безпосередньо звертатися з відповідною заявою до Європейського суду з прав людини - судового органу, створеного відповідно до положень цієї конвенції.

Стрімко зростає кількість звернень, які надходять від громадян України у зв’язку з порушенням їхніх прав та свобод. Україна в 2001 році, вперше за часи приєднання до конвенції (1997 рік), увійшла до п’ятірки країн (Італія, Росія, Польща, Франція, Україна), стосовно яких до Європейського суду з прав людини надійшла найбільша кількість звернень з приводу порушення конвенційних прав і свобод.

Незважаючи на велику кількість звернень, які надійшли з України на розгляд Європейського суду з прав людини протягом 2000 р. (1487 заяв) та 2001 р.(2058 заяв), прийнятними визнані лише дві.

Проведений Уповноваженим з прав людини попередній аналіз звернень громадян до Європейського суду з прав людини, дає підстави стверджувати, що найчастіше заявники звертаються у зв’язку з порушенням їхніх прав на належні умови тримання в пенітенціарних установах України, невиконання рішень національних судів, порушення права безперешкодно володіти своєю власністю, порушення права на вільні вибори.

Рішення у справі "Кайсин та інші проти України" стало першим рішенням по суті, яке було прийнято Європейським судом з прав людини щодо порушень прав громадян України. Воно стосується однієї з найболючіших проблем для України - невиконання судових рішень.

У справі "Кайсин та інші проти України" 13 колишніх шахтарів звернулися до Європейського суду із скаргою на невиконання рішення Червоноградського міського суду про виплату їм пенсій у зв’язку з інвалідністю.

Зазначені пенсії підлягали виплаті гірничодобувним комбінатом № 2 м. Червонограда Львівської області, на якому заявники попрацювали близько 12 років, отримавши в результаті роботи професійні захворювання, які призвели до різних ступенів інвалідності.

Рішення про стягнення з комбінату вищезазначених виплат було постановлено судом першої інстанції м. Червонограда у 1997 році. Водночас за станом на початок 2000 р. рішення суду так і залишалися невиконаними. Звернувшись до Євросуду, заявники стверджували, що через відсутність можливості виконання рішень, постановлених судом першої інстанції м. Червонограда, було порушено їхнє право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п.1 ст.6 Конвенції, а також, що невиконання зазначених рішень протягом двох років пояснюється бездіяльністю виконавчої служби, і вимагали справедливої компенсації.

Своєю ухвалою від 27 січня 2000 р. Європейський Суд визнав заяву Кайсина та інших прийнятною для подальшого розгляду, а 10 квітня 2001 р. Європейський Суд з прав людини ухвалив остаточне рішення у даній справі, яким було оформлено укладення мирової угоди між заявниками та урядом України. Відповідно до цієї угоди уряд України погодився виплатити кожному заявникові суми, що відповідають розмірам їхніх пенсій по інвалідності плюс фіксовану суму як компенсацію. Загальна сума виплат по цій справі сягнула 283 81, 91 грн.

На думку Уповноваженого з прав людини України, вже сам факт того, що європейський суд розглядає невиконання судового рішення як порушення ст. 6 Конвенції з прав людини, має стати попередження для України. Якщо найближчим часом у цій сфері не відбудуться якісні зміни на краще, Україну очікує лавина позовів до Євросуду, що зумовить значні матеріальні витрати для держави. Адже, крім заборгованих коштів, держава буде змушена компенсувати судові витрати і, ймовірно, моральну шкоду.

Від редакції бюлетеня: Запрошуємо читачів до обговорення надрукованих розробок. Чи знайшли Ви для себе щось нове і корисне? Що Вам здається більш або менш вдалим? Що, на Вашу думку, потребує виправлення або вдосконалення?