ДОКУМЕНТИ ПАРЛАМЕНТСЬКОЇ АСАМБЛЕЇ РАДИ ЄВРОПИ.

Резолюція 1193 (1999) "Школи, які дають другий шанс, або Як подолати безробіття та виключення, надаючи освіту і підготовку" (З Бюлетеня Бюро інформації Ради Європи в Україні, вип. 9, 2002; http://www.coe.kiev.ua)

1. Асамблея стурбована низьким рівнем здобутків у школі, що штовхає занадто багато молодих європейців до кола невдач. Рано залишаючи школу і не закінчуючи навчання, вони, по суті, виявляються викинутими з ринку праці.

2. Сотні тисяч підлітків і молодих людей у великій Європі опиняються поза межами навчальних систем і не мають доступу до ринку зайнятості. Прірва між кваліфікованими й некваліфікованими працівниками збільшується, а рівень безробіття вдвічі вищий серед останніх.

3. Таке становище неприйнятне для ведення будь-якої політики, оскільки, крім того, що воно несправедливе до цієї молоді, воно загрожує соціальній єдності, а також майбутньому демократичного суспільства нашого типу та призводить до жахливого розтрачання найціннішого надбання - людських ресурсів.

4. Економічний і соціальний прогрес все більше залежить від розвитку інтелектуального капіталу, який є базисом для інновацій і творчої діяльності. Суспільство завтрашнього дня ґрунтуватиметься на інформації та знаннях, при цьому більше уваги приділятиметься людському розуму, ніж природним ресурсам.

5. Наше суспільство має найважливіший обов’язок - запропонувати всім своїм членам рівні можливості брати участь у його розвитку. Цей принцип є підґрунтям для цінностей, що об’єднують держави-члени Ради Європи, яка відіграла головну роль у формуванні прав людини й сприяє солідарності та соціальній єдності в Європі.

6. Інвестиції в освіту та підготовку стануть ключем до зростання й прогресу. Таким чином, рівний доступ до знань і освіти має стати можливим для всіх, незалежно від статі, етнічного походження та прибутків.

7. Європейська комісія запропонувала поліпшити інтеграційні перспективи для молоді, виключеної з ринку праці, завдяки впровадженню пілотних проектів шкіл, які дають другий шанс (білий документ з освіти та підготовки "Викладання й навчання: до освіченого суспільства", 1995).

8. Асамблея вважає, що подібні проекти слід поширювати на всі країни Європи, засновуючи школи, які ставлять за мету:

і) мобілізувати всі місцеві сили й забезпечити молодих людей високоякісними освітніми ресурсами на додаток до заходів, які вже вжили держави-члени;

іі) реінтегрувати некваліфіковану молодь, запропонувавши їй другий шанс завдяки створенню нових освітніх центрів, шкіл і коледжів, розташованих, наскільки це можливо, поблизу;

ііі) запропонувати якісний контроль, залучивши висококваліфікованих вчителів та інструкторів;

іv) поліпшити мотивацію, можливість навчатися, початкові знання й соціальні навички відповідних молодих людей з метою зробити їх "придатнішими для зайнятості".

9. Задля забезпечення максимального рівня автономії й гнучкості новий тип школи має бути юридично незалежним від традиційних освітніх систем. Для цього можуть бути застосовані такі методи:

і) слід встановити справжнє активне тристороннє партнерство між молодими людьми, школами й фірмами, щоб допомогти молоді розв’язувати проблему успішної особистої, соціальної й професійної інтеграції, даючи їй (молоді) перспективу одержання роботи наприкінці навчального періоду, який має тривати не більше як два роки;

іі) підготовку треба проводити в належному темпі; в тісній співпраці з фірмами-партнерами слід використовувати методики, що базуються на нових освітніх і мультимедійних технологіях;

ііі) треба інтенсивно узгоджувати навчальні методики шкіл, що дають другий шанс;

iv) спортивна та культурна діяльність повинна становити частину навчальної програми.

10 Асамблея запрошує, відповідно, уряди й парламенти держав-членів Ради Європи, а також закликає держави, що мають статус спеціально запрошених:

і) звернути увагу на соціальні й освітні завдання проекту "школи, що дають другий шанс";

іі) підготувати для конкретної географічної зони - району, міста або дільниці - звіт, що містить демографічні відомості про статистику шкіл, а також огляд благодійного сектору;

ііі) на підставі зазначеного сформулювати потреби, актуальні для груп населення, визначених проектом "школи, що дають другий шанс" як цільові;

iv) здійснити один або більше пілотних проектів, пам’ятаючи при цьому про викладені міркування;

v) дати оцінку цим пілотним проектам і, відповідно, розглянути питання про їхнє ширше впровадження;

vі) включити цей проект до загального механізму боротьби з безробіттям і виключенням.

11. Асамблея закликає Європейський Союз розглянути можливість спільного фінансування проектів шкіл, що дають другий шанс, в країнах Центральної та Східної Європи, які приєдналися.