версія для друку

Громадянська Освіта, 2003,  №03
Різне, Релігія і школа

НАВЧАЛЬНИЙ КУРС "ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА" ДЛЯ 9-11 КЛАСІВ

07.12.2003

ПІДБИВАЮЧИ ПІДСУМКИ

(Цей та наступні розділи - за матеріалами Інформаційного бюлетеня Проекту "Освіта для демократії в Україні (випуск 9, жовтень 2002 року), посібника "Громадянська освіта: Книга для вчителя (Львів, 2002) та веб-сторінки: http://www.edu-democracy.org.ua )

Проект "Освіта для демократії в Україні", який розпочався у травні 2000 р., завершує роботу й підбиває підсумки своєї більш ніж дворічної діяльності, яку було підпорядковано інституціоналізації громадянської освіти в середніх школах України.

За сприяння Міністерства освіти і науки України, фінансової та експертної підтримки Європейського Союзу та США вітчизняними науковцями, викладачами, вчителями і керівниками шкіл, залученими до реалізації Проекту, було проведено значну дослідницьку і практичну роботу, спрямовану на виконання основних завдань Проекту, зокрема:

* сприяння розробці національної політики громадянської освіти в середніх школах;

* розробку навчальної програми з громадянської освіти в середній школі;

* навчально-методичне забезпечення викладання громадянської освіти;

* підготовку вчителів громадянської освіти;

* створення мережі обміну інформацією, розповсюдження матеріалів та обміну досвідом у галузі громадянської освіти.

Підбиваючи підсумки, хотілося б ще раз зазначити кожний етап діяльності Проекту та їх результати. Це розробка, публікація й обговорення Концепції громадянської освіти в школах України; підготовка й апробація програми курсу "Громадянська освіта" для 9 - 11 класів ЗОШ (рекомендовано Міністерством освіти і науки України, протокол № 1/11-2216 від 25 квітня 2001 р.) та навчально-методичного забезпечення до нього (рекомендовано Міністерством освіти і науки України, протокол № 1/11-448 від 11 лютого 2002 р.): навчального посібника "Громадянська освіта" для учнів 9 - 11 класів ЗОШ (К.: Генеза, 2002) та книги для вчителя (Львів: Тека, 2002); підготовка вчителів та забезпечення викладання курсу в 507 школах 23 регіонів України.

Для забезпечення збору та розповсюдження науково-дослідницької, навчальної та методичної літератури, періодичних видань, публікацій Інтернет у галузі громадянської освіти Проектом "Освіта для демократії в Україні" було створено центри громадянської освіти спільно з Центральним, Кримським та Миколаївським інститутами післядипломної педагогічної освіти. Подібну, але більш вузьку функцію виконують 11 інформаційних пунктів з громадянської освіти, відкритих при педагогічних університетах, інститутах післядипломної педагогічної освіти, школах у Києві, Полтаві, Чернігові, Рівному, Сумах, Бердянську, Одесі, Донецьку, Харкові, Севастополі та Луганську. За підтримки Проекту було створено Всеукраїнську спілку викладачів суспільних дисциплін та громадянської освіти (президент Т.В.Ладиченко).

Усі новини проекту, а також цікавий вітчизняний та зарубіжний досвід у галузі громадянської освіти висвітлювалися в бюлетені Проекту, а також на його веб-сайті www.edu-democracy.org.ua, який буде підтримуватись навіть після закінчення Проекту.

КОНТАКТНА ІНФОРМАЦІЯ

Координатор європейської частини Проекту -

Світлана Позняк, Київ, раб. тел. (044) 440 96 27,

e-mail: [email protected]

Веб-сайт Проекту - www.edu-democracy.org.ua

РЕСУРСНІ ЦЕНТРИ:

Київ: Центральний інститут післядипломної педагогічної освіти: вул. Артема, 52а, м.Київ, 04053. тел. (044) 211 39 65

Миколаїв: Ганна Михайлович, Миколаївський обласний інститут післядипломної педaгогічної освіти, вул. Адміральська, 4 , Миколаїв 54001. Тел. (0512) 32-95-65, [email protected]

Сімферополь: Іван Довгопол, Кримський республіканський інститут післядипломної педагогічної освіти, вул. Леніна, 15, м. Сімферополь, 95001. Тел. (0652) 25-47-31

ІНФОРМАЦІЙНІ ПУНКТИ

Бердянськ: Костянтин Баханов, Бердянський державний педагогічний інститут, вул. П. Шмідта, 4, м. Бердянськ 71116. Тел.: (06153) 3-57-40.

Донецьк: Світлана Лисенко, Донецький коледж, вул. Доменна, 88 м. Донецьк 83000. Тел.: (0622) 93-21-17. E-mail: [email protected]

Київ: Олена Гуськова, Національний педагогічний університет ім. М. Драгоманова, вул. Освіти, 6, м. Київ 01037. Тел.: (044) 249-19-84.

Луганськ: Ольга Шевченко, СЗОШ № 47, кв. Комарова, м. Луганськ 91005. Тел. (0642) 47-11-82.

Одеса: Оксана Левчишена, Одеський інститут удосконалення вчителів, пров. Нахімова, 8, м. Одеса, 65000. Тел. 048 729 41 34.

Полтава: Ольга Магдик, Полтавський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників ім. М.Остроградського, вул. Жовтнева, 64, м. Полтава 36028. Тел./факс (05322) 2-49-56

Рівне: Олег Фідря, ЗОШ № 5, вул. Чернишевського, 20, м. Рівне 33000. Тел. (0362) 22-33-47; 22-23-43.

Севастополь: Валерій Дубровський, Інститут післядипломної освіти м. Севастополя, вул. Корнілова, 1, м. Севастополь 99001. Тел.: (0692) 54-03-89, [email protected]

Суми: Михайло Жук, Сумський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти, вул. Римського-Корсакова, 5, м. Суми 40007. Тел. (0542) 33-40-67, [email protected]

Харків: Людмила Дух, Харківський обласний науково-методичний інститут безперервної освіти: каб. 14, вул. Пушкінська, 24, м. Харків 61001. Тел. (057) 712-72-34. E-mail: [email protected]

Чернігів: Олександр Мокрогуз, Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти вул. Слобідська, 83, м. Чернігів 14021. Тел.: (04622) 4-32-49. E-mail: [email protected]k.com

ЗАГАЛЬНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ЩОДО ВИКЛАДАННЯ КУРСУ "ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА"

Для того, щоб виховати дітей активними відповідальними громадянами демократичного суспільства, вчителеві необхідно використовувати демократичні стратегії у навчальному процесі. Не зупиняючись на загальній характеристиці методики викладання курсу (її подано у Пояснювальній записці програми курсу) і характеристиці окремих методів та прийомів, відзначимо основні риси стратегії викладання курсу, що випливають із його концепції. Суть їх полягає втому, що:

* навчальний процес є цілісною взаємодією двох рівноправних її учасників - учня та вчителя;

* стиль спілкування - демократичний, ініціатива учнів підтримується;

* робота ґрунтується на довірі до дитини, опорі на її здатність відповідати за себе, стимуляції почуття гідності та самоповаги;

* у пізнавальній діяльності на перший план висуваються творчі конструктивні завдання, які визначають вибір репродуктивних завдань.

Громадянська освіта розглядає суперечливі питання. Саме вони роблять курс цікавим як для учня, так і для вчителя. Шляхом дискусії учні поглиблюють знання, вчаться спілкуватися і взаємодіяти, виробляють уміння приймати рішення, набувають досвіду розв’язання конфліктів, вчаться громадянській участі. Для того, щоб забезпечити успішну дискусію із спірних питань, необхідно:

* підкреслювати правомірність протиріч, існування різних точок зору, компромісу та консенсусу, адже вони - основа існування демократичного суспільства;

* представляти суперечливі питання у доступній для учнів формі, проводячи аналогії з подібними проблемами у їхньому житті;

* знаходити історичні аналоги, для того, щоб учні могли порівняти сучасність з аналогічними проблемами у минулому та шляхами їх вирішення;

* слідкувати за тим, щоб предметом дискусії були ідеї та точки зору, а не особи, які їх висловлюють;

* допомагати учням знаходити позиції, за якими можна досягти згоди, можливості досягнення компромісу, підкреслювати, що результат дискусії, можливо, не настільки важливий; головне те, що в її процесі учні навчаться висловлювати та аргументувати власну думку, поважаючи думки інших;

* підводячи підсумки дискусії, давати оцінку представленим аргументам та можливим наслідкам запропонованих шляхів розв’язання протиріччя.

Однією з основних форм навчання на уроці громадянської освіти має бути робота в групі. Саме вона сприяє розвиткові критичного мислення учнів, формуванню їх комунікативних умінь. При організації роботи в групах слід зважати на наступні спостереження:

* Робота в парах дозволяє досягти високого ступеню обміну інформацією і переважно не призводить до суперечності. Однак, якщо суперечності й виникають, то не розв’язуються, оскільки жоден з учасників не має підтримки.

* Група з п’яти осіб вважається оптимальною. Вона досить мобільна і дозволяє меншості розраховувати на підтримку.

* Групи, сформовані самими учнями, більш гомогенні. Вони менш налаштовані на виконання завдання, поставленого вчителем, ніж групи, створені самим учителем.

* Різнорідні групи висувають більш творчі, різнобічні ідеї та думки під час роботи над завданням.

Після закінчення кожного уроку рекомендується, щоб учні самостійно або за допомогою вчителя оцінили ступінь досягнення ними очікуваних результатів. Це важливо робити і наприкінці вивчення теми/розділу. Бажано, щоб:

* учні оцінювали не тільки зміст вивченого (це вони можуть зробити за допомогою запитань та завдань, що містяться у підсумковій частині розділу), а й вдалість та ефективність вибору методів, прийомів та форм роботи;

* учні оцінювали не тільки свої власні досягнення, а також досягнення роботу всього класу.

ПРОГРАМА "ГРОМАДЯНСЬКА ОСВІТА" ДЛЯ 9-11 КЛАСІВ ЗАГАЛЬНООСВІТНИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДІВ

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України (протокол № 1/11-2216 від 25 квітня 2001 р.). Програма розроблена у межах Проекту "Освіта для демократії в Україні".

АВТОРСЬКИЙ КОЛЕКТИВ: Р.А.Арцишевський, Т.В.Бакка, І.М.Гейко, В.Ф.Дубровський, Л.І.Дух, Р.І.Євтушенко, О.В.Кузьменко, С.А.Лисенко, О.О.Магдик, О.П.Мокрогуз, О.Д.Наровлянський, Т.О.Ремех, О.Г.Фідря.

УПОРЯДНИК: С.І. Позняк

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Однією з головних рис суспільно-політичного життя сучасного світового співтовариства є глобальний процес демократизації, який за останню чверть століття охопив більшість країн світу. Основою демократичного ладу є людина, спроможна розкрити його потенціал і для якої демократія є природним середовищем задоволення особистих та суспільних інтересів. Успішне існування сучасної демократії неможливе без особи, яка сповідує засадничі демократичні цінності та має певний рівень соціальної компетентності. Саме тому формування громадянина має бути одним з головних завдань національної освіти в будь-якій демократичній державі.

Серйозною перешкодою на шляху українського суспільства до становлення та розвитку демократії є відсутність досвіду життя в умовах демократії. Внаслідок цього в Україні об’єктивно зростає значення громадянської освіти - інтегративної галузі гуманітарних знань, умінь, системи установок та цінностей, що повинна підготувати громадян до життя в умовах демократії. Саме тому актуальним завданням для України є впровадження курсу громадянської освіти в загальноосвітніх навчальних закладах.

Упровадження цього навчального курсу є частиною широкої програми громадянської освіти, яка, крім цього, передбачає також насичення громадянознавчими елементами змісту шкільної освіти з різних предметів, організацію позакласної та позашкільної діяльності, організацію шкільного життя, що сприятиме засвоєнню учнями зразків демократичної поведінки, позитивного досвіду громадянських дій.

Головною метою курсу "Громадянська освіта" є сприяння формуванню особистості, якій притаманні демократична громадянська культура, усвідомлення взаємозв’язку між ідеями індивідуальної свободи, прав людини та її громадянської відповідальності, готовність до компетентної участі в житті суспільства. Громадянинові демократичного суспільства властиві толерантність, повага до загальнолюдських та демократичних цінностей, переконаність у пріоритеті прав особи. Він повинен бути патріотом своєї держави, знати та свідомо виконувати свої обов’язки.

Завданнями курсу "Громадянська освіта" є:

* надання школярам знань про світові демократичні здобутки та особливості становлення демократії в Україні;

* формування мотивації та основних вмінь, необхідних для відповідальної участі в громадсько-політичних процесах, критично-конструктивного ставлення молоді до життя суспільства;

* сприяння формуванню орієнтації учнів на загальнолюдські демократичні цінності;

* сприяння становленню активної життєвої позиції громадян щодо реалізації ідеалів і цінностей демократії в Україні;

* створення умов для набуття учнями досвіду громадянських дій, демократичної поведінки та спілкування.

Основними (базовими) поняттями курсу громадянської освіти є громадянське суспільство, держава, демократія, людина, особа, громадянин. У процесі вивчення курсу мають бути сформовані інтелектуальні (аргументувати власну думку; знаходити, аналізувати, обробляти інформацію; визначати проблему та бачити можливі шляхи її вирішення), комунікативні (співпрацювати з іншими, шукати та знаходити компроміс, поважати думку інших) та практичні (реалізовувати свої права, захищати їх) вміння.

Пропонований навчальний курс істотно відрізняється від традиційних. По-перше, цей курс є інтегрованим: він охоплює фiлософськi, аксеологiчнi, полiтичнi, правові, економiчнi, культурологічні, соціально-психологічні знання тощо. По-друге, завданням курсу є не тільки надання певної суми знань, а, насамперед, сприяння формуванню особистісних якостей та ціннісних орієнтацій, притаманних громадянинові демократичного суспільства, формування вмінь громадянської участі, громадянської відповідальності.

Принципами курсу "Громадянська освіта" є:

* демократичність, яка означає пріоритетність ідеї прав і свобод людини у громадянській освіті; виховання соціальної справедливості та солідарності, вміння конструктивно взаємодіяти із суспільством та приймати рішення. Цей принцип передбачає діалогічний характер освіти, атмосферу взаємоповаги та довіри у шкільному колективі, учнівське самоврядування, відкритість і зв’язок школи з іншими учасниками процесу соціалізації (сім’єю, дитячими і молодіжними громадськими організаціями, засобами масової інформації, церквою тощо);

* зв’язок з практичною діяльністю, що передбачає пріоритетність для системи громадянської освіти формування вмінь і навичок; зорієнтованість учнів на навички соціальної взаємодії, вміння самостійно аналізувати різноманітні ситуації, передовсім у власному життєвому середовищі, приймати рішення і діяти у правовому полі;

* зорієнтованість на позитивні соціальні дії, що означає спрямованість громадянської освіти на набуття позитивного досвіду соціальних дій, формування позитивного іміджу компетентної громадянськості;

* плюралізм, що передбачає формування поваги до засад політичної, ідеологічної, етнонаціональної, расової різноманітності, уникнення екстремістських поглядів і поведінки в житті шкільного колективу, виховання толерантного ставлення до різних світоглядних і політичних доктрин, релігійних переконань, поглядів, до діяльності в школі різних дитячих та молодіжних громадських організацій; виховання свідомого неприйняття будь-якого екстремізму.

У процесі викладання курсу "Громадянська освіта" для вироблення практичних навичок соціальної взаємодії і вміння аналізувати життєві ситуації, самостійно приймати рішення та діяти в межах правового поля доцільно застосовувати різноманітні методи та форми, що відповідають принципам та особливостям цього курсу. Враховуючи, що однією з таких особливостей є засвоєння навчального матеріалу шляхом практичної діяльності учнів, необхідно широко використовувати розвиваючі методи, надаючи їм перевагу над репродуктивними. Це передбачає поєднання індивідуальних, групових та фронтальних форм роботи, застосування як ефективних традиційних, так і інноваційних, зокрема інтерактивних, методів навчання.

Вибираючи форми та методи роботи, вчитель має враховувати особливості навчального закладу, класного колективу, вікові та індивідуальні особливості учнів.

З метою формування та підвищення інтересу учнів до предмета, розвитку комунікативних умінь і навичок та більш глибокого розуміння тем важливо використовувати:

* дискусії та диспути, під час яких діти ознайомлюються з певними цінностями та думками, набувають умінь формулювати власну думку й аргументовано її доводити;

* ігри, що дають можливість випробувати соціальні ролі та співвідносити їх з реальними життєвими ситуаціями;

* самостійний пошук, збір та обробку інформації з різноманітних джерел, написання рефератів, доповідей і повідомлень, проведення інтерв’ю, голосування в класі, вирішення проблем шляхом прийняття спільних рішень.

Викладання курсу базується на теоретичних та методологічних засадах педагогіки співробітництва, що передбачає створення демократичної атмосфери на уроках, суб’єкт-суб’єктні відносини між учнями та вчителем, особистісно-орієнтований підхід.

Оцінюючи результати навчально-пізнавальної діяльності школярів, слід виходити з пріоритетної спрямованості цього навчального предмета на формування вмінь та навичок, потрібних людині, яка живе в умовах демократичного суспільства. При цьому слід брати до уваги як рівень засвоєння знань та розвитку громадянських умінь школярів, так і їх активність у процесі набуття знань і вмінь, ступінь усвідомлення участі в навчальному процесі. Оцінювання повинно бути стимулюючим, спрямованим на створення ситуації успіху.

Особливістю курсу є обов’язкове виконання учнями проектів, що передбачає залучення їх до виявлення, аналізу та розв’язання реальних соціальних проблем (колективу, громади, країни), із використанням для цього практичної дослідницько-пошукової роботи. При цьому запропоновано дещо ширшу тематику проектів, ніж має виконуватися учнями, що дає можливість вибору і їм, і вчителеві.

Програма передбачає вивчення курсу в 9-11 (10-12) класах школи в обсязі 34 годин на рік (1 година на тиждень). За наявності фінансових та кадрових можливостей, з урахуванням профілю навчання та типу навчального закладу, за бажанням батьків та учнів кількість годин на вивчення курсу може бути збільшена за рахунок варіативної частини.

Розподіл навчального матеріалу за роками навчання враховує вікові психолого-педагогічні особливості учнів, а також міжпредметні зв’язки.

Специфіка вивчення інтегрованого курсу "Громадянська освіта" в 9-му класі полягає в тому, що учні лише починають знайомитися з новим предметом, який вивчатиметься протягом трьох років. Ураховуючи конкретно-предметний характер мислення учнів цього віку, а також з метою використання їх життєвого досвіду, забезпечення потреб у налагодженні стосунків з найближчим оточенням, матеріал 9-го класу базується на рівні сім’ї, класу, вулиці.

Перша тема курсу в дев’ятому класі - "Права та обов’язки". Потреби, бажання, інтереси значною мірою визначають життєдіяльність людського суспільства. Своє відображення вони знаходять у правах і свободах людини та громадянина. Однак потреби, права та свободи людини практично неможливо реалізувати в суспільстві, де не існують обов’язки, тому що це призводить до зіткнення інтересів людей. Питання, розглянуті в цьому розділі, є засадничими для розгляду подальших тем курсу.

На уроках з теми "Сім’я. Школа. Однолітки" розглядаються основні інститути соціалізації учнів - сім’я, школа та оточення. Підлітки отримують не тільки нові знання, а й практичні вміння, пов’язані з взаємовідносинами в цих соціальних інститутах.

Наступна тема - "Стереотипи. Конфлікти". Неможливість повною мірою задовольнити потреби, реалізувати права та свободи веде до численних конфліктів. Джерелом багатьох конфліктів є стереотипи. Саме тому вони вивчаються у взаємозв’язку з конфліктами. Під час розгляду цієї теми учні знайомляться не лише з причинами конфліктів, їх видами, а й зі шляхами їх розв’язання.

Логічним продовженням курсу є тема "Злочинність", в якій зосереджуються поняття про правосвідому поведінку громадянина, його моральні цінності, адже шлях до злочину розпочинається з розбещеності, відсутності почуття особистої відповідальності, неповаги до довколишніх. Тема пропонує шляхи профілактики правопорушень і роль загальноосвітньої школи у вирішенні цієї проблеми.

На рівні 10-го класу в учнів значно зростає логіко-теоретичне мислення, розширюються знання, вміння та потреби, що дає можливість розглядати суспільно-політичні проблеми держави.

Тема "Політичні інститути і процеси", з якої починається вивчення курсу в 10-му класі, знайомить з державою як центральним елементом політичної системи, механізмами її функціонування, взаємодією громадянина з державними органами та установами, основами конституційного устрою України та процесами вироблення державної політики. Під час вивчення цієї теми учні набувають певних політологічних знань, умінь і навичок, що сприяють їх участі у політичних процесах суспільства.

Про те, як громадяни та їх об’єднання можуть впливати на державу, що таке громадянське суспільство, якою є його структура, функції, умови існування, учні дізнаються з теми "Громадянське суспільство", яка також передбачає ознайомлення з порядком створення та особливостями існування громадських організацій, суспільно-політичних рухів та партій.

Ключовою темою 10-го класу є "Демократія. Вибори", що розкриває основні принципи та цінності демократії, готує молодих громадян України до участі у виборчих процесах, а також у багатоманітних формах волевиявлення народу.

Завершує вивчення курсу в 10-му класі тема "Засоби масової інформації", включення якої до програми пояснюється роллю ЗМІ в процесі функціонування громадянського суспільства, захисті прав людини.

В 11-му класі вчитель працює з майже сформованою особистістю, яка стоїть на порозі самостійного дорослого життя і має значний обсяг знань, отриманих під час вивчення різних шкільних предметів. Це слід ураховувати при визначенні переліку та змісту тем, пропонованих для учнів випускного класу.

Вивчення курсу в 11-му класі починається з теми "Ринкова економіка", яка знайомить учнів з особливостями ринкової економіки України, розкриває взаємозв’язок економічної та політичної систем. Головним завданням теми є введення випускників у світ професій, допомога їм в орієнтації на ринку праці і у виборі майбутньої професії.

Друга тема "Соціальний захист" продовжує тематику соціально-економічного аспекту курсу. Головну увагу тут приділено ролі держави і громадянського суспільства у соціальному захисті, причинам і мотивам благодійності.

У третій темі "Полікультурність" розглядаються актуальні проблеми міжнаціонального, міжконфесійного та міжкультурного спілкування. Висвітлюються норми і принципи, покликані гармонізувати міжлюдські взаємовідносини і сприяти цивілізованому подоланню конфліктних ситуацій.

Завершує вивчення курсу тема "Україна і світ". У ній з’ясовуються місце і роль нашої держави в сучасному світі, доводиться, що Україна є повноправним і повноцінним членом світового співтовариства і бере активну участь в інтеграційних процесах та у розв’язанні глобальних проблем людства.

Розподіл годин між темами в програмі є орієнтовним; учитель може залежно від місцевих умов (місця розташування та типу навчального закладу, етнічного, конфесійного складу учнів тощо) перерозподілити навчальний час між темами та уроками.

ОРІЄНТОВНИЙ РОЗПОДІЛ РОБОЧОГО ЧАСУ

Назва теми Кількість годин

9 клас

Вступ 1

Права та обов’язки 7

Сім’я. Школа. Однолітки 10

Стереотипи. Конфлікти 6

Злочинність 6

Підсумкові уроки 2

Резерв часу 2

10 клас

Політичні інститути та процеси 8

Громадянське суспільство 8

Демократія. Вибори 9

Засоби масової інформації 5

Підсумкові уроки 2

Резерв час 2

11 клас

Ринкова економіка 8

Соціальний захист 5

Полікультурність 10

Україна і світ 8

Підсумкові уроки 2

Резерв часу 1

9 КЛАС

ТЕМА 1. ПРАВА ТА ОБОВ’ЯЗКИ (7 годин)

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ: права людини; конституційні обов’язки; норми права; міжнародні стандарти прав людини; правосуддя.

ОРІЄНТОВНИЙ ЗМІСТ:

*Що таке права людини? Еволюція уявлень про права людини. Категорії прав людини.

Україна і права людини. Конституційні права та обов’язки людини і громадянина в Україні.

*Міжнародні стандарти прав людини. ООН і права людини. Загальна декларація прав людини ООН.

*Права та обов’язки громадян Європи. Європа - наш загальний дім. Європейське співтовариство як гарант захисту прав і виконання обов’язків.

*Захист прав людини в Україні. Правосуддя на захисті прав людини і громадянина. Роль неурядових правозахисних організацій у захисті прав людини.

*Взаємозв’язок прав та обов’язків. Обов’язки - основа відповідальності.

*"Золоті правила" на кожний день. Класифікація прав. Права та обов’язки в житті кожного.

ЗНАННЯ: загальне та відмінне вітчизняних, європейських і міжнародних стандартів прав людини; співвідношення прав людини і норм права; взаємозв’язок прав та обов’язків.

УМІННЯ: співвідносити свої права та потреби з інтересами і правами суспільства; захищати власні права і права людей, які потребують цього; співвідносити свої права з обов’язками громадянина України.

УСТАНОВКИ ТА ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ: усвідомлення цінності прав людини як необхідної умови існування кожної людини; усвідомлення важливості взаємозв’язку прав та обов’язків; упевненість у подальшому співіснуванні людства на ґрунті поваги, честі та гідності людини, її прав і свобод; усвідомлення необхідності спілкування та взаємозв’язку з людьми на ґрунті загально людських цінностей.

ТЕМА 2. СІМ’Я. ШКОЛА. ОДНОЛІТКИ (10 годин)

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ: авторитаризм; конфлікти в сім’ї; толерантність; традиції; сімейний бюджет; сім’я; соціалізація; субкультура.

ОРІЄНТОВНИЙ ЗМІСТ:

*Соціалізація. Сфери соціалізації особистості. Сім’я - основа суспільства. Значення сім’ї у розвитку особистості. Тенденції розвитку сучасної сім’ї в Україні. Функції сім’ї. Культура сімейних стосунків. Проблема батьків і дітей. Конфлікти в сім’ї та шляхи їх розв’язання.

*Значення школи у формуванні особистісних рис учня. Права і обов’язки учнів. Співпраця учасників навчально-виховного процесу. Шкільне самоврядування.

*Держава і молодь. Дитячі та молодіжні організації. Молодіжна субкультура. Раціональне використання вільного часу.

ЗНАННЯ: процес соціалізації; права і обов’язки членів сім’ї; причини і наслідки сімейних конфліктів та шляхи їх подолання; стилі взаємовідносин в сім’ї; взаємовідносини вчителів і учнів у навчально-виховному процесі; сутність шкільного та учнівського самоврядування; молодіжна політика держави; завдання дитячих та молодіжних організацій; зміст молодіжної субкультури.

УМІННЯ: планувати сімейний бюджет; аналізувати сімейні стосунки з метою запобігання конфліктів; захищати свої права у школі; брати участь в учнівському самоврядуванні; співвідносити права й обов’язки учнів; давати оцінку власній поведінці і поведінці однолітків; взаємодіяти для досягнення спільних результатів.

УСТАНОВКИ ТА ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ: сприйняття цінностей сімейних стосунків; усвідомлення важливості освітніх цінностей; усвідомлення того, що демократизація шкільного життя є елементом демократизації суспільства в цілому; впевненість у важливості шкільного самоврядування; критичне ставлення до норм, існуючих серед підлітків і в цілому у суспільстві.

ТЕМА 3. СТЕРЕОТИПИ. КОНФЛІКТИ (6 годин)

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ: стереотип; конфлікт; дискримінація; толерантність; компроміс; консенсус.

ОРІЄНТОВНИЙ ЗМІСТ:

*Поняття стереотипу та джерела його виникнення. Вплив стереотипного мислення на людину і суспільство. Взаємозв’язок між упередженістю, дискримінацією та стереотипами.

*Багатоманітність конфліктів в усіх сферах суспільного життя. Поняття та природа конфлікту. Види конфліктів. Конфлікти, властиві неповнолітнім. Методи попередження та розв’язання конфліктних ситуацій. Компроміс. Консенсус. Конфлікт як порушення прав людини. Морально-правова оцінка конфліктної поведінки та конфліктних ситуацій.

ЗНАННЯ: причини виникнення стереотипів і конфліктів; види стереотипів і конфліктів; компроміс і консенсус - шляхи подолання конфліктів; правила безконфліктної поведінки; ділова конкуренція - противага конфлікту.

УМІННЯ: долати стереотипи у своїх поглядах та переконаннях; класифікувати конфлікти за різними критеріями; аналізувати конфліктні ситуації і знаходити шляхи їх подолання; критично оцінювати свою позицію у конфлікті.

УСТАНОВКИ ТА ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ: співіснування як мистецтво запобігання конфліктам; толерантне ставлення до членів суспільства; доцільність пошуку конструктивного рішення; відповідальність за свої вчинки.

ТЕМА 4. ЗЛОЧИННІСТЬ (6 годин)

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ: моральні цінності; правомірна поведінка; протиправна поведінка; вина; суспільна небезпека; злочинність; правопорушення; групи ризику; правова культура; правова свідомість.

ОРІЄНТОВНИЙ ЗМІСТ:

*Політико-правові, економічні та соціокультурні корені злочинності. Правомірна та протиправна поведінка. Суспільна небезпечність правопорушень. Правова культура та правовий нігілізм. Правосвідомість. Групи ризику. Пияцтво, наркоманія і злочинність. Особливості злочинності неповнолітніх. Державна політика в сфері профілактики злочинності. Завдання загальноосвітньої школи та органів і служб соціального захисту в профілактиці правопорушень. Роль міжнародних організацій у боротьбі із злочинністю. Боротьба зі злочинністю - загальнолюдська проблема.

ЗНАННЯ: політично-правові, економічні та соціокультурні корені злочинності; наслідки правопорушень для людини і суспільства; причини злочинності серед неповнолітніх; профілактика правопорушень; відповідальність за правопорушення.

УМІННЯ: визначати політико-правові, економічні та соціокультурні корені злочинності; розрізняти об’єктивні й суб’єктивні причини злочинності; впливати на протиправні дії однолітків; виявляти та аналізувати вплив злочинності на права та свободи громадян; брати участь у заходах з профілактики злочинності; брати участь у дискусіях; працювати в малих групах, виробляти спільну для групи точку зору.

УСТАНОВКИ ТА ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ: критичне ставлення до свого оточення; доцільно використовувати свій вільний час; усвідомлення необхідності здорового способу життя; усвідомлення необхідності правової освіти серед громадян; почуття особистої відповідальності за свої вчинки; усвідомлення неприпустимості приниження честі й гідності людини; повага до закону.

10 КЛАС

ТЕМА 1. ПОЛІТИЧНІ ІНСТИТУТИ І ПРОЦЕСИ (8 годин)

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ: влада; держава; державна влада; державний апарат; легітимність; опозиція; механізм держави; посадова особа; політика; політична влада; політичні відносини; політичні інститути; політичне життя; політичне рішення; політична система суспільства.

ОРІЄНТОВНИЙ ЗМІСТ:

Влада: її джерела та прояви. Політична влада. Державна влада. Ознаки легітимності державної влади. Політика як суспільне явище. Політична система: сутність, структура, функції. Типи політичних системи. Політична система України. Місце держави у політичній системі. Структура та діяльність державних органів. Бюрократія та державне управління. Політичний режим. Опозиція. Політична еліта та політичне лідерство. Конституційні основи державного ладу України.

ЗНАННЯ: елементи політичної системи та її функції; конституційні основи державного ладу України; повноваження гілок влади; ознаки різних типів політичних режимів; умови та причини появи політичних еліт; механізм впливу політичного лідерства на життя країни; роль бюрократії в суспільстві; механізм прийняття рішень; причини виникнення політики; риси політичної системи України; місце держави в політичній системі.

УМІННЯ: розрізняти типи політичних режимів та політичних еліт; розпізнавати прояви політичної та державної влади; аналізувати діяльність політичних еліт та лідерів; впливати на процес управління на різних його етапах; розрізняти політичні системи та політичні режими; визначати місце держави в політичній системі; ефективно захищати свої та суспільні інтереси; протистояти в межах законодавства негативним проявам з боку бюрократії.

УСТАНОВКИ ТА ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ: усвідомлення себе як громадянина та патріота України; почуття власної гідності, гуманізму, толерантності, плюралізму, здатності до компромісу; усвідомлення можливості та цінності самостійного політичного вибору; готовність відповідати за власні рішення та їх наслідки; усвідомлення взаємозалежності інтересів окремих осіб та груп у суспільстві; розуміння важливості активної життєвої позиції.

ТЕМА 2. ГРОМАДЯНСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО (8 годин)

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ: громадська організація; громадські рухи; громадянське суспільство; групи інтересів; лобізм; об’єднання громадян; політична система; політична ідеологія; політична діяльність; політична культура; політична партія; політична участь; правова держава.

ОРІЄНТОВНИЙ ЗМІСТ:

Громадянське суспільство: передумови виникнення та існування. Сутність, ознаки та функції громадянського суспільства. Громадянське суспільство як умова реалізації прав людини. Об’єднання громадян та їх типи. Громадські організації. Основні ідеології. Політичні партії та партійні системи. Політичне життя і громадянське суспільство. Форми участі та роль партій, громадських організацій, лобістів та окремих громадян у політичному житті. Політична культура. Громадянське суспільство в Україні.

ЗНАННЯ: значення громадсько-політичної багатоманітності у демократичному суспільстві; основні ознаки інститутів громадянського суспільства; функції громадянського суспільства, передумови його виникнення та існування; зв’язок та взаємообумовленість між існуванням громадянського суспільства, правової держави та демократії; види об’єднань громадян, їх відмінності та роль у суспільстві; основні політичні ідеології та політичні партії в Україні; форми політичної діяльності суб’єктів політичного життя.

УМІННЯ: брати участь у громадсько-політичному житті; створювати і брати участь у роботі дитячих (молодіжних) громадських організацій; захищати власні права і суспільні інтереси; співпрацювати з органами державної влади та управління; визначати інтереси суспільних груп, що реалізуються в управлінських рішеннях; захищати свої права за допомогою державних органів та органів місцевого самоврядування; виконувати типові прийоми та методи розв’язання проблемних ситуацій.

УСТАНОВИ ТА ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ: відповідальне ставлення до участі у громадсько-політичному житті; усвідомлення важливості врахування співвідношення приватних та суспільних інтересів; активна громадянська позиція як демократична цінність, особиста політична культура як основа активної участі в політичному житті; усвідомлення абсолютної цінності прав людини, свободи особистості; почуття власної гідності, гуманізму, толерантності, плюралізму, здатності до компромісу; усвідомлення себе як особистості спроможної впливати на ситуацію в державі; усвідомлення взаємозалежності інтересів окремих людей та соціальних груп в суспільстві.

ТЕМА 3. ДЕМОКРАТІЯ. ВИБОРИ (9 годин)

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ: демократія; демократичні цінності; місцеве самоврядування; вибори; виборчі системи; виборчий процес; виборча кампанія;

ОРІЄНТОВНИЙ ЗМІСТ:

Демократія, поняття та еволюція. Форми демократії. Демократичні принципи, цінності. Конституційні основи демократії в Україні. Демократія і місцеве самоврядування. Система місцевого самоврядування в Україні, її елементи. Вибори як форма безпосередньої демократії. Основні принципи демократичних виборів. Виборчі системи та технології. Виборчий процес. Виборча кампанія. Виборчі права громадян України. Процедура виборів. Вплив виборів на розвиток демократії в Україні.

ЗНАННЯ: принципи побудови демократичної держави; форми народовладдя: без посередня та представницька демократія; форми участі громадян у суспільно-політичному житті територіальної громади; принципи демократичних виборів; види виборчих систем; виборчі технології; основні етапи виборчого процесу.

УМІННЯ: брати участь у місцевому самоврядуванні, бути активним учасником учнівського самоврядування; набути досвіду участі у виборах; порівнювати вибори в Україні та за кордоном з метою визначити їх демократичність; виявляти факти порушення виборчих прав громадян, протистояти їм законним шляхом; аналізувати результати демократичних перетворень в Україні та в світі.

УСТАНОВКИ ТА ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ: розуміння того, що демократія є найвищою соціальною цінністю; усвідомлення необхідності власної активної діяльності з метою поширення демократії та демократичних цінностей; розуміння того, що народ України є єдиним джерелом державної влади і носієм державного суверенітету; розуміння того, що вибори є шляхом волевиявлення народу України.

ТЕМА 4. ЗАСОБИ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ (5 годин)

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ: інформація; комунікація; інформаційні агентства; засоби масової інформації; свобода слова; реклама.

ОРІЄНТОВАНИЙ ЗМІСТ:

Інформація та комунікація у житті суспільства. Види інформації. Вплив інформації на людину. Інформаційні революції. Новітні інформаційні технології. Інформаційна безпека. Види та функції засобів масової інформації. Державні та приватні ЗМІ. Інформаційний простір в Україні. ЗМІ - "четверта влада". Вплив мас-медіа на формування державної політики. ЗМІ в демократичному суспільстві. Свобода слова та цензура. Законодавство України про інформацію та ЗМІ. Участь ЗМІ у формуванні суспільної думки та громадянського суспільства.

ЗНАННЯ: інформація і комунікація в суспільстві; функції та види ЗМІ; роль ЗМІ в політичній системі суспільства; сучасні інформаційні технології та інформаційний простір; свобода слова і цензура; функціонування ЗМІ як "четвертої влади"; права і обов’язки журналіста; критерії достовірності інформації; вплив ЗМІ на формування громадянського суспільства.

УМІННЯ: відбирати, аналізувати, систематизувати та критично використовувати інформацію, отриману з різних ЗМІ; порівнювати та зіставляти інформацію, присвячену одній проблемі, в різних ЗМІ ; брати інтерв’ю; реалізувати право на свободу слова у власному житті, місцевих та шкільних ЗМІ; брати участь у роботі шкільних ЗМІ.

УСТАНОВКИ ТА ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ: розуміння значимості інформації в сучасному суспільстві; переконаність у необхідності формування незалежних ЗМІ в демократичній Україні; критичне ставлення до інформації ЗМІ; бажання реалізувати право на свободу слова у власному житті; неприпустимість цензури та штучної популяризації окремих ЗМІ; визнання громадянської мужності та відповідальності журналістів.

11 КЛАС

ТЕМА 1. РИНКОВА ЕКОНОМІКА (8 годин)

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ: ринок; ринкова економіка; податки; соціальна градація; власність; малий бізнес; приватизація; робоча сила; ринок праці; безробіття.

ОРІЄНТОВНИЙ ЗМІСТ:

*Основні принципи ринкової економіки. Сучасні моделі ринкової економіки. Національна специфіка державного регулювання ринку. Податкова політика України. Проблеми утвердження ринкової економіки України.

*Соціальна градація. Вплив громадян на соціально-економічну політику держави.

Підприємництво як засіб реалізації особистої економічної свободи. Правові рамки підприємництва. Роль малого бізнесу в економіці України. Риси сучасного підприємця.

*Зміст та еволюція власності. Нові тенденції у відносинах власності при переході до ринкової економіки. Приватизація в Україні. Власник і держава.

*Робоча сила як товар. Конкуренція на ринку праці. Особливості ринку праці в Україні.

*Зайнятість населення як проблема ринкової економіки. Причини, види безробіття.

*Право на працю. Світ професій. Працевлаштування.

ЗНАННЯ: особливості становлення ринкової економіки в Україні; ефективне державне регулювання економіки; сучасні моделі ринкової економіки; соціально орієнтована економіка; економічні права; підприємництво в умовах ринкової економіки; еволюція власності; зміст приватизації; сфери професійної діяльності людини; причини, види безробіття.

УМІННЯ: обирати модель власної поведінки та приймати ефективні рішення в умовах становлення ринкової економіки; планувати та організовувати свою власну економічну діяльність; захищати економічні права; проектувати власний бізнес; орудувати власністю; мотивувати власний професійний вибір; складати необхідні документи при працевлаштуванні.

УСТАНОВКИ ТА ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ: економічна свобода особи як властивість ринкової економіки; самостійність, виваженість рішень як запорука виживання в умовах становлення ринкової економіки; економічні знання як основа успіху власного бізнесу; ділова етика та чесність конкуренції як обов’язкові умови підприємницької діяльності; громадянська активність як можливість впливу на соціально-економічну політику держави.

ТЕМА 2. СОЦІАЛЬНИЙ ЗАХИСТ (5 години)

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ: соціальна держава; соціальний захист; соціальне забезпечення; прожитковий мінімум; благодійництво.

ОРІЄНТОВНИЙ ЗМІСТ:

Поняття соціальної держави. Державні механізми соціального захисту в Україні. Соціальне забезпечення. Державне соціальне страхування. Достатній рівень життя та прожитковий мінімум. Державні соціальні програми. Захист населення від безробіття. Пенсії. Особливості державної соціальної допомоги. Роль громадянського суспільства у соціальному захисті. Діяльність політичних партій та громадських організацій. Милосердя та благодійництво. Відповідність між потребами соціального захисту в Україні та його реальним рівнем. Шляхи підвищення ефективності взаємодії держави та суспільства у захисті населення від негативних проявів ринкового механізму. Види соціальної допомоги та категорії людей, які її потребують. Тимчасовий характер соціальної допомоги. Подолання пасивності особи в питаннях соціального захисту.

ЗНАННЯ: Україна - соціальна держава; обов’язки держави щодо громадян, які потребують соціального захисту; джерела та основні види соціального захисту і соціального забезпечення; роль особи у забезпеченні власних інтересів.

УМІННЯ: визначати та аналізувати сучасні проблеми у сфері соціального захисту; працювати з міжнародними та національними документами з питань соціального захисту; відстоювати свої соціальні права.

УСТАНОВКИ ТА ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ: усвідомлення взаємовідповідальності особи та держави; турбота про добробут людей, які потребують допомоги; відповідальність особи за виконання моральних і правових обов’язків члена суспільства; розуміння вагомої ролі громадянського суспільства у питаннях соціального захисту.

ТЕМА 3. ПОЛІКУЛЬТУРНІСТЬ (10 годин)

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ: етнічна культура; асиміляція; мультикультурність; полікультурність; міжнаціональні відносини; міжконфесійні стосунки.

ОРІЄНТОВНИЙ ЗМІСТ:

Полікультурність та мультикультурність як суспільні явища. Самобутність та рівноцінність різних культур, їх співіснування на теренах України. Мова як елемент національної культури. Національні відносини і причини виникнення міжнаціональних конфліктів, шляхи їх розв’язання. Роль національних меншин у багатонаціональному суспільстві. Багатоманітність релігій в Україні. Міжконфесійні стосунки та їх вплив на життя в полікультурному суспільстві. Культурні стереотипи та упередження, шляхи їх подолання.

ЗНАННЯ: чинники консолідації українського полікультурного суспільства; взаємодія національних культур в полікультурному суспільстві; поліетнічний склад українського суспільства; права національних меншин; основні релігійні конфесії.

УМІННЯ: наводити приклади подібності й різноманітності національних культур; знаходити шляхи розв’язання конфліктних ситуацій, що виникають на міжнаціональному ґрунті; описувати релігійну ситуацію у своєму місті (селі), районі, області.

УСТАНОВКИ ТА ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ: усвідомлення самобутності та рівноцінності різних культур; розуміння важливості збереження і примноження культурних здобутків і цінностей; шанобливе ставлення до культурної спадщини людства; терпимість, плюралізм, компроміс як основа співіснування та співпраці в полікультурному суспільстві.

ТЕМА 4. УКРАЇНА І СВІТ (8 годин)

КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ: геополітика; глобальні проблеми; демографія; екологічна катастрофа; інтеграція; інформаційне суспільство; стратегічне партнерство; суб’єкт міжнародного права; світове співтовариство.

ОРІЄНТОВНИЙ ЗМІСТ:

Шлях України до світового співтовариства. Україна в структурі загально цивілізаційного процесу. Геополітичне становище сучасної України. Місце України в інтеграційних процесах в Європі. Стратегічне партнерство. Інтернаціоналізація економічних відносин. Україна в світовій економіці. Глобальні проблеми сучасності, інтереси та цінності як основа єдності людства і співпраці між народами. Внесок українців у світову науку і культуру. Інформаційне суспільство на межі тисячоліть. Толерантність, плюралізм, компроміс як основа спілкування світової спільноти.

ЗНАННЯ: історичні аспекти входження України в світове співтовариство; міжнародне право - джерело українського законодавства; вплив міжнародних організацій на формування соціальних інститутів України; участь України в сучасних інтеграційних процесах; проблеми стратегічного партнерства України; участь України у вирішенні глобальних проблем людства; інформаційне суспільство; внесок українців у світову культуру.

УМІННЯ: визначати пріоритети міжнародних відносин; характеризувати світове співтовариство як цілісну систему; аналізувати внутрішню й зовнішню політику України в рамках стратегічного партнерства та міжнародного права; орієнтуватися в сучасних інтеграційних процесах; аналізувати роль України у вирішення глобальних проблем людства; визначати "ознаки" інформаційного суспільства та "перспективи розвитку" світової спільноти.

УСТАНОВКИ ТА ЦІННІСНІ ОРІЄНТАЦІЇ: усвідомлення необхідності дотримання міжнародних правових норм; повага до свободи соціального вибору людини; усвідомлення пріоритету національних інтересів у системі міжнародних відносин; толерантне ставлення до взаємовідносин між державами з різними інтересами; розуміння культури політичного партнерства; усвідомлення ролі українців у розвитку світової науки і культури.

ПРОПОНОВАНІ ТЕМИ ПРОЕКТІВ

9 клас

* Якщо твої права порушено.

* Самоврядування школи ХХІ століття - елемент демократичного суспільства.

* Шкільна служба посередництва як засіб вирішення конфліктів.

* Стан злочинності у вашому регіоні.

10 клас

* Діяльність виконавчих органів державної влади та місцевого самоврядування.

* Створюємо молодіжну (дитячу) організацію.

* Вибори в органи учнівського самоврядування.

* Створюємо власну газету, радіо- чи телеканал.

11 клас

* Створи свою фірму.

* Кодекс чесного підприємця.

* Діти потребують допомоги.

* Конфесії та міжконфесійні стосунки у нашому місті (районі).

* Україна ХХІ ст. в європейському домі.

Рекомендувати цей матеріал

X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль