Урок 29 Чому Перша поправка обмежує владу уряду щодо релігії?

(МИ, НАРОД... ГРОМАДЯНИН І КОНСТИТУЦІЯ
Центр громадянської освіти, Calabasas, USA, 1995 )

Мета розділу

Білль про права містить 27 положень на захист деяких основних прав. Спочатку Білль про права захищав осіб тільки від федерального уряду. Сьогодні завдяки процесу інкорпорації його застосовують і до штатів.

Деякі положення Біллю про права вже не видаються надто важливими, скажімо, заборона розквартирування вояків у будинках цивільних осіб, про яку йдеться у Третій поправці. Інші норми, як-от захист Першою поправкою свободи слова, набули більшої значущості. Чимало людей твердять, що права, захищені Першою поправкою - сповідувати релігію і чинити її обряди, промовляти і писати, а також мирно збиратися, - є найважливішими у Біллі про права.

Інша важлива група прав стосується обвинувачених у скоєнні злочинів. Ці права поділяють на дві підгрупи. Перша стосується гарантій від свавільних і безпідставних процедур застосування права. Такі гарантії становлять зміст Четвертої і деяких положень П’ятої поправок. Друга підгрупа прав охоплює процедуру судочинства. Ці права захищені поправками з П’ятої по Восьму.

Після вивчення цього розділу ви краще усвідомите, чому ці права такі важливі і чому деякі з них досі залишаються суперечливими.

УРОК 29

Чому Перша поправка обмежує владу уряду щодо релігії?

Мета уроку

Два положення Першої поправки захищають свободу релігії. Це положення про „встановлення офіційної релігії“ і про „вільне сповідування релігії“. У цьому уроці ви проаналізуєте переконання Батьків-засновників, нібито церкву треба відокремити від держави. Кожне положення стосується окремої частини такого відокремлення. Положення про встановлення офіційної релігії забороняє федеральному уряду встановлювати в державі одну або кілька офіційних релігій чи церков. Положення про вільне сповідування релігії запобігає накладанню урядом безпідставних обмежень на окремі релігійні обряди.

По закінченні цього уроку ви повинні вміти пояснити значущість свободи релігії, описати розбіжності між положеннями Першої поправки про встановлення офіційної релігії і вільне сповідування релігії. Ви повинні також вміти пояснити різні тлумачення положення про встановлення офіційної релігії і суперечності між ним і положенням про вільне сповідування релігії. Нарешті, ви повинні вміти пояснити проблеми і міркування, які стосуються обмеження вільного сповідування релігії.

Терміни, які треба знати
незаперечний інтерес держави
офіційна церква
положення про встановлення офіційної релігії
положення про вільне сповідування релігії
Велике пробудження
докази релігійної належності
відокремлення церкви від держави

Що становить історичне підгрунтя релігійної свободи?

На час заснування перших колоній в Америці Європа потерпала від релігійних війн, що шматували континент з початку XVI століття. Цей релігійний переворот, відомий як Реформація, призвів до понад столітнього кровопролиття під час боротьби між католиками і протестантами за політичну владу. Щойно котрась група діставала владу, вона часто-густо намагалася винищити опонентів засланнями, ув’язненнями, катуваннями і стратами.

Майже в усіх європейських країнах одна з християнських церков мала державну підтримку та іноді діставала назву офіційної церкви. В кожній державі діяла єдина офіційна церква. Скажімо, в Англії офіційною була англіканська церква. У Франції та Іспанії такий статус мала римо-католицька церква, а в деяких німецьких князівствах і в Швеції офіційною стала лютеранська церква.

Людей, які не належали до офіційної церкви, позбавляли певних прав. Часто їх виключали з університетів, не приймали на державні або військові посади. Іноді їх переслідували ба навіть вбивали за їхні релігійні переконання.

У XVII столітті більшість європейців схвалювала ідею офіційної церкви. Думка про можливість співіснування кількох релігій ще не дістала широкої підтримки. У більшості первісних колоній до іновірців рідко ставилися терпимо. Там не лише встановлювали офіційні церкви, а й у багатьох випадках нетерпимо ставилися до осіб, які не належали до цих церков.

На час Війни за незалежність люди стали терпимішими. Релігійне пожвавлення о половині XVIII століття, відоме як Велике пробудження, привело чимало людей з офіційних церков до новостворених релігійних груп. Це навертало на думку, нібито всі протестантські конфесії є рівними. Різноманітні релігійні групи часто співіснували в єдиній громаді, тож люди призвичаїлися жити і працювати разом з тими, хто сповідував інші переконання. За умов численності релігійних груп було малоймовірним, щоб якась єдина церква здобула перевагу над рештою.

Для кожної церкви ставало дедалі складніше вимагати особливих привілеїв. Внаслідок цього навіть ті колонії, де було встановлено офіційні церкви, не підтримували єдину церкву. Уряд надавав допомогу кільком церквам у намаганнях підтримати релігію взагалі, а не якусь окрему державну церкву. Проте підтримка зазвичай надавалася лише церквам протестантської галузі християнства. Католики, євреї та інші групи підтримки не діставали, а іноді піддавалися дискримінації.

Американці у XVIII столітті поділяли думки, що релігія важлива для формування вдачі, потрібної для збереження вільного суспільства. Хоча Конституцію тоді ще не було написано, американці вважали також, що свобода переконань є важливим правом, яке потребує захисту. Американці вважали свободу релігії за чинник, що посилює і „церкву“, і „державу“.

Чому Батьки-засновники вірили у відокремлення церкви від держави?

Перші американці обстоювали відокремлення церкви від держави з двох основних причин:

* потреби захистити релігію від зловживань з боку держави;

* потреби захисту належного правління від корупції внаслідок релігійних незгод.

Люди на кшталт Роджера Вільямса, засновника Род-Айленду, вірили у необхідність відокремлення для убезпечення релігії від корупції з боку держави. Він наполягав на конечності „муру, що відокремлює сад церкви від пустки світу“. Томас Джеферсон вважав важливим невтручання корумпованого уряду в релігійні суперечки. Джеймс Медисон поєднав обидва погляди у протистоянні встановленню офіційної церкви. Саме він, як відомо, є автором Першої поправки.

Медисон, як і Джеферсон, вважав, що у вільному суспільстві людям належить свобода сумління - право самостійно обирати, у що їм вірити. Його бентежили можливі небезпеки для свободи сумління, якщо уряд підтримує окремі релігії. Уряд має лише вживати потрібних заходів до збереження миру і запобігання порушенню однією релігійною групою прав інших. Він дійшов висновку, що задля досягнення цієї мети уряд аж ніяк не повинен втручатися у релігійні справи.

Як ви вважаєте?

1. Які історичні події в Англії і колоніях зумовили особливу увагу Батьків-засновників до потреби захисту релігійних свобод?

2. Які проблеми можуть виявитися загальними у захисті релігійних свобод? Поясніть, як, на вашу думку, їх треба розв’язувати.

3. Які переваги і недоліки релігійного розмаїття в суспільстві?

Як у Конституції захищається свобода сумління?

До ухвали Біллю про права єдиною згадкою про релігію у Конституції була заборона доказів релігійної належності для обіймання посади у федеральному уряді, що містилася у Статті VI. То був значний поступ у захисті свободи сумління. У 1787 році більшість штатів ще мала офіційні церкви або вимагала доказів релігійної належності для обіймання державної посади. Чимало американців вважали, що не-протестантам не можна довіряти державних посад. Конституція дала дорогу вірним усіх релігій.

Більшість штатів, але не всі, наслідували приклад федерального уряду і скасували вимоги доказів релігійної належності для обіймання державних посад. Проте такі вимоги було скасовано у Північній Кароліні тільки 1868 року, а у Нью-Гемпширі аж у 1946 році. У 1961 році Верховний Суд визнав неконституційними вимоги штату Меріленд стосовно доказів релігійної належності, а відтак вони були остаточно заборонені.

Втім чимало штатів надалі підтримували різні протестантські церкви як офіційні. Лише у 1833 році, коли було ухвалено поправку до конституції штату Масачусетс про відокремлення церкви від держави, офіційна церква в Америці зникла.

Як Білль про права забороняє штатам встановлення офіційної церкви?

Перша поправка твердить: „Конгрес не має права видавати закони на впровадження будь-якої релігії...“ Очевидно, що Медисон бажав покласти край тискові на федеральний уряд з вимогою проголосити офіційну церкву - звичайній практиці у тогочасній Європі.

Дехто підтримав схвалення Першої поправки у сподіваннях запобігти втручанню Конгресу в питання встановлення офіційної церкви у своїх штатах. Проте, після інкорпорації Першої поправки Чотирнадцятою поправкою, положення про заборону встановлення офіційної церкви почали тлумачити як таке, що забороняє подібне встановлення і штатам.

Як суди тлумачать положення про заборону встановлення офіційної церкви?

Загально визнано, що положення про заборону встановлення офіційної церкви означає, що уряд не може її підтримувати. Але чимало суперечок точиться про зміст положення про заборону встановлення офіційної церкви у Першій поправці. Ці суперечки можна узагальнити таким чином:

1. Широке тлумачення. Прибічники цієї позиції твердять, нібито Перша поправка заперечує наданню урядом будь-якої допомоги будь-якій церкві взагалі. Вони вважають, що жодні податкові кошти не можна використовувати для підтримки будь-якої релігійної діяльності, обряду або установи. Проте уряд може надавати релігійним групам такі саме послуги, які одержує будь-хто інший, як-от поліцейську чи пожежну охорону. Уряд може подавати громадянам таку допомогу, що полегшує сповідування їхньої релігії. Наприклад, школи можуть призначати канікули на час релігійних свят.

2. Вузьке тлумачення. Прибічники цієї позиції твердять, що уряду заборонено віддавати перевагу котрійсь релігійній групі. Вони вважають, що Перша поправка не забороняє уряду підтримувати релігію, доки він здійснює це безсторонньо. Ця група схвалює видрук слів „У Бога ми віримо“ на грошових банкнотах і дозвіл неконфесійної молитви у школах. Прибічники широкого тлумачення Першої поправки часто чинять опір подібним діям.

Проте прибічники обох тлумачень погоджуються, що Перша поправка забороняє урядові визнати святом Різдво, якщо не визнано свята інших релігійних груп.

3. Буквальне тлумачення. Прибічники цієї позиції вважають, що Перша поправка забороняє тільки встановлення урядом офіційної релігії. Вона не забороняє участі уряду в окремих релігійних обрядах. Наприклад, уряд може брати участь у святкуванні Різдва, доки християнство не оголошено офіційною релігією держави.

У 1947 році Верховний Суд уможливив застосування положення Першої поправки про заборону встановлення офіційної церкви до окремих штатів на підставі його інкорпорації Чотирнадцятою поправкою. Відтоді Суд розглянув чимало справ щодо свободи сумління. Вони зачіпали такі проблеми, як молитви у школах, вистави на теми Різдвяних святок, а також різноманітна підтримка релігійної освіти. Хоча більшість згодна, що церкву треба відокремити від держави, ми й досі не наблизилися до точного визначення цього відокремлення порівняно з 1791 роком.

Чи порушує молитва у державних школах положення про заборону встановлення офіційної церкви? Чи порушує впровадження хвилини мовчання замість конфесійної молитви положення про вільне сповідування релігії?

Вправа на критичне мислення

ОБРАННЯ ТА ОБСТОЮВАННЯ ПОЗИЦІЇ ЩОДО ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЗАБОРОНУ ВСТАНОВЛЕННЯ ОФІЦІЙНОЇ ЦЕРКВИ

Кожна з наведених далі чотирьох ситуацій трапилася у справах, розглянутих Верховним Судом. Клас треба поділити на чотири групи. Кожна група має прочитати одну справу і відповісти на наступні питання. Підготуйтеся висловити і захистити свою позицію перед класом.

Група 1. Згідно із законом штату Пенсильванія, штат має відшкодовувати приватним школам витрати на платню вчителям, підручники і посібники з математики і природничих наук. Хоча закон стосується всіх приватних шкіл, 96% коштів переказується релігійним школам. Опоненти твердять, нібито подібна державна підтримка є неконституційною. На їхню думку, вона рівнозначна субсидіюванню цілої навчальної програми цих шкіл, що охоплює і релігійне виховання.

Група 2. Міська управа Нью-Йорка встановила добровільну програму, що дала змогу державним школам міста звільняти учнів від уроків для одержання релігійного виховання поза межами шкіл. Опоненти програми скаржаться, нібито це порушує положення про заборону встановлення офіційної церкви.

Група 3. Рада управителів шкіл штату Нью-Йорк вимагала від учителів починати кожен день з читання у класі неконфесійної молитви, рекомендованої урядом штату. Учням, які не бажали брати у ній участь, дозволялося мовчати або залишати класну кімнату. Батьки десятьох учнів у своєму позові твердили, нібито молитва суперечить їхнім релігійним переконанням і порушує положення про заборону встановлення офіційної церкви.

Група 4. Місто Потакет, штат Род-Айленд, фінансувало Різдвяну виставу, реквізитами якої були хатинка Санта Клауса, олені, що тягнули гринджоли Санта Клауса, Різдвяна ялинка і велика хоругва з написом „Свято зими“. Спорудили також ясла з фігурами немовляти Ісуса, Марії, Йосифа, янголів, вівчарів, царів і тварин. Опоненти скаржилися, нібито це порушувало положення про заборону встановлення офіційної церкви.

1. Яку позицію оберуть прибічники широкого тлумачення положення про заборону встановлення офіційної церкви? Вузького тлумачення? Буквального тлумачення? Поясніть свої відповіді.

2. Які аргументи можна навести на користь дозволу урядові чинити саме так, як він вчинив? Які цінності та інтереси при цьому зачіпаються?

3. Які резони можна навести на користь заборони урядові чинити так, як він вчинив? Які цінності та інтереси при цьому зачіпаються?

4. Підготуйтеся оцінити інші висловлені позиції.

Які права захищаються положенням про заборону встановлення офіційної церкви?

Положення про заборону встановлення офіційної церкви забороняє урядові вимагати від громадян сповідування певної релігії. Положення про вільне сповідування релігії має за мету гарантувати охочим можливість сповідувати свою релігію.

Свобода сумління має два складники: свободу вірувань і свободу сповідувати релігійні вірування. Верховний Суд оголосив, що особи мають абсолютне право на свободу вірувань чи сумління. Уряд не повинен втручатися у здійснення цього права. Проте за певних обставин право сповідувати певні вірування може обмежуватися заради захисту інших важливих цінностей та інтересів. Проблема полягає у способі ухвалення рішення, які релігійні обряди захищені Першою поправкою, а які уряд може піддавати обмеженням.

Які суперечності між положеннями про заборону встановлення офіційної церкви і вільне сповідування релігії?

Іноді між положеннями Першої поправки про заборону встановлення офіційної церкви і вільне сповідування релігії виникають суперечності. Наприклад, розглянемо такі ситуації:

+ Якщо уряд оплачує утримання капеланів у збройних силах та у в’язницях, чи порушує це положення про заборону встановлення офіційної церкви? Якщо уряд не утримує капеланів, чи буде це обмеженням вільного сповідування релігії особами, які перебувають у збройних силах або у в’язницях?

+ Якщо управа державної школи звільняє єврейських дітей від уроків на свято Йом Кіпур для відвідування релігійних відправ, чи надає вона перевагу окремій групі, що порушує положення про заборону встановлення офіційної церкви? Якщо вони заперечують праву учнів буди відсутніми, чи не забороняють вони вільне сповідування учнями їхньої релігії?

+ 11 серпня 1984 року президент Рейган підписав Закон про рівний доступ до освіти. Він вимагає від середніх шкіл дозволяти учням, які належать до релігійних груп, збиратися у приміщеннях шкіл, якщо таке право надано іншим групам або громадським гурткам. Якщо школи не надають приміщень для зборів учням, які належать до релігійних груп, то чи обмежує це право учнів на вільне сповідування релігії? А якщо надають, то чи не порушують положення про заборону встановлення офіційної церкви?

Чи можна узгодити права на „вільне сповідування релігії„ з іншими інтересами суспільства?

Судді Верховного Суду часто не доходять згоди з питань, які ви щойно обговорювали. Іноді вони скасовують присуди, які самі ухвалили раніше. Судді постійно намагаються уточнити „тести“, або аргументи, які наводяться для ухвалення рішень.

Деякі проблеми Суд розглядав кілька разів. Наприклад, коли треба врівноважити інтереси охорони здоров’я громади з релігійними переконаннями особи або групи, здоров’я загалу вважається за важливішу цінність.

Навпаки, коли справа зачіпає життя, здоров’я або безпеку окремих осіб, а не громади, Суд захищає право дієздатних дорослих на самостійне вирішення на підставі своїх релігійних вірувань. Наприклад, доросла людина може відмовитися від переливання крові, хоча й наражатиме на небезпеку своє життя. Проте батьки не можуть відмовитися від переливання крові їхнім дітям, і суди мають право втручатися на захист інтересів неповнолітніх.

Суд захищає також право учнів відмовитися вітати державний прапор або відвідувати старші класи школи, якщо це суперечить їхнім релігійним віруванням. Під час розгляду таких справ Суд порушує питання, чи має уряд на меті незаперечний інтерес держави, який є досить вагомим, щоб виправдати обмеження вільного сповідування особою своєї релігії. Наприклад, судді вважають, що вимога уряду до учня вітати державний прапор є безпідставним намаганням примусити учня прийняти певне переконання.

Як ви вважаєте?

1. Як можуть виникнути суперечності між положенням про заборону встановлення офіційної церкви і положенням про вільне сповідування релігії, і які критерії, на вашу думку, треба застосовувати для залагодження такого конфлікту?

2. Яким інтересам і чому треба віддавати перевагу у справах, що зачіпають особисте право на вільне сповідування релігії супроти загального блага? Наведіть приклади на підтримку вашої думки.

3. Як можуть особи допомогти захистити свободу вірувань і вільне сповідування релігії цих вірувань?

Вправа на критичне мислення

ОЦІНЮВАННЯ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ВІЛЬНЕ СПОВІДУВАННЯ РЕЛІГІЇ

Прочитайте наступний уривок, де йдеться про спробу вірних культу сантерії побудувати новий храм в одному флорідському містечку. По обговоренні проблем, які порушувалися у цій справі, поділіть клас на групи по три особи, щоб інсценізувати розгляд справи в суді. Одна особа у кожній групі представлятиме точку зору громади вірних сантерії, друга висловлюватиме резони міської управи, а третя виконуватиме роль судді. Дайте відповіді на запитання, подані після уривку, а потім підготуйтеся пояснити та захистити свої аргументи і рішення.

Релігія сантерії сповідується нащадками африканських рабів на Кубі і потрапила до Сполучених Штатів разом із кубинськими вигнанцями. Окремі обряди сантерії вимагають приносин тварин, серед них обряди пов’язані з народженням і шлюбом, лікуванням, ініціацією навернених і висвяченням священиків. Жертовними тваринами можуть бути курчата, цапи, вівці і мушлі; у більшості обрядів тварин засмажують та їдять.

Коли громада вірних сантерії оголосила про намір побудувати храм в одному флорідському містечку, місто ухвалило постанову про заборону безпричинного або жорстокого вбивства тварин. Місто однозначно заборонило вбивати або різати тварин, якщо вбивство є частиною ритуалу і тварину мали з’їсти. Вірні сантерії подали позов на місто, твердячи, що постанова спрямована винятково проти їхніх релігійних обрядів і становила втручання у вільне сповідування їхньої релігії.

Розумні люди можуть мати різні думки з цих питань. Кожна особа має право шукати власні відповіді. За нашої системи правління Верховний Суд визначає, чи порушує дія уряду особисту релігійну свободу. Подібні закони не будуть ухвалені, якщо бодай деякі люди заперечують їм. Отже, для кожного з нас важливо визнати значущість свободи вірувань, захищеної Першою поправкою. Якщо ми наполягаємо, що свободу вірувань кожного треба поважати, то малоймовірне ухвалення законів, що порушують Першу поправку.

1. Яким інтересам суспільства може відповідати заборона приносин тварин у релігійних цілях?

2. Яким принципам може відповідати дозвіл церкві надалі чинити згідно зі своїми ритуалами?

3. Якби ви були членом Верховного Суду, як ви вирішите цю справу? Поясніть свою позицію.

Перевірка і використання уроку

1. Що таке „офіційна церква“? Що являло собою „Велике пробудження“ і як воно вплинуло на статус офіційних церков?

2. Як ви поясните принцип „відокремлення церкви і держави“? Які аргументи ви можете навести на підтримку цього принципу?

3. Що таке „докази релігійної належності“ для обіймання державних посад? Що сказано про них у Конституції?

4. Що таке „положення про встановлення офіційної церкви“? Які суперечності виникали стосовно належного її тлумачення судами?

5. Що таке положення про „вільне сповідування релігій“? Як суди прагнули врівноважити особисте право на вільне сповідування релігії та інтереси суспільства?

6. Які приклади ситуацій ви можете навести, за яких положення про вільне сповідування релігії і про встановлення офіційної церкви начебто суперечили одне одному?

7. Розпитайте свого пастора, священика або рабина, чи підтримують вони законодавство, яке дозволяє молитви у державних школах. Попросіть їх пояснити свої аргументи. Доповісте класу про те, що ви дізналися.