Урок 24 Які поправки було додано до Конституції на захист прав афроамериканців?

(МИ, НАРОД... ГРОМАДЯНИН І КОНСТИТУЦІЯ
Центр громадянської освіти, Calabasas, USA, 1995 )

Мета уроку

У цьому уроці ви розглянете закони і поправки до Конституції, ухвалені після Громадянської війни. Вони мали за мету звільнити чорношкірих рабів і надати їм однакові з рештою американців права. Проте цих поправок виявилося замало для гарантування прав нових громадян. Ви дізнаєтеся, як окремі штати ухвалювали власні закони, що позбавляли афроамериканців належних їм прав і перешкоджали їхньому доступові до політичної влади.

По закінченні цього уроку ви повинні вміти пояснити, як федеральний уряд намагався використати „поправки Громадянської війни“ для захисту прав афроамериканців. Ви повинні вміти описати, як уряд використовував для досягнення цієї мети законодавство про громадянські права. Ви також повинні вміти пояснити, як ці спроби припинити політичну дискримінацію афроамериканців обмежувалися на щаблі штатів.

Терміни, які треба знати
Чорні кодекси
Закон про громадянські права 1866 року
Закон про громадянські права 1875 року
Поправки Громадянської війни
Застереження про дідуся
Ку-Клукс-Клан
Перевірка письменності
Дев’ятнадцята поправка
Виборчі податки
Положення про привілеї та імунітети
Реконструкція
Різницькі справи
Рух пильності

Що таке період Реконструкції?

Період після Громадянської війни відомий на назву Реконструкція. Штати, що відокремилися, було повернуто до складу Союзу. Республіканська партія, яка мала підтримку переважно в північних штатах, надалі домінувала у федеральному уряді. Демократична партія мала міцну опору на Півдні. Чимало провідних конфедератів були членами Демократичної партії.

Більшість рабовласників також були членами Демократичної партії, тому очікували, нібито щойно звільнені раби голосуватимуть за Республіканську партію. Як ви побачите далі, це очікування мало чималий вплив на політичні змагання, які точилися протягом Реконструкції щодо прав афроамериканців.

Чому до Конституції було додано поправки Громадянської війни?

Громадянська війна поклала край майже двохсотрічному рабству у Сполучених Штатах. Незабаром після війни до Конституції було додано три поправки, які зазвичай називають поправками Громадянської війни.

* Тринадцята поправка (1865) скасовує рабство „у Сполучених Штатах і будь-якій іншій території під їхньою юрисдикцією“.

* Чотирнадцята поправка (1868), між іншим, надає громадянство всім особам, які народжені чи натуралізовані в Сполучених Штатах. Вона також забороняє кожному штату видавати чи застосовувати закони, що обмежують привілеї та імунітети громадян.

* П’ятнадцята поправка (1870) забороняє федеральному уряду і штатам позбавляти громадян виборчих прав на підставі раси, кольору шкіри чи попереднього перебування у рабстві.

Перша сесія Конгресу після Громадянської війни відкрилася у грудні 1865 року. Конгрес та уряди багатьох штатів негайно ухвалили закони про захист прав афроамериканців. Коли Конгрес намагався рішуче застосовувати ці закони, його зусиллям не менш рішуче опиралися білі, зокрема на Півдні, які відкидали расову рівність. Зрештою, громадська підтримка захисту прав щойно звільнених занепадала, і на кінець 1870-х років Чотирнадцята і П’ятнадцята поправки стали нікчемними як знаряддя захисту їхніх прав.

Який вплив справила Тринадцята поправка?

Тринадцята поправка, ратифікована 1865 року, мала на меті покласти край рабству і несправедливому ставленню до афроамериканців у цілій країні.

Кілька штатів справді ухвалили закони, що розширили права афроамериканців. У 1865 році закони Ілінойсу і Каліфорнії дозволили неграм свідчити проти білих у судах. Масачусетс ухвалив закон про заборону расової дискримінації у громадських місцях. У 1868 році Міннесота та Айова ухвалили закони про надання чорношкірим чоловікам виборчих прав.

Деякі штати не ратифікували Тринадцяту поправку. Інші вимагали від федерального уряду відшкодувати збитки, заподіяні рабовласникам втратою працівників. Деякі південці підтримували звільнення чорношкірих рабів, але решта його не вітала. Рабство призвичаїло південців вважати негрів неповноцінними. Власники плантацій і великих ферм звикли використовувати чорношкірих рабів як дешеву робочу силу.

Чимало північан також потребували дешевої робочої сили. Білі робітники гуртувалися у профспілки і вимагали вищої платні і кращих умов праці. Власники фабрик та інші підприємці вбачали у щойно звільнених афроамериканцях джерело дешевої робочої сили.

Деякі робітники на Півночі побоювалися, що чорні змагатимуться за їхні робочі місця, погоджуючись на нижчу платню. Ці північани бажали, щоб афроамериканці залишалися на Півдні і Заході, де вони не становили загрози на ринку праці і не могли гуртуватися у профспілки для боротьби за кращі умови праці.

Чию політичну владу захищали Чорні кодекси?

Після Громадянської війни федеральний уряд утримував федеральні війська на Півдні заради захисту афроамериканців. Законодавчі органи південних штатів ухвалили закони, на назву Чорні кодекси, намагаючись переконати федеральний уряд, що ставлення до афроамериканців буде справедливим. Ці закони буцімто захищали права афроамериканців. Насправді Чорні кодекси мали на меті запобігти посиленню політичної влади колишніх рабів, яку ті могли здобути завдяки освіті і виборчим правам.

Наприклад, Чорні кодекси захищали права афроамериканців брати шлюб, мати власність, подорожувати, працювати за платню і позиватися. Насправді ж вони суворо обмежували ці права. Афроамериканці могли брати шлюб тільки з іншими афроамериканцями. Вони могли мати власність, але мало білих погоджувалися щось їм продавати. Вони могли подорожувати, але тільки уночі і в багажних вагонах потягів. Вони могли працювати за платню, але небагато працедавців справедливо оплачували їхню працю. Вони могли позиватися за збитки у суді, але їхнє право позивати білих було ні до чого, бо справи розглядали білі судді і ворожі до чорношкірих присяжні.

У південних штатах негри мали далеко менше можливостей здобути освіту, ніж білі. Школи для чорношкірих учнів були зазвичай далеко гірші за школи для білих. Учні могли ходити до школи хіба разом з іншими чорношкірими дітьми. Всіляко знеохочували відкриття шкіл для афроамериканців, а інколи такі школи підпалювали. Білі расисти не бажали, щоб афроамериканці вчилися, а коли негрів заскочували з книжками, їх іноді просто батожили.

Групи руху пильності на кшталт Ку-Клукс-клану залякували, тероризували, а іноді й вбивали чорношкірих і білих, які допомагали першим обороняти свої права. Афроамериканці рідко зверталися до органів місцевого самоврядування та уряди штатів по захист. Правоохоронні органи і суди мали упередження проти чорношкірих та їхніх білих симпатиків. Афроамериканців судили всуціль білі присяжні, які, попри факти, рідко вирішували справи на користь негрів.

Після виводу федеральних військ на Півдні запанував терор. Негри, які намагалися захищати свої права, зазнавали нападів і лінчувань. Білого сенатора штату, симпатика афроамериканців, знайшли з перерізаним горлом. Інших лінчували і вішали на шию такі таблички: „Стережіться, злочинці, чорні і білі!“ Чорні кодекси недвозначно передали політичну владу у південних штатах до рук білих чоловіків.

Чому Конгрес ухвалив Закон про громадянські права 1866 року?

Члени Конгресу усвідомили, що Тринадцятої поправки занадто мало для захисту прав афроамериканців. Намагаючись допомогти їм, Конгрес ухвалив Закон про громадянські права 1866 року, попри вето президента Ендрю Джонсона.

Попри ухвалення законодавчих актів, стан справ майже не змінився. Президент відмовлявся забезпечувати виконання цих законів, а Верховний Суд відмовлявся розглядати скарги на порушення прав, які буцімто захищав Закон про громадянські права.

Чимало провідних політиків на Півночі і деінде були обурені ставленням до афроамериканців на Півдні. Республіканців бентежило й те, що їхній перевазі у федеральному уряді незабаром могли загрожувати нові конгресмени від Демократичної партії, обрані у південних штатах.

Внаслідок цих побоювань республіканці у Конгресі склали Чотирнадцяту, а згодом й П’ятнадцяту поправки до Конституції. Їх ухвалили з моральних і суто політичних причин. Чимало республіканських керманичів рішуче підтримували захист прав афроамериканців. Тому вони твердили, що тільки надання чорношкірим на Півдні виборчих прав примусить місцевих і штатних урядовців звітувати афроамериканцям і захищати їхні права.

Окрім захисту прав афроамериканців, республіканці прагнули посилити політичну владу чорношкірих громадян у південних штатах. Малося на меті утримати перевагу Республіканської партії у федеральному уряді та обмежити зростання впливу Демократичної партії.

Як добре захищали поправки Громадянської війни права афроамериканців?

Чотирнадцята поправка. Республіканці досягли своєї мети і взяли гору в Конгресі. Конгрес ухвалив рішучі закони про виконання Чотирнадцятої поправки. Протягом другої половини 1860-х і 1870-х років законодавчі органи і суди на Півночі і Півдні намагалися розширити права афроамериканців і забезпечити виконання антидискримінаційних законів. Ці зусилля не завжди були успішними.

П’ятнадцята поправка. Неспроможність Чотирнадцятої поправки належно захистити права чорних громадян привела до ухвалення 1870 року П’ятнадцятої поправки. Поправка має два розділи:

Розділ 1. Виборче право громадян Сполучених Штатів не може відбиратися чи обмежуватися Сполученими Штатами або окремими штатами на підставі раси, кольору шкіри чи попереднього перебування у рабстві.

Розділ 2. Конгрес має право забезпечувати виконання цього параграфу відповідним законодавством.

Ця поправка вочевидь спрямована на захист виборчих прав афроамериканців. Народ вважав, що чорношкірі громадяни повинні мати однакові з рештою права. Негайним наслідком цієї поправки і законів, ухвалених на її підтримку, була участь у голосуванні великої кількості афроамериканців з кінця 1860-х аж до кінця 1880-х років. Вони здобули значну політичну владу і використовували її задля захисту своїх прав.

Руйнування підвалин влади афроамериканців на Півдні. По закінченні Реконструкції південні штати почали ухвалювати закони, що підривали політичну владу чорношкірих на Півдні. Для обмеження участі афроамериканців у політичному житті в південних штатах використовувалися такі основні види законів:

* Виборчі податки. Деякі штати ухвалили закони, що вимагали від громадян сплати податку до початку голосування. Оскільки більшість чорношкірих були надто нужденні, ці податки значно скорочували кількість осіб, які мали право голосувати.

* Перевірки письменності. Деякі штати вимагали від громадян перед голосуванням складати іспити на доказ того, що виборці вміють читати і писати. Більшості афроамериканців на Півдні заважали навчатися читання і письма, тому перевірки позбавляли їх права голосувати. До того ж, ці іспити приймали білі, які перешкоджали їх складанню навіть письменними афроамериканцями.

* Застереження про дідуся. Ухвалені на Півдні закони дозволяли громадянам голосувати, навіть якщо вони не вміли читати й писати, за умови, що голосував їхній дідусь. Оскільки дідусь жодного афроамериканця не голосував, ці закони позбавляли афроамериканців права голосувати.

Як ви вважаєте?

1. Як ратифікація Чотирнадцятої поправки відображала неспроможність первісної Конституції домогтися цілей, викладених у її Преамбулі?

2. Чи було досягнуто, на вашу думку, первісної мети Чотирнадцятої поправки? Поясніть.

Чи досягли своєї мети Білль про права, поправки Громадянської війни і Закон про громадянські права 1875 року?

Після Громадянської війни права та умови життя афроамериканців привертали дедалі меншої уваги. На жаль, федеральний Білль про права не дуже прислужився проти несправедливості.

Чотирнадцята поправка містить положення, за яким „жоден штат не може видавати чи застосовувати закони, що обмежують привілеї та імунітети громадян Сполучених Штатів“. В 1873 році, під час розгляду так званих Різницьких справ, Верховний Суд просили визнати, що це положення захищає права, перелічені у Біллі про права, від порушень і з боку урядів штатів. Суд відмовився. Штатам надалі належало право ухвалювати закони, що порушували Білль про права. Внаслідок висновку Суду в цих справах, положення Чотирнадцятої поправки про привілеї та імунітети майже не використовувалося для захисту особистих прав аж донедавна.

Конгрес ухвалив Закон про громадянські права 1875 року, щоб дати змогу федеральному уряду обороняти права громадян, гарантовані Чотирнадцятою поправкою. Проте виконавча влада цим законом нехтувала. Згодом Верховний Суд оголосив Закон про громадянські права 1875 року неконституційним.

Разерфорд Б.Гейс зі штату Огайо був республіканським кандидатом на посаду президента в 1876 році. Гейс здобув у країні меншість голосів, але переміг завдяки більшості у колегії виборників.

Гейс вів виборчу кампанію під гаслом виведення з Півдня рештку федеральних військ. 1877 року, незабаром після обрання, він призначив міністром колишнього урядовця Конфедерації. То був суто символічний вчинок, але доволі зрозумілий: час надалі розширювати територію і підносити економічну потугу Сполучених Штатів. Реконструкція скінчилася.

Гейс та його прибічники не бажали витрачати більше часу і коштів на колишніх рабів. Вони бажали, щоб керманичі Півдня самотужки залагоджували свої проблеми. Як відповів президент афроамериканцям під час „дружніх відвідин “ Півдня: „Ваші права та інтереси будуть у більшій безпеці, якщо федеральний уряд дасть спокій цій силі розумних білих людей“.

Гейс відмовився забезпечити виконання Чотирнадцятої і П’ятнадцятої поправок. Внаслідок цієї невдачі афроамериканці звикли шукати поради самотужки або в інститутах власної громади.

Священики, вчителі і громадські діячі на кшталт Седжернера Труза стали рушієм дальшої боротьби за права афроамериканців. Протягом наступного століття вони очолювали чорну громаду.

Втім, попри свій обмежений вплив, поправки Громадянської війни створили конституційну основу для поширення особистих прав і прав меншин.

Як ви вважаєте?

1. Чи була неспроможність поправок Громадянської війни виною перед усе виборних урядовців або окремих громадян?

2. Котра поправка Громадянської війни мала найбільший вплив на захист особистих прав? Поясніть свої міркування.

3. Які заходи, окрім ухвалення законів, здатні зменшити дискримінацію чи запобігти їй? Які переваги і недоліки має кожен з цих заходів?

4. Які заходи, за винятком законів, вживають зараз проти дискримінації у вашій громаді чи у вашому штаті? Поясніть їхній зміст.

Вправа на розвиток критичного мислення

РОЗГЛЯД АЛЬТЕРНАТИВНИХ ЗАСОБІВ ЗАПОБІГАННЯ ДИСКРИМІНАЦІЇ

Ви побачили, що ні поправки Громадянської війни, ні ухвалені під час Реконструкції закони про громадянські права, не досягли своєї мети. Парами або малими групами обговоріть і дайте відповіді на такі запитання.

1. Назвіть деякі причини того, що ці поправки справили такий незначний вплив.

2. Уявімо, що Конгрес ухвалює сьогодні закони про громадянські права, спрямовані на захист расових та етнічних меншин від дискримінації. Припустимо, це законодавство викликає опір, подібний до опору за доби Реконструкції. Якби ви були членом групи, яка бажає досягнення мети цих законів, які дії могла вчинити ваша група задля забезпечення їх виконання?

Перевірка і використання уроку

1. Як ви опишете період після Громадянської війни, відомий як Реконструкція?

2. Що таке поправки Громадянської війни? Які права вони прагнули убезпечити? Якою мірою вони виявилися дієвими після свого ухвалення?

3. Що таке виборчі податки, перевірки письменності і застереження про дідуся? Як їх використовували для заперечення виборчим правам афроамериканців?

4. Що таке Чорні кодекси? Чому вони набрали чинності?

5. Що таке положення про привілеї та імунітети? Яке його значення для захисту особистих прав?

6. Опрацюйте діаграму, що відображає основні події в еволюції руху за громадянські права від Громадянської війни дотепер.