версія для друку

Урок 9 Які основні ідеї щодо правління закладено в конституціях штатів? Як нові штати захищали права

30.12.1999

(МИ, НАРОД... ГРОМАДЯНИН І КОНСТИТУЦІЯ
Центр громадянської освіти, Calabasas, USA, 1995 )

Мета уроку

Розгляд основних ідей у конституціях штатів покаже вам, як батьки-засновники творили уряди своїх штатів для захисту прав і сприяння загальному добру. У цьому уроці ви дізнаєтеся, як вдало було пристосовано для досягнення цих цілей конституцію штату Масачусетс. Ви дізнаєтеся також про біллі чи декларації прав, вміщені в конституціях штатів. Ці законодавчі гарантії прав, взірцем для яких була Віргінська декларація прав, мали великий вплив на розробку американського Біллю про права.

По закінченні цього уроку ви повинні вміти пояснити, як у конституції штатів було вміщено основні ідеї щодо правління і права, які ви щойно вивчали. Ви також повинні вміти пояснити, як досвід штатів з розробки власних конституцій і біллів про права вплинув на розробку американської Конституції і Біллю про права.

Терміни, які треба знати
абсолютне вето
верховенство законодавчої влади
конституція штату Масачусетс
подолання вето
народний суверенітет
штатні декларації прав
Віргінська декларація прав

Чому колонії повернулися до „природного стану“?

Згідно з філософією природного права, війна за незалежність повернула колоністів до природного стану. Старі колоніальні уряди під владою Британії припинили своє існування. Нові уряди ще треба було створити. Незабаром після війни за незалежність, що спалахнула у 1775 році, 13 штатів почали складати власні писані конституції. Ніколи раніше не поставало стільки нових урядів на підставі ідей філософії природного права, республіканізму і конституційного правління.

Які шість основних ідей було вміщено у конституціях штатів?

Спроби створення конституцій нових американських штатів дали батькам конституції цінний досвід, що потім дався взнаки у створенні ними Конституції Сполучених Штатів. Конституції штатів містили такі основні ідеї:
* основний закон і природні права
* суспільний договір
* народний суверенітет
* представництво і виборчі права
* верховенство законодавчої влади
* взаємний контроль гілок влади

Основний закон і природні права. Кожна конституція штату вважалася основним законом і грунтувалася на думці, що метою уряду є збереження і захист природних прав громадян на життя, свободу і власність.

Суспільний договір. Кожна конституція штату також визначала, що його уряд створено внаслідок суспільного договору - угоди між громадянами штату про створення уряду для захисту своїх природних прав.

Народний суверенітет. В усіх конституціях нових штатів носієм суверенної влади було визнано народ. Влада надавалася урядові суверенним народом.

Представництво і виборчі права. Однією з головних ознак усіх конституцій штатів була велика увага, яку приділяли представництву народу в уряді. Всі конституції штатів передбачали створення законодавчих органів з виборних представників народу. Більшість конституцій містила вимогу щорічних виборів до цих законодавчих органів.

Конституції деяких штатів надавали право обирати представників усім білим чоловікам-платникам податків. У більшості штатів це право мали тільки власники певного майна, як було за колоніальних часів. А що набути власність в Америці було відносно легко, близько 70% усіх білих чоловіків мали виборчі права.

У сімох штатах могли голосувати і вільні афроамериканці та індіанці, якщо задовольняли вимогам майнового цензу. У Нью-Джерсі право голосувати було надано „усім повнолітнім мешканцям, які володіють майном, вартим 50 фунтів“ і задовольняють вимогам цензу осілості, тобто мешкали в штаті протягом 12 місяців. Згідно з цими нормами, жінки і вільні афроамериканці могли голосувати до 1807 року, коли у Нью-Джерсі ухвалили поправку задля виключення жінок. 12 штатів умисно заперечили виборчим правам жінок, умістивши в конституції термін „чоловічої статі“.

Верховенство законодавчої влади. Верховенство законодавчої влади означає правління, за якого переважну частку повноважень надано законодавчому органові. Більшість конституцій штатів покладалися на сильний законодавчий орган і верховенство більшості задля захисту прав громадян. Це продовжувало тенденцію ще колоніальної доби, коли посилилися саме законодавчі органи.

Конституції всіх штатів передбачали певний поділ влади. Це відображало недовіру колишніх колоністів до виконавчої влади, якою, на їхню думку, зловживали за часів британського правління.

Віра у верховенство законодавчої влади грунтувалася ось на чому:

* законодавча влада з представників, яких обирають і, коли треба, можуть відкликати виборці, є найдемократичнішою. Отже, в уряді, що грунтується на принципі народного суверенітету, вона вважається найбезпечнішою для надання їй найбільшої влади, а також найпевніше захищатиме права громадян і сприятиме загальному добру.

* виконавчій гілці не треба довіряти багато влади, бо народові її тяжко контролювати. Пам’ятаймо, що найбільші проблеми виникли у колоністів з британським урядом саме через його виконавчу гілку - королiвських міністрів і губернаторів.

* колоністи не довіряли також судовій владі, королiвським магістратам, які утискали їх за порушення британських законів.

У конституціях штатів можна знайти такі приклади віддання переваги верховенству законодавчої влади:

* конституції більшості нових штатів встановлювали виконавчу владу, але узалежнювали її від законодавчих органів. Нова конституція Пенсильванії геть скасувала посаду губернатора і замінила її радою з 12 членів. В інших штатах законодавчі органи одержали право обирати губернатора або визначати розмір його винагороди.

* губернаторам дозволено обіймати цю посаду лише один рік. Цим обмеженням намагалися позбавити губернатора можливості одержати більшу владу протягом строку перебування на посаді.

* призначення губернатором чиновників мали затверджуватися законодавчим органом.

* у більшості конституцій губернаторів майже цілковито усували від законодавчого процесу, який законодавчі органи застерегли за собою. В усіх штатах губернаторів позбавили права абсолютного вето щодо законодавчих актів. У кількох штатах губернатор зберігав право відмовитися схвалити поданий йому закон, але законодавчі органи цих штатів могли подолати його вето завдяки повторному ухваленню законопроекту.

* законодавчі органи штатів справляли вплив на судову систему через контроль над розміром винагороди і строком повноважень суддів.

Взаємний контроль гілок влади. Хоча повноваження в урядах штатів були неврівноважені на користь сильних законодавчих органів, конституції штатів передбачали певні засоби гамування. Більшість їх існувала всередині самих законодавчих органів. Наприклад, в усіх штатах, за винятком Пенсильванії і Джорджії, законодавчий орган поділявся на дві палати, як і британський Парламент. А що найважливіші рішення мали ухвалювати обидві палати, кожна мала змогу заблокувати владу іншої палати. Проте, на відміну від Парламенту та урядів колоній, обидві палати в законодавчих органах нових штатів складалися з виборних представників народу. Виборці могли заблокувати владу законодавців обранням нових представників до обох палат, якщо їх не задовольняла діяльність уряду.

Вправа на розвиток критичного мислення

ОЦІНКА ВЕРХОВЕНСТВА ЗАКОНОДАВЧОЇ ВЛАДИ

Джон Локк і філософи природного права вважали, що за представницького правління законодавча влада повинна мати верховенство, бо саме вона найближча до народу і дуже точно відображає народні бажання. А отже, законодавча влада найменш схильна порушувати права народу.

Більшість конституцій штатів сприйняли цей аргумент і рішуче змінили баланс сил на користь законодавчих органів.

1. Які переваги і недоліки має верховенство законодавчої влади?

2. Чи згодні ви з наведеним вище аргументом Локка?

3. Чи неодмінно законодавча влада відображає бажання народу?

4. Як бажання народу можуть становити загрозу для основних прав?

5. Опишіть, яким може бути правління за верховенства виконавчої чи судової влади.

Чим відрізнялася конституція штату Масачусетс?

1780 року Масачусетс став останнім штатом, який ратифікував нову конституцію. Написана головно Джоном Адамсом, конституція Масачусетсу відрізнялася від конституцій решти штатів. Окрім опори на народне представництво як засобу запобігти зловживанню владою, вона вдалася до системи поділу влади і взаємного контролю її гілок. Це надало урядові дієвіші запобіжники повноваженням законодавчого органу штату.

Оскільки конституція Масачусетсу подібніша до сучасної Конституції США, ніж конституції інших штатів, варто придивитися до неї уважніше. Серед важливих ознак конституції Масачусетсу треба згадати такі.

Сильна виконавча влада. Згідно з конституцією Масачусетсу, губернатора обирає народ. На думку її авторів, оскільки губернатора обиратиме народ, йому безпечно довірити більшу владу, щоб він мав змогу захищати права і добробут народу.

Щоб губернатор почував себе незалежнішим від законодавчого органу і міг контролювати виконання ним владних повноважень, конституція Масачусетсу вмістила такі положення:

* розмір винагороди губернатора фіксований і не надається до зміни законодавчим органом;

* губернатор має право вето на ухвалені законодавчим органом закони, а законодавчий орган може подолати його вето лише більшістю у дві третини голосів;

* губернатор може призначати урядовців і суддів.

Представництво різних суспільних груп. Кілька статей конституції Масачусетсу свідчать про те, що організація уряду цього штату більше нагадувала британську модель правління, ніж в інших штатах. Конституція штату поділяла владу між різними суспільними класами, щоб запобігти пануванню однієї групи над іншими. Конституція Масачусетсу ділила мешканців штату на групи за критерієм статків, адже там не було ні монархії, ні аристократії:

* тільки особи з великими статками могли обирати губернатора;

* особи з дещо меншими статками могли обирати членів вищої палати законодавчого органу штату;

* люди з невеликими статками, які, втім, давали їм змогу бути виборцями та обирати членів нижчої палати.

Отже, конституція Масачусетсу виражала ідеал класичного республіканізму - мішане правління. Цим вона забезпечувала більшу рівновагу між повноваженнями різних гілок влади. Вона не перетворювала законодавчий орган на найпотужнішу владу, як конституції інших штатів. Такий підхід відображав розбіжності у думках щодо найкращих засобів запобігти зловживанню владою з боку урядовців.

Конституції інших штатів грунтувалися головно на ідеї, що народне представництво у сильному законодавчому органі штату є найкращим засобом захисту прав народу. Вони виражали глибоку довіру до політичної влади, яку прямо чинить більшість народу.

Конституція Масачусетсу відображала скептичний погляд на людську природу і неконтрольовану владу, яку надано будь-якій суспільній групі. Вона грунтувалася на ідеї, що представництво, поділ влади та взаємний контроль її гілок доконечні для захисту прав народу.

Як ви вважаєте?

1. Яка гілка влади, на вашу думку, є найчутливішою до волі народу? Чи повинна вона мати більше влади, ніж дві інші гілки? Чому так або чому ні?

2. У яких вимірах конституція Масачусетсу була провісницею Конституції США?

Які були декларації прав в окремих штатах?

Жодна з конституцій штатів не покладалася лише на форму правління у справі захисту особистих свобод. Більшість їх зачиналися деклараціями прав. В такий спосіб вони вказували, що громадянам, якими мали правити згідно з цими новими конституціями, належать певні основні права, що існували до появи уряду і які не могли відібрати жодна конституція чи уряд.

За колоніальної доби американці надавали особливої значущості гарантіям основних прав. Хоча переліки прав дещо різнилися по штатах, всі вони грунтувалися на ідеї, що народові належать певні природні права, які треба захищати. Автори конституцій вважали, що лише заздалегідь убезпечивши ці права, можна формувати нові уряди.

Взагалі права, захищені у конституціях штатів, передбачали всі основні права, які гарантує сьогодні наш Білль про права. Завдяки розгляду цих декларацій та історії їх творення ми можемо чимало дізнатися про те, як ми набули прав, якими користаємося сьогодні на підставі конституцій штатів і федеральної конституції.

Які важливі ідеї містила Віргінська декларація прав?

12 червня 1776 року Віргінія стала першим штатом, що ратифікував декларацію прав, майже за місяць до оголошення колоніями своєї незалежності від Великої Британії. Віргінська декларація прав допомогла переконати інші колонії проголосувати за незалежність і справила вплив на складання Томасом Джеферсоном власне Декларації незалежності.

Основним автором Віргінської декларації був Джордж Мейсон (1725-1792), який потім опирався ратифікації Конституції США, бо та не містила біллю про права. У написанні власне віргінського біллю про права Мейсон спирався головно на твори Джона Локка. Зазнав він і впливу ідей класичного республіканізму та американського колоніального досвіду.

У Віргінській декларації прав твердилося, що:

* вся влада походить від народу і належить народові;

* всі люди за природою однаково вільні й незалежні і мають певні природні права, яких вони, заходячи у стан суспільства, не можуть позбутися за жодним договором самі чи позбавити цих прав своїх нащадків; а саме: тішитися із життя, свободи, засобів набувати і зберігати власність, прагнути і домагатися щастя і безпеки;

* уряд встановлюється чи має встановлюватися задля загального добра, захисту і безпеки народу. Якщо уряд не виконує ці цілі, народу належить невідбірне право змінити чи скасувати уряд.

Віргінська декларація містила також чимало прав, якими ми користуємося сьогодні згідно зі штатними і федеральним біллями про права, як-от право на суд присяжних, захист від примушення свідчити проти себе, жорстоких і незвичайних покарань, свободу друку і вільного сповідування релігії. Стосовно права на свободу релігії у декларації твердиться:

Релігія, або наш обов’язок перед Творцем, і спосіб її сповідування можуть регулюватися тільки розумом і переконанням, а не силою і гвалтом; а отже, всім людям належить рівне право вільно сповідувати релігію згідно з вимогами сумління.

Твердження наприкінці Віргінської декларації грунтується на ідеях класичного республіканізму щодо громадянської чесноти та на релігійних цінностях:

Жоден вільний уряд чи блага свободи не можна зберегти будь-якому народу інакше, ніж непохитною відданістю справедливості, поміркованості, стриманості, ощадливості і чесноті... нашим взаємним обов’язком є виказування християнської терпимості, любові і милосердя один до одного.

Автори Віргінської декларації вважали, що переліку прав і встановлення конституційного правління замало для гарантування свободи народу. Вони твердили, що кожна особа повинна взяти на себе відповідальність за життя згідно з певними моральними принципами та ідеалами.

Треба зазначити, що у Віргінській декларації опущено деякі важливі права, які можна знайти у деклараціях інших штатів і які згодом стали положеннями Конституції Сполучених Штатів.

Вправа на розвиток критичного мислення

РОЗГЛЯД ІСТОРИЧНИХ ДОКУМЕНТІВ

Працюйте з напарником для виконання цієї вправи.

1. Порівняйте текст Віргінської декларації прав у довідковому розділі з цим текстом. Подайте конкретні приклади таких основних ідей:

Філософія природного права

Класичний республіканізм

Суспільний договір

Громадянська чеснота

особисті права

Загальне добро

Обмежене правління

Політичні права

2. Який історичний досвід колоністів справив чи не найбільший вплив на авторів декларацій прав у штатах?

3. Чому, на вашу думку, конституції штатів назагал спочатку захищали права, а потім створювали уряди з обмеженими повноваженнями?

Які права захищалися іншими штатами?

Більшість штатів ухвалили декларації чи біллі про права на зразок Віргінської декларації прав. Декотрі штати не мали таких декларацій, бо включили гарантії певних прав в основний текст конституцій. Подібно до Віргінської, декларації інших штатів зачиналися твердженнями про природні права, народний суверенітет і цілі уряду. Деякі декларації містили думку, що громадянська чеснота і відданість певним моральним і релігійним принципам конечні для збереження свободи.

Декларації інших штатів відрізнялися щодо прав, які вони включали або виключали. Більшість містила такі політичні гарантії, як
* виборчі права
* вільні і часті вибори
* свободу слова і друку
* право на подання петицій урядові
* заборону оподаткування без згоди представницького органу.
Всі вони містили важливі процесуальні гарантії законної процедури, як-от
* права на юридичну допомогу і суд присяжних
* захист від незаконних трусів і арештів
* захист від примушення свідчити проти себе, надмірних штрафів
і застав, а також жорстоких і незвичайних покарань.

Більшість декларацій штатів, поміж ними і Віргінська, виражали побоювання військової диктатури запереченням законності професійної постійної армії у мирні часи і розквартируванню вояків у домівках цивільних осіб. Чимало штатів підтримали ідею „добре організованої“ народної міліції і право носити зброю.

Штат Вермонт довів свою відданість природним правам буквально і став першим штатом, який законодавчо заборонив інститут рабства.

Чим декларації штатів відрізнялися від Біллю про права Сполучених Штатів?

Декларації прав в окремих штатах справили величезний вплив на складання та ухвалення Біллю про права. Чимало штатів добирали з власних декларацій права, які пропонували включити до її федеральної редакції. Основний автор Біллю про права, Джеймс Медисон із Віргінії, зазнав сильного впливу Декларації прав, ухваленої його рідним штатом.

Проте декларації штатів значно відрізнялися від Біллю про права Сполучених Штатів. Вони радше нагадували Декларацію незалежності. Їх писали як преамбули до конституцій штатів, що встановлювали моральні і філософські засади урядування штатами. Вони описують цілі уряду і викладають принципи філософії природного права і класичного республіканізму.

Тогочасні обставини спонукали авторів до цього. Декларації штатів складали на розпалі Війни за незалежність. Автори документів були принциповими, законослухняними громадянами, які бажали пояснити своїм краянам і решті світу, чому порушення їхніх прав змусило їх вдатися до збройного повстання.

З іншого боку, Білль про права Сполучених Штатів написано після здобуття незалежності і створення нового уряду держави на підставі Конституції. Принципи правління вже було визначено. Автори Біллю про права не вважали за потрібне переформулювати ці принципи. Потрібен був перелік окремих прав, які треба було захищати від нового і сильнішого федерального уряду. Таким переліком і був Білль про права.

Білль про права мав піти дальше за декларації штатів у гарантуванні свободи релігії. Деякі штати, як-от Віргінія, забезпечували вільне сповідування релігії, але водночас дозволяли штатам встановлювати офіційну релігію. Вони дозволяли витрачати податкові кошти штатів на підтримку окремих релігій чи конфесій. Більшість штатів надалі висували вимоги до релігійної належності для обіймання державних посад, що виключали римо-католиків і євреїв. Білль про права не лише забезпечив свободу сповідування релігії, а й заборонив федеральному урядові ухвалювати будь-які закони про встановлення окремої державної релігії. Таким чином, Білль про права захищає як рівність, так і свободу вірувань.

Як ви вважаєте?

1. Чому, на думку американців, так важливо мати декларації прав?

2. Чи вважаєте ви, що американці занадто наголошують на особистих правах? Поясніть свою позицію.

3. Що становить, на вашу думку, найбільшу загрозу особистим правам сьогодні і як треба їй запобігти?

Перевірка і використання уроку

1. Які основні уявлення щодо правління містилися в нових конституціях штатів?

2. Як ви поясните наступні терміни:

* основний закон

* народний суверенітет

* верховенство законодавчої влади

* взаємний контроль гілок влади

3. У чому полягали істотні відмінності між конституцією Масачусетсу і конституціями інших штатів?

4. Які важливі ідеї містила Віргінська декларація прав? Який вплив справив цей документ на решту колоній?

5. Проаналізуйте визначення виборчих прав у перших конституціях штатів. Які збіжні положення вміщено в конституціях різних штатів? Якими були відмінності? Як ви можете пояснити ці збіжності й відмінності?

Рекомендувати цей матеріал

X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль