Урок 6 Як розпочалося представницьке правління в Англії?

(МИ, НАРОД... ГРОМАДЯНИН І КОНСТИТУЦІЯ
Центр громадянської освіти, Calabasas, USA, 1995 )

Мета уроку

В цьому уроці описано еволюцію конституційного правління в Англії після Великої хартії. Ви розглянете деякі старовинні документи про захист прав в Англії і походження англійських представницьких інститутів. Ви дізнаєтеся, як ці ідеї та інститути вплинули на американський конституціоналізм. Ви дізнаєтеся і про деякі важливі відмінності між британським та американським конституціоналізмом.

Ви також повинні усвідомити, чому іноді ми посилаємося на Англію, а іншим разом на Британію. В 1707 році Шотландія погодилася об’єднатися з Англією та Уельсом і створити Велику Британію. Отже, назву „Британія“ використано для висвітлення подій після цієї дати.

По закінченні цього уроку ви повинні вміти пояснити, як були встановлені протягом британської історії права і представницьке правління, і як ці події вплинули на батьків-засновників. Ви також краще зрозумієте витоки і значення деяких найважливіших конституційних прав сьогодні.

Терміни, які треба знати
рівновага влади
представник самоврядного міста
Англійський білль про права
Славна революція
Палата лордів
Палата громад
юрист

Парламент
верховенство Парламенту
Петиція про право
королівство
революційне наступництво
судовий наказ про забезпечення недоторканості особи

Як почалося в Англії парламентське правління?

Велика хартія спрямувала закон проти короля-законодавця. Але вона не розв’язала проблеми убезпечення дальшого додержання королем закону. Велика хартія давала право баронам короля Іоанна рушити на нього мечем, якщо він порушить цю угоду. Проте погроза війною не становила задовільної основи для забезпечення відповідального правління. Кращий спосіб здійснення цього втілився у наступному по Великій хартії столітті.

За феодальної системи англійські королі покладалися на ради, що давали їм рекомендації з питань правління. Такі ради дістали назву парламентів, від французького слова parler, говорити. Спочатку ці дорадчі ради складалися лише з провідних аристократів і церковних ієрархів королівства. Поступово кількість членів і роль цих рад зростали, і вони найкраще представляли інтереси різних частин королівства.

У XIV столітті ці ради поділили на дві частини або палати: Палату лордів, яка представляла інтереси феодальної аристократії і вищого священства, і Палату громад, яка представляла не поспільство у сучасному розумінні, а осіб, які, хоча не належали до аристократії, мали певні статки і становище у королівстві. Палата громад включала і лицарів, які представляли різні графства, і представників самоврядних міст, заможних крамарів і ремісників, які представляли міську Англію.

Парламент розвинувся як представницький орган влади, бо англійські королі визнали його за дійовий засіб стягувати гроші з власних підданих. Вони визнали, що парламент як слід ухвалює важливі закони. Наприклад, Генріх VIII використав авторитет Парламенту для розриву з римо-католицькою церквою і встановлення англіканської церкви. Англійські піддані визнали Парламент за дійовий засіб оскаржувати свої кривди монархові та обмежувати або контролювати його владу.

Як змагання між англійськими королями та їхніми підданими сприяли розвитку британської конституції?

Зрештою, Парламент набрав такої ваги в англійському уряді, що міг заперечити здатності короля діяти без своєї підтримки. Боротьба за верховну владу в англійському уряді досягла піку в XVII столітті, коли королі з династії Стюартів та їхні парламенти змагалися з багатьох питань, як-от гроші, релігія і зовнішня політика. Осердям цієї боротьби була головна конституційна проблема:

* чи належить королю право або прерогатива діяти незалежно від встановлених законів і без згоди парламенту? АБО

* чи повинен король правити через Парламент і визнавати верховенство парламентських законів?

Від підсумків боротьби, яка призвела до кривавої громадянської війни, страти одного короля, Карла І, і повалення другого, Іакова ІІ, залежало майбутнє британського - та американського - конституційного правління.

Що таке Петиція про право?

Конституційні змагання в Англії XVII століття привели до кількох важливих подій. Однією з них є складання документа, майже рівного з Великою хартією свобод за значенням - Петицію про право 1628 року. Коли стало сутужно на гроші, король Карл І намагався стягнути кошти без згоди Парламенту. Він намагався також вибити ці кошти з підданих, використовуючи незаконний тиск. Скажімо, він вимагав від підданих „розквартировувати“ вояків чи то оселяти їх у своїх домівках.

В 1628 році Парламент примусив Карла погодитися на Петицію про право, яка підтверджувала, що податки можна стягувати лише за згодою Парламенту. Вона також гарантувала англійським підданим інші права, серед них заборону вимоги від громадян розквартировувати вояків у своїх домівках. Цим Петиція про право зміцнювала ідею, що англійським підданим належать певні основні права, які не може порушувати жоден уряд.

Який зв’язок існує між Петицією про право і Великою хартією свобод?

Одним з парламентських лідерів прибічників Петиції про право був видатний юрист, сер Едвард Коук, яким дуже захоплювалися батьки-засновники. Коук обстоював права англійців. Він вважав, що Велика хартія була не тільки перемогою феодальних привілеїв, а й ствердженням основних прав, належних усім англійцям, прав, якими вони користувалися з давніх давен. Петиція про право, на його думку, була, подібно до Великої хартії, підтвердженням цих старовинних прав.

Чому недоторканість особи становила таке важливе право?

Іншим важливим дороговказом у цій конституційній боротьбі був Закон про недоторканість особи 1678 року, в якому Парламент дістав від англійських монархів для їхніх підданих право на юридичний документ, на назву судовий наказ про забезпечення недоторканості особи. Латинський вираз habeas corpus означає „майте тіло“. Цей наказ велів уряду привести заарештовану ним особу до суду і пояснити, чому її заарештовано і ув’язнено. Якщо уряд не міг подати доказів, що свідчили про можливе порушення закону заарештованим, його мали звільнити.

Право англійських підданих на судовий наказ про забезпечення недоторканості особи існувало, либонь, ще задовго до Великої хартії. Гарантія цього права була одним з положень Петиції про право. Але англійські монархи протягом століть нехтували цією гарантією, використовуючи незаконні арешти і тривале досудове ув’язнення як знаряддя проти власних підданих.

Вправа на розвиток критичного мислення

ОЦІНКА ЗНАЧЕННЯ ПРАВ НА НЕДОТОРКАНІСТЬ ОСОБИ І СУД ПРИСЯЖНИХ

Наступна вправа пропонує вам розглянути права на забезпечення недоторканості особи і на суд присяжних. Клас треба поділити на дві групи, одна з яких читатиме уривок 1, а друга - уривок 2. Потім кожна група відповість на запитання, що супроводжують відповідний уривок. Обговоріть прочитане з рештою класу.

Група 1: Habeas corpus. Судовий наказ про забезпечення недоторканості особи називають „великим наказом свободи“. Один дослідник конституції назвав його „найбільшою гарантією свободи з-поміж винайдених людиною“. Розглянемо, чому це право вважали засадничим.

Уявімо, що вас заарештували та ув’язнили ім’ям англійської королеви. Хоча вам належить право на суд за законами краю, королівські слідчі тримають вас у в’язниці. Вони відмовляються віддати вас під суд, щоб висунути обвинувачення у скоєнні злочину і судити.

Як право на судовий наказ про забезпечення недоторканості особи може захистити вас від подібного ставлення? Як можна примусити слідчих віддати вас під суд для справедливого розгляду справи?

Уявімо, що якийсь ваш родич, приятель чи адвокат знають, що вас було заарештовано та ув’язнено. Ця особа може піти в суд і попрохати суддю виписати наказ про забезпечення недоторканості особи. Цей наказ буде судовим приписом вашим слідчим привести вас, тобто ваше „тіло“, до суду і подати докази порушення вами закону. Якщо такі докази є, вас віддадуть під суд. Якщо їх немає, вас звільнять.

Розгляд права

1. Які обмеження накладає право на судовий наказ про забезпечення недоторканості особи на владу монарха?

2. Чому англійський Парламент бажав накласти такі обмеження на владу монарха?

3. Які аргументи ви можете навести на користь цього права сьогодні?

4. Які приклади ситуацій у Сполучених Штатах та в інших країнах ви можете навести і визначити, захищається чи порушується зазначене право?

5. За яких умов, коли так, на вашу думку, це право має обмежуватися?

Група 2: Суд присяжних. Право на суд присяжних з-поміж рівних собі громадян є одним з найдавніших і найважливіших основних прав англійців. У вільному суспільстві це право стало доконечним.

Уявімо, що вас заарештовано та ув’язнено англійським королем. Суддя, призначений та оплачуваний королем, розглянув докази і вирішив, що вас треба судити за порушення закону.

Англійська конституція гарантує право на суд присяжних з-поміж рівних вам громадян. Це означає, що група людей з вашої громади заслухає докази королiвського прокурора проти вас. Вони заслухають також вашу версію справи. Журі присяжних вирішує, чи винні ви у порушенні закону. Щоб визнати вас винним, його вердикт має бути одностайним. Присяжним також належить право виправдати вас, якщо вони вважають відповідний закон несправедливим.

Розгляд права

1. Які обмеження накладає право на суд присяжних на владу монарха?

2. Чому англійський Парламент бажав накласти такі обмеження на владу монарха?

3. Як стосується право на суд присяжних поділу влади і взаємного контролю її гілок?

4. Які аргументи ви можете навести на користь цього права?

5. За яких умов, коли так, на вашу думку, це право має обмежуватися?

Що спричинило Англійський білль про права 1689 року?

Боротьба між монархом і Парламентом дійшла апогею в безкровній революції, відомій на назву Славної революції 1688 року. Короля Іакова ІІ повалили і примусили залишити країну. Зять короля, принц Вільгельм Оранський, та його прибічники підозрювали Іакова ІІ у спробах встановити в Англії римо-католицьку церкву як державну і здійсненні різних незаконних вчинків для досягнення цієї мети.

Згідно з Революційним наступництвом, королiвський трон після Славної революції заступили принц Вільгельм та його дружина Мері. Проте умовою їх наступництва була згода на Декларацію прав. Парламент надав цій декларації форми закону, на назву Англійський білль про права. Він став наріжним каменем Революційного наступництва та англійської конституції.

Які гарантії містив Англійський білль про права?

Англійський білль про права радше практичний і конкретний документ, ніж декларація загальних конституційних принципів. Його основною метою було убезпечити край від повторення спроб, до яких вдавався Іакова ІІ. Він обмежив владу монарха наданням чільного місця в уряді Парламенту та убезпеченням англіканської церкви від будь-яких спроб реставрації з боку Іакова ІІ та його нащадків від імені римо-католицької церкви.

Англійський білль про права містив чимало думок про правління і права, які потім увійшли в нашу Декларацію незалежності, Конституцію і Білль про права. Окрім обмеження влади монарха діяти без згоди Парламенту, Білль гарантував такі традиційні права англійців, як суд присяжних, заборону жорстоких і незвичайних покарань, право подавати уряду петиції і право носити зброю для самооборони - проте, останнє право надавалося лише протестантам.

Англійський білль про права не забезпечував свободи вірувань. Він не гарантував і свободи друку або слова поза мурами Парламенту. Втім, Закон про віротерпимість, ухвалений незабаром після Славної революції, надавав свободу сповідування релігії протестантським сектантам. Хоч у тексті закону їх не згадано, католикам відтоді назагал дозволили сповідувати власну віру. Уряд також поширив свободу друку скасуванням закону, який дозволяв цензуру друкованих матеріалів.

Чим Англійський білль про права відрізняється від американського Біллю про права?

Англійський білль про права відрізняється від американського Біллю про права у багатьох важливих вимірах. Перший ратифіковано Парламентом, який міг його змінювати. Американський Білль про права ратифіковано народом, і його можна змінити тільки за згоди народу через процедуру ухвалення поправок до Конституції.

Англійський білль про права за головну мету мав обмеження влади монарху і піднесення влади Парламенту. Американський Білль про права мав за мету заборону федеральному уряду порушувати особисті права усіх людей і захист прав меншин.

Втім, Славна революція та Англійський білль про права виражали кілька важливих принципів, які справили вплив на нашу Конституцію і Білль про права. Ними були:

* верховенство права. Англійський білль про права повторює стару ідею, що законний уряд повинен діяти відповідно до верховенства права. І уряд, і піддані мають коритися законам краю.

* верховенство Парламенту. Славна революція остаточно вирішила питання верховенства в англійському уряді. Хоча монарх зберіг важливі виконавчі повноваження, він мав правити через Парламент. Парламентський закон був найвищим законом краю.

* правління за договором і згодою суспільства. Завдяки поваленню монарха, який порушував закон, і проголошенню поваги до Англійського біллю про права як передумови для його наступників, Славна революція підтвердила ідею про те, що правління грунтується на договорі між правителями й підлеглими.

Як ви вважаєте?

1. Яким чином британські документи про права посилюють основні ідеї, висловлені у Великій хартії свобод? Яким чином вони поширюють ці ідеї?

2. Як співвідносяться ідеї Великої хартії, Петиції про право та Англійського біллю про права з філософією природного права?

3. Чому розуміння британської історії могло спонукати батьків-засновників бажати захисту прав на релігійну свободу і нонконформізм?

Чому Монтеск’є захоплювався британською конституцією?

У XVIII столітті чимало європейців захоплювалися британською конституцією. Їх вражав ступінь свободи, яким тішилися британські піддані, а також чимбільша влада і багатство Британської імперії. Одним із шанувальників британської конституції був французький філософ Монтеск’є, твори якого про класичний республіканізм ми обговорювали в Уроці 3. Його тлумачення британської конституції мало великий вплив на батьків-засновників.

Монтеск’є захоплювався нібито „мішаною“ природою британської конституції, яка увібрала краще з монархії - короля чи королеву, аристократії - Палату лордів, і найкраще з демократії - Палату громад. Ця конституція становила, на його думку, сучасний приклад класичної республіканської форми правління. Монтеск’є вбачав у британській конституції і принцип поділу влади в уряді, згідно з яким виконавча, законодавча і судова влади були незалежними одна від одної.

Проте Монтеск’є дещо хибно тлумачив механізм дії британської конституції. Вона не була „мішаною“ за своїм складом, як гадав він. У XVIII столітті обидві палати Парламенту були переважно аристократичними. До того, три гілки влади не були остаточно розділені. Монарх через своїх міністрів брав активну участь у справах Парламенту. Англійські судді також вважалися чиновниками виконавчої влади.

Втім британська конституція, на підставі гарантій Славної революції, справді встановила рівновагу влади між монархом і двома палатами Парламенту. Суддям надали право незалежно від монарха і Парламенту справедливо тлумачити закон. Ця рівновага влади була першим кроком до ідеї про поділ влади і взаємний контроль її гілок у нашій Конституції.

Перевірка і використання уроку

1. Як ви опишете еволюцію парламентського правління в Англії?

2. Серед основних подій у боротьбі за владу між монархією і Парламентом визначають Петицію про право 1628 року, Закон про недоторканість особи 1678 року і Славну революцію 1688 року. Опишіть, як кожна з них причинилася до розвитку конституційного правління в Англії.

3. Чим Англійський білль про права відрізняється від американського Біллю про права?

4. Останніми роками пропонували обмежити право на забезпечення недоторканості особи. Здійсніть розвідку таких пропозицій. Які проблеми вони намагаються розв’язати? Які аргументи наводять за і проти таких пропозицій? З огляду на те, чого ви дізналися у цьому уроці про значущість наказу про забезпечення недоторканості особи, яка ваша думка про ці пропозиції?