Українська школа потерпає від освітянської бюрократії, - опитування

Більшість директорів загальноосвітніх навчальних закладів вважають бюрократизм і "паперотворчість" найактуальнішою проблемою, що заважає ефективній роботі української школи

Про це свідчить всеукраїнське дослідження щодо ставлення освітян до проблем управління школою, що здійснене Асоціацією керівників шкіл міста Києва.

Як свідчать результати дослідження, після видання у 2005 році наказу Міносвіти №297 "Про подолання проявів бюрократизму в освіті" ситуація у вітчизняній школі не тільки не поліпшилася, а й суттєво погіршилася.

"Обсяг "паперопотоків" збільшився у 2-3 рази. За рік – понад 1200, щотижня – 30 паперів вхідної-вихідної документації, при практично 100-відсотковій комп’ютеризації школи. Майже 80% керівників шкіл, які взяли участь у дослідженні, вважають надлишковий бюрократизм і зайву "паперотворчість" найактуальнішою проблемою, що заважає ефективній роботі", - зазначають в Асоціації керівників шкіл міста Києва.

Респонденти передусім відзначили невиправдане збільшення паперообігу у школі; повну байдужість керівних інституцій до можливостей використання запитуваної інформації та кінцевих результатів діяльності школи; дублювання запитів, неузгодженість планування роботи школи й органів управління освітою на всіх рівнях; відсутність об’єктивного аналізу та прозорості в роботі місцевих органів управління освітою; дублювання документів Міносвіти по всій вертикалі з запізненням у часі.

Основними причинами забюрократизованості шкільної освіти, на думку директорів українських шкіл є діяльність служб, установ та організацій, які навантажують школи всілякими "терміновими заходами"; традиційна бюрократична вертикаль із паперообігом; застарілий стиль управлінського мислення працівників органів управління освітою; неготовність управлінців у системі освіти до застосування безпаперових технологій управління та засад е-врядування; корумпованість освітньої системи, яку підсилює її централізованість.

Переважна більшість респондентів вважають, що основними перешкодами для демократичних змін і запровадження шкільної автономії є намагання централізувати всі фінансові потоки та кадрові призначення в районному управлінні освітою, що спричиняє всепроникну корупцію та маніпулювання керівниками шкіл; відсутність спеціальної управлінської освіти та систематичного навчання керівників шкіл із фінансово-господарчих питань; несформованість нормативно-правової бази для автономії навчальних закладів, що робить керівника школи незахищеним перед контрольними органами та відштовхує його від ідеї шкільної самоврядності.

Респонденти, які взяли участь у дослідженні, наголосили на необхідності відмовитися від адміністративно-командного стилю управління школою та перейти до менеджменту, заснованому на принципах демократичного врядування.

Основним механізмом підвищення ефективності та якості освіти, на думку 85% респондентів, є оновлення механізму фінансового забезпечення освітньої галузі, заснованого на фінансуванні з розрахунку коштів на освітні потреби одного учня – так званого "освітнього кошика учня".

У дослідженні взяли участь керівники понад 500 шкіл різного типу з різних регіонів України (через анкетування й індивідуальні інтерв’ю). Крім того, було здійснено контент-аналіз шкільного документообігу й облік робочого часу директора школи.

За результатами дослідження буде опубліковано аналітичний звіт, після чого відбудеться його громадське обговорення. Дослідження відбулося за підтримки Освітньої програми Міжнародного фонду "Відродження".