В первый класс – в тринадцать лет

Девочка – из ромской (цыганской) семьи, всю ее жизнь родители кочевали. Наконец, осели в Дергачевском районе, купили дом, и тринадцатилетняя Тамара, уговорив еще и двоюродную сестру, впервые села за парту – вместе с шестилетками

Виталина Гриценко, учительница:

- Вона прийшла в перший день і каже: «Навчіть мене читати й писати! Я цього дуже хочу!» Нічого зовсім не вміла. Я навыть їй пояснила, що таке підручник, що таке сторіночка, що таке обкладинка, що треба підручник обгортати. Що зошит – це наше обличчя. Я їй пояснила, що таке обличчя. Як сидіти. Все це, можна сказати, з нуля я її навчила.

Летом родители Тамары поселились в маленьком селе в Дергачевском районе. Девочка нашла себе подругу, а у той мама – учительница.

Инесса Воробина, директор школы:

- Вони купили будинок, де живе наша вчителька початкових класів. І вона виявила таку цікавість. Каже: «Можна я до вас прийду в школу і буду навчатися?» Можливо, їй сподобалась вчителька, можливо, вони знайшли спільну мову, і таким чином вона до нас прийшла і щоденно відвідує школу.

Тамара попала в малокомплектную сельскую школу, где обучение – почти индивидуальное. В 1-А классе, кроме Тамары с сестрой, всего трое учеников. Сегодня один болеет – учатся слогам вчетвером.

Виталина Гриценко, учительница:

- В неї очі стали як зірочки. Їй дуже цікаво стало! Потім ми почали ділити слова на склади. Вона із задоволенням усе робить

Почему попросилась в школу? Сама Тамара на вопросы почти не отвечает. Она и так скованная, говорят учителя, а перед камерой тем более стесняется.

В семье Тамара – младшая из четырех детей. Родители к ее неожиданной склонности отнеслись снисходительно.

Инесса Воробина, директор школы:

- Батько дуже задоволений, бо він говорить, що сам не мав можливості навчитись читати й писати, і тому дуже задоволений, що в дитини молодшої буде така можливість.

Как так получилось, что девочка, которая по возрасту должна быть в седьмом классе, только пришла в первый? Чиновники говорят, случай вопиющий, но не уникальный. Если родители не заинтересованы учить ребенка, да еще и меняют место жительства – уследить просто невозможно.

Ольга Власенко, начальник службы по делам детей Дергачевского района:

- Ви знаєте, за час моєї роботи такий випадок вперше трапився, до цього такого не було у нас в районі. Я вважаю, це добре, що дитина взагалі пішла до школи. Вона навчиться читати-писати. Можливо, не засвоїть всю ту програму, що засвоюють діти, починаючи з першого класу, з шести років. Але все-таки вона буде грамотною.

Если способности Тамары будут опережать школьную программу, в школе обещают составить для нее индивидуальную программу. Учителя не знают, насколько задержится семья в этой местности, насколько хватит любознательности девочки, и потому стараются учить ее максимально интенсивно.