Docudays UA в Харкові: 25 листопада – 9 грудня 2011 (оновлено)

Восьмий міжнародний кінофестиваль про права людини

25 листопада, п’ятниця, кінотеатр БОММЕР  (Полтавський шлях, 6)
18:00 Інший Челсі: історія з Донецька
20:00 Банзай, Шанхай!, Прибульці з космосу, Дике місто Детройт.

26 листопада, субота, Книгарня «Є» ((вул. Сумська, 3))
18:00 Поза зоною досяжності, Адресат не знайдено, Вдих, Килимок

29 листопада, вт Книгарня «Є»
18:00 (фільм уточнюється)
29 листопада, вт, БОММЕР
20:00 Ґугара

30 листопада, ср, БОММЕР
20:00 Правосуддя для Сєргєя

2 грудня, пт ГО «Поступ» (пл. Свободи, північний корпус ХНУ, вхід зі сторони просп. Леніна. Мапа )
18:00 Вам не подобається правда – 4 дні в Гуантанамо

3 грудня, сб, Книгарня «Є»
18:00 Поза зоною досяжності, У разі розгерметизації

9 грудня, пт, Книгарня «Є»
18:00 Авто*Мат

Розклад доповнюється!

ПРО ФІЛЬМИ:

Інший «Челсі»: історія з Донецька / The Other Chelsea – A Story from Donetsk,
режисер Якоб Пройсс (Jakob Preuss) / Німеччина (Germany) / 2010 / 87’
Донецьк. Поки сотні тисяч людей за мізерну платню працюють на застарілих шахтах, декілька осіб «роблять реальні гроші». Байдуже, з якого боку соціальної прірви ви опинились: якщо ви з Донецька, то майже напевне будете противником Помаранчевої революції та фанатом місцевої футбольної команди «Шахтар». Мільярдер Ахметов вкладає у клуб величезні кошти.
Однак спортивний успіх лише увиразнює політичний і соціальний застій в регіоні. За межами «Донбас-Арени» перспективи далеко не райдужні… «Інший “Челсі”» з гумором розповідає історію цих двох антагоністичних світів, швидкого підйому та неуникненного розпаду. Представники двох сторін пострадянського суспільства, які зустрічаються на стадіоні, формують колоритне соціальне середовище. Люди знають, що їхні лідери – популісти, корупціонери, часом навіть кримінальні елементи. Але вони поки можуть обирати лише між Партією регіонів та «помаранчевими». У Східній Україні голосуватимуть за «регіоналів», заганяючи у глухий кут всю країну, віддану «новим елітам».

Банзай, Шанхай! / Shanghai Banzai
Юрате Самуліоніте (Jurate Samulionyte) / Литва (Lithuania) / 2010 / 27’ Приз глядацьких симпатій «за нестримний оптимізм»
«Банзай, Шанхай!» – це іронічний короткометражний документальний фільм про старий бідний район біля центру Вільнюса, що називається Шніпешкес, але також відомий як Шанхай. Фільм змальовує парадоксальну ситуацію, коли в самому центрі литовської столиці розкинулося справжнісіньке село зі своєю багатонаціональною (литовці, росіяни, поляки, цигани) громадою. Режисерка також намагається з’ясувати походження «альтернативної» назви району – Шанхай. У фільмі один за одним постають портрети мешканців Шніпешкесу з їхніми власними правилами, любов’ю, звичками й гріхами. Більшість із них живуть минулим, старанно плекаючи спогади про свою молодість. Сучасні хмарочоси займають місце старих дерев’яних будинків, і ніхто не знає, що чекає на місцевих «персонажів».
Юрате Самуліоніте народилася 1983 року в Йонаві (Литва). 2007-го Юрате здобула ступінь магістра  кіно- й телережисури у Литовській академії музики і театру. Працювала у кількох литовських та зарубіжних програмах як асистент режисера, редактор-сценарист і помічник продюсера. Також пробує свої сили як сценарист.

Поза зоною досяжності / Out of Reach
 Якуб Стожек (Jakub Stozek) / Польща (Poland) / 2010 / 30’ Спеціальний приз від Національної спілки кінематографістів України «за надзвичайну безпосередність оповіді».
Більшу частину свого життя Клаудія і Кароліна росли без матері. Через важку ситуація в сім’ї сестрам довелося стати більш відповідальними і незалежними, ніж інші підлітки. Дівчата вражаюче зрілі, вони вирішують свої проблеми, підтримують одна одну за будь-яких обставин. Перед початком дорослого життя вони роблять іще одну спробу відновити сімейні стосунки, якими батьки нехтували багато років. Але це не так просто…
Якуб Стожек народився у Кракові 1978 року. У 2001 році він закінчив факультет англійської філології Ягеллонського університету. У 2008 році закінчив факультет радіо і телебачення Сілезького університету в Катовіце. «Поза зоною досяжності» – його перший документальний фільм.

Прибульці з космосу / Guests of Space
 Альба Мора Рока (Alba Mora Roca) / Мексика, Колумбія, Іспанія, США (Mexico, Colombia, Spain, USA) /2010 / 26’
Спеціальний приз від Регіонального представництва Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) у Білорусі, Молдові та Україні як «найкращий фільм, що висвітлює проблеми біженців».
Документальна стрічка «Прибульці з космосу» змальовує першу зустріч людей племені нукак маку з білими у 1988 році. «Ми дуже боялися білих людей, бо думали, що вони канібали», – каже Кірарі, старійшина племені. Останні з кочівників, виявлені в Південній Америці, нукак маку століттями кочували у тропічних лісах південної Колумбії. Але нині території Амазонії, де живе плем’я, охоплені війною з колумбійськими наркобаронами, тож нукак маку були змушені покинути свою землю. У фільмі показане зіткнення абсолютно різних світів: поселенці, місіонери, озброєні угруповання та колумбійські наркобарони.
Альба Мора Рока народилась і виросла в Жироні (Іспанія). Вивчала аудіовізуальні засоби комунікації в барселонському університеті Помпеу Фабра. Магістр Школи журналістики університету Берклі (США). Займається режисурою документальних фільмів, її роботи здобули численні нагороди. У 2008-му отримала престижну дослідницьку стипендію «La Caixa» і четвертий рік працює позаштатним продюсером у Барселоні. Також працювала як оператор мультимедійних установок у Nanouk Films. Брала участь у розробці й виробництві фільмів «Утопія-79» та «Прощення» – переможців різноманітних конкурсів.

Правосуддя для Сєргєя / Justi ce for Sergei
Ганс Германс, Мартін Маат (Hans Hermans, Martin Maat) / Нідерланди (The Netherlands) / 2010 / 64’
Приз правозахисного конкурсу «за невпинну боротьбу проти тиску будь-якої влади та захист правосуддя, який викликає захват і переконує у тому, що жертва була не марна».
«Правосуддя для Сєргєя» – вражаюча  історія Сєргєя Магнітского, російського юриста, який помер у листопаді 2009-го у 37 років унаслідок тортур у слідчому ізоляторі Москви, так і не дочекавшись суду. Його загибель викликала обурення світової спільноти, але в самій Росії корумповані чиновники, винуватці трагедії, не були й не будуть притягнуті до відповідальності. Через рік після смерті Сєргєя Магнітского фільм розповідає про чоловіка, який заплатив найвищу ціну, намагаючись викрити всеохопну корупцію, в лабетах якої опинилась Росія. Зараз сім’я і друзі Сєргєя вперше згодилися говорити на камеру, аби розповісти історію пересічного громадянина, який наважився протистояти корупції на найвищому рівні.
Ганс Германс і Мартін Маат є засновниками студії документальних фільмів ICU Documentaries. З 1995 року вони працюють на громадському телебаченні Нідерландів. Як незалежні кінематографісти регулярно роблять сюжети для провідної програми журналістських розслідувань Нідерландів KRO Reporter. Германс і Маат спеціалізуються на міжнародних відносинах і брали участь у створенні таких відомих документальних фільмів, як «Крещендо Пхеньяна» (2005) і «Повернення до Сараєва» (2003) для міжнародної аудиторії.

Вам не подобається правда – 4 дні в Гуантанамо / You Don’t Like The Truth – 4 Days Inside Guantanamo, Люк Коте, Патрисіо Енрикес (Luc Cote, Patricio Henriquez) / 2010 / 99’
Спеціальна відзнака правозахисного журі «за незвичний режисерський прийом, що дозволив побачити нову неприємну правду про відому проблему в’язниці Гуантанамо».
Документальний фільм базується на записах камери спостереження у в’язниці в Гуантанамо, нещодавно розсекречених канадським судом. Це перша зустріч агентів канадської розвідки та дитини-в’язня Гуантанамо. У фільмі детально розібрана гра в  кішки-мишки між поневолювачем і поневоленим. І ця гра з високими ставками тривала чотири дні. Фільм, зроблений як імітація запису камери спостереження, аналізує політичний, правовий і науковий аспекти вимушеного спілкування.
Люк Коте працює в галузі режисури та виробництва фільмів з 14 років. Протягом останніх 35 років він багато подорожував по всьому світу, знімаючи соціальні документальні стрічки. На початку 1980-х заснував першу власну кінокомпанію в Нью-Йорку, On Track Video. 1986 року приєднався до Роббі Харта у Монреалі й започаткував Adobe Productions.
Патриціо Енрикес працював режисером чилійського телебачення до переїзду в Монреаль в 1974 році після повалення уряду Сальвадора Альєнде. У 1981—1993 роках працював на телебаченні в Квебеку, де зробив багато міжнародних репортажів. 1996-го став співзасновником продюсерської компанії Macumba International. Енрикес є володарем понад 60 світових нагород.

Дике місто Детройт / Detroit Wild City
Флорен Тіллон (Florent Tillon) / Франція (France) / 2010 / 80’
Автомобільні заводи дали поштовх до швидкого зростання Детройта, зробивши його найрозвиненішим промисловим містом Сполучених Штатів. Але через зміни в американському суспільстві та демографічній ситуації багато десятиліть тому місто збезлюдніло… Міські джунглі заселили соколи, олені та койоти, перетворивши урбаністичний пейзаж на декорації дешевого фільму. Аж раптом сталося несподіване: молодь починає повертатися на руїни колишнього Детройта… Це що, нові першопрохідці? Чи, може, це спосіб заново відкрити Америку?
Флорен Тіллон народився у Новій Каледонії, що на південному узбережжі Тихого океану. Режисер-самоук живе і працює в Парижі. Знімати фільми почав у 2007 році, з вікна спостерігаючи, наче шпигун, за життям будинку, де розташований великий офіс.

Вдих / 2009, 13 Лінда Олте /Латвія / 2009 / 13’
Ми живемо і не знаємо, що саме цієї миті у світ приходить нова душа. Фільм про найчарівніший момент життя.

Клуцис / Петеріс Кріловс /Латвія, 2008, 88
Цей фільм є глибоко особистим поглядом на життя художника Густава Клуциса, одного з провідних представників авангарду в російському мистецтві початку ХХ століття. Його життєва драма відображає трагедію цілого народу в роки сталінських репресій. Це історія про безмежні амбіції, надію, любов і відповідальність художника, які переслідують  його навіть після смерті.

Ґуґара / Gugara Анджей Дибчак
 Яцек Нагловскі (Andrzej Dybczak, Jacek Naglowski) / Польща (Poland) / 2008 / 65’
«Ґуґара» евенською мовою означає звук дзвоника, який висить на шиї оленя. Це один із небагатьох звуків, що їх можна було почути в тайзі, але віднедавна тут не чути майже нічого, тільки тишу. За останні тижні Дмітрій і Татьяна, літні пастухи, втратили все своє стадо. Що робити в тайзі без нього? Особливо, якщо ви найостанніші пастухи у цьому краї. Решта вже покинули життя в лісі заради розташованого неподалік російського села. Це історія занепаду малих народів Сибіру. Документальний фільм-спостереження описує парадоксальний світ колишніх кочівників та оленярів, змушених відмовитися від свого споконвічного способу життя.
Гран-прі Краковського кінофестивалю, Приз за кращий дебют на МКФ, приз кращому оператору на кінофестивалі в Монреалі та ін.
Анджей Дибчак народився 1978 року. Антрополог, письменник, режисер. Кілька поїздок до Сибіру спонукали його розповісти історії людей, яких він там зустрів. На початку 2008 року вийшла друком його перша книга – «Ґуґара». Разом із режисером Яцеком Нагловскі він зняв однойменний документальний фільм. Це його перша робота в документалістиці.
Яцек Нагловскі у 1997-2005 роках вивчав філософію, астрономію та кінематографію. У 2002 році написав п’єсу «Смак життя», які пройшла у Польщі понад 200 разів. Того ж року на основі коміксів Вільгельма Саснала написав сценарій «Кататонія». У 2004 році зустрів продюсера Агнєшку Яновську, і вони спільно створили кінокомпанію Centrala. Його перший художній фільм «Кататонія» з успіхом демонструвався у Польщі. У 2005 році разом з іншими молодими польськими кінематографістами Нагловскі заснував спілку Film 1, 2.

http://www.docudays.org.ua/

[email protected]

096 89 83 86 0