Розвиток шкіл через впровадження спільної проектної діяльності з громадськими організаціями

Обмеженість державного фінансування загальноосвітніх навчальних закладів (далі – ЗНЗ) негативно впливає на забезпечення їх потреби у сталому функціонуванні та розвитку. Ситуація зумовлює керівника ЗНЗ у необхідності залучення додаткових позабюджетних коштів через організацію фандрейзингової діяльності.

За останні роки з’явилася низка статей науковців та практиків у періодичних педагогічних виданнях, що розглядають питання ресурсного забезпечення державних закладів освіти та професійної компетентності керівників ЗНЗ в сучасних умовах, зокрема на сторінках бюлетеню «Права людини. Громадянська освіта»[1] (А.Гонорська, О.Франчук, О.Демчук та ін.). Існують різні точки зору на питання, одні пов’язують залучення додаткових ресурсів у навчальний заклад з ефективним функціонуванням піклувальних рад, другі – через створення благодійних фондів розвитку освіти, треті – через створення фандрейзингової структури.

Ми пов’язуємо ефективність фандрейзингової діяльності із  співпрацею ЗНЗ з громадськими організаціями, спільною проектною діяльністю.

Нагадаємо, фандрейзинг це суто англомовний термін, який виникає із сполучення двох змістовних категорій «fund» (ресурс) і «rаising» (піднімати, зводити у ступінь), тобто це цілеспрямований систематичний пошук додаткових ресурсів для здійснення соціально-значимих проектів та/ або підтримки закладу/ організації.

З метою виявлення рівня використання методів фандрейзингової діяльності керівників ЗНЗ нами було проведено опитування серед директорів 30 загальноосвітніх навчальних закладів м.Антрацит і Сватівського району Луганської області. Результати  показали, що переважно займаються залученням позабюджетних коштів батьківський комітет (96 %) та директор (70 %), дуже невелика роль в цьому піклувальної ради (17 %) та ініціативної групи вчителів (10 %). Вагомий відсоток директорів витрачає на фандрейзингову діяльність менше 5 годин на тиждень (73 %). Серед  фандрейзингових методів керівники зазвичай використовують персональне прохання (100 %), спеціальний захід (40 %) та прохання по телефону (43 %), менше – особисті листи поштою (33 %) та скриньки для збору пожертв й заповнення грантових заявок (по 7 %), взагалі не користуються для отримання додаткових ресурсів можливостями Інтернет (електронна розсилка, звернення до відвідувачів Інтернет-сайту ЗНЗ). Добровільні грошові внески чи матеріальні цінності від батьків учнів використовуються всіма ЗНЗ, при цьому дуже низький відсоток ЗНЗ, що реалізують  спільні проекти з державними (16 %) та недержавними установами (7 %). Тобто наше опитування показало, що рівень використання керівниками фандрейзингових методів є недостатнім, а партнерські відносини з громадськими організаціями майже не налаштовані на залучення додаткових ресурсів.

Для українських громадських організацій фандрейзингова діяльність є систематичною. НДО постійно беруть участь у грантових конкурсах, що проводять міжнародні організації та програми технічної допомоги, вітчизняні та зарубіжні благодійні фонди. Спільна проектна діяльність ЗНЗ і НДО вимагає від директора навчального закладу володіти знаннями і навичками написання проекту, оформлення проектної заявки, комунікації з донорами.

Найчастіше, коли освітянами вживається слово «проект», маються на увазі навчальні проектні технології, що використовуються в навчальному процесі. Але ми розуміємо під цим терміном інструмент для здійснення змін. Світовий банк дає таке тлумачення: „проект — це комплекс взаємопов’язаних заходів, призначених для досягнення протягом заданого терміну і бюджеті поставлених завдань з чітко визначеними цілями”. Тобто проект має чітко окреслені початок і кінець, конкретну мету та завдання, призводить до отримання реальних результатів, за нього несе відповідальність окрема особа або структура, проект вимагає фінансових затрат, затрат часу, передбачає використання різноманітних ресурсів.

Фінансування на реалізацію проекту можна отримати від благодійних фондів, що поділяються на державні, посередницькі, приватні, незалежні, асоційовані, місцеві тощо.

Державні фонди – держустанови, фінансовані з бюджету своєї держави. Як правило, вони фінансують програми, що не виходять за межі своєї країни й не оплачують роботу іноземних громадян.

Посередницькі фонди – громадські організації, фінансовані державними або приватними фондами, що розподіляють фінанси по заявниках, що задовольняють вимоги фонду або програми. Прикладом таких фондів можуть бути Фонд «Євразія», IREX та ін.

Приватні фонди можуть бути незалежними й асоційованими. Незалежні фонди, як правило, створюються приватними особами (групою осіб), родиною. Наприклад, Фонд Сороса, Фонд Мак Артуров, Фонд Чарльза Стюарта Мотта й ін. Такі фонди зазвичай існують на дивіденди із вкладеного капіталу й, як правило, мають чіткий список пріоритетних напрямків. Асоційовані ж фонди фінансуються з коштів компанії (комерційних організацій, банків). Наприклад такі фонди, як Xerox Foundation, Apple.

Місцеві фонди створюються мешканцями конкретного регіону, для підтримки й задоволення регіональних потреб. Серед місцевих фондів Луганської області можна назвати Благодійний фонд «Підліток», Благодійний фонд регіональних ініціатив «Благовіст».

Основною формою фінансування, що здійснюють міжнародні організації або фонди є грант. Грант – благодійний внесок (пожертва), що надається донорською організацією (фондом) для реалізації неприбуткового проекту або програми. З точки зору періодичності проведення грантові конкурсні програми поділяються на разові, циклічні та постійні. Для отримання гранту кожен фонд використовує власну процедуру та формат співпраці. Як правило, вони використовують спеціальні аплікаційні форми, структура яких може складається з таких частин:

·  титульна сторінка;

·  анотація;

·  інформація про апліканта;

·  інформація про партнерів;

·  постановка проблеми;

·  мета та завдання;

·  очікувані результати проекту та індикатори їх оцінки;

·  методика виконання та обґрунтування видів і термінів діяльності;

·  бюджет проекту;

·  додатки.

Таким чином, можна зробити висновок, що потреба ЗНЗ у залученні додаткових ресурсів стимулюють керівників будувати партнерські зв’язки з громадськими організаціями, реалізовувати спільні проекти.

Саме з метою налагодження співпраці між школами та громадськими організаціями малих міст та сільської місцевості  з серпня по грудень 2007 року реалізовувався україно-польський проект «Разом для розвитку» Суспільно-просвітницького товариства «Едукатор» (м. Ломжа, Польща) за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Республіки Польща в рамках програми закордонної допомоги на 2007 рік. Партнерами програми в Україні виступили чотири громадські організації з Чернігівської, Львівської, Харківської та Луганської областей, останню представляв Східноукраїнський центр громадських ініціатив (СЦГІ).

Наприкінці серпня двадцять п’ять активних вчителів, заступників директорів та директорів шкіл та представників громадських організацій Луганської області пройшли навчання на чотириденному тренінгу «Розробка проектів розвитку навчальних закладів у співпраці з місцевою громадою». В ході тренінгу учасники отримували знання та розвивали навички щодо проектування освітньої діяльності, особливостей складання кожного етапу проекту, а також мали змогу розробити проекти розвитку власного навчального закладу. Після навчання учасники доопрацьовували проекти для подання на фінансування, отримували консультації з питання оформлення грантових заявок. Розроблені проекти були присвячені: розвитку творчих здібностей школярів, створенню клубів за інтересами та музеїв шкіл (4); активізації місцевої громади, формуванню школи в громадсько-активну, налагодженню співробітництва між навчальними закладами (3); економічній освіті, навчанню навичкам створення власної справи (2); активізації діяльності учнів і вчителів через створення Євроклубів (3); правовій освіті, використанню інтерактивних методів навчання, патріотичному вихованню (4); створенню дитячих/ молодіжних громадських організацій, активізації діяльності організацій, розвитку співробітництва шкіл і ГО (5); соціальній інтеграції дітей з особливими потребами, розвитку волонтерського руху (2); підвищенню рівня роботи шкільних самоврядувань, розвитку шкільних ЗМІ (2). П’ять авторів кращих проектів у листопаді побували з навчальним візитом у Польщі, де мали змогу ознайомитись із польським досвідом розробки та реалізації програм розвитку навчальних закладів за участю НДО та місцевих спільнот[2]

Пропонуємо вашій увазі приклад однієї всепольської грантової програми, з результатами якої наші освітяни познайомилися в рамках навчального візиту.

Після входження Польщі до Євросоюзу освіті приділяється багато уваги та коштів, крім того освітяни країни активно залучають для своєї діяльності не тільки державні, але й інші джерела фінансування (місцеві та зовнішні). Місцеві джерела: це кошти органів державної влади; бюджету гміни (територіальної одиниці), підприємств, батьків, меценатів, випускників, піклувальної ради, громадських організацій. Кошти зовнішніх джерел можна отримувати шляхом написання проектів для отримання грантів, наприклад, від Світового банку, ЮНІСЕФ, Євросоюзу.

Республіканська грантова програма «Школа мрії» була розроблена фондом «Центр Громадянської Освіти» в рамках програм Європейського Соціального Фонду. На сьогодні це найбільший у Польщі проект збільшення освітніх і життєвих шансів учнів із сільських шкіл, здійснюваний некомерційною організацією. Бюджет проекту становив 43 500 000 zl (13 600 000 $).

У конкурсі «Школа мрії» могли брати участь:

·  Початкові школи (6 років навчання), гімназії (3 роки навчання), старші школи (3 роки), що розташовані у сільській місцевості;

·  Старші школи (що розташовані у місті), у яких мінімум 35% учнів постійно проживають у сільській місцевості.

·  Органи місцевої влади, які адмініструють школи.

Школи одержували гранти на проведення різного типу дій у рамках чотирьох пріоритетів програми:

1. Розвиток школи в плані забезпечення рівними освітніми шансами всіх учнів, у тому числі учнів з обмеженими можливостями (допомога дизадаптивним учням, з обмеженими можливостями та яким загрожує відставання від однолітків у навчанні).

2. Надання можливостей учням одержати додаткові знання й уміння для усвідомленого вибору освітнього і життєвого шляхів (допомога учням усвідомити потреби, прагнення, життєві цілі, інтереси; у виборі професії й відповідної освіти).

3. Формування активної позиції стосовно суспільних змін (допомога учням у формуванні соціальних навичок і вмінь в області громадського життя, економіки та культури; у формуванні активної громадської позиції й соціальної активності).

4. Зміцнення ролі школи в активізації місцевих громад навколо проблем освіти й виховання молоді (допомога у створенні об’єднання державних, громадських діячів для збільшення освітніх і життєвих шансів дітей; місцевій владі в розробці й впровадженні освітньої політики).

Для того, щоб брати участь у грантовому конкурсі, школа готувала заявку проекту на фінансування дій у термін з 15 жовтня 2005р.  по 14 жовтня 2006р. Обов’язковою умовою була наявність у кожному шкільному проекті дій у рамках четвертого пріоритету й дій у рамках одного з першого по третій. У результаті конкурсу були обрані сільські школи, які одержать грант у розмірі 88 000 злотих (27 000 $), отримана сума залежала від кількості учнів у школі.

Під час підготовки заявки й реалізації проекту школи отримували консультативну й методичну допомогу від центральних і регіональних партнерів програми. Регіональні консультативні центри надавали наступну допомогу: тренінги, курси, консультації на території шкіл; допомога в організації співробітництва між школами, які беруть участь у програмі; моніторинг дій шкіл; допомога в підготовці аналітичних і фінансових звітів. Регіональні навчальні курси проводилися для директорів і шкільних координаторів проекту на теми «Керування проектом», «Розробка програм розвитку школи»,  «Створення місцевих об’єднань» та для представників місцевої громади під назвою «Збільшення освітніх і життєвих шансів дітей і молоді». В цих курсах взяли участь близько 4 500 освітян. 

Центральні дистанційні курси були присвячені питанням «Як у процесі навчання використовувати проектний метод?», «Як підвищити мотивацію учнів?», «Формуюче оцінювання», «Використання результатів зовнішнього оцінювання для вдосконалювання роботи школи».

В результаті проходження навчальних курсів директори й учителі придбали знання, у тому числі,  як одержувати гранти на розвиток шкіл від європейських фондів і як по них звітувати. Головними труднощами для учасників програми стала  складна процедура фінансової звітності.

Проекти польських шкіл були присвячені змінам в методиці навчання й оцінювання, організації спеціалізованих корекційних занять, створення шкільного або районного Центру Розвитку й Кар’єри, організація групових дій учнів проектним методом та включення учнів у проекти дій на користь інших людей,  розробка стратегії підтримки дітей і молоді в їх освітньому й життєвому шляхів тощо. У цифрах програма «Школа Мрії» виглядає наступним чином: було задіяно 443 сільських школи, більше 85 000 учнів і 5 000 учителів, проведено більше 250 000 годин додаткових занять, 500 дебатів на тему місцевої освітньої політики, працювало 120 координаторів і консультантів в 16 Регіональних Консультативних Центрах у всій Польщі, створено 120 місцевих об’єднань для розвитку освіти, 130 Шкільних Центрів Кар’єри, 300 шкільних газет, розроблено 350 презентацій досягнень шкіл, 443 програми вирівнювання освітніх шансів, здійснено 4 000 дій проектним методом, організовано 2 200 екскурсій, 500  язикових кружків, 1 500 художніх кружків.

Заключним етапом проекту стала підсумкова конференція в м. Києві, на якій було презентовано проекти, розроблені та реалізовані учасниками програми, а також збірник кращих робіт учасників проекту. Роботи, вміщені у збірник, є спробою поділитись набутим практичним досвідом – досвідом локальної проектної діяльності задля вирішення проблем своєї школи та своєї громади, досвідом вибору шляхів до активізації шкільної молоді та місцевих мешканців, досвідом пошуку партнерів та організації співпраці.

Див. нижче посилання повний текст одного з проектів; а також перелік інших проектів, що увійшли у збірку, і контактні данні регіональних партнерів програми „Разом до розвитку”

Оксана Дрєпіна
Східноукраїнський центр громадських ініціатив
«Тотальна акція на підтримку прав людини і демократії»

[1] А.Гонорська. Пошук альтернативних шляхів фінансування середньої освіти: через фандрейзінг та побудову партнерських відносин („ПЛ-ГО”, серпень 2005)

А.Гонорська, О.Франчук. Використання закордонного досвіду в адміністративно-фінансовому управлінні школою. („ПЛ – Гром. освіта”, березень 2005)

О.Демчук. Благодійні фонди – запорука прозорого використання неурядових коштів у державних закладах освіти („ПЛ – Громадянська освіта”, березень 2005)

Ю.Луковенко, А.Копець. Проблеми фінансування шкільної освіти („ПЛ-ГО”, листопад 2001)

[2] В рамках проекту 80 вчителів та 20 представників місцевих громадських організацій з чотирьох пілотних областей України у серпні 2007 року взяли участь у підготовчих чотириденних тренінгах, а також мали змогу самостійно розробити власний проект розвитку школи. Автори шістнадцяти найцікавіших проектів у листопаді 2007 року взяли участь у навчальному візиті до Польщі