Нідерланди – Україна: досвід студентського самоврядування.

Ik hou van jou… Цю фразу (“Я тебе кохаю” голландською) повторювали українські студенти своїм голландським колегам при прощанні. А зустрілись вони всього на тиждень в санаторії Пуща Водиця під Києвом. З 12 по 17 березня там проходив Тиждень обміну досвідом для розвитку студентського самоврядування “Крок два”. З кожним днем все більше здавалося, що молоді люди знають один одного все життя. І те, що під час зустрічі лунали вроздріб чотири мови: українська, голландська, англійська та російська, було майже непомітно. Всі розуміли одне одного і без слів. Бо то – студенти.

Тиждень обміну досвідом було організовано Українською Асоціацією студентського самоврядування (УАСС), Студентським союзом Вагенінхену (WSO) з Голландії та Національною спілкою студентів Нідерландів (LSVb). Метою семінару була оптимізація характеру вищої освіти України, наближення її до західноєвропейської моделі, посилення позиції студентських союзів через залучення українських студентських активістів до вивчення досвіду західноєвропейського студентського руху. Завдання Тижня обміну досвідом - підтримка ентузіазму українських студентів в боротьбі за свої права та демократичні зміни в системі вищої освіти на університетському та національному рівні.

В семінарі прийняли участь 80 студентських лідерів з різних регіонів України. Вони мали можливість не тільки дізнатися про системи студентського самоврядування європейських країн, але і обмінятись досвідом та зробити глибинний аналіз функціонування власних студентських організацій.

На учасників семінару чекали ігрові розминки, культурологічні та рольові ігри і дискусії, а також цікава розважальна програма з участю студентів інституту філології Кийвського Національного Університету ім. Шевченка. І звичайно, не обійшлося без танців і пісень під гитару.

Головним питанням, на яке необхідно було відповісти в ході семінару: “Як розвивати студентське самоврядування в Україні та як ефективно управляти студентською організацією?”

Чи знайшли студентські активісти на нього відповідь? Так, звичайно. В цьому їм допомогли їх голландські колеги під час співпраці в робочих групах, які були присвячені:

– демократизації в сфері вищої освіти;

– ключовим питанням Болонського процесу та інтегра­ції українського студентства у європейський освітній простір;

– гарантіям якості освіти;

– роботі в студентському союзі (спілці);

– роботі з мас-медіа;

– мистецтву лобіювання, пропаганді та захисту інтере­сів;

– волонтерському менеджменту та антидискрімінаційній практиці.

Наприклад, на сесії “Лобіювання” Юр’єн ван дерн Берг та Ричард Енгельс продемонстрували гармонійну та конфронтаційну моделі суспільства, етапи лобіювання інтересів студентів у різних структурах (від недержавних організацій до уряду). На тренінгу розглядалися позитивні та негативні якості політиків і як можна використовувати ті чи інші риси у досягненні власної мети. Голландські тренери неоднозначно трактували політичних діячів, зазначив, наприклад, що “сила дуже часто є слабкістю”. Тому студенти можуть впливати на політиків, бо “знання – це влада”. Студентські активісти були вражені представленням політиків у виконанні казкового героя Гарі Потера.

Дебати “Працевлаштування студентів під час навчання у вищому навчальному закладі” пройшли дуже палко. В них прийняли участь: “міністр освіти”, “Директор Правекс-банку”, “президент УАСС(Української Асоціації студентського самоврядування)”, “ректор Київського університету культури”. Звичайно ж, ролі виконували самі студенти. Кожний з учасників дебатів висловлював свою позицію щодо працевлаштування. Багато студентів побачили свої недоліки у спілкуванні з керівництвом при вирішенні власних проблем.

На сесії “Робота в студентських спілках та союзах” учасники проаналізували сильні, слабкі сторони власних студентських спілок, а також їх можливості та загрози функціонування. В групах було розроблено стратегію та план діяльності власної студентської організації на найближчий час.

Для будь-якого студента, а особливо для лідера студентської організації, вміння спілкуватися з пресою є дуже важливим. Тому в ході тренінгу “Робота з мас-медіа” було розглянуто функції преси, її роль для студентських спілок. Тренери Тоня ван Горп та Маргрет ван дер Зау допомогли кожному з учасників написати прес-реліз, деякі з яких будуть надруковані в українських та голландських університетських газетах.

В наш час важко знайти людину, яка б не чула про демократизацію. Але, незважаючи на те, що демократизації у вищій освіті присвячено багато публікацій, під час сесії, проведеної голландськими студентами Хансьє Еппінк і Дидеріком ван дер Лу українські молодята змогли подивиться на демократизацію з іншого боку, наприклад, не як на ціль, а як на процес. Крім того, вони розглянули достоїнства та недоліки демократизації, чому саме вона необхідна для студентської організації та як можна застосовувати основи демократизації на практиці. Студенти порівняли статути студентських об’єднань європейських держав та проаналізували їх с точки зору наявності демократичних принципів.

Невід’ємно пов’язаним питанням демократизації є також приєднання системи вищої освіти України до Болонського процесу. Представники голандського студентського самоврядування не тільки дали основні принципи та засади Болонського процесу, але і зазначили його можливі недоліки. До змін на краще можна віднести гармонізацію (обмін досвідом, свободу пересвання в європейських країнах), мобільність студентів та персоналу, підвищення якості освіти, європейський обмін, краща зайнятість, відрегульованість студентської участі. А опасіння представляють “відплив умів”, стандартизація, втрата або мінімалізація національної ідентичності і національної самосвідомості, надто велика зконцентрованість на ринку праці.

Оскільки більшість студентів працюють в студентських організаціях на добровільних засадах, заняття з волонтерського менеджменту виявилось корисним для подальшого залучення волонтерів. А приклади кампаній студентські лідери зможуть використовувати в своїх спілках. Які завдання ми можемо дати волонтерам? Чому люди стають волонтерами? Як зазначили студенти, “волонтер – то не професія, а стан душі”.

“Інвалід”, “людина з особливими потребами”, “людина з обмеженими можливостями”… Зараз ми нерідко чуємо ці слова та словосполучення, але яка між ними різниця? Чи є серед нас такі люди? На ці питання студенти змогли відповісти, прийняв участь в тренінговій сесії “Антидискримінаційна практика на захист громадських інтересів”. Багатьох учасників семінару здивувало, що з дискримінацією вони зіштовхуються кожного дня в своїх студентських групах, але не приділяють тому уваги. Наприклад, у відношення до людей з особливими потребами або при навішуванні так званих“ярликів” (“З ним і нічого розмовляти, бо він нічого не розуміє” або “Вона – вискочка”). Безумовно, зустрічаються і ярлики у відношеннях викладачів до студентів.

Дуже цікавою була сесія, присвячена покращенню якості вищої освіти, проведена Карін ван дер Хайде та Ричардом Енгельсом. Українські студенти вичначили ті фактори, які можуть впливати на якість освіти, а також проблеми вищої освіти України, зокрема: відповідальність навчальних програм ринку праці та бізнесу, дисципліна, мотивованість студентів до навчання, гармонізація між технічними та гуманітарними дисциплінами, недостатнє фінансування, наявність альтернативної системи освіти. В робочих групах обговорювались шляхи вирішення та розроблялись проекту по зміні фінансування вищої освіти та кращої мотивованості студентів.

Голандські колеги поділилися досідом покращення вищої освіти в їхній країні. По всій Голандії в студентських союзах діє так званий “Ящик скарг”. Студенти можуть написати туди свої скарги – від незадоволення викладачем до загальної якості освіти. Кожна скарга повинна бути підписана та дані координати для зворотнього звязку (наприклад, імя та телефон). Як правило, всі конфлікти вирішуються на рівні Університету. Проблеми допомагають розрішати студенти старших курсів юридичного факультету, які мають право захищати інтереси студентів. Крім того, в Голандії є спеціальна посада – “студентський юрист”. Українські студенти слухали про це із долею заздрості.

Раз на рік в Голандії проводиться конкурс на кращого викладача. Це дуже почесне звання. Студенти віддають свої голоси за претендентів за допомогою Інтернет-голосування. При цьому оцінюється не тільки особистість викладача, але і якість викладання ним матеріалу з предмету. На початку учбового року ректор разом із Головою студентського союзу оголошують результати. І кращий вчитель отримує певну суму грошей та славу у нагороду. Але негативною стороною цього конкурсу наші голандські колеги вважають те, що при цьому не проводиться аналіз іншими викладачами того, що вони роблять не так і як це можна покращити.

Позитивним моментом тижня обміну досвідом “Крок два” був той факт, що голандські тренери не просто розповідали про свій досвід, а вчили українських студентських лідерів самих виробляти шляхи та стратегії для покращення рівня освіти і вирішення проблем, які нажаль існують у вищій освіті України.

Чи допоможе цей семінар учасникам розвивати студентське самоврядування в майбутньому? Слово – Олені Луньовій, студентці 3 курсу психолого-педагогісного факультету Луганського Національного педагогічного університету:

“Так, звичайно, ці шість днів були для нас дуже корисними. Вони показали, що треба налагодити спілкування між студентськими лідерами (як формальними, так і неформальними). Цей тиждень допоміг нам налагодити співпрацю та заложити фундамент майбутніх стосунків.

Позитивним моментом було те, що ми отримали досвід реалізації розвинутого самоврядування Нідерландів. Вражає рівень активності голландських студентських лідерів – вони заряджали нас своєю енергією. Після повернення в свої вищі навчальні заклади ми готові перевернути світ!”