Останнім часом проблемам прав дітей та молоді приділяється все більше уваги. У 2004 році було створено Міністерство України у справах сім’ї, дітей та молоді, активізувалась діяльність молодіжних громадських організацій. В містах Рівному та Житомирі регіональні молодіжні організації запровадили експериментальну систему діяльності дитячих омбудсманів. Збільшилась кількість громадських організацій, що працюють в галузі громадянської та правової освіти. Покращилась якість їх роботи. Сучасне законодавство України, державні програми декларують широкі гарантії захисту дитини. Втім, державі дуже бракує в цьому базування саме на ґрунті прав людини, прав дитини. Це підтверд­жують й рекомендації Комітету ООН з прав дитини, щодо періодичної доповіді України (вересень 2002 р.): “...Комітет залишається занепокоєним тим, що державна молодіжна політика, що охоплює соціальну допомогу, охорону здоров’я, освіту, альтернативну опіку та захист дитини, не базується на основі прав дитини та не охоплює всіх прав, що містить Конвенція”.

Порушенню прав людини, зокрема молодих людей, часто сприяє низький рівень правової культури як самих молодих людей, так і професійних груп, що працюють з ними в навчальних закладах і т.п.

В школах, вищих навчальних закладах не викладається курс „Права людини”. Шкільний курс „Основи правознавства” триває лише один рік і дуже перевантажений суто теоретичним матеріалом. Ті курси, що мають практичне спрямування („Практичне право”, „Ми – громадяни України”), є не обов’язковими для викладання і, хоча останнім часом кількість шкіл, що обирають ці курси швидко збільшується, цього залишається недостатньо.

Матеріал цього посібника є лише спробою, маленьким внеском до тої потужної роботи, що зараз виконують деякі громадські організації, і яка спрямована на підвищення правової культури молодих людей та створення атмосфери поваги до прав людини в умовах недостатньої публічної освіти в галузі прав людини.