ПРАКТИЧНЕ ПРАВО.

ЗАНЯТТЯ 3. ПОЗИТИВНЕ РОЗВ’ЯЗАННЯ КОНФЛІКТУ

Очікувані результати

Після цього заняття учасники й учасниці зможуть

- розповідати про позиції сторін у конфлікті, способи та етапи розв’язання конфліктних ситуацій

- пояснювати значення "Я-повідомлення" та важливість пошуку компромісного рішення;

- аналізувати конфліктну ситуацію через позиції сторін;

- отримати навички формулювання "Я-повідомлення", участі в позитивному розв’язанні конфліктів.

План заняття

1. Представлення теми й очікуваних результатів заняття - 5 хв.

2. Правила - 5 хв.

3. Знайомство - 10-15 хв.

4. Очікування - 5 хв.

5. Вправа 1: Концепція "Я-повідомлення" - 7-10 хв.

6. Вправа 2: Концепція "Перемога-перемога" - 10 хв.

7. Рухавка - 5 хв.

8. Вправа 3: Етапна модель розв’язання конфліктів - 5 хв.

9. Рольова гра: Розв’язуємо конфлікт - 20-25 хв.

10. Підсумки - 5-10 хв.

11. Оцінка - 5 хв.

Хід заняття

1. Почніть із вражень учасників та учасниць від минулого заняття. Запитайте їх, чи згадували вони зміст заняття, чи потрапляли вони за цей час у конфлікти, в які, чи допомогла їм та інформація, яку вони отримали, чи достатньо цієї інформації, щоб знайти вихід з конфлікту, розв’язати його. Зазначте, що на цьому занятті роботу з розв’язання конфлікту буде продовжено. Представте тему та очікувані результати заняття.

2. Запропонуйте групі пригадати правила. Обговоріть, чи доводилося їм порушувати ці правила на перших двох заняттях або спостерігати, як це роблять інші учасники або учасниці, чому це відбувається, чому важливо дотримуватись правил.

3. Проведіть знайомство з групою, використавши один з варіантів, запропонованих у розділі 1.3. Обговоріть враження від такого варіанта знайомства.

4. Допоможіть учасникам і учасницям усвідомити їхні очікування від заняття. Запишіть їх та обговоріть; з’ясуйте, чи змінюються очікування групи в цілому і окремих осіб від заняття до заняття, чому це відбувається, в чому важливість цієї вправи.

5. Концепція "Я-повідомлення". Вправа складається з кількох етапів:

А. Почніть із пояснення, що в конфлікті партнери можуть застосовувати словесні прийоми "Я-повідомлення" і "Ти-повідомлення", пов’язані як з побудовою речення, так і з визначенням головного суб’єкта, на якому зосереджується увага в цьому реченні.

"Ти-повідомлення" завжди веде до поглиблення конфлікту. "Я-повідомлення" - це перший крок до позитивного розв’язання конфлікту.

Б. Розігрування сценки "Ти-повідомлення".

Щоб ознайомити присутніх з концепцією "Ти-повідомлення", використайте невеличку сценку з повсякденного життя, близьку присутнім.

"Ти-повідомлення" можна розглядати як приклад неправильного розуміння. Використайте "Ти-повідомлення" з метою звинувачення когось в егоїзмі, недбалості, жадобі, жорстокості, неуважності. Здійсніть словесну атаку.

Нехай людина, яку ви звинувачуватимете, розлютиться й займе оборонну позицію.

Запитайте у групи: що Ви відчували під час перегляду сценки? До яких наслідків веде "Ти-повідомлення"?

В. Розігрування сценки "Я-повідомлення".

Продемонструйте "Я-повідомлення". В цьому випадку слід говорити про побачений тип поведінки, почуття, припущення щодо цього, а також побажання змінити таку поведінку.

Г. На папері можна записати формули, які б могли допомогти здійснити "Я-повідомлення" (роздатковий матеріал до заняття 3):

Позитивне розв’язання конфліктів

Коли я бачу (або чую), що (як) ти...

Я відчуваю...

Мені б хотілося, щоб у майбутньому ти...

Знову запитайте у групи: що Ви відчували під час перегляду цієї сценки? До яких наслідків веде "Я-повідомлення"?

Д. Запропонуйте групі невеличку конфліктну ситуацію, близьку присутнім за змістом. Запропонуйте виконати в парах таке завдання:

- перший з партнерів звинувачує другого за допомогою "Ти-повідомлення" - 1 хв., відповідь партнера - 1 хв.;

- один з партнерів використовує в тій самій ситуації "Я-повідомлення" - 1хв., другий відповідає на сказане - 1хв.

Е. Обговоріть: що Вам вдалося, а що - ні при виконанні вправи? Що було легко, а що важко? Чому? В чому полягає різниця між результатами "Я-повідомлення" і "Ти-повідомлення"? Для чого ми виконували цю вправу?

Додаткова інформація викладачу

Як правило, "Я-повідомлення" не вкладається в рамки простої формули чи речення. Головне - дотримуватися правила незвинувачування й намагатися говорити про власну реакцію, а не викладати висновки щодо дій іншої сторони. Наголосіть, що:

Гнів завжди веде до виникнення "Ти-повідомлення". Воно неодмінно містить у собі присуд, "вердикт". Якщо ми робимо вигляд, що це не так, то лише "піднімаємо рівень води" над айсбергом конфлікту.

Присуди, вироки, таврування ґрунтуються на припущеннях. Спробуйте уточнити ці припущення. Інші люди зовсім не зобов’язані діяти згідно з цими припущеннями, якщо вони їх не поділяють.

"Я-повідомлення" не спрацює, якщо Ви намагатиметесь установити контроль над іншою людиною. Але якщо Ви бажаєте прояснити проблему й знайти шанс для її вирішення, "Я-повідомлення" може стати в пригоді.

Правильне використання "Я-повідомлення" може стати свідченням прояву довіри та певною оцінкою - як Вас, так і іншої людини.

6. Концепція "Перемога-перемога"

Вправа складається з таких етапів:

А. Розіграйте ситуацію з учасниками та учасницями.

Мати приносить додому один апельсин. Донька й син вимагають його собі, не кажучи при цьому, для чого він їм потрібен. У цей час приходить сусідка і, щоб розв’язати конфлікт, розрізає апельсин навпіл. Вона дає кожній дитині по половинці, але жодне дитя не задоволене.

Сусідка в розпачі, вона питає: що робити? Які ідеї виникають щодо апельсина?

Б. Визначення шляхів виходу з конфлікту.

Група пропонує шляхи виходу із ситуації. Якщо хтось запропонує запитати в дітей, для чого їм апельсин, зробіть це. Виявляється, одна хоче пекти пиріг - їй потрібна цедра, другий хоче видушити сік - йому потрібна середина.

В. Оцініть запропоновані рішення з позиції "перемога-програш" у кожному випадку. Позначте перемогу знаком "+", а програш знаком "-". Визначте найприйнятніші рішення. Запишіть усі рішення, запропоновані присутніми, в такий спосіб:

СИН ДОНЬКА

ситуація - + поразка-перемога

ситуація + - перемога-поразка

ситуація - - поразка-поразка

ситуація + + перемога-перемога

Наголосіть, що тільки остання позиція є реальним розв’язанням конфлікту.

Г. Обговоріть результати вправи. Запитайте в групи: чи можливі ще такі ситуації, коли можна вирішити проблему з повним задоволенням обох сторін? Чи можлива ситуація, коли за рахунок нашої мінімальної втрати інша сторона може одержати високе задоволення? Навпаки? Це і буде ціна перемоги чи поразки. Чого нас учить ця вправа? Чи корисною вона була? Чому?

Додаткова інформація викладачу

Замість апельсина можна взяти газету, розділивши її, наприклад, на частини з кросвордом і телепрограмою. Важливо, щоби група зрозуміла, що головне не предмет, а підхід до вирішення проблеми.

7. Запропонуйте групі порухатись за допомогою будь-якої невеличкої рухливої гри.

8. Етапна модель розв’язання конфліктів.

Додаткова інформація викладачу

Цей метод дає кращі результати стосовно ситуацій, пов’язаних із незадоволенням певних реальних значимих потреб, а не з філософськими чи ціннісними розбіжностями. Це, звичайно, не панацея, яка негайно допоможе розв’язати конфлікт, але застосування цього методу може суттєво прояснити проблему, а з часом і вирішити її.

На початку вправи зазначте, що під час виконання останньої вправи ми побачили, що для позитивного розв’язання конфлікту треба досягти позиції "Перемога-перемога". Запитайте: яким шляхом ми можемо досягти цього? Пригадайте попередні вправи і спробуйте визначити етапи розв’язання конфлікту.

Викладач записує їх на дошці та пропонує порівняти з варіантом, написаним завчасно на папері.

Запропонуйте такі етапи (роздатковий матеріал до заняття 3):

Етапи розв’язання конфліктів

- сформулюйте проблему з позиції потреб кожної сторони конфлікту;

- переформулюйте її так, щоб можна було врахувати одразу потреби обох сторін;

- за допомогою "мозкового штурму" отримайте альтернативні рішення;

- оцініть рішення;

- оберіть найкраще, найприйнятніше для всіх рішення;

- зафіксуйте розв’язання конфлікту (потисніть руки).

Після запису етапів поставте запитання: як Ви думаєте, за яких умов можливо пройти ці етапи? Що може заважати партнерам?

Викладач звертає увагу на те, що для розв’язання конфліктів дуже важливо, щоб сторони дотримувалися певних правил:

- намагалися вирішити проблему;

- не ображали один одного словами та діями;

- не переривали один одного;

- намагалися бути якомога відвертішими.

Як додаткові можна ввести такі правила:

- відокремити людину від проблеми;

- зосереджуватися на інтересах, а не на позиціях;

- шукати шляхів до обопільного виграшу;

- використовувати об’єктивні критерії.

І нарешті, можна навести групі слова Махатми Ганді: "На гіркому досвіді я опанував найвищий урок: уміння стримувати свій гнів; і як акумульоване тепло перетворюється в енергію, так і наш контрольований гнів може перетворитися на таку силу, яка здатна вплинути на світ".

Етапність розв’язання конфлікту часто залежить від конкретної ситуації.

Домовтеся, що пізніше учасники й учасниці повідомлять про застосування цієї техніки на практиці.

9. Рольова гра "Розв’яжемо конфлікт разом" відбувається в кілька етапів:

А. Об’єднайте учасників і учасниць у малі групи. Запропонуйте групам придумати або згадати якісь конфліктні ситуації, розіграти їх, використавши в ході розв’язання конфлікту отримані знання і навички. Зауважте, що в сценках обов’язково мають бути показані всі етапи розв’язання конфліктів, що були визначені раніше. Надайте групам необхідну допомогу в цій роботі.

Б. Дайте групам по 2-3 хвилини для розігрування сценок.

В. Дайте час учасникам та учасницям вийти з ролей. Обговоріть, наскільки успішно група впоралася з розв’язанням конфліктної ситуації.

10. Підбиваючи підсумки заняття, запитайте: що нового дізнались учасники та учасниці на занятті? Які нові навички та вміння відпрацювали? Як їх можна використати в житті?

Чи пригадують вони зараз якісь ситуації, в яких їм знадобилися б ці навички?

Чи вважають вони тепер за потрібне розв’язувати конфлікти за цією схемою, чому?

11. Зробіть емоційне оцінювання заняття, використовуючи, наприклад, піраміду позитивних почуттів.

ЗАНЯТТЯ 4. П’ЯТЬ КРОКІВ РОВЕСНИКІВ НАЗУСТРІЧ: МЕДІАЦІЯ

Очікувані результати

Після цього заняття учасники й учасниці зможуть:

- пояснювати, що таке медіація, якими є етапи проведення медіації та вимоги до її здійснення;

- аналізувати дії медіатора;

- пробувати проводити медіацію в ситуаціях шкільного та особистого життя.

План заняття

1. Представлення теми й очікуваних результатів заняття -7 хв.

2. Правила - 10 хв.

3. Очікування - 5-10 хв.

4. Знайомство - 10-12 хв.

5. Вправа 1: "Я ціную в собі..." 10-15 хв.

6. Вправа 2: Проведення медіації та її аналіз - 20-25 хв.

7. Рухавка - 5-10 хв.

8. Опрацювання навичок медіації в малих групах -20-25 хв.

9. Підсумки -10-12 хв.

10. Оцінка - 10 хв.

Хід заняття

1. Представляючи тему заняття, запитайте в групи, чи завжди легко розв’язати конфлікт, чому? Чи може допомогти в розв’язанні третя особа, чому?

Зазначте, ще методику, якій присвячено заняття, називають ще "медіація" (від слова media - середина). Її використовують після опанування попередніх навичок. До участі як "медіатори" залучаються самі учасниці й учасники, які допомагають своїм одноліткам долати складні ситуації у спілкуванні.

Дайте визначення поняттю медіація: Медіація - "це техніка розв’язання конфліктів, коли така процедура відбувається за активної участі особи, посередника.

Ця методика продовжує попередні вправи, але є новим етапом за формою. Зазначте, що оволодіння технікою медіації дасть змогу учасникам і учасницям не тільки розв’язувати конфлікти свого власного життя, а й допомагати в цьому своїм друзям.

Сьогодні створюються спеціальні центри та організації, що займаються професійною медіацією, тому хтось може обрати це своєю майбутньою професією.

Далі викладач представляє тему та очікувані результати заняття.

2. Запропонуйте групі назвати правила та обговоріть, чи можна застосовувати такі правила в повсякденному житті, чи завжди це легко, чому, яке це має значення, чи намагався хтось вже зробити це, яким чином.

3. Запропонуйте кожному і кожній намалювати на невеличких аркушах паперу свої очікування і показати малюнки групі. Обговоріть, чи сподобався групі такий спосіб представляти очікування.

4. Запропонуйте учасникам та учасницям висловитись по колу і починаючи зі слів: "я ціную в собі...", назвати будь-яку рису свого характеру, яка є їх власним (може і невеличким) досягненням на цей час. Після виконання запитайте: чи легко було виконувати цю вправу, яке значення має в житті вміння говорити про себе позитивно, де воно може стати в пригоді.

5. Проведення медіації та її аналіз.

Починаючи опрацьовувати медіацію, зазначте, що вона потрібна, аби навчитися допомагати ровесникам у випадках, коли емоції й напруження з обох сторін заважають спокійно і виважено впоратися з ситуацією. Можлива відсутність таких навичок у тих, хто перебуває у конфлікті, що заважає їм вийти з конфлікту.

Надзвичайно важливим є відсторонення, нейтральна позиція медіатора і неприйняття на себе функцій захисту однієї зі сторін, навіть коли вона має рацію.

Медіація - це мистецтво. Її успішність великою мірою залежить від кваліфікації медіатора та його особистої здатності допомогти обом сторонам, не схиляючись на бік жодної, трансформувати конфлікт так, щоб сторони мали сумісні цілі і змогли знайти оптимальне вирішення проблеми.

Заздалегідь проведіть підготовчу роботу з трьома членами групи, які допоможуть представити медіацію. Одна з них гратиме роль медіатора - йому потрібно ознайомитись зі змістом і суттю основних етапів проведення медіації. Двох інших осіб поінформуйте про зміст конфліктної ситуації.

Етапи медіації (роздайте кожному і кожній перелік етапів медіацій і запропонуйте їм уваж-но стежити за роботою учасників "конфлікту" та медіатора).

Підготовлені учасники й учасниці працюють за такою схемою (роздатковий матеріал до заняття 4):

Етапи медіації

А. Вступ

1. Назвіть себе та попросіть тих, хто перебуває в стані конфлікту, назвати свої імена. Подякуйте їм за те, що вони прийшли.

2. Поясніть, що існують чотири правила, які допомагають розв’язати суперечки:

- намагатися вирішити проблему;

- не ображати словами чи діями;

- не переривати один одного;

- намагатися бути якомога відвертішими.

3. Запитайте кожну сторону конфлікту, чи погоджується вона з правилами.

4. Поясніть, що все, сказане тут, є КОНФІДЕНЦІЙНИМ, за винятком інформації, яка стосується кримінальних дій.

Б. "Послухаємо, що сталося"

1. Медіатор вирішує, хто почне першим або першою.

2. Попросіть "сторону №1" розповісти її історію, пояснюючи присутнім, у чому полягають її інтереси, чого б вона хотіла досягти.

3. Повторіть, що Ви почули за допомогою активного слухання:

- викладіть факти;

- змалюйте їхні почуття.

Повторіть кроки 2-3 зі "стороною №2".

Поки що ЖОДНИХ рішень!

В. Визначення проблем та інтересів (проблема означає розуміння сторонами тих складностей, що виникли. Інтереси - це те, чого сторони конфлікту хотіли б досягти)

1. Інколи після того, як кожна зі сторін розповість свою історію. Ви вже можете скласти перелік проблем та інтересів. Якщо так, переходьте до пункту 2.

Якщо Ви не впевнені, що проблеми та інтереси зрозумілі, поставте більше запитань. Ви можете сказати конфліктуючим: "Мені хотілося б поставити кілька запитань, щоб краще зрозуміти проблеми, які Ви намагаєтесь вирішити".

Приклади:

- "Розкажи мені більше про..."

- "Як довго це відбувалося?"

- "Коли це сталося?"

- "Що Ви відчували?"

- "Чому Ви так подумали?"

- "Що Ви хотіли б побачити зараз?"

Поки що ЖОДНИХ рішень!

2. Скажіть кожному і кожній з конфліктуючих, як Ви бачите перелік їхніх інтересів:

"___, я чув (чула), що ви сказали ___. ___.

Це правильно? Я нічого не переплутав (переплутала)?"

Проблема має бути сформульована максимально чітко, так само як і перелік інтересів конфліктуючих сторін.

Запитайте в учасників конфлікту, чи зрозумілі їм інтереси протилежної сторони.

ЗАРАЗ час допомогти їм знайти вирішення проблеми!

Г. "Знайдіть рішення"

1) Тепер:

Запитайте обидві сторони:

- "Що Ви вже можете зробити для вирішення проблеми?"

2) У майбутньому:

Запитайте обидві сторони:

- "Як іще Ви могли б діяти в майбутньому, щоб подібна проблема не виникла?"

Допоможіть знайти рішення, які обидві сторони вважають прийнятними.

- Чи може кожна зі сторін зробити те, що вони зараз висловили готовність зробити?

- Коли про це скажуть іншим? Хто? Як?

Д. "Обкладинка"

1) Для запобігання пліткам попросіть кожну зі сторін сказати друзям, що конфлікт був розв’язаний.

2) Якщо було досягнуто згоди, укладіть угоду (письмово чи усно).

3) Привітайте тих, хто сперечався.

4) Після того, як вони підуть, привітайте себе з тим, що важка робота позаду.

Інформацію про етапи медіації роздайте учасникам та учасницям заздалегідь. Розв’язання конфлікту виконайте, застосовуючи прийом "Стоп-кадр". Зупиняйте учасників після кожного етапу й обговорюйте те, що Ви побачили, з’ясовуйте з групою та коригуйте дії медіатора на кожному з етапів.

6. Запропонуйте групі порухатись за допомогою будь-якої невеличкої рухливої гри.

7. Об’єднайте учасників та учасниць у групи по три особи, запропонуйте кожній групі пригадати конфліктну ситуацію з їхнього життя, обрати медіатора, розподілити ролі учасників конфлікту та провести медіацію всередині групи.

По закінченні часу дайте змогу учасникам та учасницям вийти з ролей. Обговоріть, чи вдалося їм розв’язати конфлікт за допомогою медіатора.

8. Підбийте підсумки заняття, поставивши запитання:

- Якими якостями має бути наділений медіатор?

- Чи є, на Вашу думку, медіація ефективним шляхом розв’язання конфліктів?

- Які складності виникали при роботі в малих групах?

- Чи хотілося б Вам брати участь як медіатор у розв’язанні конфліктів своїх друзів та знайомих?

9. Зробіть вправу "оцінка" методом незакінченого речення: "сьогодні на занятті я зрозумів (зрозуміла)...".