СТРУКТУРА ТА РЕГЛАМЕНТ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ.

Продовження публікації матеріалів з посібника, що розроблений колективом інструкторів Фонду "Освіта для демократії" (Польща) під керівництвом Кшиштофа Становського. Див. "Права людини. Громадянська освіта", вип.6 (лютий 2002 р.), та вип. 9 (березень 2002 р.).

СТРУКТУРА УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

Рада учнівського самоврядування визначає напрямки діяльності інші назви: Рада Представників Класних Самоврядувань, Рада Представників Класів, Учнівський Парламент, Учнівський Сеймик

До складу Ради входять усі голови Класних Самоврядувань та керівники Учнівського Самоврядування. Рада обирається на один рік. Її засідання веде голова Учнівського Самоврядування. Найчастіше Рада збирається раз на два місяці.

Типові повноваження Ради:

• затвердження бюджету;

• прийняття квартальних звітів Правління УС;

• призначення Виборчої комісії, що проводить вибори до Правління і Ревізійної комісії;

• затвердження звіту Правління, строк повноважень якого закінчується;

• створення комісій.

Правління керує поточною роботою. Правління є виконавчою владою. Складається з 5-11 осіб (залежно від потреб школи). Є два основні способи обрання Правління: через безпосередні вибори (участь в яких беруть усі учні) чи опосередковані (його вибирає Рада Учнівського Самоврядування). Спосіб обрання Правління впливає на взаємозв’язки між окремими структурами Самоврядування. Спосіб проведення виборів докладно описаний у регламенті УС, Термін повноважень УС - один рік.

Більшість Правлінь Учнівських Самоврядувань збирається раз на тиждень. Роботою Правління керує Голова Учнівського Самоврядування.

Типові повноваження Правління:

• керівництво поточною діяльністю УС;

• керівництво господаркою;

• зовнішнє представлення УС;

• здійснення адміністративних кроків від імені УС;

• представлення Раді квартальних звітів про діяльність Правління;

• створення секцій.

Ревізійна комісія є основним органом внутрішнього контролю

Ревізійна комісія від імені всіх учнів наглядає за роботою Правління. З точки зору ієрархії влади Ревізійна комісія є владою, рівнозначною Правлінню, і жодним чином йому не підкоряється. Ревізійна комісія обирається Радою Учнівського Самоврядування і підзвітна тільки їй. До складу Ревізійної комісії зазвичай входять 3-7 учнів, обраних на річний термін.

Ревізійна комісія має необмежені повноваження контролювати усі форми діяльності Самоврядування. Її представник може брати участь у засіданні владних органів. Органи Самоврядування зобов’язані - на вимогу Комісії - надавати їй усі документи та інформацію про роботу Самоврядування, необхідні для проведення контролю. Правління та інші органи влади не мають права перешкоджати роботі Ревізійної комісії.

Повноваження Ревізійної комісії:

• контролює діяльність Правління і його рішення з точки зору їхньої відповідності до діючого законодавства, а особливо до Статуту Школи, Регламенту УС та інших правил внутрішнього розпорядку;

• контролює змістову та фінансову діяльність УС;

• представляє Раді Учнівського Самоврядування пропозиції щодо затвердження звіту Правління, термін повноважень якого закінчується,

У демократичних організаціях органи влади, термін повноважень яких закінчується, зобов’язані представити звіт про діяльність і фінансові справи. На підставі звіту і попереднього контролю Ревізійна комісія представляє Раді Учнівського Самоврядування свої висновки стосовно звільнення від відповідальності Правління, термін повноважень якого закінчується, та інших владних органів (пропозиції стосовно затвердження чи незатвердження звіту).

Затвердження звіту означає, що Рада оцінила діяльність Правління і не має принципових зауважень до його діяльності. Затвердження звіту означає те ж саме, що й остаточний фінансовий розрахунок Правління з організацією. Після затвердження звіту ні Рада, ні інші органи УС не можуть висловлювати претензій до Правління, термін повноважень якого закінчується.

Незатвердження звіту має винятковий характер і може бути пов’язане з:

• порушенням права (фінансові зловживання, недоліки у фінансовій документації);

• серйозними порушеннями Регламенту УС;

• безгосподарністю, яка не є порушенням права, але означає марнотратство засобів, зароблених членами УС чи пожертвуваних на його потреби;

• іншим вчинком на шкоду УС та учнів.

Незалежно від Ради, Правління і Ревізійної комісії у рамках УС можуть функціонувати:

Товариський суд

Трибунал, до якого входять учні і який розв’язує суперечки між учнями або між учнями і органами Самоврядування.

Речник прав учня

Інститут речників прав учня виник у 80-х рр. Межі їхньої діяльності визначає назва функції, яку вони виконують. Речник також може бути посередником у суперечках між учнями і вчителями. Треба пам’ятати, що діяли і діють три типи речників:

• добровольці - особи, які з власної волі і без будь-яких виборів чи уповноважень вирішили представляти права учня (перші речники виконували свої функції на громадських засадах, без будь-якого мандата чи уповноваження);

• речники, обрані Учнівським Самоврядуванням чи міською Радою УС (учні можуть обрати своїм речником учня, вчителя, батька чи іншу особу, якій вони довіряють);

• речники, призначені кураторами.

Якщо Речник є учнем і його обрали учні, він разом з тим є представником Учнівського Самоврядування.

Посередники

Учні обирають посередників, які проходять спеціальну підготовку. Вони допомагають вирішувати конфлікти між учнями. На відміну від товариського суду на допомогу посередника повинні погодитися усі зацікавлені сторони.

Каса взаємодопомоги

У школі є кілька сотень учнів. Багато хто з них може потребувати допомоги. Каса організована на засадах кооперативу. Учні, які роблять свої внески, можуть взяти у касі безпроцентну позику. Каса також може виплачувати грошову допомогу за жеребом або засновувати стипендію. Вона має особливий регламент. Роботою Каси керує Правління, призначене всіма учасниками або Радою представників класних самоврядувань.

Секції і комісії

У самоврядуваннях, які щойно починають свою діяльність, весь тягар роботи зазвичай падає на плечі керівника. Інколи йому допомагають одна чи дві особи. Усі знають, що це не є вдалим рішенням. Проте залучення до систематичної роботи самоврядування кількох десятків чи навіть кільканадцяти осіб є набагато складнішим, ніж навіть організація найкращої імпрези.

Ідеальне самоврядування - це таке самоврядування, в роботі якого беруть активну участь усі його члени. Звичайно ж, такі самоврядування ніколи не існували і, напевно, не будуть. Ми досягнемо успіху, якщо зуміємо залучити до систематичної роботи кілька десятків учнів нашої школи. Найкраща форма їхнього залучення до роботи самоврядування -секції і комісії.

Секції

Створює секції та призначає їхніх керівників Правління. Властиво, вони є продовженням Правління, що забезпечує вагому участь більшої кількості учнів у плануванні і реалізації програми роботи Самоврядування. Вони дозволяють використовувати таланти, здібності та вміння учнів, які є членами Правління чи Ради. Отож, до складу секцій, створених Правлінням, може увійти кожен учень школи.

Є два основні види секцій: постійні і тимчасові. Постійні секції - це ті, які діють безперервно - змінюються тільки їхні члени. Зазвичай вони створюються на підставі регламенту самоврядування (або регламенту Правління) і відповідають за діяльність самоврядування у певній сфері. Типовим прикладом такої секції може бути фінансова. Ця секція розробляє проект бюджету Учнівського Самоврядування, вона шукає спонсорів, планує видатки, є радником Правління і скарбника у всіх питаннях, пов’язаних з грішми.

Тимчасові секції створюються (призначаються чи обираються) для виконання конкретних, одноразових завдань. Такі секції розпускаються у момент виконання завдання.

Приклади:

постійні секції:

- стипендіальна,

- фінансова,

- соціальна,

- у справах крамнички,

- нформаційна

Тимчасові секції:

- до дня Валентина,

- театральна,

- фестивальна,

- кабаретова.

Наскільки це можливо, роботою секцій повинні керувати члени Правління. Інколи це очевидно (скарбник очолює фінансову комісію).

Секції також можуть мати своїх радників чи опікунів. Зазвичай ними є вчителі чи батьки. Про допомогу у роботі секцій їх можуть попросити члени секції чи Правління.

Комісії

Комісії утворює Рада. До складу комісій входять члени Ради. Як і секції, комісії можна поділити на постійні і надзвичайні. Типовим прикладом постійної комісії може бути

Виборча комісія. Вона призначається Радою з її членів і проводить протягом року усі вибори у Самоврядуванні на рівні школи (обрання опікуна Самоврядування, представників до Ради Школи, Правління тощо).

На відміну від постійних, надзвичайні комісії призначаються чи обираються для виконання конкретних, одноразових завдань. Такі комісії розпускаються у момент виконання завдання.

Приклади:

Постійні комісії:

- виборча,

- фінансова,

- для контактів з органами місцевого самоврядування.

Надзвичайні комісії:

- для ліквідації насильства стосовно учнів початкових класів,

- у справах Статуту Школи,

- для організації святкування 50-річчя школи.

Ревізійна комісія, як і Правління, є владним органом Самоврядування. Це означає, що хоча її назва наближена до комісій, створюваних Радою з членів Ради, вона має зовсім інший характер. Її члени не можуть входити до складу Ради чи Правління.

Як створюємо комісії і секції

Постійні комісії і секції внесені до регламенту Самоврядування і регламенту роботи Правління. Рішення про створення комісій і секцій приймає відповідно Рада чи Правління. Створюючи комісію/секцію, треба точно визначити її назву, сферу діяльності і компетенції, термін існування, керівника, відповідального перед Радою/Правлінням за її роботу.

Практика показує, що про створення кожної комісії чи секції треба поінформувати учнів за допомогою газетки (якщо вона часто виходить) чи стенду Самоврядування.

Збори комісії/секції повинні відбуватися так часто, як це потрібно. Інформація про їхню діяльність повинна регулярно звучати на зборах Правління чи Ради.

Регламент Учнівського Самоврядування: як його написати?

Так, як держави мають свої конституції. Учнівське Самоврядування має свій регламент. Це він визначає принципи діяльності Самоврядування, його структуру, засади виборів, обов’язки, права і межі влади окремих органів Самоврядування.

Регламент Самоврядування треба писати простою і зрозумілою для всіх учнів мовою. Він не може бути розтягнутим і марнослівним. Разом з тим мусить бути точним і однозначним. Регламент має бути життєвим документом. Його треба читати і дотримуватися! Якщо він потребує змін, треба зробити правки відповідно до потреб.

Учнівське Самоврядування у кожній школі ухвалює власний регламент, пристосований до специфіки школи і потреб учнів, що творять Самоврядування. Проте кожен регламент повинен мати основні положення. Нижче подаємо їх у рамці.

Регламент є законом. Якщо він не суперечить приписам вищого рангу (наприклад, Закону про освіту. Статуту школи), то є обов’язковим до виконання.

Відповідно до закону, регламент Самоврядування затверджують усі учні. Регламент можна прийняти (ухвалити) загальним голосуванням (голосують усі учні) або за посередництвом представників (голосує Рада Самоврядування). Принципи ухвалення і зміни регламенту повинні чітко окреслюватись у регламенті.

Регламент є загальним документом. Він, як і конституція, встановлює принципи, а не окремі варіанти вирішення проблем. Тому він не може містити:

- персональних рішень (наприклад, опікуном самоврядування буде пані Ярослава Ковальчук);

- рішень, що суперечать закону (наприклад, опікуна самоврядування вибирає Педагогічна Рада);

- рішень, яких органи Учнівського Самоврядування не можуть приймати самостійно (наприклад, навчальна програма, принципи оцінювання чи права та обов’язки учня).

З досвіду Польщі останнє часто викликає багато непорозумінь. Колись права і обов’язки учня визначав Кодекс Учня, прийнятий Сеймом і однаковий у всій Польщі. Зараз такого єдиного документа немає. Частина прав і обов’язків учня визначена у Законі про систему освіти і розпорядженнях Міністра народної освіти.

Окремі аспекти для кожної школи повинні бути визначені у Статуті школи. Статут ухвалює Рада школи (учні, вчителі, батьки), а якщо її у школі ще немає - Педагогічна рада. У Статуті школи треба перелічити права і обов’язки учня. Якщо вони будуть декларуватися Регламентом Самоврядування, вони не матимуть обов’язкового характеру для вчителів та батьків.

У деяких школах Регламент Самоврядування є доповненням до Статуту Школи. Це підвищує статус цього документа. Проте треба зауважити, що не можна допустити прийняття Регламенту Самоврядування Радою Школи. Саме учні ухвалюють Регламент УС. Проте якщо його зміст ухвалюватиме Рада Школи (для того, щоб Регламент став доповненням до Статуту Школи та щоб право учнів на внесення змін д цього регламенту було обмеженим), краще все ж таки, щоб Регламент Самоврядування був окремим документом.

Беручи участь у підготовці Регламенту Школи, треба потурбуватися про внесення до нього пункту:

Статут Учнівського Самоврядування є складовою частиною Статуту Школи. Статут ухвалює і змінює Учнівське Самоврядування

Як постає регламент?

Можна створювати регламент з нуля. Проте цей спосіб є дуже непрактичним. Тому найкраще перед написанням регламенту ознайомитися з досвідом самоврядування в інших школах, поспілкуватися з учнями інших шкіл проте, що вони хотіли б сьогодні змінити у своїх регламентах, і аж тоді взятися до написання власного регламенту.

Хто повинен писати регламент? Певно, що не опікун Самоврядування чи директор школи. Регламент Учнівського Самоврядування повинні створити самі учні. Саме вони будуть ним користуватися, в їхніх інтересах є якнайкраще його опрацювання.

Звичайно, учні можуть скористатися порадою свого опікуна, з’ясувати його думку з цього приводу. Варто також проконсультувати проект Регламенту у знайомого юриста (напевне, знайдете його серед батьків).

До роботи над Регламентом треба залучити багатьох учнів. Можна створити спеціальну регламентну комісію. До неї повинні увійти всі зацікавлені учні. Члени комісії повинні прочитати кілька, а може навіть кільканадцять регламентів учнівських самоврядувань, що діють у подібних школах, а потім на спеціально скликаних зборах (а ще краще - за допомогою анкети) запитати учнів про їхню думку.

Коли проект буде готовий, його треба вивісити на стенді і передати для обговорення всім учням через голів класних самоврядувань. Усі оголошені зауваження треба уважно прочитати, порозмовляти з їхніми авторами і спробувати зрозуміти їхні задуми.

Не завжди можна врахувати всі побажання. Можуть трапитися очікування, що суперечать закону або одне одному. Проте кожен, хто висловив свої зауваження чи пропозиції до Регламенту, повинен відчути, що комісія їх вислухала і серйозно до них поставилася.

У кожному Регламенті Учнівського Самоврядування повинні бути:

• повна назва самоврядування;

• органи влади УС (Класне Самоврядування, Рада УС, Правління УС, Ревізійна комісія):

- власні назви органів,

- окремо для кожного органу: склад, спосіб утворення, сфера діяльності і компетенція;

• визначення інших органів самоврядування (комісії і секції, речник прав учня, редакція газети тощо);

• засади представлення УС у школі та поза нею;

• загальні засади діяльності УС:

- строк повноважень влади,

- кворум, необхідний для зборів (кількість присутніх осіб, необхідна для прийняття рішень),

- принципи проведення виборів у ситуаціях, коли посада звільняється протягом навчального року;

• принципи проведення класних і шкільних виборів (коли проводяться, хто має виборче право, висування кандидатур, спосіб голосування);

• принципи співпраці Учнівського Самоврядування з опікуном, а також спосіб його вибору.

Як внести зміни до регламенту?

Жоден регламент не є вічним. Жоден не є ідеальним. Звичайним явищем є те, що деякі положення можуть втратити актуальність, що з’являться справи, яких автори регламенту не могли передбачити. Вони можуть бути пов’язані з новими правилами (наприклад, стосовно Ради Школи), реорганізацією школи або новими потребами чи очікуваннями самих учнів.

Щороку після виборів треба проводити спеціальне засідання Ради Учнівського Самоврядування, присвячене аналізу Регламенту, з’ясуванню усіх сумнівів та - у разі потреби - і пропозиціям необхідних змін. Збиранням пропозицій щодо можливих змін, їхнім опрацюванням і, нарешті, внесенням пропозиції до Ради про ухвалення необхідних поправок займається Регламентна комісія.

Коли пишеш регламент і вносиш до нього поправки, треба бути обережним, щоб не потрапити з-під дощу та під ринву. Треба вважати, щоб не схвалювати поправки до регламенту "під" конкретного керівника чи опікуна. Регламент має бути чимось в міру тривалим, регулювати ефективну роботу самоврядування незалежно від того, чи керівником є Андрій Барабаш або Тарас Притула.

Треба також докладно з’ясувати, чи пропонована поправка не суперечить Закону про освіту. Статуту Школи або іншому пункту регламенту.

ЗРАЗОК РЕГЛАМЕНТУ ОРГАНУ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ

І. ВСТУП

1.а. Учнівське Самоврядування Загальноосвітнього ліцею № ім. . міста

(далі просто Самоврядування) діє на підставі Закону про освіту, Статуту школи (інше).

б. Самоврядування об’єднує і представляє всіх учнів школи, є організацією, незалежною від органів влади, будь-яких партій чи політичних об’єднань.

в. Самоврядування є єдиним представником учнівської громади школи.

II.ОРГАНИ ВЛАДИ САМОВРЯДУВАННЯ

2. Органами влади є:

а. Рада представників класних самоврядувань (далі "Рада").

б. Правління.

в. Ревізійна комісія.

3.а. До Ради представників класних самоврядувань входять представники всіх класів по одному від кожного класу.

б. До компетенції Ради належить:

 - обрання представників учнів до Ради школи і їх усунення;

 - ухвалення Регламенту самоврядування та інших внутрішніх правил і внесення необхідних змін і поправок;

 - затвердження бюджету;

 - збір членських внесків (таке рішення треба приймати на референдумі, в якому візьме участь 2/3 учнів школи);

 - обрання Виборчої комісії, яка проводить вибори до владних органів самоврядування;

 - обрання Ревізійної комісії;

 - обрання Опікуна Самоврядування;

 - затвердження квартальних звітів Правління;

 - створення комісій з членів Ради і призначення їх голів;

 - прийняття рішень з основних напрямків діяльності самоврядування.

в. На першому засіданні новообраної Ради, яке проводиться не пізніше, ніж за 7 днів після виборів, Рада обирає зі свого складу Голову і Секретаря.

г. У зібраннях Ради можуть брати участь (без права голосу) представники Правління, Ревізійної комісії, Опікун Самоврядування.

д. Зібрання Ради відбуваються не рідше, ніж раз на 2 місяці. Зібрання Ради скликає і веде Голова Ради або уповноважена ним особа.

е. Рада протоколює усі свої засідання.

4.а. Правління керує поточною роботою Учнівського Самоврядування.

б. До Правління входять 7 учнів: Голова, Заступник голови, Секретар, Скарбник і З члени.

в. Правління формується шляхом загального таємного голосування, участь в якому беруть усі учні школи.

г. До компетенції Правління входить:

 - керівництво поточною роботою Учнівського Самоврядування;

 - представлення Самоврядування;

 - подання Раді квартальних звітів про роботу Правління;

 - створення секції і редколегії газети учнівського самоврядування та призначення їх голів;

 - ведення документації роботи самоврядування;

 - ведення господарства;

 - підготовка проекту бюджету.

д. За бажанням у зборах Правління можуть брати участь представники Ревізійної комісії та Опікун Самоврядування.

е. Протягом навчального року збори Правління проводяться не рідше, ніж 1 раз на два тижні. Збори Правління скликає і проводить Голова Учнівського Самоврядування чи інший член Правління, уповноважений ним.

є. На першому засіданні Правління розподіляє і затверджує обов’язки між членами Правління та представляє їх Раді.

ж. Правління веде протокол усіх своїх зборів, фінансову документацію, яка представляє роботу Учнівського Самоврядування.

з. Фінансові документи від імені Самоврядування підписує Скарбник і Голова.

й. Інші документи підписують Голова і Секретар Правління чи 2 інші члени Правління, які діють за дорученням Правління.

і. Учнівське Самоврядування використовує кутовий штамп Учнівського Самоврядування:

 Учнівське Самоврядування

 IV Загальноосвітнього ліцею м.Львова

 79000 Львів, вул. Люблінська, 12

Штамп зберігається у Секретаря Правління.

5.а. Ревізійна комісія є основним органом внутрішнього контролю.

б. Комісія складається з 3 членів, обраних Радою.

в. Ревізійна комісія контролює роботу Правління мінімум 1 раз протягом семестру і подає звіт Раді.

г. Ревізійна комісія веде протоколи своїх засідань.

6.а. Члени Ради, Правління і Ревізійної комісії повинні брати активну участь у роботі Самоврядування.

б. Органи влади Самоврядування зобов’язані захищати права, честь і гідність окремих учнів та учнівських груп, а також за бажанням учня - представляти їх перед дирекцією школи і Педагогічною Радою.

III.ТЕРМІН ПОВНОВАЖЕНЬ ОРГАНІВ ВЛАДИ, ВИБОРИ, ВАКАНСІЇ

7.а. Всі органи влади Самоврядування обираються терміном на 1 календарний рік. Час проведення виборів визначається у пунктах 8, 9 і 10 цього регламенту.

б. Членами органів влади Самоврядування можуть бути виключно учні школи. У момент вибуття зі школи (закінчення навчання, перехід в іншу школу і т.п.) вони автоматично перестають бути членами Самоврядування і його органів влади.

в. Вибори в органи влади Самоврядування і вибори Опікуна Самоврядування проводяться таємно за необмеженої кількості кандидатів.

г. Вибори організовує і контролює Виборча комісія, яку створює Рада.

8.а. Вибори делегатів до Ради представників класних самоврядувань проводяться у вересні окремо у кожному класі.

б. Вибори визнаються дійсними, якщо у них взяло участь більше, ніж 2/3 учнів класу.

в. Вибори контролюються Виборчою комісією, створеною Радою, що закінчує свою діяльність.

г. Кандидати в делегати Ради представників класних самоврядувань повинні бути представлені учням класу за тиждень до виборів. Представником може бути тільки учень цього класу (це не обов’язково має бути голова класного самоврядування).

д. У випадку вакансії на посаду члена Ради у конкретному класі проводяться довибори.

9.а. Вибори Ревізійної Комісії проводяться у жовтні.

б. Вибори визнаються дійсними, якщо у них взяла участь більше, ніж половина членів Ради.

в. Кандидатів у Ревізійну комісію члени Ради зголошують письмово за тиждень до виборів. У заявці повинна також бути згода кандидата. г. На перших зборах Ревізійна комісія обирає з числа своїх членів Голову Комісії.

10.а. Вибори до Правління Учнівського Самоврядування проводяться у квітні.

б. Не пізніше, ніж у перший тиждень березня Виборча комісія інформує учнів про порядок проведення виборів.

в. Протягом двох тижнів після вказаного вище терміну учні можуть висувати кандидатури на пост голови Самоврядування разом з повним складом Правління. У заявці повинні бути прізвища кандидатів та їхні письмові згоди. Не можуть висувати свої кандидатури учні, які закінчують школу у цьому році.

г. Кандидати мають два тижні для представлення учнівській громаді своєї програми і проведення передвиборчої кампанії.

д. Кандидати повинні взяти участь у відкритому засіданні Ради представників класних самоврядувань, під час якого вони можуть представити свою програму і відповісти на запитання членів Ради.

е. Вибори проводяться у перший тиждень квітня. Вибори є таємними, в них беруть участь усі учні школи. Під час виборів учні обирають серед представлених кандидатур Голову разом із пропонованим ним Правлінням. Вибори виграє команда, яка отримала найбільшу кількість голосів.

IV.ОПІКУН САМОВРЯДУВАННЯ

11. а. Учнівське Самоврядування - представник усіх учнів школи - вибирає вчителя, який виконує функції Опікуна Самоврядування.

б. Опікун Самоврядування є його радником, допомагає в його роботі своїми знаннями і досвідом.

в. Опікун має право брати участь у всіх формах роботи Самоврядування.

г. Опікуна вибирає Рада представників класних самоврядувань у червні, після атестаційної педагогічної ради.

д. Вибори проводить Виборча комісія. Вибори є таємними і проводяться за необмеженої кількості кандидатів.

е. Кандидатів на пост Опікуна Самоврядування висувають учні школи.

V. КОМІСІЇ І СЕКЦІЇ

12.а. Для реалізації своїх планів Рада представників класних самоврядувань може створювати комісії, а Правління - секції.

б. Створювані комісії/секції можуть мати постійний (працюють цілий рік) або надзвичайний (тимчасовий) характер.

в. Створюючи комісію/секцію, орган влади, що її створює, повинен чітко визначити:

 - назву комісії/секції;

 - сферу діяльності і компетенцію;

 - період існування;

 - голову, відповідального перед Радою/Правлінням за її роботу;

 - особовий склад.

г. Комісії створюються з числа членів Ради. Членом секції може стати будь-який учень школи.

д. Оголошення про створення комісії/секції, сферу її діяльності, період існування і склад (чи відкритий характер) повинно вивішуватися на стенді Самоврядування протягом тижня з моменту її створення.

е. На першому засіданні після виборів Рада представників класних самоврядувань створює з числа своїх членів Виборчу комісію, яка організовує і проводить вибори до всіх органів влади Самоврядування. Виборча комісія обирається терміном на 1 рік.

VI.КІНЦЕВІ РІШЕННЯ, ЗМІНА РЕГЛАМЕНТУ

13. Оскільки цей регламент не передбачає іншого, всі рішення приймаються простою більшістю голосів у присутності більш, ніж половини тих, що мають право голосу.

18. а. Цей регламент представляється і обговорюється:

 - у всіх класах перед виборами до Ради представників класних самоврядувань;

 - під час першого після виборів засідання Ради представників класних самоврядувань.

б. Регламент доступний для всіх учнів школи (вивішений на стенді Самоврядування).

в. Кожен член Ради, Правління і Ревізійної комісії отримує власний примірник Регламенту.

г. Пропонувати поправки до регламенту Учнівського Самоврядування можуть Правління чи 3 члени Ради.

д. Пропоновані поправки ставляться на голосування на спеціально скликаному засіданні Ради. Про внесення поправок усі члени Ради повинні бути поінформовані письмово за 2 тижні до цього засідання. Окрім того, зміст поправок повинен бути вивішений на стенді Самоврядування.

е. Зміни до Регламенту Учнівського Самоврядування приймаються більшістю (2/3) голосів у присутності більш, ніж половини складу Ради.

Зразок календаря виборів