Громадянська Освіта, 2001, №12
Різне, Релігія і школа
Уповноважена освіта
05.12.2001
автор: Ігор Сущенко
З 1996 року в трьох містах України – Києві, Сімферополі та Ужгороді розпочався проект "Уповноважена освіта". Це – навчання, базоване на філософії та етиці ненасильства. Це – навчання, що прагне замінити собою існуючу авторитарну педагогіку, де головна особа – доросла людина.автор: Ігор Сущенко
Ідеї цього навчання багато в чому зобовязані своїм існуванням ідеям бразильського вихователя Паоло Фрейре:
– Освіта ґрунтується на "банківському" підході, який вважає, що інформація зберігається в пасивних куточках памяті; звільняючі її, освіта повинна допомогти ставити правильні питання та надавати можливість будувати схеми для їх активного вирішення.
– Освіта повинна спиратися на потреби людей та на їх життєвий досвід.
– Освітній процес є процесом обміну та діалогу чи відображення та дії.
Цей підхід ґрунтується на переконанні, що люди ефективніше вчаться, коли цінується їхнє власне знання та спроможність щось зробити, а також коли вони здатні поділитися та проаналізувати власний досвід у комфортному для них середовищі.
Один з основних принципів навчання – практика через дію, навчання досвідом.
Курс використовує велику кількість різноманітних технік, вправ та ігор для залучення до процесу аналізу та відображення власного досвіду. Матеріали побудовані таким чином, що вивчена теорія та схема відразу же закріплюється через практичні вправи.
Крім того, в усьому світі шкільна освіта ґрунтується на педагогіці відмінностей або розбіжностей. Вона спрямована більше на те, щоб підкреслити існуючі соціальні відмінності між хлопцями та дівчатами, між чоловіками та жінками, ніж знайти подібність, яка могла б усунути такі розбіжності.
Така педагогіка починається вдома і підтримується суспільством. Згадайте читанки для молодших класів "мама мила раму" – ролі "жіночі" і "чоловічі" розподіляються з перших шкільних кроків.
Педагогіка уповноваженої освіти готує дівчат і хлопців для ролей взаємної підтримки, громадянської активності та державного будівництва на засадах саме партнерської моделі стосунків.
"Уповноважена" – це старий термін з новим змістом. Він вживається в таких словосполученнях, як "уповноважений амбасадор", "уповноважений з прав людини" тощо. Це означає, що ця людина має "повні важелі" для презентації своєї країни за кордоном або з питань захисту прав людини. Безумовно, ті "повні важелі" обмежені, але це обмеження є проявом внутрішньої сили, а не безсилля.
За аналогією. кожна людина має повні права ("повні важелі") на повну самореалізацію, самопрезентацію незалежно від "...раси, кольору шкіри, статі, мови, релігії, політичних чи інших переконань..." На уроках "уповноваженої освіти" кожен учень і кожна учениця отримують повноваження, тобто право бути повноправною стороною у навчальному діалозі.
Курс "Уповноваженої освіти" включає в себе чотири проблемні блоки:
– Успішне спілкування.
– Діалог різноманітностей (ґендерна рівність).
– Керувати собою – співробітничати з іншими.
– На шляху до ненасильства.
Кожен блок сформований з комплексу вправ, які детально описані у підручнику для тренерів, виданому у Києві у 1999 році Інформаційно-консультативним жіночим центром, матеріали з якого використані у цій статті.
Підручник саме для тренерів, бо викладання курсу відбувається саме методикою тренінгу.
Хто ж може стати тренером "Уповноваженої освіти"?
Людина яка має гуманітарну освіту і є недомінаторною у стосунках з іншими; може вкладати значні зусилля в свій розвиток і постійно прагнути нового досвіду; знаходити задоволення в змінах і переглядати цілі своєї діяльності; експериментувати і сприймати засадничі принципи ненасильницького підходу. Необхідно також пройти тренінг для тренерів, заявку на який можна подати, познайомившись з тренінгом програми на практиці.
Неможливо отримати звання тренера один раз і назавжди. Тренером можна і треба ставати все життя. Ось чому підготовка тренерів ґрунтується на безперервному навчанні.
Сьогодні впровадженням програми займається Всеукраїнська асоціація Уповноваженої освіти та комунікацій. Аудиторія надзвичайно різноманітна: від початкової школи – до ВНЗ, від дітей – до державних службовців.
Це не просто навчальний курс – це перетворення задекларованих основних правил в поведінку в щоденному житті.
Рекомендувати цей матеріал