Громадянська Освіта

http://osvita.khpg.org/index.php?id=946552855


Урок 14 Яких повноважень було надано виконавчій і судовій владам?

30.12.1999

(МИ, НАРОД... ГРОМАДЯНИН І КОНСТИТУЦІЯ
Центр громадянської освіти, Calabasas, USA, 1995 )

Мета уроку

У цьому уроці пояснено, чому батьки конституції вважали, що виконавча і судова влади потрібні в новому уряді, і як вони організували ці гілки влади. Описано також труднощі, які спіткали делегатів у розв’язанні питання, як найкраще контролювати виконавчу владу, та як і чому вони створили незвичну процедуру обрання президента. Зазначено також обов’язки судової влади і розглянуто деякі повноваження обох гілок, не надані їм Конституцією прямо, як-от повноваження конституційного контролю.

По закінченні цього уроку ви повинні вміти пояснити, як Конституція організує виконавчу і судову влади. Пояснення має охоплювати і обмеження повноважень виконавчої влади.

Терміни, які треба знати
апеляційна інстанція
рівновага влади
колегія вибірників
вибірники
виконавча влада
відомства
обвинувачення у державному злочині
конституційний контроль
законодавча влада
перша інстанція
право вето

Чому батьки конституції бажали обмежити виконавчу владу?

Статті конфедерації не передбачали створення виконавчої влади, але Конгрес конфедерації визнав за потрібне призначати урядовців для виконання певних доручень. Батьки конституції бажали надати виконавчій владі нового уряду досить сили і незалежності для виконання своїх обов’язків. Проте вони не бажали виконавчій гілці жодної влади чи незалежності, якою вона могла зловживати. Американці та англійці вважали, що король завдяки використанню хабарів і спеціальних привілеїв міг контролювати вибори і мати надто великий вплив на Парламент. Британська конституція дозволяла членам Парламенту посідати водночас інші посади, адже навіть сьогодні урядовці, як-от прем’єр-міністр, є також членами Парламенту. У XVIII столітті монархи вдавалися до виняткового права призначати на певні посади задля винагороди дружніх їм членів Парламенту.

Батьки конституції вважали, що подібні дії підривають рівновагу влади між монархом і Парламентом. Саме на руйнування цієї рівноваги посилалися американці, обвинувачуючи монарха у підкупі Парламенту. Вони вважали, що й королівські губернатори так саме намагалися підкупити законодавчі органи колоній.

Руйнування належної рівноваги між різними гілками влади, на думку багатьох американців, призводило до тиранії. Тому не дивно, що після зловживань короля і королівських губернаторів американці віддавали перевагу у більшості конституцій штатів слабкій виконавчій владі. Втім це спричинило інші ускладнення. Слабкі органи виконавчої влади не мали змоги блокувати повноваження законодавчих органів штатів. А ті ухвалювали закони, які, на думку багатьох, порушували основні права, як-от право власності.

Тому батьки конституції зіткнулися з такою проблемою, як створення системи правління з урівноваженими повноваженнями. Вони бажали посилити виконавчу владу, але не припустити такого її посилення, яке підірвало б рівновагу влади між її гілками, а отже, загрожувало правам народу.

Які основні питання постали при організації виконавчої влади?

Батьки конституції мусили розв’язувати чимало засадничих питань при організації виконавчої влади. Кожне з них стосувалося найкращого способу створення виконавчої гілки, досить сильної, щоб урівноважити владу законодавчого органу, проте не такої потужної, щоб становити загрозу демократичному правлінню.

Єдність чи множинність виконавчої влади. Чи має бути кілька глав виконавчої влади? Батьки конституції дійшли згоди, що виконавча влада має бути єдиною, щоб уникнути загрози конфлікту між двома чи кількома главами виконавчої влади з рівними повноваженнями. Деякі делегати твердили також, що Конгресу буде легше наглядати за єдиним органом виконавчої влади. З іншого боку, прибічники множинності виконавчої влади зазначали, що така виконавча влада менш здатна обернутися на тиранічну.

Термін обіймання посади. Протягом якого часу глава виконавчої влади має обіймати свою посаду? Конвент розглядав пропозицію встановити семирічний термін, але чимало делегатів вважали його за надто тривалий. Остаточне рішення передбачало чотирирічний термін обіймання цієї посади.

Повторне обрання. Чи повинен глава виконавчої влади мати право на переобрання? За первісною пропозицією семирічного терміну, президента не можна було переобирати. Коли термін скоротили до чотирьох років, батьки конституції вирішили дозволити президентові балотуватися повторно. Спочатку Конституція не обмежувала кількість переобрань президента. Проте Двадцять друга поправка, ухвалена 1951 року, обмежила обіймання посади президента двома термінами.

Які повноваження мають надаватися президентові?

Найважливішою проблемою, з якою зіткнулися батьки конституції, було визначення повноважень виконавчої влади. Виконавча влада передбачає відповідальність за:

* виконання і забезпечення виконання ухвалених Конгресом законів

* призначення вищих урядовців федерального уряду

* укладення договорів з іноземними державами

* ведення військових дій.

Президентові надавалося також право:

* помилувати осіб, обвинувачених у скоєнні кримінальних злочинів

* призначати послів до іноземних держав та приймати їхніх послів

Хоча батьки конституції вважали, що виконавча гілка повинна мати достатню владу для виконання своїх обов’язків, вони також бажали убезпечитися від надання їй надмірної влади. Вони обмежили права виконавчої і судової влади, зобов’язавши їх поділяти численні повноваження. Це мало за мету утримати рівновагу влади і надати кожній її гілці засіб контролю над застосуванням влади іншою гілкою. Цей поділ повноважень здійснювався через:

* Право вето. Президент поділяє повноваження законодавчої влади через право вето. Хоч президент може накласти вето на ухвалений Конгресом законопроект, той може таки набрати чинності закону, якщо дві третини членів обох палат проголосують за подолання вето.

* Призначення на посади. Право призначати вищих урядовців і федеральних суддів поділено з Конгресом. Президент має право висувати кандидатів на ці посади, а Сенат - схвалити чи не схвалити запропоновані кандидатури. Щоб запобігти підкупові Конгресу, членам Конгресу заборонено обіймати інші посади в державному апараті.

* Міжнародні договори. Повноваження укладати договори також поділені. Президент має право укладати договір з іноземною державою, але договір має бути схвалений Сенатом більшістю у дві третини голосів.

* Військові дії. Головнокомандувачем є президент, але лише Конгрес правомочний оголосити війну. Конгрес також контролює кошти на відшкодування військових витрат. Отже, повноваження оголошувати війну та оплачувати військові дії також поділено.

Хоча Стаття ІІ містить кілька важливих повноважень, вона видається стислою і нечіткою порівняно зі Статтею І. У ній йдеться про „виконавчу владу“, проте нема її визначення. Згадано про відомства, але нема жодних положень про їх створення, кількість чи порядок функціонування.

Натомість Стаття І містить окремий перелік „законодавчих повноважень“, наданих Конституцією. Право вето згадано у розділі 7 Статті І, хоча сам цей термін там не вживається. У розділі 3 Статті ІІІ твердиться, що президент має обов’язок подавати на розгляд законопроекти. Все це становить приклади поділу виконавчою владою повноважень законодавчої.

Конституція надає Конгресові право на імпічмент президента, вищих державних урядовців і федеральних суддів. Висувати обвинувачення у державних злочинах може лише Палата представників. Сенат здійснює розгляд справи для встановлення вини чи невинності урядовця. Якщо Сенат визнає його винним більшістю у дві третини голосів, урядовця буде усунуто з посади.

Батьки конституції мали певний прикрий досвід з виборними урядовцями у штатах, тому вони не знали напевно, яким має бути інститут президентства у Сполучених Штатах. Ухвалення багатьох рішень доручалося Конгресові. Батьки конституції також довіряли Джорджеві Вашингтону, обрання якого першим президентом очікували майже всі делегати. Вони вважали, що на нього можна сподіватися у заповненні білих плям Конституції і поданні взірців мудрої поведінки, яким мають наслідувати наступні президенти.

Вправа на розвиток критичного мислення

ВИЗНАЧЕННЯ ПОВНОВАЖЕНЬ ПРЕЗИДЕНТА ЩОДО ВПЛИВУ НА ЗАКОНОДАВСТВО

Президент правомочний накладати вето на законопроекти, ухвалені Конгресом, і пропонувати Конгресу законопроекти, які він вважає за „потрібні і належні“. Дайте відповіді на дальші запитання. Можна посилатися на деякі зміни, що зайшли після написання Конституції.

1. Як інакше президент впливає на законопроекти, які розглядає Конгрес?

2. Чи збільшує партійна система вплив президента, якщо він є членом партії, котрій належить більшість голосів у Конгресі?

3. Чи посилює наявність телебачення владу президента і чи послаблює вона владу Конгресу?

Як повинні відбуватися президентські вибори?

Основними варіантами, які обговорювали батьки конституції, були прямі чи непрямі вибори президента більшістю голосів загальним голосуванням. Серед способів непрямих виборів розглядали обрання президента

* Конгресом

* законодавчими органами штатів

* губернаторами штатів

* тимчасовою групою, обраною спеціально для виборів президента

Батьки конституції знали, що група, уповноважена обирати президента, матиме велику владу над особою, яка обіймає цю посаду. Їх бентежила можливість використання такої влади для вигод окремих осіб коштом інтересів інших. Це могло також ускладнити належне виконання президентом своїх обов’язків.

Якби Конгрес мав обирати президента, то обмеження обіймання посади єдиним тривалим терміном могло захистити президента від маніпулювання з боку Конгресу задля свого переобрання. Ось чому батьки конституції вирішили, що Конгрес не може змінювати розмір винагород президента протягом його терміну.

Якщо президента обирає не Конгрес, то обіймання посади протягом коротшого терміну посилить підзвітність президента народові. Тоді переобрання залежатиме від волі народу, і президент може неодноразово балотуватися на цю посаду.

Розв’язати проблему доручили комісії, що мала опрацювати план, який дістав би підтримку більшості делегатів. План комісії полягав у розумному компромісі. Він не давав жодній наявній групі права обирати президента. Цей план свідчив про те, що батьки конституції не довіряли будь-якій групі - народу, законодавчим органам штатів чи Конгресові - здійснити вибір президента. На їхню думку, у такій великій країні народ не міг особисто знати кандидатів та їхні якості. Законодавчі органи штатів і Конгрес, вважали вони, можуть використати свою владу для підриву рівноваги між федеральним урядом та урядами штатів або між виконавчою і законодавчою владами.

Натомість комісія запропонувала доручити це групі, що дістала назву колегії вибірників, відповідальній за обрання президента. Основні складники цього плану описано далі.

* Колегія вибірників створюється кожні чотири роки для обрання президента. Після виборів колегію розпускають.

* Кожен штат може обирати членів колегії вибірників, що дістали назву вибірників.

* Кожен штат має стільки вибірників, скільки обирають у штаті членів Палати представників і сенаторів. Спосіб обрання вибірників визначає законодавчий орган штату.

* Кожен вибірник голосує за двох осіб, одна з яких має бути мешканцем іншого штату. Це змусить вибірника голосувати принаймні за одну особу, яка не представляє інтереси окремого штату.

* Особа, яка дістане найбільше голосів, якщо ті становлять більшість голосів вибірників, стає президентом. Особа, яка дістане найбільше голосів поміж рештою кандидатів, стає віце-президентом.

* Якщо двоє осіб дістануть більшість голосів, або ж її не дістане ніхто, то Палата представників обере президента більшістю голосів, за умови, що кожен штат має єдиний голос. Якщо однакову кількість голосів подано за кандидатів на посаду віце-президента, останнього обирає Сенат.

Зрештою, батьки конституції схвалили цей компроміс, але тільки після тривалих дебатів і численних поправок. Попри певну ускладненість і незвичність, він видавався найкращою розв’язкою проблеми. Батьки конституції майже не сумнівалися, що Джорджа Вашингтона без ускладнень буде обрано першим президентом. Проте чимало з них побоювалися, що ніхто з наступників Вашингтона не дістане більшості голосів у колегії вибірників. На їхню думку, майже на всіх наступних президентських виборах остаточний вибір чинитиме Палата представників.

Як ви вважаєте?

1. Які аргументи ви можете навести на користь використання колегії вибірників для обрання президента? Поясніть, чому ви згодні чи незгодні з цими аргументами?

2. Яким вимогам, на вашу думку, має задовольняти особа, щоб обіймати посаду президента, окрім уже зазначених у Конституції? Чи мають ці вимоги, на вашу думку, бути передбачені законом? Чому так або чому ні?

3. Чи досі виправдано обіймання посади глави виконавчої влади єдиною особою? Чи не доцільніше мати на ній двох осіб - одну для внутрішніх, а другу для зовнішніх справ?

Які питання постали при організації судової влади?

Федеральний уряд, правомочний впливати прямо на громадян, потребує системи розгляду справ, що зачіпають закони краю. Цю функцію можна було залишити за судами штатів, але тоді виконання федеральних законів могло змінюватися в різних штатах. Батьки конституції були свідомі конечності якихось федеральних судів, бодай для розв’язання суперечок про федеральні закони.

Судова влада довершувала і систему поділу влади. Батьки конституції мали менше клопоту з узгодженням організації судової системи, ніж двох інших гілок влади. Чимало їх були правниками, тому більшість вже дійшла згоди щодо належної організації судів і прав та обов’язків, яких їм треба надати. Вони погодилися також, що всі кримінальні справи мають розглядатися судами присяжних. На їхню думку, то було дуже важливим засобом контролю над владою уряду.

Батьки конституції створили Верховний Суд як найвищий орган федеральної судової системи і надали Конгресові право встановлювати федеральні суди нижчої інстанції. Вони дійшли згоди також з деяких інших важливих питань:

* Судді мають бути незалежними від політики, щоб вони якомога ретельніше розглядали окремі справи, а не зазнавали впливу під політичним тиском.

* Найкращий спосіб убезпечення суддів від політичного впливу становить призначення їх на посаду президентом. Це призначення потребує схвалення Сенатом. Батьки конституції вважали, що такий порядок призначення суддів дає змогу уникнути тиску політичного впливу краще за вибори суддів. До того, судді обіймають свої посади, „доки поводяться бездоганно“. Цебто суддів не можна усунути з посад інакше, як на підставі імпічменту або обвинувачень у державній зраді, хабарництві та інших тяжких злочинах і провинах.

Існувала також загальна згода щодо повноважень, які повинна мати судова влада. Судовій системі належало право:

* розв’язувати суперечки між урядами штатів

* розв’язувати суперечки, стороною яких був федеральний уряд

Нарешті, Верховний Суд уповноважено залагоджувати два види справ. То були:

* справи, які Верховний Суд розглядав як перша інстанція. Ці справи, як зазначено у Конституції, не можуть розглядатися судами нижчого щаблю, а передані прямо до Верховного Суду. Вони стосуються уряду штату, суперечок між урядами штатів і справ дипломатичних представників.

* справи, які вже розглянуто судами нижчого щаблю і на які подано апеляцію до Верховного Суду. У цих справах Верховний Суд має права апеляційної інстанції.

Як ви вважаєте?

1. Які переваги чи недоліки має призначення федеральних суддів на посаду на час, доки вони „поводяться бездоганно“, порівняно з виборами суддів?

2. Чи має склад Верховного Суду відображати політичне, економічне, расове, етнічне чи статеве розмаїття нашого народу? Чому так або чому ні?

3. Яку роль, коли так, має відігравати громадська думка у присуді Верховного Суду в суперечливій справі?

4. Твердять, нібито Верховний Суд є найменш демократичною гілкою федерального уряду. Які аргументи ви можете навести „за“ або „проти“ такої позиції?

Чому питання про конституційний контроль не дістало у Конституції відповіді?

Однією з важливих проблем, яку батьки конституції не розв’язали, було питання, чи треба надати Верховному Суду повноваження конституційного контролю над актами виконавчої і законодавчої влади. Це надало б судовій системі право оголошувати акти цих гілок федерального уряду неконституційними. Це означало також надання одній гілці права стежити, щоб інші гілки не перевищували обмежень, накладених на них Конституцією. Право оголошувати законодавчі акти такими, що порушують конституцію відповідного штату, вже здійснювалося судами у кількох штатах.

Деякі батьки конституції припускали, що судова система матиме право судити про конституційність законів, ухвалених Конгресом. На конвенті з цього приводу жодних конкретних висновків не дійшли. Проте це припущення є однією з причин того, що делегати відкинули пропозицію дозволити Верховному Суду і президентові діяти разом як комісії з контролю над законопроектами, ухваленими Конгресом, і вирішувати, чи мають вони набрати чинності закону. Єдина згадка у Конституції про загальні повноваження судової системи міститься на початку Статті ІІІ: „Судова влада Сполучених Штатів належить єдиному Верховному Суду...“

Повноваження Верховного Суду оголошувати акти Конгресу неконституційними було чітко встановлено самим Верховним Судом у 1803 році.

Перевірка і використання уроку

1. Які проблеми мали вирішити батьки конституції щодо організації виконавчої влади і як саме вони їх розв’язали?

2. Як батьки конституції запевнили виконавчій гілці владу, достатню для виконання своїх обов’язків, але не таку, щоб вона могла домінувати над іншими гілками?

3. Що таке колегія вибірників і чому батьки конституції вирішили створити її?

4. У чому полягає відмінність між судами першої та апеляційної інстанцій?

5. Чому батьки конституції встановили, що суддів призначає президент, а не народні обранці? Чому батьки конституції встановили, що судді обіймають посади, „доки поводяться бездоганно“?

6. Що означає термін „конституційний контроль“?

7. Колегія вибірників досі обирає президента кожні чотири роки, але сьогодні вона діє зовсім не так, як передбачали батьки конституції. Довідайтеся про зміни у цій системі і доповісте класу про результати своєї розвідки.

Рекомендувати цей матеріал