Урок 11 Хто зібрався на Філадельфійському конвенті? Що вони погодилися вчинити?

(МИ, НАРОД... ГРОМАДЯНИН І КОНСТИТУЦІЯ
Центр громадянської освіти, Calabasas, USA, 1995 )

Мета уроку

Другу Конституцію США складено конвентом, що відбувся у Філадельфії 1787 року. У цьому уроці описано ідею скликання установчого конвенту, підготовку Філадельфійського конвенту, деяких провідних постатей, які зібралися на конвенті, а також деякі перші кроки, зроблені ними для складання сучасної Конституції.

По закінченні цього уроку ви повинні вміти описати кроки до скликання Філадельфійського конвенту, а також декотрих провідних батьків конституції, які зібралися на тому конвенті.

Терміни, які треба знати
установчий конвент
делегат
„Федераліст“
ратифікація
Віргінський план

До яких спроб вдавалися у розв’язанні проблем, спричинених вадами Статей конфедерації?

Чимало політичних провідників, серед них Александер Гамілтон і Джеймс Медисон, були невдоволені урядом, створеним за Статтями конфедерації. Вони твердили, що цей уряд неспроможний задовольнити потребам Сполучених Штатів.

Численні видатні постаті пристали на скликання зборів представників усіх штатів. Ідея скликати спеціальні збори або конвент для обговорення змін у конституції замість доручати це законодавчим органам є американським винаходом. Більшість перших конституцій штатів складено законодавчими органами штатів. У 1780 році Масачусетс став першим штатом, що скликав установчий конвент. На 1786 рік Медисон та інші провідники вирішили, що конвенти вдало вдіяли в окремих штатах, тому варто вдатися до скликання конвенту на загальнодержавному рівні.

У 1786 році в Аннаполісі, штат Меріленд, відбулися збори з обговорення питань торгівлі. Лише п’ять штатів надіслали своїх представників. Розчаровані таким незначним представництвом, Гамілтон, Медисон та інші склали доповідь Конгресу з проханням скликати збори у Філадельфії для обговорення способів змінити Статті конфедерації з метою посилення центрального уряду. Конгрес погодився після кількамісячних зволікань. Делегатів Філадельфійського конвенту уповноважили тільки пропонувати поправки до Статей конфедерації, а не розробляти цілком нову конституцію, як вчинили вони.

Вправа на розвиток критичного мислення

ОЦІНКА АЛЬТЕРНАТИВНИХ ПОЛІТИЧНИХ СТРАТЕГІЙ

Припустімо, ви бажаєте розробити план змінення Конституції Сполучених Штатів. Клас треба поділити на дві групи. Кожна група має пристати на котрусь із точок зору. Підготуйтеся подати та обстоювати приписану вам точку зору.

Група 1. Позиція: план змінення Конституції має розробити Конгрес, а потім подати на схвалення урядами штатів.

Група 2. Позиція: план змінення Конституції має розробити спеціальний загальний конвент, делегатів якого добирають законодавчі органи штатів, а потім подати на ухвалення громадянами штатів.

Хто зібрався на Філадельфійському конвенті?

П’ятдесят п’ять делегатів зібралися на зборах, які згодом дістали назву Філадельфійського або Установчого конвенту. Сьогодні цих осіб часто називають батьками конституції. Більшість делегатів були доволі молоді: пересічний вік становив 42 роки. Близько трьох чвертей були членами Конгресу. Більшість зажила великої слави у своїх штатах, а дехто відіграв видатну роль у війні за незалежність. Окремі делегати були заможні, але більшість ні. Тодішній французький посол в Америці зазначав, що батьки конституції, „бодай не багаті, не знають нестатків“.

Тогочасних спостерігачів вражала якість складу Філадельфійського конвенту. Один французький дипломат, що перебував в Америці, зазначав, що ніколи раніше, „навіть у Європі“, не відбувалося „зборів, учасники яких зажили б більшої поваги за свої здібності, обізнаність, безпристрасність і патріотизм“. Томас Джеферсон писав з Парижа до Джона Адамса в Лондоні, що конвент є „зібранням напівбогів“.

Проте ми повинні пам’ятати, що деякі батьки конституції мали скромні здібності або ж їх спонукали сумнівні мотиви. Можливо, найбільш виважений погляд на делегатів у Філадельфії висловив історик Макс Ферранд, який писав: „Там були справді великі люди, але в цілому конвент складався з осіб, яких могли призначити на подібні збори і сьогодні: фахівці, підприємці і джентльмени без певного фаху; патріотичні державні діячі і метикуваті політикани; декого життєвий досвід та освіта підготували до розв’язання дорученої проблеми; інші були до цього геть непридатні. То був справді представницький орган“.

Життя більшості батьків конституції гідні докладного опису, але ми обмежимося ознайомленням з провідними постатями. Згадаємо також про деяких провідників, які не брали участь у конвенті, але прислужилися до встановлення нашого конституційного правління.

Джордж Вашингтон. Джордж Вашингтон був, либонь, найбільш поважною і шанованою особою у країні. Під час війни за незалежність він залишив свій віргінський маєток, Маунт-Вернон, і привів американське військо до перемоги над британцями. По закінченні війни Вашингтон повернувся до приватного життя. Попри переконаність у конечності сильного центрального уряду, він не шукав державної посади.

Спочатку Вашингтон відмовився від запрошення на конвент. Потім він погодився бути делегатом від Віргінії через побоювання, що коли він не поїде, люди подумають, нібито він зневірився у республіканській формі правління. Вашингтона одностайно обрали головою конвенту, хоч він не брав активної участі у дебатах. Його присутність і підтримка Конституції, разом із спільним переконанням, що саме він стане першим президентом, дуже сприяли ратифікації Конституції окремими штатами.

Джеймс Медисон. З-поміж батьків конституції саме Джеймс Медисон справив, мабуть, найбільший вплив на створення центрального уряду. Медисон народився 1751 року і був одним з наймолодших провідників революції, проте на 1787 рік його здібності вже давно дістали належне визнання і вшанування. 1776 року 25-річного Медисона обрали делегатом Віргінського конвенту, де він увійшов до складу комісії з розробки конституції штату. Там він вперше виказав свою довічну відданість захисту свободи вірувань. Медисон допоміг переконати Джорджа Мейсона, автора Віргінського біллю про права, замінити положення, яке гарантувало релігійну „терпимість“, на положення про „вільне сповідування“ будь-якої релігії.

Як провідник політичного життя Віргінії і член Конгресу конфедерації Медисон брав активну участь у русі 1780-х років на підтримку сильнішого центрального уряду. Він мав великий вплив на конвент, почасти завдяки тому, що привіз готовий план нового центрального уряду, так званий Віргінський план. Після тривалих дебатів про альтернативні пропозиції, план було взято за основу для обговорення заходів до вдосконалення уряду.

Якби не Медисон, ми, можливо, не довідалися б про численні події, що сталися під час конвенту. Батьки конституції вирішили утаємничити обговорення, хоча делегатам дозволялося вести нотатки. Медисон відвідав майже всі засідання конвенту і вів ретельні записи. Чимало з того, що відомо нам сьогодні про перебіг конвенту, грунтується на його нотатках.

По закінченні конвенту Медисон разом з Александером Гамілтоном і Джоном Джеєм написав твір на захист Конституції. Він являв собою низку статей (загалом 85), написаних для нью-йоркських часописів. У 1788 році статті було зведено у книжку „Федераліст“. Вони заохотили громадян штату Нью-Йорк голосувати за делегатів ратифікаційного конвенту, які схвально ставилися до Конституції. „Федераліст“, напевно, є найважливішим твором, в якому описано основні принципи та ідеї, що стали підвалинами нашого конституційного правління.

Які інші видатні делегати взяли участь у конвенті?

Окрім Вашингтона й Медисона, серед делегатів було чимало інших відомих осіб. 81-річний Бенджамін Франклін тяжко хворів, але завдяки світовій славі саме його присутність придавала конвенту духу мудрості. Александер Гамілтон, відомий як один з найзавзятіших прибічників сильного центрального уряду, опинився у меншості в делегації власного штату і в розпачі залишив конвент на розпалі його роботи. У вересні він повернувся на кілька днів і підписав остаточний документ. Гамілтон відіграв провідну роль у змаганнях за ратифікацію Конституції як основний автор „Федераліста“ і лідер прибічників Конституції у штаті Нью-Йорк. Джеймс Вілсон, хоча не так відомий, як Медисон чи Гамілтон, також справив великий вплив на створення концепції Конституції. Потім Вілсон очолив федералістів у Пенсильванії, а 1789 року президент Вашингтон призначив його членом Верховного Суду США.

Окрім Медисона і Вілсона, на конвенті дуже часто промовляв делегат з Пенсильванії, Говернер Морріс. Едмунд Рендолф, котрий офіційно очолював делегацію Віргінії як губернатор штату, запропонував конвенту Віргінський план. Проте Рендолф відмовився підписати остаточний документ. Роджер Шерман з Конектикуту дуже сприяв досягненню Конектикутського компромісу щодо представництва у Конгресі. Джордж Мейсон, автор Віргінського біллю про права, вважав, що конституція держави повинна містити й чіткі гарантії основних прав. Подібно до Рендолфа, він не підписав Конституцію. Елбрідж Геррі, який також відмовився підписати Конституцію, пізніше очолив противників її ратифікації у Масачусетсі. Попри це він обіймав посаду віце-президента за правління президента Джеймса Медисона.

Які провідні батьки-засновники не взяли участі в конвенті?

Деякі провідні політичні лідери не відвідали установчого конвенту. Томас Джеферсон наразі перебував у Парижі як американський посол у Франції. Джона Адамса, котрий служив американським послом у Великій Британії, визнавали провідним політичним мислителем Америки. Адамс був основним автором конституції Масачусетсу 1780 року. Перший том його твору „Захист конституцій урядів Сполучених Штатів Америки“ вийшов друком якраз на початку 1787 року.

Патрик Генрі, один з керманичів Війни за незалежність, відмовився їхати на конвент. Він заперечував встановленню сильного центрального уряду і з недовірою ставився до результатів роботи конвенту. Пізніше він начебто твердив, що „відчув, що пахнуло смаленим“.

Серед інших провідників, відсутніх у Філадельфії, треба згадати Джона Генкока, Семуеля Адамса і Ричарда Генрі Лі. Окрім цих відомих осіб, один штат, а саме Род-Айленд, відмовився надіслати до конвенту своїх представників.

Як ви вважаєте?

1. У якому розумінні батьки конституції були представниками американського народу 1787 року? У якому розумінні вони не були його представниками?

А. Які критерії ви застосуєте для добору авторів проекту конституції сьогодні?

Б. Поясніть будь-які переваги і недоліки, що можуть випливати із застосованих вами критеріїв добору авторів порівняно з батьками конституції, котрі насправді створили її.

В. Чи існують групи, інтереси яких, на вашу думку, не треба представляти? Чому так або чому ні?

2. Чи згодні ви з характеристикою, яку дав Філадельфійському конвенту Томас Джеферсон: „зібрання напівбогів“? Поясніть свою відповідь.

Що сталося під час відкриття конвенту?

На п’ятницю, 25 травня 1787 року, на 11 днів пізніше наміченого початку роботи конвенту, делегації більшості штатів зібралися у Філадельфії. Джорджа Вашингтона одностайно обрали головою конвенту, а також призначили комісію для опрацювання процедури конвенту.

Після узгодження правил процедури конвент розпочав роботу. Майже одразу батьки конституції вирішили знехтувати вказівками Конгресу, який обмежив їхні завдання внесенням поправок у Статті конфедерації. Натомість вони проголосували за розробку цілком нової конституції.

Батьки конституції вирішили утаємничити все сказане на конвенті. На те було дві причини.

* Батьки конституції бажали розробити якомога кращу конституцію. Це вимагало вільного обміну думок. Вони побоювалися, що за прилюдних дебатів чимало делегатів не наважаться відверто висловлювати свої істинні погляди.

* Батьки конституції вважали, що нова конституція матиме більше шансів дістати загальну згоду, якщо народ не знатиме, які саме аргументи було висунуто під час її обговорення.

Батьки конституції погодилися, що кожен штат матиме на конвенті єдиний голос, навіть попри різну кількість членів у делегаціях. Вони вирішили, що делегат не може бути відсутнім без окремого дозволу, якщо це позбавить його штат права голосу. До того, вони ухвалили правило, яке уможливило вільний перегляд окремих питань. Це давало змогу не ухвалювати остаточних рішень до закінчення розробки проекту в цілому.

Як ви вважаєте?

1. Чи мали члени конвенту право нехтувати вказівками Конгресу? Чому?

2. Чи мали дебати на установчому конвенті бути відкритими для загалу? Чому?

Перевірка і використання уроку

1. Чому Конгрес скликав установчий конвент? До чого уповноважив Конгрес делегатів Філадельфійського конвенту?

2. Як ви опишете делегатів Філадельфійського конвенту? Які видатні політичні провідники були присутні?

3. Чому делегати Філадельфійського конвенту вирішили вести свої обговорення таємно?

4. Останнім часом лунали заклики до установчого конвенту. Якби такий конвент відбувався сьогодні, яким має бути склад його членів? Опишіть риси, бажані для членів сучасного установчого конвенту.