Громадянська Освіта

http://osvita.khpg.org/index.php?id=946552569


Урок7 Які основні ідеї про права і конституційне правління сповідували американці колоніальної доби?

30.12.1999

(МИ, НАРОД... ГРОМАДЯНИН І КОНСТИТУЦІЯ
Центр громадянської освіти, Calabasas, USA, 1995 )

Мета уроку

У цьому уроці описано розвиток і використання основних ідей про конституційне правління в американських колоніях до здобуття ними незалежності від Великої Британії. Ви дізнаєтеся про соціальні та економічні умови, специфічні для Америки. Іноді ці умови вимагали пристосування або відкидання старих ідей. Іноді необхідно було створити цілком нові розв’язання проблем.

По закінченні цього уроку ви повинні розуміти початковий розвиток власне американських традицій конституційного правління. Ви повинні вміти пояснити відмінності між колоніальною Америкою і Європою, що впливали на політичні погляди батьків-засновників. Ви також повинні краще зрозуміти, чому американські колоністи приділяли таку увагу конституційним принципам, зокрема писаним гарантіям основних прав і представницького правління.

Терміни, які треба знати
виборці
ковенант
офіційна релігія
Основні приписи Конектикуту
кабальні слуги
Закони і свободи Масачусетсу
магістрат
Зведення свобод Масачусетсу
договір на „Мейфлавері“
майорат
виборчі права

Як колонізація Америки надихала на нові спроби конституційного правління?

Майже половина нашої історії як народу - понад 150 років - минула, доки ми здобули незалежність у 1776 році. Історія справила величезний вплив на батьків-засновників.

Тисячі імігрантів у XVII-XVIII століттях приїздили до Америки з різних причин. Найчастіше то були причини економічні і релігійні. Англійські колоністи приносили із собою англійські звичаї, закони та уявлення про добре правління. Проте їх відокремлювали від Англії 5000 км океану. Тому колоністи незабаром зрозуміли, що їм треба імпровізувати, пристосовувати старі ідеї і розвивати нові, якщо вони хочуть вижити.

У деяких аспектах колонізація Америки означала повернення до природного стану, описаного пізніше філософами природного права. Цей новий досвід вимагав і нових політичних розв’язок. Одна з найдавніших і найславетніших хартій країни, договір на „Мейфлавері“, був ковенантом чи то суспільним договором, узгодженим переселенцями перед висадкою в Плімуті, штат Масачусетс, 1620 року. Договір встановив громадський орган, що мав право ухвалювати закони і призначати чиновників.

Що унікального містив американський досвід?

Особливі умови нерозвиненого краю глибоко впливали на економічне, соціальне і політичне життя у колоніальній Америці. Земля була дешева й доступна. У колоніальному суспільстві завжди бракувало людей, здатних орати землю або виконувати інші роботи.

Дешева земля і великий попит на працівників означав, що більшість американських колоністів мали далеко більші можливості досягти успіху і збагатіти, ніж більшість людей у Європі. Дехто вибивався у багатії, дехто ні, тому утворився клас американських злидарів. Але переважна більшість досягла принаймні помірних статків, що було не до снаги у Європі. Майже кожен амбітний білий чоловік міг дістати 20 гектарів землі, володіння якими вимагалося у більшості колоній як передумова участі у виборах.

Не було аристократії, соціальне та економічне становище якої охоронялося законом. У Великій Британії закони забороняли продаж чи поділ майна, пов’язаного з аристократичним титулом; його треба було передавати старшим синам за правом майорату. А що економічна і політична влада грунтувалася на цьому майні, цілі покоління аристократичних родів тішилися з привілейованого статусу в англійському уряді і суспільстві.

Щоправда, особи, які походили з освічених англійських родин або мали великі особисті статки, мали перевагу над прибулими до колоній безвісними жебраками. Але багатство і родинні титули не гарантували успіху в країні без суворої класової системи; і брак подібних переваг рідко стримував амбітних людей надовго. Наприклад, тесляр чи муляр мали скромний соціальний статус в Англії. Проте постійний попит на нові будівлі в Америці давав змогу цим ремісникам заробляти не менше, ніж більшість представників соціально „вищих“ верств. Благородний джентльмен з Європи, який попихав важкою і фізичною працею, міг спіткати чимало проблем щодо виживання в колоніях.

Отже, серед американців існувала більша, ніж серед європейців рівність в економічному, соціальному і політичному житті. Хоча деяким американцям з вищих верств це могло не подобатися, рівність можливостей і шанси змінити своє життя на краще стали засадничими ідеалами американського досвіду. У цьому краю майже необмежених можливостей один з 17 дітей свічкаря, Бенджамін Франклін, міг піднестися до великого винахідника, державного діяча і дипломата. Син англійського корсетяра, Томас Пейн, зумів стати славетним літописцем Війни за незалежність. Александер Гамілтон, позашлюбний син нужденних батьків, зумів стати першим міністром фінансів у новоствореному уряді Сполучених Штатів.

Вправа на розвиток критичного мислення

РОЗГЛЯД ОДНОГО ОРИГІНАЛЬНОГО ДОКУМЕНТУ КОЛОНІАЛЬНОЇ ДОБИ

В середині XVIII столітті фермер-колоніст, Філіп Тейлор, описав своє життя на кордоні сучасного штату Вермонт. Прочитайте написане ним, а потім підготуйтеся до обговорення своїх відповідей на питання, які порушено далі.

Тепер маємо затишне помешкання і два акри грунту, засаджені картоплею, кукурудзою, гарбузами тощо. Маю дві свині, вівцю і ягня. Навесні корови коштували по 33 долари, але, напевно, восени я куплю одну.

Я живу на благословенній і вільній землі, і я не раб інших... Тепер я живу на американській землі вже два з половиною роки, і мене не змушують платити за привілей жити. І мій капелюх не зноситься від того, що я маю його постійно здіймати за присутності джентльменів.

1. Що подобалося Філіпові Тейлору в житті в Америці?

2. Які права йому належали? Як вони співвідносяться з ідеями філософії природного права? Чи належать вам такі права сьогодні?

3. З огляду на те, що вам відомо з досвіду Філіпа Тейлора, поясніть, чому він більшою або меншою мірою схвалював би закони, які

* гарантують кожній особі право спокійно володіти власним майном

* обмежують право особи продавати чи купувати товари у будь-кого за власним вибором

* надають особам певні права, бо вони заможні або належать до певної родини чи верстви.

Які основні ідеї щодо конституційного правління використовували уряди колоній?

Первісно колонії засновували на підставі королiвських хартій чи дарувань, наданих окремим групам чи особам. Ці хартії і дарування майже не визначали, яку форму місцевого самоврядування повинні мати колонії. Внаслідок цього колонії витворили власні форми правління, а Америка стала плідним грунтом для творення конституцій. Колонії більше залежали від писаних конституційних угод, ніж Англія, де неписана конституція зазнавала кількасотрічної еволюції.

Через творення такого обмеженого правління колоністи намагалися захистити себе не лише від зловживань владою з боку англійського уряду в Лондоні, а й від зловживань урядів колоній. Першим урядам багатьох колоній бракувало обмежень, які пізніше визнавалися доконечними. Деякі з перших урядів переслідували незгідних додержуватися вимог офіційної релігії. Опір релігійним утискам у колоніях став важливим чинником поступу конституційних ідей та інститутів.

Відомо чимало історій про релігійних дисидентів, які зазнавали утисків у ті перші роки. Анна Гатчинсон, видатна і талановита жінка, приїхала до Масачусетсу разом з чоловіком і сімома дітьми 1634 року. Вона зажила великої поваги як повитуха, знахар і духовний радник. Задовго до того вона почала проповідувати теорію спасіння, яка суперечила офіційним пуританським догматам. Вона стала надто ненависною чоловікам-керівникам громади не лише як дисидентка, а й як жінка. Її віддали під суд і вислали з колонії як „поганку і прокажену“.

Гатчинсон втекла з Масачусетсу до Род-Айленду, де релігійних дисидентів терпіли. То була перша колонія, що надавала усім свободу сумління. У хартії 1663 року твердилося, що „нікого не будуть... у жодний спосіб допікати, карати, непокоїти чи допитувати через будь-які розбіжності думок у справах релігії“. Євреї, квакери, католики та інші, кого не вітали ніде інде, знаходили собі притулок у Род-Айленді.

Інших конституційні цінності надихали навіть раніше. Першою колоніальною конституцією були Основні приписи Конектикуту, створені 1639 року трьома містечками вздовж річки Конектикут. Виводячи свою владу із згоди усіх вільних мешканців містечок, ця конституція встановила єдиний законодавчий орган. У наступні роки інші колонії ухвалили власні конституційні угоди.

Деякі з цих спроб були успішними. Інші виявилися невдалими, або зазнали неодноразових змін, доки стали здійсненними. Форма правління була неоднаковою у різних колоніях. Але всі вони поділяли деякі основні конституційні принципи. Назагал ці принципи відображали вплив Англії, але подекуди істотно відрізнялися. Ідеї британського конституціоналізму втіляться в урядах британських колоній пізніше.

Основні права. Колоністів турбував насамперед захист основних прав, які вони начебто перенесли з Англії. Спочатку ці основні права уявляли як давні та основні права англійців. Пізніше їх усвідомили як права усіх людей. Філософи природного права визначали їх як природні права на життя, свободу і власність.

Верховенство права. Задля захисту своїх основних прав колоністи наполягали на створенні уряду, який діяв би згідно із законами, за якими відповідальні за ухвалення і виконання законів не могли чинити владою свавільно, як траплялося у деяких перших урядах колоній. Конституції колоній містили положення, що англійське право є найвищим законом і має верховенство над будь-якими законами, які можуть ухвалити уряди колоній.

Поділ влади. Уряди колоній більшою мірою, ніж британський уряд, забезпечували поділ влади між трьома її гілками. В урядах колоній вони зазвичай мали більшу незалежність одна від одної. Поділ влади чинився так:

* Виконавча влада. Губернатори відповідали за виконання і забезпечення виконання законів. На час Війни за незалежність губернаторів більшості колоній призначав монарх або обирали власники землі. Тільки у Конектикуті і Род-Айленді губернаторів обирали чоловіки, яким належало право голосу в цих колоніях.

* Законодавча влада. В усіх колоніях діяли законодавчі органи, відповідальні за ухвалення законів. Всі ці органи, за винятком Пенсильванії, нагадували британський Парламент із вищою палатою на кшталт Палати лордів і нижчою палатою на кшталт Палати громад. Членів вищої палати призначав губернатор або обирали найзаможніші колоністи. Нижчу палату обирали всі колоністи, які володіли певним майном. Пенсильванія становила виняток: там була єдина палата. Незалежніші від виконавчої влади, ніж британський Парламент, законодавчі органи штатів, зрештою, обернулися на найпотужнішу з трьох гілок.

* Судова влада. Ця гілка складалася із суддів, так званих магістратів, зазвичай призначених губернатором. Вони відповідали за розгляд суперечок про право і головували на судових процесах над обвинуваченими у порушенні законів. Судді також відповідали за забезпечення урядування колоніями у спосіб, сумісний з британським правом і традицією.

Взаємний контроль гілок влади. Владу було розподілено, а в окремих випадках поділено між гілками так, щоб дії однієї гілки влади могли блокуватися іншою. Тобто владі однієї гілки було протиставлено владу іншої гілки, яка її обмежувала.

Повноваження губернаторів можна було блокувати, бо їм не дозволялося

* стягувати податки без згоди представницького органу

* ув’язнювати людей без присуду магістрата

* встановлювати собі винагороду

Повноваження законодавчих органів обмежувалися

* дорученням губернаторові забезпечувати виконання ухвалених ними законів

* владою суддів убезпечувати не ухвалення ними законів, які суперечать англійським законам

* правом вето, котре у деяких колоніях належало губернаторові.

Повноваження суддів обмежувалися

* призначенням їх на посаду губернатором

* наданням губернаторові або законодавчому органу права усувати їх з посади, якщо їхні присуди буде визнано безпідставними

* дорученням губернаторові забезпечувати виконання їхніх присудів

* основним правом кожного англійця бути відданим під суд присяжних з-поміж мешканців своєї громади.

Представницьке правління і виборчі права. Однією з найважливіших конституційних подій колоніальної доби був розвиток представницьких інститутів. Представницьке правління виникло незабаром після заснування перших колоній. Перші представницькі збори відбулися у Віргінії ще 1619 року. Право колоністів обирати представників вважалося засобом

* скоротити імовірність порушення прав народу урядовцями

* убезпечити, що принаймні на частину уряду можна покладатися у задоволенні потреб та інтересів народу або бодай тих осіб, яким належать виборчі права. Воно також стверджує принцип, що підлеглих не можна оподатковувати без їхньої згоди або без згоди їхніх представників.

Чому уряди колоній виявилися більш представницькими за британський уряд?

Подібно до своїх англійських родичів, американські колоністи вважали, що безпека життя і свободи залежить від безпеки власності. Отже, власність потребувала захисту. Це пояснює наявність у колоніях і в Англії майнового цензу для надання політичних прав, як-от права участі у виборах. Якщо однією з цілей уряду був захист власності, то видавалося слушним обмежити виборчі права, зокрема, право голосувати, надання його тим, хто володіє бодай невеликою власністю.

Володіння 20 гектарами було звичайною у колоніях передумовою участі у виборах. А що земля була легко доступною в Америці, склад потенційних виборців був відносно більшим за Англію, тож законодавчі органи колоній були відповідно і більш представницькими. Економічні можливості в Америці давали змогу більшій, ніж в Англії, частці колоніального суспільства мати політичні права.

Між виборами до британського Парламенту і до законодавчих органів колоній існували також інші важливі відмінності. Вибори в колоніях частіше давали виборцям право обирати з-поміж численних кандидатів. У колоніях законодавці обиралися частіше за членів Парламенту, які зазвичай переобиралися лише раз на сім років.

На відміну від своїх британських колег, законодавці у колоніях як правило походили з округ, які вони представляли, і вважалися речниками інтересів власних виборців. З іншого боку, на час Війни за незалежність, члени британського Парламенту вважалися представниками інтересів нації у цілому. Колоністи вважалися за частину британської нації. Отже, твердили британці, колонії мали представництво у Парламенті.

Чому більшість американців користувалася основними правами?

Королiвська хартія, що встановила 1607 року колонію Джеймстаун у Віргінії, твердила:

Особам, які мешкають у цій колонії, належатимуть усі свободи, начебто вони піддані й народжені у нашому королiвстві Англія або у будь-якому із зазначених наших домініонів.

Подібні гарантії містилися у королiвських хартіях про заснування Масачусетсу, Меріленду та інших колоній. Ці гарантії були відлунням ідеалів Великої хартії, а саме, що всі англійці, де вони не жили, могли тішитися з певних основних прав, що подеколи підтверджувалося офіційними актами.

Цей звичай став підвалиною американського конституціоналізму і, зрештою, мав наслідком американський Білль про права. Першою хартією прав у колоніях було Зведення свобод Масачусетсу, ухвалене 1641 року. Ця хартія забезпечувала верховенство права і захист основних прав колоністів від зловживань з боку колоніальних чиновників. У деяких вимірах цей документ був першим біллем Америки про права.

Нікого не можна арештовувати, ув’язнювати, висилати або карати в інший спосіб... інакше як за певними писаними законами краю, що передбачають такі заходи.

Зведення свобод гарантувало суд присяжних, вільні вибори та право вільних людей володіти власністю. Воно також забороняло урядові конфісковувати майно без справедливого відшкодування. Заборонено було примушення свідчити проти себе, а також жорстокі і незвичайні покарання - ці права було пізніше інкорпоровано американським Біллем про права. Попри обмеженість виборчих прав у Масачусетсі, Зведення свобод надавало невиборцям певні політичні права, як-от право на подання петицій, яке, зрештою, увійшло до Першої поправки.

Подібні законодавчі гарантії основних прав було згодом ухвалено і в решті колоній. Окрім таких гарантій, як заборона незаконного арешту, суд присяжних і неприпустимість оподаткування без згоди представницького органу, перша конституція Пенсильванії убезпечила свободу сумління. На початок XVIII століття всі американські колонії визнали це основне право, хоча в окремих колоніях повний обсяг політичних прав надалі обмежувався особами, які сповідували офіційну релігію відповідної колонії.

Більшість цих хартій гарантувала права, відомі англійському праву. Іноді вони заходили навіть дальше за англійське право. Наприклад, Зведення свобод Масачусетсу через сім років заступив навіть докладніший кодекс законів, відомий як Закони і свободи Масачусетсу (1648). Цей кодекс скасував право майорату. Він забезпечив людяніше поводження з обвинуваченими у скоєнні злочинів і боржниками, а також спростив судовий процес.

Як ви вважаєте?

1. Чи були колоністи представлені у своїх місцевих урядах більшою мірою, ніж британські громадяни у Парламенті? Чому так або чому ні?

2. Чому виборчі права надавалися лише власникам майна у колоніях і в Англії, попри віру в представницьке правління?

3. Як досвід колоністів з обмеженого самоврядування протягом понад 150 років вплинув на їхні уявлення про правління?

Чи належали ці права усім американцям?

Проте не всім американцям належали права, гарантовані у конституціях колоній. У деяких колоніях права голосувати та обіймати державні посади надалі належали тільки чоловікам-протестантам, а в інших - особам, які сповідували офіційну релігію штату.

Політичним правам жінок заперечували. Закони колоній обмежували їхнє право володіти власністю і самостійно вести свої юридичні та особисті справи. Хоча закони колоній різнилися, зазвичай жінки мали правовий статус неповнолітніх дітей. Коли вони брали шлюб, то мали передавати переважну частину правоздатності своїм чоловікам. Згідно з англійським правом

Подружжя є єдиною особою... саме існування або юридична наявність жінки зупиняється на час її шлюбу.

У колоніях мешкало також чимало кабальних слуг, переважно білих, які до закінчення своєї служби жили не набагато краще за рабів.

Найбільш кричущим випадком порушення основних прав було постійне поневолення африканців, яке міцно усталилося в американських колоніях на початок XVIII століття. До рабів, які становили під час Війни за незалежність 20% людності, ставилися як до майна, а отже, заперечували їхнім основним правам. Статки мешканців американських колоній великою мірою мали своїм джерелом працю рабів.

Суперечність між вимогами свободи і дальшою терпимістю колоністів до рабства часто зазначалася британцями під час Війни за незалежність. Як запитував один англійський спостерігач: „Як же ми чуємо найгучніші волання свободи серед перевізників негрів?“ Преподобний Семуел Гопкінс критикував своїх краян за „удавану поставу захисників свободи людства... і водночас продовження протиправної, жорстокої, нелюдяної і бридкої практики поневолення своїх братів“.

Вправа на розвиток критичного мислення

ОЦІНКА ІНСТИТУТУ РАБСТВА У КАТЕГОРІЯХ ФІЛОСОФІЇ ПРИРОДНОГО ПРАВА

У 1776 році 20% (700 тисяч із 3.5 мільйонів) мешканців колоній становили раби-африканці. Рабство розквітало у плантаційній економіці південних колоній, але існувало також деінде і було юридично визнано в усіх колоніях. Чималу частку людності Нью-Йорка становили раби, так саме було і в Новій Англії.

Серед вільних громадян і власне рабів існував опір рабству. Деякі опоненти домагалися скасувати його в мирний спосіб, інші були раді вдатися до насильницьких чи незаконних засобів.

1. Як можна було використати філософію природного права для опору рабству у колоніях?

2. Як прибічники рабства, у свою чергу, могли посилатися на філософію природного права, щоб виправдати свою позицію?

3. Чи сумісне рабство із філософією природного права? Поясніть.

Як колоніальний досвід готував американців до незалежності?

На час здобуття незалежності американці мали понад 150-річний досвід самоврядування на місцевому рівні. Воно було доконечним через віддаленість від уряду в Англії. Цей тривалий досвід самоврядування виявився безцінним для розбудови нової держави.

Колоністи пристосовували урядові інститути і конституційні принципи, успадковані від Англії, до задоволення власних специфічних потреб. Вони створювали конституції колоній, що втілили такі важливі принципи, як верховенство права і поділ влади між виконавчою, законодавчою і судовою гілками, та обмежували владу уряду завдяки взаємному контролю цих гілок.

Можливо, найважливішими для майбуття Америки були традиції сильного представницького правління і писаних гарантій основних прав. Разом із зміцненням колоній їхні законодавчі органи ставали більш представницькими і незалежними від британського Парламенту. Колоніальні хартії, які гарантували основні права, перетворилися на шановані згадки про конституційну спадщину колоністів. Обидві традиції разом, представницького правління і писаних гарантій прав, стали підгрунтям Війни за незалежність.

Як ви вважаєте?

1. У яких вимірах американське і британське суспільства XVIII століття були подібні між собою або відмінні щодо прав на особисту свободу, рівність можливостей і власність?

2. Як колоніальний досвід вплинув на погляди батьків-засновників щодо прав і правління?

3. Як було обмежено свободу і можливості жінок і меншин на підставі обмеження права власності в Америці XVIII століття?

4. Чи вважаєте ви, що для сучасних імігрантів в Америці наявні такі самі соціальні та економічні можливості?

Перевірка і використання уроку

1. Що таке Договір на „Мейфлавері“? Чому його було укладено? Як у ньому відображена думка, що уряд має грунтуватися на згоді підлеглих?

2. Як ви опишете економічні, соціальні і політичні умови життя в колоніальній Америці? Чому ці умови виявилися важливими для розвитку американських уявлень про правління?

3. Які основні риси англійського конституціоналізму втілено в урядах колоній?

4. Чому виборчі права у колоніях належали тільки власникам певного майна? Чому уряди колоній, проте, були більш представницькими за британський уряд?

5. Які приклади писаних гарантій основних прав у колоніальній Америці ви можете навести? Як спричинилися ці писані гарантії до розвитку американських уявлень про правління?

6. Здійсніть розвідку суперечок про рабство в колоніальній Америці. Які аргументи наводилися на користь його скасування? Які аргументи наводилися на його виправдання? До яких дій вдавалися представники обох сторін для досягнення своїх цілей?

Рекомендувати цей матеріал