НЕХАЙ ПАНУЮТЬ НА ЗЕМЛІ ДОБРО І СПРАВЕДЛИВІСТЬ!

Дійові особи: Ведучий; Хлопчик; Дівчинка; Фея Добра і Справедливості; Три поліцаї; Хлопчик-негр; 2-га дівчинка, яка йшла купляти матері ліки; 3-тя дівчинка й 2-гий хлопчик, які кидають листи; 3-тій хлопчик, який будував хату.

ДІЯ 1

Ведучий: Сталося це в країні, де живуть такі ж люди, як ми з вами. Вдень там світить сонце, вночі сяють зорі. Є там гори, ліси, моря. Люди там хочуть жити, працювати, радіти. Хочуть своєю чесною працею заробити на хліб, одяг, взуття, забезпечити достаток собі й своїм дітям. Країною па той час правив жорстокий правитель, який боявся і ненавидів людей. Але ще гірше, ще жорстокіше поводили себе його вірні слуги - лихі поліцаї.

От саме в цій країні якось йшли вулицею хлопчик і дівчинка. Раптом побачили на дорозі дивну паличку.

Хлопчик: Що це?

Дівчинка: Це, мабуть, Чарівна паличка.

Хлопчик: Як нам пощастило! Тепер у нас буде скільки завгодно морозива, жуйок, тістечок. Дай мені паличку, я її перший знайшов!

Дівчинка: Це несправедливо, ми її разом знайшли!

З’являється Фея.

Фея: Постривайте, діти! Вам справді дуже пощастило, але і не так, як ви гадаєте. Ви знайшли Чарівну паличку добра і справедливості, яка один раз на тисячу років може виконати п’ять бажань. Але просити в неї можна лише те, що принесе благо всім.

Дівчинка: Хто ти?

Фея: Я - Фея Добра і Справедливості. Якщо ви піднімете Чарівну паличку вгору і скажете: "Це несправедливо!" - я одразу з’явлюся і допоможу вам.

Фея зникає. Діти стоять у задумі.

Хлопчик: Щось мені не дуже подобається ця паличка. Користі з неї мало.

Дівчинка: Не поспішай з висновками. Спочатку спробуємо її в ділі.

Ведучий: І пішли хлопчик з дівчинкою подорожувати по своїй країні.

ДІЯ 2

На сцені три стільці. На них сидять поліцаї. Двоє грають у карти, третій палить цигарку. Підходить хлопчик-негр.

Хлопчик-негр: Я заблукав, допоможіть мені знайти дорогу додому.

1-ий поліцай: Ти хто? О-о-о, чорномазий! Як ти смієш підходити до білих людей? Хлопці, хапайте його і женіть в три шиї.

Двоє поліцаїв кидають карти, хапають негра і волочуть його геть.

Хлопчик і дівчинка: Це несправедливо! Поліцаї кидають негра й задкують з переляканими обличчями.

З’являється Фея.

Фея: Слухайте всі! Усі люди народжуються вільними й рівними між собою, незалежно від кольору шкіри, нації та релігії. Людина людині - брат.

Хлопчик і дівчинка: Нехай буде так! Поліцаї задкують і тікають.

Дівчинка (до негра): Сідай, хлопчику, відпочинь. Пригощайся цукеркою, розкажи, де живеш, і ми відведемо тебе додому.

Ведучий: Пішли хлопчик і дівчинка далі. Дуже вони були раді, що допомогли хлопчикові-негру.

ДІЯ З

На сцену виходить Дівчинка з торбинкою в руках.

2-га дівчинка: Треба поспішати, незабаром аптеки закриються на обід, а мені треба купити ліки. Дома на мене чекає хвора мама.

Назустріч їй ідуть три поліцаї.

1-й поліцай: Стій! Ти знаєш, що вчора в мого друга-поліцая вкрали гаманець? Ану, покажи сумку!

2-га дівчинка: Чому? Я йду в аптеку купити ліки, у мене хвора мама!

1-й поліцай: Візьміть у неї сумку! Я так і знав, гаманець тут. Арештувати!

2-й поліцай: У в’язниці з тобою розберемося.

3-й поліцай: Іди, йди швидше! Там розберемося, винна ти, чи ні.

Хлопчик і дівчинка: Це несправедливо!

Фея: Слухайте всі! Ніхто не має право мучити іншу людину. Ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання чи вигнання!

Хлопчик і дівчинка: Нехай буде так!

Поліцаї втікають, обертаючись навколо своєї осі.

2-га дівчинка: Дякую вам, мої любі! Ви врятували життя моїй матері. Я вам цього ніколи в житті не забуду!

Ведучий: Радісно стало на душі в хлопчика й дівчинки, що вдалося їм допомогти дівчинці та її матері. З повагою почали вони дивитися на Чарівну паличку. І пішли далі з великим бажанням творити Добро і Справедливість.

ДІЯ 4

На сцені скринька з написом "Пошта". Вибігає 2-гий хлопчик з листом у руках.

2-гий хлопчик: Я написав листа дідусеві. Розказав, як живу, як учуся, і хочу якнайшвидше отримати відповідь.

Кидає листа в скриньку й виходить. Входить 2-га дівчинка.

2-га дівчинка: Я написала листа своїй найкращій подрузі. Розповіла їй найбільшу таємницю свого життя й не хочу, щоб про неї хтось дізнався.

Кидає листа й виходить. З’являються поліцаї і підходять до скриньки.

1-й поліцай: Цікаво, що написано в листах, які лежать тут.

2-й поліцай: Давай відкриємо. Простягає руку, але перший поліцай б’є по ній.

3-й поліцай: І всі листи прочитаємо, всі таємниці розкажемо. От сміху буде! Теж простягає руку, 1-й поліцай знову б’є по ній.

1-й поліцай: Я сам. Поліцаї перевертають скриньку. Звідти випадають листи.

Хлопчик і дівчинка: Це несправедливо!

Поліцаї завмирають, стоячи навкарачки. У одного в зубах лист, який хотів розірвати. Другий грюкнувся од несподіванки лобом об скриньку. Третій запхав листи до пазухи і вони висипалися.

Фея: Слухайте всі! Ніхто не має права вриватися у ваше житло, читати ваші листи, ображати вас словом чи ділом!

Хлопчик і дівчинка: Нехай буде так!

Поліцаї швидко, штовхаючись, засовують листи назад і тікають.

Ведучий: Так за допомогою Чарівної палички було збережено таємницю листування. І пішли хлопчик і дівчинка далі.

ДІЯ 5

На сцені 3-й хлопчик. У руках у нього будиночок.

3-й хлопчик: Уже багато років я блукаю світами й ніде не можу поставити собі хату. Але, здається, я знайшов таке місце. Як тут тихо, затишно. Нехай тут буде моя домівка. Хлопчик ставить будиночок. Вриваються поліцаї.

1-й поліцай: Негайно заберися звідси!

2-й поліцай: Тут тобі не місце!

3-й поліцай: Та що там довго говорити. Валяйте, хлопці, хату, а його женіть світ за очі.

Поліцаї починають "футболити" будиночок один до одного.

Хлопчик і дівчинка: Це несправедливо!

Фея: Слухайте всі! Всі люди мають право жити там, де вони хочуть!

Хлопчик і дівчинка: Нехай буде так!

3-й хлопчик (ставить хату на місце і дякує): Дякую вам за допомогу мені. Нарешті я матиму свій дім.

Ведучий: Вже чотири бажання виконала Чарівна паличка. Залишилося лише одне бажання. Замислилися хлопчик і дівчинка, на що його витратити. Дивляться, а вулицею йдуть люди і несуть плакати.

На сцені хлопчики й дівчатка з плакатами: "Геть тирана!", "Діти наші голодні!", "Ми не хочемо більше терпіти знущань!"

Хлопчик: Куди ви йдете?

Люди: Ми йдемо до палацу Правителя.

Дівчинка: Ви не боїтеся?

Люди: Ні! Наша демонстрація мирна. У нас немає зброї. Ми тільки хочемо, щоб Правитель нас вислухав.

Назустріч людям поліцаї. Вони стають в одну шеренгу й стріляють. Люди падають.

Хлопчик і дівчинка: Це несправедливо!

Фея: Слухайте всі! Кожна людина має право на свободу думки, на свободу слова, на проведення мирних зборів і демонстрацій. Те, що сталося, - нечуваний злочин проти людства й людяності!

Хлопчик і дівчинка: Чарівна паличко! Це наше останнє бажання! Врятуй людей, а поліцаїв зроби добрими й хорошими.

Фея підходить до кожного й оживляє. Люди підводяться, встають, беруться за руки з хлопчиком і дівчинкою.

Ведучий: Чарівна паличка врятувала цих людей від смерті. Але скільки їх гине щодня, щохвилини у в’язницях, від переслідувань, у мирних демонстраціях. На світі залишилося ще багато Зла й Несправедливості. Ось сюди подивіться, і туди гляньте, і за далекі гори киньте погляд. Невже ми тисячу років повинні чекати, поки Чарівна паличка набере чарівної могутності й сили?

Фея: Ні, чекати не можна! Боріться разом з нами. Не давайте Злу побороти Добро. Відстоюйте права людини! Тільки всі разом ми переможемо!

Останні слова "...ми переможемо!" промовляють усі разом і здіймають угору руки. Діти йдуть до залу й пропонують підписати петицію на захист прав людини в якомусь конкретному випадку.

Наталя Микитяк, УАМА, м.Дрогобич