http://osvita.khpg.org/index.php?id=1372602049
Про це свідчить всеукраїнське дослідження щодо ставлення освітян до проблем управління школою, що здійснене Асоціацією керівників шкіл міста Києва.
Як свідчать результати дослідження, після видання у 2005 році наказу Міносвіти №297 "Про подолання проявів бюрократизму в освіті" ситуація у вітчизняній школі не тільки не поліпшилася, а й суттєво погіршилася.
"Обсяг "паперопотоків" збільшився у 2-3 рази. За рік – понад 1200, щотижня – 30 паперів вхідної-вихідної документації, при практично 100-відсотковій комп’ютеризації школи. Майже 80% керівників шкіл, які взяли участь у дослідженні, вважають надлишковий бюрократизм і зайву "паперотворчість" найактуальнішою проблемою, що заважає ефективній роботі", - зазначають в Асоціації керівників шкіл міста Києва.
Респонденти передусім відзначили невиправдане збільшення паперообігу у школі; повну байдужість керівних інституцій до можливостей використання запитуваної інформації та кінцевих результатів діяльності школи; дублювання запитів, неузгодженість планування роботи школи й органів управління освітою на всіх рівнях; відсутність об’єктивного аналізу та прозорості в роботі місцевих органів управління освітою; дублювання документів Міносвіти по всій вертикалі з запізненням у часі.
Основними причинами забюрократизованості шкільної освіти, на думку директорів українських шкіл є діяльність служб, установ та організацій, які навантажують школи всілякими "терміновими заходами"; традиційна бюрократична вертикаль із паперообігом; застарілий стиль управлінського мислення працівників органів управління освітою; неготовність управлінців у системі освіти до застосування безпаперових технологій управління та засад е-врядування; корумпованість освітньої системи, яку підсилює її централізованість.
Переважна більшість респондентів вважають, що основними перешкодами для демократичних змін і запровадження шкільної автономії є намагання централізувати всі фінансові потоки та кадрові призначення в районному управлінні освітою, що спричиняє всепроникну корупцію та маніпулювання керівниками шкіл; відсутність спеціальної управлінської освіти та систематичного навчання керівників шкіл із фінансово-господарчих питань; несформованість нормативно-правової бази для автономії навчальних закладів, що робить керівника школи незахищеним перед контрольними органами та відштовхує його від ідеї шкільної самоврядності.
Респонденти, які взяли участь у дослідженні, наголосили на необхідності відмовитися від адміністративно-командного стилю управління школою та перейти до менеджменту, заснованому на принципах демократичного врядування.
Основним механізмом підвищення ефективності та якості освіти, на думку 85% респондентів, є оновлення механізму фінансового забезпечення освітньої галузі, заснованого на фінансуванні з розрахунку коштів на освітні потреби одного учня – так званого "освітнього кошика учня".
У дослідженні взяли участь керівники понад 500 шкіл різного типу з різних регіонів України (через анкетування й індивідуальні інтерв’ю). Крім того, було здійснено контент-аналіз шкільного документообігу й облік робочого часу директора школи.
За результатами дослідження буде опубліковано аналітичний звіт, після чого відбудеться його громадське обговорення. Дослідження відбулося за підтримки Освітньої програми Міжнародного фонду "Відродження".
Рекомендувати цей матеріал