Учителю и врачу – статус госслужащего!

Низкие зарплаты и социальная незащищенность многих работников бюджетной сферы давно уже стала притчей во языцех. Особенно плачевно положение учителей и врачей, которые в среднем получают довольно скудную зарплату в размере 800-1035 гривен. И если для людей пожилого и среднего возраста «тянуть лямку» своей профессии, несмотря на неблагоприятные условия, уже вошло в привычку, то молодежь довольно скептически относится к таким перспективам. А между тем государство теряет свои лучшие умы, которые вместо того, чтобы заниматься педагогической и врачебной практикой уходят торговать на рынки и таким образом поглощаются предпринимательской сферой. Если дело так пойдет и дальше, в стране просто исчезнут квалифицированные педагогические и медицинские кадры, а это означает, что Украине может грозить судьба стран третьего мира, где безграмотность, антисанитария и постоянные вспышки эпидемий происходят с незавидным постоянством. Поэтому уже сегодня пришла пора делать долгосрочные инвестиции в будущее. В этом уверен народный депутат Виктор Пилипишин, который в январе зарегистрировал в парламенте законопроект о присвоении педагогам и медикам статуса государственных служащих. Логика его действий проста - только повысив стандарты социальной защищенности бюджетников, мы можем надеяться на улучшение качества обслуживания в сфере здравоохранения и образования

Парадоксально, но факт - медики и педагоги дореволюционной России во многом были лучше социально защищены, нежели это происходит сегодня. Все потому, что их профессии были интегрированы в сложную схему государственной службы, участвовать в которой было почетно, и давало им уверенность в завтрашнем дне. Сегодня опыт таких стран как Франция (где в конце 90-х годов из 7,5 млн. госслужащих 1 млн. работало в сфере гособразования, 840 тыс. - в сфере здравоохранения), США, Германии и Японии показал, что статус государственного служащего для врачей и учитилей является нормой, которая не только не вредит, но помогает гармонично развиваться государственному организму. И если этот опыт доказал свою действенность в европейских странах, почему бы его не применить у нас?

Противники уравнения работников государственной сферы в едином правовом статусе пугают засильем госчиновников в стране, на оплату труда которых будет уходить львиная доля бюджета. На самом деле процент госслужащих в Украине сравнительно невелик. Если у нас 4,5% от трудоспособного населения имеют этот статус, то в государствах Европы процент колеблется в пределах 14-30% (рекорд 30,4% принадлежит Дании).

Если народные избранники поддержат инициативы Виктора Пилипишина, работники медицины и образования смогут пользоваться как преимуществами, так и недостатками статуса госслужащего. Но в данный момент преимущества налицо и явно перевешивают недостатки, ведь кроме повышения социального статуса учителей и врачей, значительно улучшится их материальное положение. Кроме окладов и премий существенным подспорьем станут доплаты за ранг и стаж государственной службы. После трех лет службы врач или учитель получит надбавку 10%, после 5 лет - 15%, после 10 - 20%, после 15 - 25%, после 20 - 30%, после 25 лет - 45% к своей зарплате. Таким образом, реальные доходы медика и педагога увеличатся более, нежели в два раза. Например, если учитель высшей категории зарабатывает сегодня 1,7 тыс. грн., то, получив статус госслужащего, он может рассчитывать на 4,5 тыс. ежемесячного дохода. Кроме того, современные пенсии в 490 грн. не удовлетворяют даже первоочередные потребности человека. Поэтому средний размер пенсии в 3,9 тыс. грн. значительно улучшит материальное положение бюджетников. Не лишним будет и гарантированное бесплатное медицинское обслуживание, и другие преимущества соцпакета.

Но государственные мужи, по-видимому, не прониклись идеей развития отечественного образования и медицины. Достаточно узко трактуя задачу государства как целостного организма, должностные лица правительства выразили мнение, что медики и учителя, которые работают в госучреждениях и помогают осуществлять социальные функции государства, в действительности не могут называться государственными служащими. В эту замкнутую „касту" должны входить „только те работники органов государственной власти, которые занимаются вопросами реализации государственной политики...". Другими словами Кабмин разделил бюджетников на две категории - должностных лиц, которые могут пользоваться привилегиями госслужбы и служащих, которые, работая на государство, в то же время лишены социальных преимуществ.

Сопротивление, которое встретил Виктор Пилипишин, вовсе не смутило народного избранника. Чувствуя за собой поддержку тысяч учителей и врачей, он принял решение «идти в народ». На прошлой неделе народный депутат провел ряд встреч с педагогами, которые не понаслышке знают о бедственном положении отечественного образования. Поэтому учителя живо откликнулись на призыв народного депутата включиться в процесс сбора подписей в поддержку законопроекта.

«Мероприятие по сбору подписей за предоставления медикам и учителям статуса госслужащих, это тот рычаг общественной инициативы, который сегодня необходимо использовать. - уверен Виктор Пилипишин - Если власть неспособна осознать всю важность проблемы социальной защиты бюджетников свое веское слово должен сказать народ».

Первые результаты сбора подписей говорят о том, что в решении проблемы заинтересована значительная часть общества. Ведь буквально за несколько дней активисты Народной Партии смогли собрать более тысячи подписей медиков и педагогов в пользу законопроекта. Общественный резонанс, который получила проблема, показал, что власть неправильно расставляет приоритеты во внутренней политике, обращая внимание на вопросы, которые не очень-то и волнуют общественность. Например, переименование улиц, демонтаж памятников или чествование очередных государственных героев - это не те задачи, решения которых ждут украинцы от государства.

В общем, сегодня существует возможность сдвинуть с мертвой точки процесс реформирования  системы государственной службы, обеспечив при этом достойный социальный статус медиков и учителей. Инициатива Виктора Пилипишина может стать первым камнем в основе дальнейших системных реформ в этой области. Теперь слово возьмут простые граждане, которые своими действиями и своей сознательной гражданской позицией должны напомнить власти о себе.

«Я призываю всех учителей, врачей и других граждан, которым небезразлична судьба страны, внести свой вклад в ее развитие и поставить свою подпись в поддержку законопроекта - объявил Виктор Пилипишин - Мы все должны понимать, что если сегодня «законсервировать» проблему и не предпринять срочных действий, завтра будет уже поздно что-то менять. Наши дети не смогут получить качественное образование, их не будут обслуживать в государственных клиниках, а это значит, что целые поколения молодых украинцев не будут продвигаться вперед в своем интеллектуальном и физическом развитии. В ХХІ веке, когда высокие технологии правят миром, мы не можем позволить себе роскоши пренебрегать такими жизненно важными сферами общественного развития, как образование и здравоохранение. Поэтому давайте делать инвестиции в будущее уже сегодня, чтобы завтра нам не было стыдно за Украину».

Поддержать законопроект, поставив свою подпись, можно на персональном сайте Виктора Пилипишина – http://vp.kiev.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=11

Порівняльна таблиця соціального та грошового забезпечення окремих категорій громадян

до проекту Закону України «Про внесення змін до деяких Законів України» (щодо надання статусу державного службовця медичним, педагогічним і науково-педагогічним працівникам), внесеного в порядку законодавчої ініціативи народним депутатом України В.Пилипишиним

* - за даними Шевченківської районної у м.Києві державної адміністрації на січень 2008 р.

Надання статусу державного службовця медичним, педагогічним і науково-педагогічним працівникам –Законодавча ініціатива, Проект закону, Пояснювальна записка –
(http://vp.kiev.ua/index.php?option=com_content&task=view&id=16&Itemid=6 )

Законодавча ініціатива

15.02.2008

Верховна Рада України  

Відповідно до ст. 93 Конституції України, ст. 12 Закону України "Про статус народного депутата України" та ст. 84 Регламенту Верховної Ради України в порядку законодавчої ініціативи, вношу в порядку законодавчої ініціативи для розгляду Верховною Радою України проект Закону України „Про внесення змін до деяких Законів України" (щодо надання статусу державного службовця медичним, педагогічним і науково-педагогічним працівникам).

Доповідь законопроекту на пленарному засіданні Верховної Ради України буду  робити особисто.

Народний депутат України  В.П. ПИЛИПИШИН

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України „Про внесення змін до деяких Законів України" (щодо надання статусу державного службовця медичним, педагогічним і науково-педагогічним працівникам)

  1. Обґрунтування необхідності прийняття Закону

Необхідність прийняття  Закону  України про внесення змін до деяких законів України щодо надання статусу державного службовця медичним, педагогічним і науково-педагогічним працівникам, зокрема, до частини другої статті 9 Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, № 52, ст. 490), статті 74 Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, № 4, ст. 19), статті 54 Закону України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, № 34, ст. 451) тощо, зумовлена необхідністю підвищення рівня матеріального забезпечення медичних, педагогічних і науково-педагогічних працівників, оплата праці яких здійснюється з Державного бюджету України, з метою покращення умов соціальної захищеності таких працівників, підвищення престижу цих професій, подолання проблеми кадрового забезпечення освітніх установ, закладів охорони здоров’я, особливо в сільській місцевості.

Зрозуміло, що бюджетні можливості України не дозволяють сьогодні значно підвищити розмір заробітної плати працівникам освітньої сфери та сфери охорони здоров’я, але, зважаючи на загрозливу ситуацію в цих галузях, небажання молодих, кваліфікованих кадрів після закінчення вищих навчальних закладів працювати за спеціальністю, держава повинна розпочати роботу в цьому напрямку і знайти можливість стимулювати працівників цих професій.

  2. Цілі та завдання прийняття Закону

Основним завданням законопроекту про внесення змін до деяких законів України щодо надання статусу державного службовця медичним, педагогічним і науково-педагогічним працівникам є сприяння підвищенню рівня матеріального забезпечення медичних, педагогічних і науково-педагогічних працівників, оплата праці яких здійснюється з Державного бюджету України.

3.  Загальна характеристика і основні положення проекту Закону

Проект Закону України „Про внесення змін до деяких Законів України" (щодо надання статусу державного службовця медичним, педагогічним і науково-педагогічним працівникам) містить норми, які відносять працівників освітньої галузі та галузі охорони здоров’я до категорії державних службовців, що забезпечить значне покращення соціально-економічного становища працівників таких професій.

4.  Стан нормативної бази в даній сфері державного регулювання

Питання, яких стосується прийняття Закону України „Про внесення змін до деяких Законів України" (щодо надання статусу державного службовця медичним, педагогічним і науково-педагогічним працівникам), регулюються Законами України "Про державну службу", "Основи законодавства України про охорону здоров’я", "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про загальну середню освіту", "Про дошкільну освіту", "Про позашкільну освіту".

Реалізація положень поданого законопроекту після його прийняття потребує внесення змін до таких Законів України: "Про державну службу", "Основи законодавства України про охорону здоров’я", "Про освіту", "Про вищу освіту", "Про професійно-технічну освіту", "Про загальну середню освіту", "Про дошкільну освіту", "Про позашкільну освіту".

5.  Фінансово-економічне обґрунтування 

Прийняття Закону України про внесення змін до деяких законів України щодо надання статусу державного службовця медичним, педагогічним і науково-педагогічним працівникам передбачає підвищення розміру заробітної плати працівників освітньої галузі та галузі охорони здоров’я, а також передбачає додаткові витрати з державного бюджету на підвищення соціальної захищеності працівників цих сфер. Слід зауважити, що оплата праці таких працівників і зараз здійснюється із Державного бюджету України.

Оскільки реалізація цих нововведень передбачена з 1 січня 2009 року, необхідні витрати мають бути передбачені у державному та місцевих бюджетах на 2009 рік.

6.  Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття Закону

Запровадження змін, передбачених проектом Закону, сприятиме поліпшенню ситуації у країні, що склалася в галузі освіти та медицини щодо кадрового забезпечення, підвищить престиж освітянської та медичної професій та покращить соціально-економічне становище таких працівників.

ПРОЕКТ ЗАКОНУ

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про внесення змін до деяких Законів України (щодо надання статусу державного службовця медичним, педагогічним і науково-педагогічним працівникам)

Верховна Рада України постановляє:

I. Внести до Закону України "Про державну службу" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, № 52, ст. 490) такі зміни:

1. Частину другу статті 9 викласти у такій редакції: "Регулювання правового становища державних службовців, що працюють в системі органів прокуратури, судів, дипломатичної служби, митного контролю, служби безпеки, внутрішніх справ, освіти, медицини та інших, здійснюється відповідно до цього Закону, якщо інше не передбачено законами України.".

2. Пункт перший частини другої статті 28 викласти у такій редакції: "Кадровий резерв формується із: спеціалістів місцевого та регіонального самоврядування, виробничої, соціально-культурної, наукової, медичної, освітньої та інших сфер, а також випускників навчальних закладів відповідного профілю;".

II. Внести до Закону України "Основи законодавства України про охорону здоров’я" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1993, № 4, ст. 19)  такі зміни:

1. Доповнити статтю 74 частиною п’ятою такого змісту: "На медичних працівників, які отримали повну вищу освіту за напрямом підготовки "Медицина" і працюють за фахом розповсюджується дія Закону України "Про державну службу".

ІІІ. Внести до Закону України "Про освіту" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1991, № 34, ст. 451)  такі зміни:

1. Додати пункт 5 статті 54 такого змісту: "На педагогічних і науково-педагогічних працівників, які отримали повну вищу освіту за спеціальністю педагогічного профілю і працюють за фахом розповсюджується дія Закону України "Про державну службу".

2. Додати частину 10 пункту 1 статті 55 такого змісту: "надбавку за вислугу років педагогічних і науково-педагогічних працівників, на яких розповсюджується дія Закону України "Про державну службу" щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах:

понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.".

3. Пункт п’ятий статті 57 доповнити реченнями такого змісту: "Педагогічним та науково-педагогічним працівникам, на яких розповсюджується дія Закону України "Про державну службу" матеріальна допомога надається за рахунок Державного бюджету України.".

IV. Внести до Закону України "Про вищу освіту" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2002, № 20, ст. 134) такі зміни:

1. Статтю 48 доповнити пунктом п’ятим такого змісту: "5. На педагогічних і науково-педагогічних працівників вищих навчальних закладів, які отримали повну вищу освіту за спеціальністю педагогічного профілю і працюють за фахом розповсюджується дія Закону України "Про державну службу".

V. Внести до Закону України "Про професійно-технічну освіту" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1998, № 32, ст. 215) такі зміни:

1. Доповнити частину першу статті 45 реченнями такого змісту: "На педагогічних працівників професійно-технічних навчальних закладів, які отримали повну вищу освіту за певною спеціальністю педагогічного профілю і працюють за фахом розповсюджується дія Закону України "Про державну службу".

VI. Внести до Закону України "Про загальну середню освіту" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 1999, № 28, ст. 230) такі зміни:

1. Доповнити статтю 24 пунктом третім наступного змісту: "3. На педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, які отримали повну вищу освіту за певною спеціальністю педагогічного профілю і працюють за фахом розповсюджується дія Закону України "Про державну службу".

VII. Внести до Закону України "Про дошкільну освіту" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, № 49, ст. 259) такі зміни:

1. Доповнити статтю 29 реченням такого змісту: "На педагогічних працівників у сфері дошкільної освіти, які отримали повну вищу освіту за певною спеціальністю педагогічного профілю і працюють за фахом розповсюджується дія Закону України "Про державну службу".

VIII. Внести до Закону України "Про позашкільну освіту" (Відомості Верховної Ради (ВВР), 2000, № 46, ст. 393) такі зміни:

1. Частину першу пункту четвертого статті 21 доповнити реченням такого змісту: "На педагогічних працівників позашкільного навчального закладу, які отримали повну вищу освіту за певною спеціальністю педагогічного профілю і працюють за фахом розповсюджується дія Закону України "Про державну службу".

ІХ. Цей закон набирає чинності з 1 січня 2009 року.