Студентське самоврядування – шлях до демократичних перетворень в освітніх закладах

Сьогодні, як ніколи, в суспільстві усвідомлюється прагнення побудови правової держави та громадянського суспільства. Реалізація ж такого прагнення можлива лише за умови створення ефективної системи вищої освіти, з реальною можливістю реалізації студентами своїх законних прав, свобод, інтересів. Реалізація цього положення можлива за наявності ефективної системи студентського самоврядування. Органи студентського самоврядування (ОСС), які існують у ВНЗ України, як правило та на жаль, є досить інертними структурами, що лише частково забезпечують реалізацію інтересів студіюючої молоді. Студентське самоврядування дуже часто в своєму розвиткові та діяльності залежать від адміністрацій освітніх закладів. Така ситуація впливає на стан корупційних процесів, соціальної нерівності, відсутність незалежного контролю за якістю рівня освіти, ефективності використання бюджетних коштів у освітніх закладах.

Отже, не дивно, що зараз проблема ефективності ОСС викликає занепокоєння не лише з боку самої студентської громади, а й громадських організацій. Зокрема, 5 лютого цього року в місті Києві в рамках проекту "Формування мережі студентської активності" від громадянської мережі "ОПОРА" за підтримки NED проходив круглий стіл "Студентське самоврядування – шлях до формування демократичних процесів у освітніх закладах", на якому були присутні 25 студентів з різних регіонів України.

Під час заходу було розглянуто кілька питань, в процесі обговорення яких студентами було порушено доволі несподівані, але дійсно актуальні проблеми. Так, першим у порядку денному значилося таке питання: "Студентське самоврядування: чергова директива згори чи об’єктивна необхідність?". Як бачите, саме по собі питання є дискусійним. Отже, з самого початку студенти почали дуже живе обговорення. Звісно, через це виникало й дуже багато думок, але всі зійшлися на тому, що на початку свого існування студентське самоврядування дійсно створювалося відповідно до директиви згори, але на даному етапі ОСС – це об’єктивна необхідність. Частково  саме через це в студентських самоврядувань й виникли  проблеми, які досить важко вирішити. А саме, було виділено такі з них: невизначеність меж повноважень студентських самоврядувань (цю проблему було пов’язано з недостатнім врегулюванням зазначеного питання на законодавчому рівні), тиск з боку адміністрацій освітніх закладів, що зводить нанівець будь яку можливість реально впливати на врядування ВНЗ. Для визначення шляхів вирішення цих проблем було запропоноване наступне питання: "Історія успіху": закордонний досвід". Зокрема, особливу увагу було звернено на досвід польських колег, бо ОСС Польщі дійсно ефективні, та, крім цього, ця країна досить близька Україні, тому цей досвід дійсно можливо використати при вдосконаленні системи студентського самоврядування в освітніх закладах України. В першу чергу було звернено увагу на законодавче закріплення незалежного правового статусу ОСС. По-друге, було підкреслено, що зазначений правовий статус не лише задекларований, а й підкріплений відповідними фінансовими гарантіями. Варта запозичення й практика активного залучення студентів до вирішення загально університетських справ через більш вагоме представництво в колегіальних органах освітніх закладів. Необхідно також звернути увагу на механізм залучення студентів заочних відділень до активного життя університетських громад. Безперечно, дуже актуальним залишається питання про шляхи впровадження Болонського процесу, тому це питання теж було включене до порядку денного. Не є таємницею, що велика частина студентства виступає проти цього. Отже, підчас розгляду цього питання було зроблено спробу визначити першопричини, які викликали таке негативне ставлення студентів до Болонського процесу. Як виявилося, сама по собі класична Болонська система в жодному разі не гірша ніж та, яка існувала досі, а навпаки, має суттєві позитивніші моменти (наприклад, диплом міжнародного зразку). Але суть проблеми виявилася в тому, що в освітніх закладах України впроваджується не класичний Болонський процес, а якась синтезована система, яка включає в себе як елементи Болонського процесу, так і елементи старої системи, що дійсно ускладнює освітній процес, бо більшість переваг обох систем зараз не можуть бути використані студентами.

І, завершуючи, хочу зупинитися на перспективах розвитку ОСС в освітніх закладах України. Звісно, перспективи й цілі дуже райдужні, але створення дійсно ефективної системи студентського самоврядування дуже складний та не легкий процес, який залежить від всього студентства взагалі, та бажання кожного окремого студента. Перші кроки, доречи, вже зроблено. Зокрема, створено Всеукраїнську студентську раду при Міністерстві освіти й науки України, у Верховній Раді розглядаються два законопроекти стосовно студентського самоврядування в Україні та сама студентська громада стала помітно активнішою. З огляду на це можна сказати, що ми рухаємося у вірному напрямку. Звичайно, все прогресивне та незвичне нелегко пробиває собі дорогу. Опір консерваторів, власна лінь, байдужість і зневіра – серйозні перепони на шляху позитивних змін. Проте, варто зосередитися й рухатися вперед, дійти до ідеалу, який кожен, напевне, уявляє. Отже, все в наших руках!