http://osvita.khpg.org/index.php?id=1122991166
Дитина має право на вільне висловлювання, тобто “свободу шукати, одержувати та передавати інформацію та ідеї будь якого роду незалежно від кордонів в усній, письмовій чи друкованій формі, у формі творів мистецтва чи за допомогою інших засобів на вибір дитини” (Стаття 13 Конвенції ООН про права дитини)
1. Від дорослих певною мірою залежить, чи зможуть діти реалізувати своє право на вільне висловлювання. Завдання полягає в тому, щоб навчити дітей вільно висловлювати свої думки, почуття, ідеї, погляди.
Існують певні труднощі в реалізації права дитини на вільне висловлювання, а саме:
часом у дітей виникають труднощі з тим, щоб сформулювати і висловити своє бачення проблеми або відношення до неї. Більше того діти іноді навіть не знають, що мають таке право;
вони не мають можливості донести свою точку зору чи своє відношення з певних проблем (важливих для дітей) до осіб, які впливають на прийняття рішення. Більше того, часто не існує механізмів, які б забезпечували дитині можливість вільно висловлюватись;
на практиці часто відсутнє систематичне вивчення владою (адміністрацією школи) точок зору чи пропозицій дітей з важливих питань, що їх стосуються, та не проводиться їх моніторинг. І, таким чином, спостерігається відчуження дітей від участі в прийнятті рішень.
Враховуючи це, важливо вчити дітей чітко формулювати і висловлювати думки й відчуття, а також вони мають знати, що це їх невід’ємне право і мати внутрішню потребу висловлюватися. Завдання також полягає в тому, щоб навчити дітей вільно висловлювати свої погляди, сформувати механізм реалізації цього права, і здійснювати моніторинг, тобто постійне відслідковування його на практиці.
Ефективним засобом навчання та забезпечення механізму реалізації можуть стати учнівські проекти спрямовані на забезпечення права дитини на вільне висловлювання і особливо шкільні ЗМІ. Розгортання проектної роботи дає змогу створити демократичну атмосферу, залучити учнів до обговорення важливих для них проблем і до прийняття рішень. Застосування проектних технологій у навчальному процесі ґрунтується на інтерактивному навчанні, тобто постійній активній взаємодії всіх учасників (учнів, вчителів). Ці технології ефективно сприяють засвоєнню демократичних цінностей, навчають школярів визначати проблеми та знаходити шляхи їх вирішення, а також сприяють залученню школярів до громадського життя.
Наводимо приклад та методичні рекомендації до проекту “Опитування щодо дотримання права дитини на вільне висловлювання”.
Учнівський проект “Опитування
щодо дотримання права дитини
на вільне висловлювання”
Мета проекту: Дослідити проблему дотримання права дитини на вільне висловлювання в навчальному закладі шляхом опитування учнів старших класів.
Основні завдання:
– з’ясувати зміст поняття „кожна дитина має право на вільне висловлювання”;
– дослідити стан дотримання права дитини на вільне висловлювання в школі серед учнів 8 – 11 класів, навчити – аналізувати результати опитування;
– розвивати навички критичного мислення;
– формувати навички роботи в команді;
Кроки (етапи) проекту:
Підготовчий етап: вивчення теми, навчальне опитування. Визначення важливої проблеми.
Визначення мети опитування та аудиторії (кого опитувати).
Планування, розподіл обов’язків між учнями, складання листа опитування (анкети). Узгодження з адміністрацією.
Проведення опитування.
Підведення підсумків та аналіз даних.
Пропозиції щодо вирішення проблеми.
Створення остаточного варіанту проекту.
Підготовка та презентація результатів проекту.
Підведення підсумків проекту.
Очікувані результати:
– з’ясовано зміст поняття “право на вільне висловлювання” учасниками проекту;
– розроблено опитувальний лист, проведено опитування серед учнів 8 – 11 класів;
– підготовлено аналіз результатів та визначено шляхи покращання стану дотримання права дитини на вільне висловлювання;
– проведено презентацію результатів опитування та запропоновано рекомендації щодо дотримання цього права дитини в навчальному закладі.
Методичні рекомендації
Підготовчий етап проекту передбачає докладне вивчення теми. Кількість годин вчитель визначає самостійно враховуючи підготовленість класу (групи). Доцільно розглянути шляхи, якими може бути реалізоване це право, а також застосувати метод навчального опитування. Результатом підготовчого етапу має стати визначення важливої проблеми, яка полягає, наприклад, в тому, що учні не завжди можуть висловити свою точку зору.
Визначення мети: Наступним кроком має бути визначення мети опитування. В нашому прикладі вона полягає в тому, щоб з’ясувати, що заважає реалізації права дитини на вільне висловлювання у школярів 13 – 17 років. Важливо визначити також очікувані результати на кожному етапі здійснення проекту.
Планування, розподіл обов’язків, складання листа опитування (анкети). Складання чіткого плану дій, визначення в часі та розподіл обов’язків між учасниками (визначити відповідальних). Результатом цього етапу має стати складання графіку роботи з розподілом обов’язків. Перед проведенням опитування, учні класу (групи) об’єднуються в підгрупи по 5 – 6 осіб. Кожна з них має чітко визначену аудиторію, щоб не допустити опитування одного респондента декілька разів. Заздалегідь необхідно підготувати достатню кількість анкет та підготувати роз’яснення щодо опитування. Запитання мають відповідати поставленій меті. Якщо мета - порівняти, як реалізовується право на вільне висловлювання дітей різного віку, то необхідно включити питання про вік в опитувальний лист.
На початку визначається мета опитування. Краще, якщо лист опитування буде надрукований, а питання зрозумілі, однозначні та чітко сформульовані. Уникайте зайвих запитань. Кількість відкритих запитань, тобто тих, які не мають варіантів відповідей, має бути обмеженим, тому що відповіді на них вимагають обмірковування і потребують часу.
Приклади запитань:
– Чи завжди ви відверто висловлюєте свою точку зору в школі?
а) завжди б) часто в) інколи г) ніколи
– Що заважає вам вільно висловити свою точку зору?
а) відмінна позиція вчителя
б) невміння висловити свою точку зору
в) ніщо не заважає
г) інше
– Чи будете ви відстоювати свою точку зору, якщо вона відмінна від точки зору вчителя?
а) так, тому що ___
б) ні, тому, що ___
в) не можу відповісти
– Виконуючи домашні завдання (готуючи доповідь, реферат, повідомлення тощо), я використовую:
а) матеріали шкільної бібліотеки
б) матеріали домашньої бібліотеки
в) шкільний Інтернет
г) інше
Якщо ви плануєте провести масштабне опитування в школі, вам необхідно узгодити це з адміністрацією.
Опитування: Безпосередньо в класі дати чіткі інструкції і довести до підлітків мету опитування, роздати анкети. Важливо забезпечити доброзичливу атмосферу при опитуванні, дотримуватися принципів анонімності та добровільності.
Підведення підсумків та аналіз даних опитування: Підрахунок відповідей проходить після того, як будуть відібрані анкети, що визнані „недійсними”. Якщо ви поставили за мету порівняти як реалізовується право дитини на вільне висловлювання серед дітей різного віку, то підрахунок відповідей має проходити відповідно до віку. Підведення підсумків та попередній аналіз проводиться в кожній із груп. Представники всіх груп мають зробити остаточний аналіз. Аналізуючи дані опитування, увагу звертайте не тільки на явну інформацію, але й на так звану приховану інформацію. Наведемо приклад. Відповідаючи на запитання „Що заважає вам висловлювати свою думку?”, більшість опитуваних вибрали відповідь – “Позиція однокласників відмінна від моєї думки”. Можливі висновки: причина полягає з одного боку в не толерантній поведінці учнів, а з іншого - у конформізмі підлітків.
Пропозиції щодо вирішення проблеми. Важливо не тільки провести опитування і проаналізувати його, але й запропонувати можливі шляхи вирішення проблеми. В нашому прикладі це може бути проведення відповідних тренінгів тощо.
Підготовка та презентація результатів: Оформлення результатів опитування за планом. Презентація результатів опитування може проходити різними шляхами. Це може бути підготовлений доклад та виступ на конференції, публічна презентація перед аудиторією чи створення матеріалу для газети. Необхідно познайомити з результатами опитування тих, хто приймав у ньому участь, а також звернутися з пропозиціями до осіб, що впливають на прийняття рішень. До участі у презентації залучіть всіх учасників проекту, зробіть її цікавою.
Підведення підсумків проекту. Цей етап передбачає самооцінку та оцінювання з боку вчителя, якщо проект виконувався учнями в межах навчальних дисциплін. Для цього може бути використана анкета учасника проекту. Важливо також проаналізувати підсумки проекту, визначивши позитивні сторони та шляхи покращання проекту.
2. Іншим засобом, забезпечення права дитини на вільне висловлювання, мають стати громадські медіа, які, підкреслюють дослідники К.Крос і Р. Гакет, виконують важливі функції в суспільстві. Громадяни мають право на отримання інформації, що стосується життя громади, і громадські медіа забезпечують це право. Вони також забезпечують право на вільне вираження своєї думки на низовому рівні в суспільстві та відбивають інтереси громади і потреби громадян. Шкільні ЗМІ мають виконувати ці важливі функції громадських медіа в шкільній громаді: інформувати школярів про справи, що стосуються життя шкільної громади та давати можливість їм вільно висловити свої погляди, думки стосовно важливих проблем, що їх стосуються і, таким чином, забезпечити право на вільне висловлювання.
Розвиток шкільних ЗМІ має багато перешкод, серед яких основними є: брак громадської активності школярів, відсутність цілеспрямованої підтримки з боку адміністрації та вчителів, відсутність певних навичок створення матеріалів для ЗМІ, брак технічних засобів і програмного забезпечення та навичок роботи з ними тощо. Вирішити проблеми розвитку шкільних ЗМІ можна через взаємодію з громадськістю та розвиток активності школярів за допомогою громадянської журналістики. Залучення школярів до громадянської журналістики буде сприяти формуванню їх громадянської культури. Юні громадські журналісти стають ініціаторами всебічного обговорення суспільно важливих проблем, що стосуються життя громади, а висвітлення і всебічне обговорення проблем шкільними ЗМІ полегшують вивчення пропозицій і підготовлюють виважене прийняття рішень тими, хто їх приймає. До того ж юні кореспонденти, висвітлюючи події, стають активними їх учасниками, а це сприяє активізації шкільної молоді у житті шкільної та місцевої громади. Набутий досвід участі дає можливість в майбутньому бути більш активними громадянами, тобто брати участь в громадському житті на місцевому рівні і в житті суспільства в цілому.
Досвід взаємодії Люботинської гімназії №1 з дитячо-молодіжною організацією “Спілкування без кордонів” та громадськістю у створенні шкільного вісника “Лідер” показує, як можна вирішувати проблеми шкільної преси. Під терміном шкільна преса ми розглядаємо періодичні друковані видання (газети, журнали, бюлетені), радіо або електроні засоби, які мають постійну назву, нумерацію і можуть охоплювати одну або декілька шкіл. Громадська організація не тільки допомагає технічно, але й організовує навчання юних громадських журналістів. Ефективними в нашій практиці були літні школи, студії для юних журналістів та періодичне проведення тренінгів. Юні журналісти навчилися техніці інтерв’ю, написання статей та створення репортажів; пройшли спецкурси з громадянської освіти, журналістики та англійської мови „Teenagers’ world”, “Civic education for young journalists”, “Successful writing”; відвідували заняття з комп’ютерних редакторських технологій та web-дизайну; пройшли практикуми з основ фото справи та цифрової відео зйомки, відвідали семінари в Центрі Громадських Ініціатив Британської Ради та вільного доступу до Інтернет (м.Харків); були учасниками кількох просвітницьких проектів.
Важливу роль у роботі відіграє “Клуб друзів” віснику “Лідер”. Учасниками клубу стали випускники, які створювали шкільну газету, коли навчалися в школі, студенти тощо. “Клуб друзів” допомагає підтримувати зв’язок з громадськістю, залучати до роботи в шкільній газеті громадських кореспондентів, віднайти нові ідеї.
Цікавим є досвід Mеdison Middle school (Richmond, Kentucky, USA), коли учні працюють над газетою підчас занять з англійської мови. Це значно розширює коло учнів, які її створюють. В українських школах також пропонується спецкурс “Основи журналістики”, але чи можливо навчити учнів створювати газету, чи хоча б матеріали для неї, коли заняття (1 година) проходять раз на два тижні? Зважаючи на актуальність питання є потреба в створенні нових програм та розширенні спецкурсів з медіа освіти в навчальних закладах України.
Таким чином, запровадження проектних технологій та розвиток шкільних ЗМІ, що спрямовані на активізацію школярів у житті громади, сприяють комплексному забезпеченню права дітей на вільне висловлювання та розвитку громадянської журналістики в цілому. Наводимо приклад та методичні рекомендації до проекту „Шкільна газета”.
Учнівський проект „Шкільна газета”
Мета проекту: Забезпечення права дитини на вільне висловлювання шляхом створення шкільної газети, проведення прес клубу для юних журналістів та їх навчання.
Основні задачі:
реалізувати на практиці право дитини на вільне висловлювання;
розширити знання молоді з громадянської освіти;
розвивати навички критичного мислення;
розвивати творчі здібності та вміння викладати свої думки в письмовій формі;
активізувати молодь в громадянській журналістиці;
розвивати навички планування та роботи в команді.
Кроки:
Підготовчий етап: зібрання ініціативної групи; проведення занять та тренінгів; постановка проблеми (обговорення ситуації).
Ідеї для проекту.
Концепція газети (визначення мети, обговорення та прийняття концепції газети, її назви, рубрик, тематики матеріалів).
Формування редакції, розподіл обов’язків.
Планування роботи, узгодження умов випуску газети з адміністрацією.
Створення та постійне проведення прес-клубу.
Випуск газети.
Організація навчань для членів редакції та юних журналістів.
Моніторинг (відслідковування та корегування).
Презентація проекту “Шкільна газета”.
Очікувані результати:
Створено шкільну газету (вісник, стіннівку тощо), де розміщені матеріали юних кореспондентів, в яких вони вільно висловлюють свої думки, своє ставлення до проблем, що їх хвилюють і, таким чином, реалізовують своє право на вільне висловлювання;
учнівська молодь набула знань з громадянської освіти; оволоділа навичками співпраці з громадськими ЗМІ;
учасники проекту набувають уміння роботи в команді, застосовують навички критичного мислення на практиці;
Вік та кількість учасників: представники шкільного самоврядування, юні кореспонденти, редактори класних стіннівок, волонтери (7 – 15 осіб) віком від 12 до 17 років.
Методичні рекомендації
1. Підготовчий етап передбачає зібрання ініціативної групи (активісти шкільного самоврядування, волонтери тощо). Це також може бути підлітковий клуб чи громадська організація школярів, або просто група старшокласників. Доцільно провести заняття і розглянути питання про молодіжну пресу та значення громадянської журналістики. Важливою частиною цього етапу має стати проведення тренінгу „Формування команди”, для проведення якого можна запросити тренерів або шкільного психолога, а також провести рольову гру „Створення шкільної газети” (якою ми уявляємо шкільну газету).
Постановка проблеми. Ситуація обговорюється за “круглим столом” з теми „Право дитини на вільне висловлювання” або “Шкільні проблеми та шляхи їх вирішення”. Увага акцентується на визначенні суспільно важливих проблем, що стосуються школярів, молоді.
Результат етапу: Сформована група старшокласників, що зацікавлені у створенні шкільної газети; підсумками роботи “круглого столу” є визначення існуючих проблем, сфер інтересів підлітків.
2. Ідеї проекту. Зібрання ідей для газети (вісника) можна зробити методом інтелектуального (мозкового) штурму. Пропонуються ідеї щодо форми шкільної газети, її назви, змісту рубрик, роботи редакції тощо. Всі ідеї збираються, записуються, групуються за напрямками.
Результат етапу: Зібрано ідеї для майбутньої газети.
3. Концепція газети. Визначаються цілі газети та її концепція (місія, назва, рубрики, тематика матеріалів, читацька аудиторія).
Результат етапу: Створено концепцію шкільної газети (вісника) в контексті громадянської освіти.
4. Формування редакції: Редакція формується з учасників ініціативної групи, активних волонтерів тощо. Вона складається із редакторської групи (редактор, замісник редактора, члени редакції) і постійних кореспондентів. Дописувачем газети може бути кожен учень школи. Проводиться основний розподіл обов’язків між членами редакції (Див. схему редакції). Для ефективної роботи має бути забезпечена взаємозамінність членів редакції. В процесі вироблення правил роботи редакції приймають участь всі її учасники. І це доцільно зробити на першому засіданні.
Результат етапу: досягнуто чіткого розподілу обов’язків між членами редакції, вироблені правила її роботи.
5. Планування роботи. Для того, щоб робота редакції була успішною та шкільна газета розвивалася, необхідно ретельно спланувати її діяльність. Планування необхідно розпочати з обговорення таких питань: якою має стати шкільна газета, що необхідно для того, щоб її випускати, що є і чого не вистачає; що ми вміємо робити і чому слід навчитися; обговорюються також імовірні загрози та можливості, які надає газета, перспективи її розвитку. Відповіді на ці запитання є початком стратегічного планування, на термін 2 - 3 років.
Стратегічний план складається з наступних розділів: Місія газети; аналіз того, що вже було зроблено (якщо шкільна газета існує певний час); формування образу газети (якою вона має стати в майбутньому); аналіз сильних, слабких сторін та перешкод; стратегія діяльності, що спрямована на подолання перешкод тощо. Плануйте те, що ви в змозі виконати більше ніж на 50% і намагайтеся виконати на всі 100%. Але обов’язково проаналізуйте виконання стратегічного плану і внесіть корективи, якщо потрібно. Крім того вироблення і прийняття коротко строкових планів на місяць або півроку (із зазначенням строків реалізації та відповідальних), а також їх дотримання важливі для ефективної діяльності редакторської групи і успіху шкільної газети. На засіданні редакції приймаються плани й аналізується виконання попередніх.
До обговорення, складання та прийняття планів роботи редакції шкільної газети важливо залучити всіх учасників. Це буде сприяти більш ретельному виконанню запланованих дій та ефективній роботі. На цьому етапі необхідно узгодити умови випуску газети з адміністрацією. Результат етапу: Створено план розвитку шкільної газети, графік роботи тощо.
6. Створення та постійне проведення прес-клубу. До прес-клубу залучаються юні кореспонденти, редактори класних стіннівок, вчителі-консультанти, волонтери тощо. Проведення прес-клубу необхідне для того, щоб підтримувати зв’язок з громадськістю, залучати до роботи в шкільній газеті юних кореспондентів, набути нових ідей та забезпечити прозорість в роботі редакції. В нашому проекті роль прес-клубу виконує “Клуб друзів” шкільного віснику. Учасниками клубу стали випускники, які створювали газету, коли навчалися в школі, студенти, представники громадськості тощо. Такий клуб може стати окремим проектом редакції шкільної газети. Результат етапу: Створено прес-клуб (клуб друзів) шкільної газети, налагоджено зв’язки з громадськістю.
7. Випуск газети: регулярне створення і розповсюдження. Створення шкільної газети – досить кропітка робота, яка передбачає здійснення певних етапів.
Етапи створення випуску шкільного віснику:
І. Підготовчий етап: обговорення редакторською групою. Вивчення проблеми, навчання юних журналістів.
ІІ. Планування.
ІІІ. Участь у громадських акціях. Збір інформації. Планування та розподіл обов’язків
IV. Створення газетних матеріалів: статей, інтерв’ю, репортажів, новин, фото, малюнків тощо.
V. Обговорення матеріалів на засіданні редакції, з консультантом
VІ. Комп’ютерний набір матеріалів
VІ Редагування матеріалів
VІІ. Перевірка коректором
VІІІ. Дизайн
ІХ. Макетування
Х. Друк
ХІ. Розповсюдження
ХІІ. Моніторинг
ХІІІ. Маркетинг (вивчення потреб читачів та суспільної думки)
ХIV. Підведення підсумків
Результат етапу: створено і розповсюджено випуск шкільної газети.
8. Організація навчань для юних журналістів та членів редакції.
Важливу роль відіграє навчання підлітків, які займаються створенням матеріалів для шкільної газети. Вони можуть долучатися до існуючих програм, громадських проектів, чи планувати проведення власних просвітницьких проектів, запрошуючи викладачів волонтерів.
З досвіду ми знаємо, що навчання юних журналістів необхідно розпочинати з 5 – 6 класу, тому була проведена літня школа для учнів цього віку, а також запроваджено проведення постійної позакласної роботи.
Результат етапу: юні журналісти оволодівають навичками створення матеріалів для ЗМІ.
9. Моніторинг (відслідковування та корегування).
Відслідковування того, як просувається робота щодо створення газети, або матеріалів наступного випуску. План можна зробити у вигляді таблиці, у якій будуть графи “Заходи”, “Відповідальні”, “Виконання” “Корективи” і вивісити для огляду на стіні. Інформація про те, як виконується план має бути доступною всім членам редакції. При необхідності до плану вносяться корективи.
Результат етапу: організована чітка робота щодо створення шкільної газети.
10. Презентація проекту. Презентація проекту проводиться в різних формах: презентація шкільній громаді, висвітлення в газеті, вона також може бути підготовлена як окремий проект редакції шкільної газети.
Результат етапу: проведено презентацію проекту.
11. Підведення підсумків проекту та його оцінка.
Аналіз сильних та слабких сторін, труднощів. Обговорення результатів роботи, можливих майбутніх проектів.
Результат етапу: Створення плану майбутньої роботи.
Приклад структури шкільної газети:
Рекомендувати цей матеріал