Громадянська Освіта

http://osvita.khpg.org/index.php?id=1098288021


СПОСТЕРЕЖЕННЯ ЗА ВИБОРАМИ

20.10.2004

Спостереження за виборами та референдумами є важливою складовою у процесі підтримки демократичного розвитку та дотримання прав людини. Вибори є необхідною умовою існування демократії, оскільки вони не тільки забезпечують реалізацію права кожного на участь у державному управлінні, але також впливають на рівень довіри громадськості до обраної влади, тобто на рівень легітимності державної влади. Проте, для того, щоб інститут виборів міг виконувати вказані функції, сам процес виборчої кампанії повинен відповідати міжнародним та національним стандартам, бути прозорим, неупередженим та відкритим.

Робота національних та міжнародних спостерігачів може стати суттєвим внеском у забезпечення прозорості та чесності виборів, оскільки навіть просто присутність спостерігачів на виборчих дільницях часто слугує попередженням можливих правопорушень. Більше того, спостереження за національними виборами безпосередньо сприяє захисту та реалізації фундаментальних прав людини, оскільки предметом моніторингу виступають особливості дотримання та реалізації таких прав та основних свобод, як свобода висловлювання та свобода вираження, свобода пересування, право на мирні збори та асоціації. Таким чином, спостереження, організоване на національному рівні, сприятиме вірі суспільства у чесність та відкритість виборчого процесу, а отже - й у результати проведених виборів.

* * *

Згідно зі статтею 68 Закону України "Про вибори Президента України" від 05 березня 1999 року (далі у тесті - Закон) у виборчому процесі можуть брати участь офіційні спостерігачі від кандидатів на пост Президента України, партій (блоків), які висунули кандидатів. Натомість офіційні спостерігачі від іноземних держав та міжнародних організацій можуть вести спостереження за ходом виборчого процесу. Як можемо побачити, положення цієї статті встановлюють певну різницю у статусі між національними та міжнародними офіційними спостерігачами. Національні спостерігачі (тобто офіційні спостерігачі від кандидатів на пост Президента України, партій (блоків), які висунули кандидатів) мають більш розширене коло повноважень і входять до переліку суб’єктів виборчого процесу, як це закріплено у пункті 5 частини 1 статті 12 Закону. Відповідно комплекс прав та обов’язків, визначених для суб’єктів виборчого процесу, поширюється і на національних спостерігачів.

Офіційним спостерігачем від кандидата на пост Президента України, від партії (блоку), яка висунула кандидата, зареєстрованого Центральною виборчою комісією, може бути громадянин України:

- який має право голосу;

- який не є членом виборчої комісії.

Права національного спостерігача визначені у частині 7 статті 69 Закону. Отже, офіційний спостерігач має право:

- перебувати на виборчих дільницях під час голосування; спостерігати з будь-якої відстані за діями членів комісії, у тому числі під час видачі бюлетенів виборцям і підрахунку голосів, не заважаючи членам комісії фізично;

- робити фото-, кінозйомки, аудіо- та відеозаписи;

- бути присутнім під час видачі виборчих бюлетенів членам дільничної виборчої комісії для організації голосування виборців за межами приміщення для голосування та при проведенні такого голосування;

- бути присутнім з дотриманням вимог цього Закону на засіданнях дільничних та територіальної виборчих комісій відповідного територіального виборчого округу з урахуванням положень, встановлених частиною 9 статті 28 Закону, в тому числі під час підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці та під час встановлення підсумків голосування в територіальному виборчому окрузі;

- звертатися до відповідної виборчої комісії зі скаргою щодо порушень Закону в разі їх виявлення;

- складати акти про виявлені порушення цього Закону, що підписуються ним та не менш як двома виборцями, які засвідчують факт цього порушення, із зазначенням їх прізвищ, імен, по батькові, адреси місця проживання, та подавати їх до відповідної виборчої комісії у строки, передбачені статтею 94 Закону;

- отримувати копії протоколів про передачу виборчих бюлетенів, про підрахунок голосів і встановлення результатів голосування, а також інших документів у випадках, передбачених Законом.

- супроводжувати транспортування виборчих документів.

Офіційні спостерігачі мають право підписувати:

- Протокол передачі бюлетенів комісіям.

- Протокол підрахунку голосів на виборчій дільниці.

- Протокол повторного підрахунку голосів.

- Протокол підсумків голосування в межах територіального округу.

- Контрольні листи.

- Акти про пошкодження скриньок.

- Акти про невідповідність контрольних талонів і підписів виборців, що отримали бюлетені.

- Акти про невідповідність кількості виборців, що взяли участь у голосуванні, сумі кількостей недійсних бюлетенів, голоси в яких подані за кожного кандидата, бюлетенів, у яких не підтримано жодного кандидата.

- Акти про невідповідність суми кількості невикористаних виборчих бюлетенів і кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені, кількості виборчих бюлетенів, отриманих дільничною виборчою комісією.

* * *

Міжнародні стандарти проведення виборів є рамковими принципами, дотримання яких є зобов’язанням країн, що входять до ОБСЄ. Вони являють собою систему коротко сформульованих стандартів, без застосування яких неможливо уявити демократичних виборів. Використання цих принципів під час моніторингу виборчої кампанії дозволяє передовсім оцінити рівень демократичності та прозорості виборчого процесу.

Міжнародні стандарти проведення виборів є доволі загальними нормами, які водночас забезпечують якісну оцінку виборів, насамперед, міжнародними та національними спостерігачами.

Як правило, оцінювання ступеня дотримання міжнародних стандартів не є важким завданням, проте необхідно ясно і чітко розуміти зміст кожного із наведених нижче принципів для того, щоб проводити спостереження з максимальною ефективністю. Необхідно розрізняти загальновизнані й обов’язкові міжнародні стандарти та так звану "добру практику" - сукупність демократичних правил та традицій, які є бажаними, проте не мають обов’язкового характеру. Зазначимо, що переважна частина відповідальності за забезпечення дотримання міжнародних стандартів проведення виборів, прийнятих усіма країнами ОБСЄ, покладається на уряд відповідної держави.

Таким чином, до основних міжнародних стандартів виборчого процесу і виборів належать:

ПРИНЦИП ПЕРІОДИЧНОСТІ полягає у тому, що вибори повинні відбуватись періодично, через визначені на законодавчому рівні проміжки часу. Період часу між кожними наступними виборами не повинен бути необґрунтовано довгим. Сім років за загальними правилами розглядаються як максимальний проміжок часу для виборів на виконавчі посади; п’ять років є максимальним періодом для виборів до нижньої палати парламенту. Жодний зі службовців виконавчої гілки влади не повинен бути обраним пожиттєво.

ПРИНЦИП ДІЙСНОСТІ (ПРИНЦИП ІСТИННОСТІ) природно означає те, що результати виборів мають бути істинним волевиявленням громадян. Окрім того, цей принцип включає в себе право народу змінювати уряд. Принцип істинності виборів може бути порушеним, якщо: на виборах не представлені кандидати від опозиції; в країні запроваджені нерозумні обмеження щодо створення та функціонування політичних партій або щодо реєстрації кандидатів; не існує надійної перспективи, що виборці зможуть проголосувати за особу, яка не обіймає владних позицій на момент виборів.

ПРИНЦИП СВОБОДИ (ПРИНЦИП ВІЛЬНИХ ВИБОРІВ) полягає у дотриманні усіх прав та основних свобод людини до, протягом і після виборчого процесу. Всі громадяни, політичні партії та кандидати повинні мати вільні можливості щодо реалізації свободи вираження, права на мирні зібрання та свободи пересування. Виборчий процес не повинен проходити в атмосфері страху, залякувань, насилля, загрози покарання; не повинен використовуватись адміністративний ресурс. Медіа повинні мати можливість для вільного висвітлення виборчого процесу; недержавні організації повинні вільно провадити діяльність, пов’язану із виборами. Так, наприклад, національні спостерігачі повинні мати можливість щодо вільного моніторингу голосування та підрахунку голосів; підбиття підсумків голосування повинно бути очевидним і підконтрольним, починаючи з рівня виборчих дільниць і закінчуючи Центральною виборчою комісією.

ПРИНЦИП СПРАВЕДЛИВОСТІ полягає у забезпеченні для всіх кандидатів рівних можливостей, а також у рівності кандидатів перед законом та органами державної влади. Закони не повинні містити дискримінаційних положень і застосовуватись несправедливо. Всі кандидати, які хочуть брати участь у виборах, повинні мати таку можливість. Публічні ресурси повинні використовуватись справедливо. Державні медіа повинні бути абсолютно не заангажованими. Виборча адміністрація повинна діяти неупереджено. Голосування, підрахунок голосів та оголошення результатів виборів повинні бути вільними від обману та фальсифікації. Кандидати, які отримали необхідну кількість голосів, повинні мати можливість розпочати роботу на відповідних посадах. Усі кандидати та виборці повинні мати доступ до шляхів оскарження владних рішень, у тому числі через неупереджений та справедливий судовий процес. Юридична відповідальність повинна бути застосована до осіб, винних у порушеннях виборчого законодавства.

ПРИНЦИП УНІВЕРСАЛЬНОСТІ ТА РІВНОСТІ ВИБОРЧОГО ПРАВА означає, що всі громадяни, які досягли відповідного віку, повинні мати можливість реалізувати своє виборче право. Забороняються усі форми та види дискримінації, а також стягнення будь-яких платежів у вигляді сплати за включення до списку виборців. Повинна застосовуватись ефективна та неупереджена система реєстрації виборців та складання списку виборців. Усі виборці, у тому числі інваліди та ув’язнені, повинні мати доступ до виборчих дільниць або інших процедур голосування. Не повинно бути жодних обмежень у допуску до голосування щодо жінок, осіб, які належать до національних меншин, інших особливих соціальних груп. Рівність виборчого права також полягає у тому, що голос кожного повинен мати однакову силу і цінність. У разі проведення виборів на мажоритарній основі кількість населення або кількість виборців у кожному виборчому окрузі повинна бути приблизно однаковою, різниця у 10% може бути визнана порушенням цього принципу.

ПРИНЦИП ТАЄМНОГО ГОЛОСУВАННЯ полягає у тому, що кожен виборець повинен голосувати особисто, без присутності інших осіб, у спеціальній кабіні для голосування. Позначення у виборчому бюлетені не повинні бути помітними до того, як виборець вкине виборчий бюлетень до скриньки. Виборчий бюлетень не повинен жодним чином ідентифікуватись із конкретною особою. Будь-яке групове голосування, голосування за довіреністю або голосування поза виборчою кабіною тягне за собою порушення цього принципу.

ПРИНЦИП ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ вимагає, щоб усі обранці, вступаючи на виборну посаду, визнавали свою відповідальність перед виборцями.

* * *

Під час проведення спостереження за голосуванням та підрахунком голосів спостерігачі повинні звертати увагу на такі аспекти:

ВИБОРЧА ДІЛЬНИЦЯ ТА ЗАГАЛЬНА АТМОСФЕРА

- Чи легко знайти виборчу дільницю?

- Наскільки важко дістатись до виборчої дільниці?

- Чи спостерігаються ознаки неорганізованості на дільниці, приміром, незвично довгі черги?

- Чи присутні агітаційні матеріали, будь-які інші ознаки агітаційної кампанії безпосередньо у приміщенні виборчої дільниці або навколо неї?

- Чи є ознаки/докази залякування, страху, хабарництва, порушень громадського порядку?

- Чи присутні на виборчій дільниці будь-які не уповноважені на це особи?

- Чи належним чином виконують свої обов’язки особи, уповноважені охороняти виборчу дільницю, чи належна їх поведінка?

- Чи присутні на виборчих дільницях міліція, сили безпеки, державні службовці?

- Чи заохочують виборців будь-яким чином до голосування у певний спосіб?

ЧЛЕНИ ВИБОРЧОЇ КОМІСІЇ

- Як були обрані та підготовлені члени виборчої комісії для виконання своїх обов’язків?

- Чи є члени виборчої комісії достатньо підготовленими та ознайомленими із виборчою нормативно-правовою базою?

- Чи можуть члени виборчої комісії вільно висловлювати власну думку стосовно своїх обов’язків?

- Чи існують письмові інструкції чи офіційні правила, додані до закону про вибори?

- Чи виконують члени виборчої комісії свої обов’язки неупереджено та об’єктивно?

- Чи всі призначені члени виборчої комісії присутні? Чи перешкоджають кому-небудь з членів виборчої комісії виконувати свої функції?

- Як розподілено функції у виборчій комісії для забезпечення ефективного та безпечного розподілу бюлетенів та проходження виборцями всіх етапів голосування?

МАТЕРІАЛИ ТО ДОКУМЕНТАЦІЯ

- Чи наявна достатня кількість виборчої документації, особливо виборчих бюлетенів?

- Коли було отримано бюлетені та інші матеріали голосування?

- Скільки виборчих бюлетенів отримала виборча комісія?

- Чи зберігалась виборча документація, особливо виборчі бюлетені, у безпечних умовах у період між доставкою документації та відкриттям виборчої дільниці?

- Чи легкими для розуміння та заповнення є виборчі бюлетені?

- Чи розташовані виборчі скриньки у межах повного спостереження членів виборчої комісії?

СПИСОК ВИБОРЦІВ

- Яка загальна кількість виборців є у списку виборців і скільки виборців проголосували?

- Чи мала місце ситуація, коли значна кількість виборців не була занесена до списку виборців?

- Чи не виявилось, що занадто велика кількість прізвищ занесена до списку виборців?

- Чи всі виборці виявились мешканцями відповідної території (округу)?

ПРОЦЕДУРА ГОЛОСУВАННЯ

- Чи забезпечена таємниця голосування?

- Чи вимагають від виборця пред’явити посвідчення особи перед допуском до голосування?

- Чи отримали деякі виборці відмову у голосуванні через те, що їх імен не було у списку чи в них не було необхідного посвідчення особи? Як було вирішено подібні проблеми, якщо такі були?

- Яким чином реєструються виборці: їх прізвища викреслюються зі списку виборців або проставляються штампи? Чи використовуються невідмивні чорнила в разі відсутності списку?

- Чи є спосіб видачі виборчих бюлетенів виборцям надійним та ефективним?

- Чи надана можливість тим, хто має право голосу, проголосувати?

- Чи надана можливість проголосувати особам, які не мають права голосу?

- Чи містять виборчі бюлетені спеціальну печатку виборчої дільниці або підпис уповноважених членів виборчої комісії?

- Чи гарантує внутрішнє планування дільниці таємне голосування?

- Чи мають місце випадки голосування поза спеціальними кабінами для голосування?

- Чи мають місце випадки "групового", "сімейного" (більше однієї особи у кабіні) голосування?

- Чи видається виборцям більше виборчих бюлетенів, ніж належить?

- Чи трапляються випадки повторного голосування?

- Чи має місце наповнення виборчих скриньок фальшивими бюлетенями?

- Чи обізнані виборці з процедурою голосування?

- Чи надана допомога виборцям, які потребують сторонньої допомоги, у належний і припустимий спосіб?

- Чи мають місце надмірні затримки в адмініструванні процесу голосування?

- Чи ефективно адмініструють процес голосування члени виборчої комісії?

- Чи присутні на виборчій дільниці представники партій, довірені особи кандидатів, офіційні спостерігачі для того, щоб проводити спостереження за голосуванням, як це передбачено законодавством?

- Чи мають місце випадки агресії та залякування з боку представників партій, довірених осіб кандидатів, офіційних спостерігачів?

- Чи мають місце випадки втручання у виборчий процес або схиляння виборців до голосування у певний спосіб з боку представників партій, довірених осіб кандидатів, офіційних спостерігачів?

- Чи здійснюється тиск на виборців при виході з виборчої дільниці?

- Яке загальне враження від процесу голосування?

Особлива увага повинна приділятись спеціальним процедурам голосування, які полягають у голосуванні поза межами приміщення для голосування (так зване "мобільне голосування"); голосуванні військовослужбовців; осіб, які перебувають у місцях позбавлення волі та осіб, які знаходяться на стаціонарному лікуванні у спеціальних закладах.

- Чи достатнім чином на правовому рівні врегульовано використання "мобільної" (пересувної) скриньки для голосування?

- Якщо використовується додатковий список виборців, який включає виборців, що мають голосувати поза приміщеннями для голосування, то чи не є перелік осіб у цьому списку необґрунтовано великим?

- Чи була розповсюджена достатня кількість інформаційних матеріалів виборчої кампанії між військовослужбовцями, ув’язненими та особами, які перебувають на стаціонарному лікуванні у спеціальних закладах?

- Чи організовано спеціальні процедури для виборців, які є військовослужбовцями, ув’язненими або особами, які перебувають на стаціонарному лікуванні у спеціальних закладах?

- Чи забезпечено таємницю голосування та чи траплялись випадки залякування під час голосування військовослужбовців, ув’язнених або осіб, які перебувають на стаціонарному лікуванні у спеціальних закладах?

- Чи примушують військовослужбовців голосувати під наглядом свого керівництва?

- Чи отримували військовослужбовці вказівки з приводу того, яким чином вони мають проголосувати?

ПРОЦЕДУРА ПІДРАХУНКУ ГОЛОСІВ

- Чи є процес підрахунку голосів прозорим?

- Чи достатньо добре розуміють відповідальні особи процес підрахунку голосів?

- Скільки часу зайняв підрахунок голосів та внесення результатів до протоколів? Скільки часу витрачається на цей процес на дільницях вищого рівня?

- Чи допущені офіційні національні та міжнародні спостерігачі, а також довірені особи кандидатів до спостереження за усіма етапами підрахунку голосів?

- Яким чином співвідноситься кількість виборців, що проголосували, із загальною кількістю заповнених бюлетенів?

- Чи проводиться підрахунок виборчих бюлетенів належним, надійним та безпечним способом? Яким чином забезпечується зберігання бюлетенів?

- Підраховані невикористані виборчі бюлетені були: належним чином збережені, анульовані або знищені?

- Чи були зроблені членами виборчої комісії, іншими особами будь-які нотатки або надписи на виборчих бюлетенях?

- Чи визнання виборчих бюлетенів недійсними відбувалось належним чином та відповідно до законодавства? Чи були недійсні виборчі бюлетені відокремлені від інших виборчих бюлетенів? Чи існує єдина процедура визначення недійсних бюлетенів?

- Чи зберігаються для подальшого перегляду недійсні бюлетені?

- Чи не видається кількість недійсних виборчих бюлетенів необґрунтовано великою?

- Чи належним чином розглядаються скарги? Чи задовольняються скарги?

- Чи мали місце випадки втручання у підрахунок голосів з боку представників політичних партій, довірених осіб кандидатів?

- Чи присутні будь-які неуповноважені та неналежні особи під час підрахунку голосів та яку роль вони відіграють у процесі підрахунку?

- Як вирішуються скарги та суперечки під час підрахунку голосів?

- Чи правильно заповнені після підрахунку офіційні форми підрахунку? Чи підписані вони всіма відповідальними особами?

- Чи були оголошені попередні результати згідно з встановленим раніше порядком і у публічній формі?

ПІДБИТТЯ ПІДСУМКІВ ГОЛОСУВАННЯ ТА ТРАНСПОРТУВАННЯ ВИБОРЧОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ

- Чи були протоколи підсумків голосування складені належним чином та підписані уповноваженими особами?

- Чи була надана можливість офіційним міжнародним та національним спостерігачам, представникам партій, довіреним особам кандидатів отримати копії протоколів після закінчення підрахунку голосів?

- Чи були публічно оголошені та оприлюднені результати підрахунку голосів?

- Чи був процес транспортування протоколів, виборчих бюлетенів та іншої виборчої документації до виборчої комісії вищого рівня прозорим та безпечним?

- Чи було транспортування протоколів, виборчих бюлетенів та іншої виборчої документації спрямоване безпосередньо до місця знаходження виборчої комісії вищого рівня? Чи мали місце затримки, перенаправлення виборчої документації?

ПРОБЛЕМИ ТА ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЯКІ МОЖУТЬ ВИНИКНУТИ ПІД ЧАС ПРОВЕДЕННЯ ГОЛОСУВАННЯ: заборона голосувати, вимога додаткових посвідчень, неправильне спрямування виборців на іншу виборчу дільницю, голосування усієї сім’ї в одній кабінці, голосування за довіреністю (якщо таке не передбачене законодавством про вибори), повторне голосування, неопечатані виборчі скриньки, матеріали кампанії і пропаганда безпосередньо на виборчій дільниці, присутність на виборчій дільниці представників збройних сил і служб безпеки (за винятком випадків, передбачених законодавством про вибори), неможливість ідентифікувати особу, неконтрольоване використання переносних виборчих скриньок, відсутність у списках для голосування виборців, наділених правом голосування, відсутність необхідних виборчих матеріалів, затримки в проведенні голосування, тиск на виборців.

ПРОБЛЕМИ ТА ПРАВОПОРУШЕННЯ, ЯКІ МОЖУТЬ ВИНИКНУТИ ПІД ЧАС ПІДРАХУНКУ ГОЛОСІВ: неорганізована процедура підрахунку, підміна виборчої скриньки, довільне анулювання бюлетенів, втрата виборчих бюлетенів або виборчих скриньок, нечесний підрахунок голосів і нечесне представлення результатів, зберігання невикористаних бюлетенів без охорони, несистематизоване регулювання поводження з недійсними бюлетенями, неадекватна кількість осіб та керівників, які підраховують голоси.

* * *

Демократичні вибори повинні надавати можливість різноманітним політичним силам взяти участь у процесі боротьби за владу без застосування насильства. Проте випадки агресії або насильства під час виборчої кампанії час від часу виникають у різних країнах світу. Причому відповідальність за влагодження та вирішення конфліктних ситуацій покладається на відповідні авторитетні органи державної влади. Саме ці процеси мають стати об’єктом безпосередньої уваги національних спостерігачів.

Національні спостерігачі можуть також взяти ефективну участь у попередженні конфліктів. Одним зі способів попередження випадків насильства є заохочення і координація різноманітних політичних сил з метою досягнення між ними угоди щодо правил поведінки під час виборчого процесу. Незважаючи на те, що подібні правила поведінки не є загальнообов’язковим нормативним документом, за дотриманням та виконанням таких правил може бути проведено відповідний моніторинг, а всі виявлені порушення доведені до відома громадськості.

Методологія моніторингу випадків насильства під час виборів схожа на методологію моніторингу виборчих спорів. Національні спостерігачі, які стали свідками випадків насильства під час виборів, мають скласти спеціальну описову форму "критика інциденту правопорушення", яка повинна містити інформацію про:

- місце, де стався інцидент застосування насильства, включаючи відповідний виборчий округ та адміністративний регіон;

- відомості про постраждалих внаслідок правопорушення;

- відомості про правопорушників (якщо їх особи встановлені/відомі);

- дату вчинення правопорушення;

- сутність правопорушення, у тому числі показання свідків та правоохоронних органів;

- чи проводиться слідство стосовно вчиненого правопорушення?

- класифікацію правопорушення.

Спостерігачі повинні зберігати неупередженість під час дослідження інформації про випадки насильства, які мали місце, і повинні намагатись зібрати показання широкого кола свідків та представників правоохоронних органів, якщо це буде можливим.

Класифікація правопорушення носить критичний характер щодо аналізу природи та частоти вчинення насильства, пов’язаного із виборчим процесом. Одним зі способів такого аналізу є виділення значних та незначних правопорушень. Значні правопорушення можуть включати: вбивство, замах на вбивство, зґвалтування, замах на зґвалтування, тяжкі тілесні ушкодження, повстання, значні порушення громадського спокою, підпал, грабіж, погрозу застосування фізичного насильства. Незначні правопорушення можуть включати: залякування, пошкодження власності та підбурювання до вчинення правопорушення.

Спостерігачі повинні прискіпливо досліджувати випадки застосування насильства для того, щоб переконатись, що відповідна справа була передана до суду або що до правопорушників були застосовані заходи юридичної відповідальності. Зауважимо, що спостерігачі не повинні особисто втручатись в офіційне розслідування випадків правопорушення.

Широке поширення випадків застосування насильства під час виборчого процесу може бути основою для надання спостерігачами дуже негативних висновків стосовно дотримання міжнародних правових стандартів проведення виборів. Зважаючи на такі обставини, усі випадки вчинення правопорушень повинні бути належним чином документовані та перевірені спостерігачами. Більше того, необхідно розрізняти випадки застосування насильства, які становлять кримінальні правопорушення, незаконні дії, що з цим пов’язані, які є результатом виборчої та політичної активності, та такі злочини і правопорушення, які безпосередньо не стосуються виборів.

* * *

Метою паралельного підрахунку голосів (ППГ) є забезпечення політичних партій, кандидатів і громадськості достовірною та неупередженою інформацією для досягнення легітимності результатів виборів. Оскільки організація ППГ потребує достатньо багато матеріальних і людських ресурсів та впливає на розгортання мережі спостерігачів по країні, рішення щодо того, чи варто починати паралельний підрахунок, має бути прийнято заздалегідь.

Організація системи отримання результатів голосування з усіх виборчих дільниць може бути привабливою перспективою, проте на практиці такий спосіб дії потребує залучення великої кількості персоналу та комунікаційних систем і може бути дуже складним. У той же час науково розроблена довільна вибірка на певних дільницях може бути доволі точною та, за умови вдалої підготовки, забезпечить національного спостерігача надійною інформацією щодо загальних результатів голосування. ...

* * *

ЯК ЗАКІНЧУЄТЬСЯ ГОЛОСУВАННЯ

О 20 годині голова дільничної виборчої комісії оголошує про закінчення голосування, після чого мають право проголосувати лише виборці, які перебувають у приміщенні для голосування. Після виходу з приміщення для голосування останнього виборця приміщення зачиняється і в ньому залишаються тільки члени комісії та особи, яким надано право бути присутніми на засіданні виборчої комісії.

Підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці здійснюється виключно членами дільничної виборчої комісії на її засіданні, яке проводиться у тому ж приміщенні, де відбувалося голосування.

Засідання дільничної виборчої комісії починається відразу після закінчення голосування, проводиться без перерви і закінчується після складання та підписання протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці.

На початку засідання дільнична виборча комісія розглядає питання, які винесені на засідання вимогою трьох членів комісії або рішенням виборчої комісії вищого рівня, а також звернення, які надійшли до неї в день голосування

* * *

В ЯКІЙ ПОСЛІДОВНОСТІ ПРОВОДИТЬСЯ ПІДРАХУНОК ГОЛОСІВ ВИБОРЦІВ НА ВИБОРЧІЙ ДІЛЬНИЦІ

1. Список виборців у разі внесення до нього під час голосування доповнень підписується головою та секретарем дільничної виборчої комісії і скріплюється печаткою комісії.

2. На підставі списку виборців встановлюється кількість виборців на виборчій дільниці. Ця кількість оголошується і заноситься до протоколу про підрахунок голосів.

3. Підраховуються невикористані виборчі бюлетені. Кількість таких бюлетенів оголошується і заноситься до протоколу.

4. Невикористані виборчі бюлетені погашаються шляхом відокремлення правого нижнього кута бюлетеня. Погашені невикористані виборчі бюлетені разом із зіпсованими бюлетенями запаковуються.

5. Підраховується кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені, за підписами у списку виборців. Ця кількість оголошується.

6. Підраховується кількість контрольних талонів виборчих бюлетенів з підписами виборців та членів виборчої комісії, які їх видавали. Кількість таких талонів оголошується. У разі відповідності кількості контрольних талонів кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені, ця кількість оголошується і заноситься до протоколу про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці у графу "Кількість виборців, які отримали виборчі бюлетені".

У разі невідповідності кількості контрольних талонів кількості підписів виборців у списку виборців, які отримали виборчі бюлетені, складається акт із зазначенням встановленої рішенням дільничної виборчої комісії причини такої невідповідності. Після цього приймається рішення комісії щодо кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені. Ця кількість оголошується і заноситься до протоколу.

7. Список виборців, доданий до нього витяг виборців, що голосували за межами дільниці, / заяви цих виборців, відкріпні посвідчення, рішення суду про включення виборця до списку виборців у день голосування запаковуються в окремий пакет, на якому робиться напис "Список виборців".

8. Запаковуються контрольні талони виборчих бюлетенів. На пакеті робиться напис "Контрольні талони".

9. Перевіряється, чи дорівнює сума кількості невикористаних бюлетенів кількості виборців, які отримали виборчі бюлетені, кількості виборчих бюлетенів, отриманих дільничною виборчою комісією.

У разі невідповідності цих даних дільнична виборча комісія складає акт із зазначенням причини такого розходження.

10. Перевіряється цілісність пломб або печаток на виборчих скриньках.

У разі виявлення на виборчих скриньках пошкоджень пломб або печаток чи інших пошкоджень, які порушують цілісність виборчої скриньки, складається акт із зазначенням характеру виявлених пошкоджень.

11. Першими відкриваються переносні виборчі скриньки, що використовувалися при голосуванні виборців за межами приміщення для голосування, а останніми відкриваються, у разі їх наявності, виборчі скриньки з пошкодженими печатками або пломбами, а також іншими пошкодженнями, виявленими під час голосування.

12. Відкривається виборча скринька. Її вміст висипається на стіл, за яким розміщуються члени дільничної виборчої комісії. Перевіряється наявність контрольного листа (для переносної виборчої скриньки - контрольних листів).

У разі відсутності у виборчій скриньці контрольного листа дільнична виборча КОМІСІЯ складає у порядку, встановленому цією статтею, акт про відсутність у скриньці контрольного листа, в якому зазначає кількість виборчих бюлетенів, що знаходяться у цій скриньці. Ці виборчі бюлетені не враховуються при встановленні загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців.

Якщо при відкритті переносної виборчої скриньки у ній виявиться більше виборчих бюлетенів, ніж зазначено в контрольному листі у цій скриньці, дільнична виборча комісія складає у порядку, встановленому цією статтею, акт про таку невідповідність, в якому зазначає кількість виборчих бюлетенів, що знаходяться у цій скриньці. Ці виборчі бюлетені не враховуються при встановленні загальної кількості виборців, які взяли участь у голосуванні, та при підрахунку голосів виборців.

13. Виборчі бюлетені з пошкодженої виборчої скриньки виймаються по одному без їх перемішування. Дільнична виборча комісія при цьому підраховує кількість виборчих бюлетенів, що знаходяться у цій скриньці. При цьому перевіряється наявність у цій скриньці контрольного листа, який повинен бути вийнятий останнім.

У разі виникнення сумнівів щодо достовірності контрольного листа та в інших сумнівних випадках рішення приймається дільничною виборчою комісією шляхом голосування

14. Запаковуються виборчі бюлетені, що не підлягають врахуванню, на пакеті робиться напис "Виборчі бюлетені, що не підлягають врахуванню..

15. Підраховується загальна кількість виборчих бюлетенів. При підрахунку визначений член комісії рахує виборчі бюлетені вголос. Усі предмети, що не є виборчими бюлетенями встановленої форми, складаються окремо і не підраховуються.

У разі виникнення сумнівів, чи є предмет виборчим бюлетенем, комісія вирішує це питання голосуванням. При цьому кожен член виборчої комісії має право особисто оглянути предмет. На час його огляду підрахунок виборчих бюлетенів припиняється

16. Предмети, що не є виборчими бюлетенями, запаковуються в окремий пакет. До предметів відносять і контрольні листи. На пакеті робиться напис "Предмети".

17. Встановлена у кінцевому підрахунку кількість є кількістю виборців, які взяли участь у голосуванні. Ця кількість оголошується і заноситься до протоколу.

18. Бюлетені розкладаються на місця, позначені окремими табличками, що містять з обох боків прізвища й ініціали кандидатів, написи "недійсні", "проти всіх". При розкладанні виборчих бюлетенів визначений виборчою комісією член комісії показує кожний виборчий бюлетень усім членам комісії, виголошуючи результат волевиявлення виборця.

У разі виникнення сумнівів щодо змісту виборчого бюлетеня виборча комісія вирішує питання шляхом голосування. При цьому кожен член комісії має право оглянути особисто виборчий бюлетень. На час огляду виборчого бюлетеня робота з іншими виборчими бюлетенями припиняється.

У разі виникнення сумнівів щодо дійсності виборчого бюлетеня питання вирішується дільничною виборчою комісією шляхом голосування. При цьому кожен член комісії має право особисто оглянути виборчий бюлетень. На час огляду виборчого бюлетеня підрахунок інших виборчих бюлетенів припиняється.

19. Підраховуються недійсні виборчі бюлетені. Ця кількість оголошується і заноситься секретарем комісії до протоколу.

20. Недійсні виборчі бюлетені запаковуються. На пакеті робиться напис "Недійсні виборчі бюлетені".

21. Підраховується кількість голосів виборців, поданих за кожного кандидата на пост Президента України, а також кількість голосів виборців, які не підтримали жодного кандидата на пост Президента України. Під час підрахунку голосів кожен член комісії має право перевірити або перерахувати відповідні виборчі бюлетені. Результати підрахунку голосів виборців на виборчій дільниці оголошуються і заносяться до протоколу.

22. Перевіряється, чи дорівнює кількість виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці, сумі кількостей недійсних виборчих бюлетенів на виборчій дільниці, виборчих бюлетенів, голоси в яких подані за кожного кандидата, та кількості виборчих бюлетенів, у яких виборці не підтримали жодного кандидата.

У разі невідповідності цих даних дільнична виборча комісія складає акт із зазначенням встановленої рішенням дільничної виборчої комісії причини такого розходження, який підписується присутніми членами дільничної виборчої комісії. Цей акт мають право підписати офіційні спостерігачі. Підписи скріплюються печаткою комісії.

23. Запаковуються окремо виборчі бюлетені з голосами виборців, поданими за кожного кандидата на пост Президента України, та виборчі бюлетені, в яких виборці не підтримали жодного кандидата на пост Президента України. На пакетах зазначаються відповідно прізвище та ініціали кандидата або "Не підтримали жодного кандидата".

* * *

ВИСНОВКИ

Важливим елементом правової держави та умовою успішного розвитку демократії є політична участь та залучення суспільства до політичних процесів. Політична участь характеризує дії осіб, які прагнуть здійснити вплив на зміст і характер владних рішень. Голосування на виборах є засобом участі, що є доступним для абсолютної більшості громадян. У свою чергу вибори являють собою оптимальну форму політичної участі.

Справедливі вибори забезпечують артикуляцію та представництво різних інтересів населення, контроль за інститутами влади, допомагають у формуванні спільної політичної волі та мобілізують суспільство на вирішення актуальних питань.

Окрім того, виборче право є важливим інститутом прав людини, гарантованою можливістю кожного змінити своє життя, а також певним "індикатором" рівня розвитку суспільства і держави.

Проте вибори можуть виконувати вказані функції тільки за умови, що весь процес їх проведення відповідатиме демократичним стандартам. У той же час прозорість виборів, яка передбачає відкритість усього виборчого процесу для спостереження та контролю з боку громадськості, політичних конкурентів та незалежних спостерігачів, - це найважливіша умова їх демократичності.

Рекомендувати цей матеріал