Громадянська Освіта

http://osvita.khpg.org/index.php?id=1084393770


СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ приватні студії за реаліями

12.05.2004
автор: Зоя Хорват (м. Луганськ)
приватні студії за реаліями - Зоя Хорват Східноукраїнський центр громадських ініціатив "Тотальна акція на підтримку прав людини та демократії" 
Е-пошта:
[email protected]  - WEB: http://totalaction.iatp.org.ua/

Чи багато хто з студентів може реально відчути переваги існування у законі "Про вищу освіту" статті щодо самоврядування у ВНЗ? Не хочеться, аби це питання ані в Луганській області ані у цілій Україні потроху перетворювалось на риторичне.

Для мене студентське самоврядування - це насамперед молодь, яка прагне брати участь у вирішенні своїх проблемних питань. Це студенти, які мають активну громадянську позицію та небайдужі до проблем власного навчального закладу.

Сьогодні органи студентського самоврядування існують у кожному (або майже в кожному) навчальному закладі. Їх форми різноманітні. Тут, і далі у тексті цитуватимемо окремі положення статті 38 "Студентське самоврядування" Закону України "Про вищу освіту":

5. У кожному вищому навчальному закладі діє вищий орган студентського самоврядування, назва якого (студентський парламент, сенат, рада тощо) визначається самим цим органом або статутом вищого навчального закладу.

Пропонуємо детальний коментар за реальними, як зараз модним стало говорити, "польовими дослідженнями" українського самоврядування.

Сильніший зазвичай прагне підкорити слабшого, пригнітити його і тим самим довести свою силу. Такий варіант найпростіший, але! Може статися так, що слабший і менший виявиться трохи розумнішим і тоді противага з його боку стане достатньо несподіваною! Люди давно знають, що усі народжуються рівними, але зрештою половину можна переконати у їхньому рабському призначенні, до того ж зробити це з їх доброї на те волі.

З’являється, приміром, на горизонті новенька країна, з незаявленими остаточно перспективами, законами, статусом і бажаннями, але з явним потенціалом, який може бути використано на ринку праці і принести неабиякі прибутки. Реакція "бувалих" буде негайною! Перспективи розвитку такої країни приблизно такі: вона стане повністю слухняною, через економічну несамостійність і страх опинитися на ринкові у цілковитій самотності, без підтримки; довірятиме порадам "старших" і дотримуватиметься їх, не матиме достатньо власного досвіду для самостійного прийняття важливих рішень, коли країна-куратор вирішить, що "достатньо", коли прийде час боротися проти опікуна. Приблизно такою стає дитина за надмірно егоїстичних або надто уважних батьків - неспроможною до власних визначних вчинків, не здатною до саморозвитку, неважливою, як елемент суспільства. Таким стає самоврядування, коли ним керують проректори, заступники деканів та інші впливові особи, що мали б радитись з представниками студентів і приймати рішення враховуючи і бажання та потреби студентів, а не просто вказуючи їм, що робити і у якому напрямку скерувати зусилля волонтерської організації напередодні наступного свята. Альтернативи співробітництву не існує!

1. У вищих навчальних закладах створюються органи студентського самоврядування. Органи студентського самоврядування сприяють гармонійному розвитку особистості студента, формуванню у нього навичок майбутнього організатора, керівника.

Через необмежений вплив деканів, ректорів чи директорів на органи студентського самоврядування, нормативні положення, які узгоджуються студентами, як чинні для подальшої праці, містять переважно пункти, номіновані як такі керівництвом факультету чи ВНЗ. Це відбувається з вини тих студентів, що обіймаючи відповідні посади у студентській колегії чи парламенті, бояться втратити тепленьке місце поблизу сильних світу освіти і прагнуть дотримуватися їхньої волі. Для студента, як правило, набагато більше важить позитивне ставлення і вчасна опіка викладача, ніж неповага чи зневага якоїсь групи студентів. Тому ті, хто вибрався "нагору" прагнуть перейти у табір "професорсько-викладацького складу", ніж залишитись на передовій і відстоювати інтереси усіх студентів, ризикуючи власними. Такий стан речей існуватиме доти, доки не зміняться у демократичному напрямкові стосунки між людьми, які працюють у вищій школі, і людьми, що в ній навчаються.

2. У своїй діяльності кожен орган студентського самоврядування керується законодавством, статутом вищого навчального закладу та положенням, затвердженим вищим органом студентського самоврядування цього навчального закладу.

4. Студентське самоврядування здійснюється на рівні студентської групи, факультету, гуртожитку, вищого навчального закладу. Залежно від контингенту студентів, типу та специфіки вищого навчального закладу студентське самоврядування може здійснюватися на рівні курсу, спеціальності, студентського містечка, структурних підрозділів вищого навчального закладу. На всіх рівнях студентське самоврядування є виборним і формується шляхом таємного голосування студентів строком на один рік.

Традиційно побутує думка про неважливість і неактуальність подібних органів. Чим це вмотивоване? Мабуть, низькою обізнаністю студентів щодо можливостей і правового статусу органів студентського самоврядування, щодо їх повноважень і компетенції у вирішенні важливих для ВНЗ проблем. У більшості вузів структура самоврядування сприймається студентами, як щось абстрактне, невизначене. Коли їм пропонують проявити активність у вирішенні якогось питання (наприклад, оголошують про звітні збори, чи вибори наступного голови колегії/ради), вони категорично відмовляються від участі, розуміючи пропозицію, як наступний заклик до "суспільно-корисної праці".

З власного досвіду додам приклад: коли ми наприкінці 90-х щойно вступили до університету, нас у обов’язковому порядку запросили взяти участь у виборах студдекана на факультеті. З того, що нам пояснили, ми зрозуміли, що обрана людина буде представляти наші інтереси, як студентів вузу і мешканців гуртожитку, перед керівництвом факультету. Але ми ніяк не могли зрозуміти, як ми можемо зробити правильний вибір, якщо бачимо кожного з претендентів перший раз у житті, і жоден з мовчазних кандидатів ніякої програми не пропонує. Тож, ми обрали тоді: хто - навмання, хто - за зовнішністю, хто - за статтю. Погодьтесь, критерії вельми впливові, як на риси майбутнього голови факультетського самоврядування! До цього залишилось тільки додати те, що протягом навчального року ми жодного разу не побачили цю людину, не знали, де її знайти і чим вона займається, а наступного року замдекана з виховної роботи оголосила, що їй набрид подібний цирк і вона призначатиме студдекана сама, бо їй працювати з цією людиною надалі, а не студентам. Апофеоз парадоксу! Лякає те, що студенти виявились абсолютним пасом! Ми тоді не просто з цим змирились, а навіть не сприйняли це, як обмеження наших прав чи беззаконня.

7. Забороняється втручання у перебіг виборів органів студентського самоврядування представників адміністрації вищого навчального закладу та інших осіб, які не є студентами цього навчального закладу.

У разі відсутності в навчальному закладі органів студентського самоврядування організація виборів вищого органу студентського самоврядування покладається на сформовану адміністрацією навчального закладу виборчу комісію з числа студентів.

Зазвичай, у студента відсутнє елементарне поняття про свій правовий статус, про те, що зобов’язаний надати йому обраний ним навчальний заклад, що входить і що не входить до його власних обов’язків під час навчання.

3. Основними завданнями органів студентського самоврядування є: забезпечення і захист прав та інтересів студентів, зокрема стосовно організації навчального процесу; сприяння навчальній, науковій та творчій діяльності студентів; сприяння створенню відповідних умов для проживання і відпочинку студентів; сприяння діяльності студентських гуртків, товариств, об’єднань, клубів за інтересами; організація співробітництва зі студентами інших вищих навчальних закладів і молодіжними організаціями; участь у вирішенні питань міжнародного обміну студентами.

Це можна прокоментувати двома короткими фактами із життя: наявність в університетах, інститутах "третього" трудового семестру (відробіток) і абсолютно індиферентне ставлення до цього факту органів студентського самоврядування. І другий яскравий приклад - відсутність будь-якої активності напередодні Дня студента (не було навіть елементарної дискотеки, а у парламенті відповіли запитанням на запитання: "А коли День студента?", - а коли ми повідомили, що найближчими вихідними, то нам порадили приходити в понеділок!)

Вищий орган студентського самоврядування: ухвалює Положення про студентське самоврядування; обирає виконавчий орган студентського самоврядування та контролює його роботу, або бере на себе виконання функцій виконавчого органу студентського самоврядування; обирає до складу Вченої Ради вищого навчального закладу студентів, число яких становить не менш як десять відсотків від загального складу Вченої Ради; щороку організовує вибори вищого органу студентського самоврядування та інших органів студентського самоврядування вищого навчального закладу; здійснює іншу діяльність у відповідності з визначеними цим законом завданнями.

Щодо цього можна просто побути хронічним оптимістом. У тих вищих навчальних закладах, де якимсь дивом студенти і беруть участь у засіданнях Вченої Ради, ставлення до них переважно зводиться до аксіоми: "А що розумного вони можуть сказати Вченій Раді?". Зроблю припущення і скажу, що у більшості інститутів і університетів це положення має лише декларативний характер.

6. Адміністрація вищого навчального закладу, його підрозділу лише за згодою відповідного органу студентського самоврядування приймає рішення з питань, що стосуються: виключення студента з вищого навчального закладу на підставах, не пов’язаних з академічною заборгованістю; встановлення або підвищення одному й тому самому студентові плати за навчання; переведення студента з денної на іншу форму навчання; поселення студента в гуртожиток та виселення з гуртожитку; правил поведінки студентів та правил проживання у гуртожитках; звуження соціальних прав студентів.

Пропоную знову ж таки кілька "польових" прикладів.

Взимку, коли на вікнах кімнат у гуртожитку замерзає у пляшках вода, а в каструлі суп, починались облави на тих, хто користується комином. При цьому факт використання електрообігрівача встановлювався за температурою у кімнаті. Якщо тепло, то перевертали все до гори дном. Мені особисто це нагадувало темне холодне середньовіччя з інквізиторськими замашками. У разі позитивного результату пошуків у мешканця вилучався камін, перепустка до гуртожитку і на нього писали доповідну до університету, на виселення. Але зараз про інший бік медалі. Комендантові страшенно заважали "тимурівці" з агітбригади студентського самоуправління, які натщесерце прагли виявити правопорушників і подати якомога більше кляуз до проректора, чим засвідчити, що "із завданням справились"! Політика коменданта частіше розвивалась у іншому напрямкові - хабарі. Отже, зрозуміло, що з часом назріла конфронтація і все це вилилось у своєрідні "веселі старти" - хто перший рознюхає, де теплим пахне!

Хочу звернути вашу увагу на те, що "тимурівців" зовсім не цікавило, як покращити умови проживання студентів у гуртожиткові!!! (зауважу, вони переважно були місцеві).

Таке однобоке самоврядування призвело до того, що студенти змінили до нього своє ставлення з нейтрального на негативне. За винятком тих поодиноких випадків, коли влаштовувались дискотеки чи святкові вечори за студентськими квитками, де можна було б непогано провести час.

Наприкінці, просто скажемо: хочеться вірити, що

9. Адміністрація вищого навчального закладу зобов’язана сприяти діяльності органів студентського самоврядування, надавати приміщення для їх роботи, надавати для організації виборів студентського самоврядування списки студентів та приміщення для голосування.

Зрештою, у всього є своя позитивна перспектива.

Рекомендувати цей матеріал