СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ В МАРИУПОЛЬСКОМ ГУМАНИТАРНОМ ИНСТИТУТЕ

Студенческое самоуправление в Мариупольском Гуманитарном Институте: от инициативы к деятельности. - Сосницкий Дмитрий, представитель Студенческого Совета экономико-правового факультета МГИ

Процесс создания органов студенческого самоуправления в Мариупольском Гуманитарном Институте условно можно разделить на 3 этапа.

Этап 1. Инициатива

С инициативой создания органов студенческого самоуправления в Мариупольском Гуманитарном Институте (МГИ) выступили студенты-правоведы. Случилось это весной 2003 года. Нельзя сказать, что это было обусловлено каким-то пренебрежением прав студентов со стороны руководства вуза или же неорганизованностью студенчества. Наоборот, все насущные проблемы можно было решать через профсоюз, который успешно справлялся как с защитой прав студентов, так и с организацией деятельности студенчества.

Поэтому определяющим для воплощения идеи в жизнь стало, во-первых, желание студентов развиваться, реализовывать себя, а для этого самостоятельно создать студенческую организацию, определить её структуру, нормативную базу, самостоятельно принимать решения и нести за них ответственность. А так как, повторимся, инициировали процесс студенты-правоведы, то с их стороны было огромное желания научиться на практике реализовывать права, предоставленные законом "О высшем образовании", приказами Министерства образования и науки.

Во-вторых, опыт других вузов, в частности наших соседей из Приазовского Государственного Технического Университета, убедил, что студенческое самоуправление при должной организации станет эффективной и независимой силой, способной достойно представлять студенчество, при этом не дублируя функции профсоюза и не конкурируя с ним.

И последним фактором, предопределившим, что самоуправление в МГИ будет, стала поддержка администрации вуза, которая гарантировала всемерную организационную и, по мере необходимости, финансовую помощь.

Было решено, что для начала студенческая организация будет создана в рамках экономико-правового факультета (ЭПФ), а в случае положительного опыта-станет общеинститутской.

Этап 2. Создание студенческой организации

В сентябре 2003 года было проведено собрание представителей всех академических групп факультета.

Собрание приняло такие решения:

1. Избрать Инициативную группу и передать ей полномочия по созданию организации студенческого самоуправления.

2. Предоставить Инициативной группе срок в один месяц для подбора кадров, написания Положения о студенческом самоуправлении на факультете, ведения переговоров с руководством факультета.

Внутри Инициативной группы были выделены 3 направления деятельности, назначены ответственные за реализацию каждого направления студенты.

Первое направление - написание проекта Положения о студенческом самоуправлении на факультете, его представление перед администрацией и студентами.

Второе направление - подбор кадров для участия в студенческом самоуправлении, выдвижение кандидатур на руководящие посты (по опросам студентов), проведение анкетирования о желании работать в пресс-центре и газете при студенческой организации.

Третье направление - ведение переговоров с руководством факультета и профсоюза об объеме полномочий, предоставляемых студенческой организации, а также о финансировании и предоставлении помещения.

Свою работу Инициативная группа начала с проведения консультаций с деканатом и профсоюзом, после которых создаваемой студенческой организации были предоставлены такие полномочия:

- обеспечение совместно с профсоюзом информационной, правовой, психологической, финансовой помощи студентам;

- координация деятельности старост академических групп;

- контроль за учебной деятельностью студентов, реагирование на нарушения учебной дисциплины;

- принятие решений о распределении премиального фонда;

- координация работы с преподавателями, кураторами академических групп, кафедрой и деканатом;

- проведение праздников, конкурсов, КВН, дней факультета, развлекательных мероприятий в рамках факультета;

- создание и кураторство над студенческими кружками, секциями, объединениями;

- организация сотрудничества со студентами других вузов, молодежными и студенческими организациями;

- координация командами факультета по интеллектуальным играм;

- создание и издание газеты на факультете;

- создание и наполнение материалами сайта факультета;

- координация деятельности бесплатной юридической консультации, существующей при институте;

- представление интересов студентов и защита их прав перед руководством факультета и института.

Помимо этого, было достигнуто соглашение с деканом факультета о предоставлении помещения, а с профсоюзом-о материально-финансовой помощи.

Следующим шагом стало создание Проекта Положения о студенческом самоуправлении на экономико-правовом факультете МГИ.

В Положение помимо полномочий вошли нормы о структуре и организации работы органа студенческого самоуправления, о выборах его руководства, о правах и обязанностях членов студенческого самоуправления.

В частности, было решено, что орган студенческого самоуправления-Студенческий Совет будет состоять из Совета представителей академических групп и Исполнительного комитета.

Совет представителей академических групп осуществляет контроль за деятельностью Исполнительного комитета.

Исполнительный комитет состоит из Председателя, секретаря, заместителей Председателя. Каждый из заместителей Председателя одновременно является руководителем секции, отвечающей за определенное направление деятельности Студенческого Совета. Также создается Пресс-центр, задачей которого является координация издания газеты и освещение деятельности Студенческого Совета.

Последним и, как оказалось, самым трудным шагом стал подбор кадров.

Незначительная часть студентов принимать участие в студенческом самоуправлении вообще не хотела, мотивируя это либо отсутствием свободного времени либо элементарной ленью.

Большая часть студентов желала принимать участие в самоуправлении, но, скорее, со стороны, в качестве наблюдателей и своеобразных критиков, никакой конкретной деятельностью не занимаясь. Причина этому была одна-неверие в то, что Студенческий Совет сможет что-то реально решать, защищать права студентов, достойно представлять их интересы перед администрацией. Тем не менее, многие студенты обещали активно участвовать в студенческом самоуправлении в будущем, если Студенческий Совет докажет свою значимость и полезность.

Но были и студенты, готовые сразу же приступить к работе, считавшие студенческое самоуправление отличной возможностью проявить себя и приобрести определенный опыт.

В результате, почти на каждом курсе удалось найти заинтересованных и деятельных студентов, которые и были избраны в Исполнительный комитет Совета, став его своеобразным активом.

Этап 3. Деятельность.

После проведения всех организационных мероприятий, создания Положения, выборов руководства в октябре 2003 года Студенческий Совет экономико-правового факультета начал действовать.

На данный момент поставлен ряд задач, от выполнения которых и будет зависеть дальнейшая судьба Совета.

Во-первых, необходимо завоевать авторитет и поддержку среди студентов, а для этого принимать активное участие в решении студенческих проблем.

Во-вторых, профессиональным подходом к взятым на себя обязательствам заслужить доверие руководства вуза.

В-третьих, наладить выпуск газеты и деятельность пресс-центра.

На сегодняшний день первой практической задачей и серьезным испытанием для Студенческого Совета станет подготовка и проведения Дня студента на факультете, а также Дня экономико-правового факультета.

И если удастся справиться с поставленной задачей, то можно смело будет заявить, что усилия инициаторов не напрасны и студенческое самоуправление действует.

* * *

Віл редакції: Ми попросили нашого постійного автора - Володимира Щербаченка - прокоментувати статтю Дмитра Сосницького.

Сприяти та захищати чи контролювати і спрямовувати? (Яке самоврядування потрібне українським студентам?)

* * *

Шановні читачі! Яке відчуття виникає у вас після прочитання статті Дмитра Сосницького "Студентське самоврядування у Маріупольському Гуманітарному Інституті: від ініціативи до діяльності"? У мене - почуття нереальності. Висловлюючись фігурально, разом із статтею пана Дмитра я улетів в далекий від української дійсності космос. Читав статтю і думав: так має виглядати "гарний" звіт державної установи радянської чи пострадянської дійсності: все ідеально, бадьоро і прогнозовано. Наявні свідомі студенти - активісти; вдумлива і уважна до потреб студіюючої молоді адміністрація, поруч - партнерська профспілка, готова у будь який момент простягти новоствореному самоврядуванню руку допомоги (і не просто, а із грошима!). Є і негативний персонаж - це колективний образ пасивної студентської більшості. Життя студентів МГІ ідеальне: вони чітко зорганізовані, а всі їх права добре захищені. На перший погляд із статті, начеб то стає зрозуміло, що у студентів не має жодних проблем, а у самому ВНЗ - конфліктів інтересів. Саме самоврядування виникає для того, аби життя студентів стало ще кращим, хоча, власне, для чого ще краще?

Друзі, в якій країні цей Маріупольський Гуманітарний Інститут? Невже це Україна? Невже сусідня мені Донецька область? Невже у цьому ВНЗ все гаразд із гуртожитками, відсутні проблеми із якістю викладання, студентам вистачає стипендії, до профспілки проводяться регулярні вибори, а соціальна допомога розподіляється чесно і неупереджено, викладачі не беруть хабарів, студентів не виганяють на обов’язкові зустрічі із провладними політиками і державними службовцями високого рангу, відсутні примусові відпрацювання? Якщо жодної з цих проблем не існує, то студентам МГІ можна лише по доброму позаздрити.

Проте приглянемось до тексту статті уважніше. Якось дивно у пана Дмитра виходить. На початку статті читаємо "всі злободенні проблеми можна... вирішувати через профспілку", яка успішно захищає права студентів і організовує діяльність студентства. Наприкінці статті з’ясовуємо, що в студентському середовище є невіра, що Студентська Рада "зможе щось реально вирішувати, захищати права студентів, гідно представляти їх інтереси перед адміністрацією". Якщо мислити логічно, то виходить, що студенти таки сподіваються на вирішення якихось проблем. Все таки щось потребує покращення у їх інститутському житті. І якщо це хвилює людей, значить не все автоматично вирішується зусиллями профспілкового комітету. Нажаль, про те, що насправді хвилює студентів МГІ, ми із статті так і не дізнаємось. Можливо, не бажанням активу новоствореного самоврядування бачити певні проблеми, говорити про них вголос та вирішувати їх і можна пояснити відсутність у більшості студентів ентузіазму брати участь в житті новоствореної структури? Симптоматично у даному випадку виглядає той факт, що, те що хвилює студентів - "представлення інтересів студентів та захист їх прав перед керівництвом факультету та інституту" - названо паном Дмитром останнім серед напрямків діяльності самоврядування.

Не зрозуміло із статті (проте надзвичайно цікаво) як все таки на економіко-правовому факультеті МГІ вдалося вирішити питання розподілу повноважень між профспілкою та самоврядуванням? Адже, погодьтесь, функціонування двох структур із абсолютно ідентичним сферами діяльності і відповідальності на одному факультеті має невеликий сенс. Для чого профспілці підтримувати коштами діяльність самоврядування, яку профспілковий комітет провадить (чи може провадити) самостійно?

Продовжуючи тему напрямків діяльності самоврядування хотілося б звернути увагу ще на кілька принципових моментів. Чому самоврядування економіко-правового факультету МГІ до своїх повноважень віднесло "контроль за навчальною діяльністю студентів, реагування на порушення навчальної дисципліни"? Хіба це не приватна справа кожного студента як йому (їй) вчитись і чи учитись взагалі? Чому якесь громадське утворення має повноваження, вибачте на слові, "сувати свій ніс" в моє власне життя і мої відносини "студент - викладач" та "студент - адміністрація ВНЗ"? В який спосіб самоврядування буде реагувати на порушення мною навчальної дисципліни? Подасть доповідну в деканат? Публічно засудить? Лінчує? Будучи студентом, особисто я дав би недвозначну пораду такому самоврядуванню, куди йому спрямувати свою активність. Якщо ці контролюючі повноваження вже прописані в положенні про самоврядування, можливо варто, подумати про те, чи не замінити їх на функції сприяння, створення додаткових позитивних умов та допомоги студентам у їх навчальній та науковій діяльності.

Те саме стосується і "кураторства" над студентськими гуртками, секціями, об’єднаннями. Якщо якісь студенти вирішили об’єднати свої зусилля навколо певної проблеми чи спільного інтересу, звідки у їх колег береться право "курувати" цю діяльність? А якщо я не хочу, щоби мою діяльність хтось "курував"? Інша справа - "сприяти створенню і діяльності" гуртків, секцій, об’єднань... Але курувати та сприяти - це два різних види діяльності, які передбачають різні види відповідальності перед студентською громадою. Точніше "курувати" і вказувати достатньо просто і, що важливо, ці процеси не вимагають після себе відповідальності "куруючого" і спрямовуючого. А от створювати сприятливі умови (матеріальними, людськими, інтелектуальними ресурсами) для проявів активності в студентському середовищі зможе далеко не кожний. Власне що обере студентська громада пару тисяч залучених спонсорських гривень на проведення дня студента чи кілька ґрунтовних порад щодо співпраці юридичної приймальні та, наприклад, студентського дискусійного клубу?, - питання скоріше риторичне.

Отже, перебираючи на себе функції контролю над студентами, самоврядування з організації студентів і для студентів перетворюється в додаток деканату, втрачає свій самоврядний зміст і стає своєрідною п’ятою колонною у студентському середовищі.

Надзвичайно важливим для самоврядування є також питання виборів. Відкриті і демократичні вибори, наявність конкуруючих груп і кандидатів суттєво сприяє повноцінному розвитку самоврядування, створенню програм його розвитку, більшій увазі до проблем рядового студентства з боку лідерів студентських громад. Налагодити процес виборів і звітності в самоврядуванні - не просте завдання, яке вимагає часу і великих зусиль. Цікаво було б дізнатись як вдалося провести вибори в умовах невеликої активності студентів на економіко-правовому факультеті МГІ.

Звичайно бажання студентів організовуватись, робити своє життя більш цікавим, боронити власні права та інтереси є позитивним. Від так не можемо не вітати дії молодих правників щодо самоорганізації і створення самоврядування. Просто чудово, коли подібні ініціативи знаходять підтримку у адміністрації факультету та профспілкового комітету. Проте, все таки варто пам’ятати, що основа справжнього успіху будь-якої громадської ініціативи лежить у її відповідності потребам та інтересам людей. Студентське самоврядування - не виключення з цього правила. У даному випадку можемо лише порадіти, якщо справді студентське самоврядування народжується у максимально сприятливому середовищі та побажати йому вдалого розвитку задля задоволення потреб та інтересів студентської громади МГІ.

Володимир Щербаченко, Східноукраїнський центр громадських ініціатив "Тотальна акція на підтримку прав людини та демократії" http://totalaction.iatp.org.ua/
[email protected]