Тема уроку: ЗАХИСТ ПРАВ ЛЮДИНИ У ЄВРОПІ ТА СВІТІ.

Без реального панування норм закону
і чесного здійснення правосуддя -
закони залишаться лише на папері.
Звіт про людський розвиток у 2000 р.
Після цього уроку учні зможуть:

- розповідати, як можна захистити права людини в Україні, інших країнах Європи, механізми їх захисту міжнародними органами;

- звертатися до відповідних органів у разі порушення Ваших прав;

- пояснювати іншим умови, форму і порядок складання звернень до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі та процедуру проходження у суді звернень громадян;

- вдосконалити навички формулювання і висловлювання власної думки, аргументації та переконання.

План теми

1. Як захистити свої права в Україні та інших європейських державах?

2. Захист прав людини міжнародними органами. Європейський суд з прав людини.

3. Україна та Європейський суд з прав людини.

Обладнання : Папір, маркери, класна дошка, посібник для учнів.

Основні етапи і методи уроку

1. Організація класу, представлення теми й очікуваних результатів уроку (бесіда, метод запитань) - 2-3 хв.

2. Опрацювання матеріалу про захист прав людини в Україні та інших європейських державах (розгляд життєвих ситуацій, „мозковий штурм", бесіда) -15-18хв.

3. Опрацювання матеріалу про захист прав людини міжнародними органами (бесіда, метод запитань ) - 2-3 хв.

4. Формування знань про Європейський суд з прав людини (бесіда, робота у групах, "складання головоломки" ("ажурна пилка"), робота з посібником, "навчаючи -вчусь") - 17-20 хв.

5. Опрацювання матеріалу про розгляд Європейським судом з прав людини справ громадян України (бесіда, метод запитань ) - 4-5 хв.

6. Закріплення основних понять та положень теми. Підсумок уроку (бесіда) - 3 - 5 хв.

* * *

1. Як захистити свої права в Україні та в інших європейських державах?

Виконайте завдання. Запропонуйте учням методом „мозкового штурму" дати відповіді на питання. Актуалізуйте знання учнів з курсу "Основ правознавства". При необхідності зверніть увагу на інформацію додатку 1. Акцентуйте увагу на необхідності правових шляхів вирішення будь-яких конфліктних ситуацій та роль суду у правовій державі.

Розгляньте подані далі ситуації:

- Анатолія Г. незаконно (як він вважає) звільнили з роботи;

- злочинці обікрали квартиру Ваших знайомих, але їх ніхто не розшукує;

- у лікарні Борису П. вчасно не надали необхідну допомогу, тому довелося ампутувати ногу;

- на міських виборах Петра Б. змусили зняти свою кандидатуру на посаду мера;

- редактор „Вечірньої газети" відмовився опублікувати Вашу статтю про погіршення екологічної ситуації у місті, мотивуючи це небажанням погіршувати відносини з владою.

Дайте відповідь на питання:

- Що об’єднує ці ситуації?

- Куди б Ви порадили звернутися цим людям для захисту своїх прав?

Виконайте завдання. Об’єднайте учнів у п’ять груп. Запропонуйте їм протягом 5-7 хв. розглянути і обговорити подані ситуації, які могли трапитися (і часто трапляються!) з нашими громадянами в різних країнах Європи. Куди б учні порадили звернутися цим людям для захисту своїх прав? Заслухайте виступи груп методом "коло ідей". Опрацюйте матеріали додатку №2.

- К. перебуває в одній із європейських країн у туристичній мандрівці. Під час екскурсії по старовинному парку він заблукав. Коли вийшов до місця стоянки екскурсійного автобусу, то зрозумів, що його відсутність не помітили - автобус продовжив маршрут без нього.

- Бізнесмен Г. перебуває у діловій поїздці за кордоном. При розрахунку за бензин на заправочній станції, його звинуватили у використанні фальшивих грошей і доставили до поліцейської дільниці.

- Студент М. по програмі молодіжних обмінів перебуває у одній із європейських країн. На дискотеці до нього підійшли двоє і запропонували йому стати посередником у розповсюдженні наркотиків, погрожуючи розправою у разі незгоди.

- Заробітчанин Ч. отримав травму на підприємстві, де працює. Власник негайно з ним розрахувався і взяв на роботу іншого. Ч. не має грошей достатньо ні для лікування, ні, щоб повернутися додому.

- Д. під час поїздки у швидкісному потягу було пограбовано: зникли гроші і документи. Що робити?

* * *

2. Захист прав людини міжнародними органами

Питання захисту прав людини вирішуються як правило на національному рівні правоохоронними органами та відповідними органами влади, особи, які перебувають за кордоном можуть звертатися також до консульства своєї країни.

Дайте відповідь на питання: Що робити, коли людина не може домогтися справедливості у власній країні?

На міжнародному рівні питаннями захисту прав людини займаються ООН та органи, створені у відповідності до міжнародних конвенцій з прав людини відповідно до вироблених ними процедур. На європейському регіональному рівні діють різні механізми захисту прав людини. Це обумовлено різним ступенем єдності трьох спільнот: від великою мірою інтегрованого Європейського Союзу до Ради Європи, що є загальнополітичною організацією і потім - до ОБСЄ, котра має дуже низький рівень інтеграції її членів. Найбільш ефективними є механізми захисту прав людини, вироблені Радою Європи відповідно до Європейської конвенції про захист прав і основних свобод людини, які пов’язані із діяльністю Європейського суду з прав людини, що знаходиться у Страсбурзі.

* * *

3. Європейський суд з прав людини

Європейський суд з прав людини засновано 1959 року з метою забезпечення дотримання зобов’язань державами-учасницями Конвенції.

Виконайте завдання. Об’єднайте учнів у 5 експертних груп по 5 осіб, та у 5 навчальних груп, у складі яких будуть представники кожної із експертних груп. Детально роз’ясніть завдання: кожна група опрацьовує протягом 5-7 хв. "свій" блок питань, що стосуються Європейського суду з прав людини. Учням необхідно обговорити матеріал, пояснюючи один одному, здійснюючи взаємоперевірку для того, щоб кожен член групи став експертом по визначеному питанню. Після цього учні працюють у 5 навчальних групах (у складі представники кожної із експертних груп.) Кожен із експертів пояснює іншим учням зміст "свого" питання. Усі учні разом обговорюють і обдумують отримані знання.

Слідкуйте за часом, повідомляйте про необхідність переходу до наступного етапу вправи. (Залежно від кількості учнів у класі можна утворити групи таким чином, щоб було два експерти по деяких питання; один із блоків може пояснити всьому класу вчитель).

І блок

Справи громадян яких держав розглядає Європейський суд з прав людини?

Європейський суд бере до розгляду справи громадян лише тих країн, які входять до Ради Європи і ратифікували Європейську конвенцію про захист прав і основних свобод людини. Громадяни України мають право звертатися за захистом своїх прав і свобод до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі.

Який склад Європейського суду з прав людини?

Судді вибираються Парламентською Асамблеєю Ради Європи строком на шість років із трьох кандидатів, запропонованих кожною державою-учасником Конвенції. Суддi повиннi мати високi моральнi якостi та квалiфiкацiю, необхiдну для призначення на високу судову посаду. Під час перебування на посаді вони повинні утримуватися від виконання будь-яких обов’язків, несумісних із вимогами незалежності, безсторонності й компетентності. Українським суддею у Стразбурзі є професор В.Г.Буткевич. Європейський суд з прав людини складається із комітетів, палат і Великої палати. Суд обирає Голову і одного або двох його заступників.

ІІ блок

Хто і у яких випадках може звертатися до Європейського суду з прав людини?

До Європейського суду з прав людини мають право звертатися фізичні особи (громадяни), групи осіб чи неурядові організації у разі порушення особистих, політичних і громадянських прав (це право на життя, на свободу і особисту недоторканість, заборона катувань, втручання влади в особисте й сімейне життя, порушення свободи совісті та віросповідання, права на недоторканість майна, права на власність, на освіту, на вільні вибори…) Конвенція не містить обмежень відносно дієздатності особи, яка звертається до Суду (тому можуть звертатися неповнолітні та обмежено дієздатні особи!) Відповідачем є держава, а не особа чи група осіб. Можуть прийматися також скарги на дії фізичних осіб та неурядових організацій, якщо Суд вважає, що держава зобов’язана захистити людину від будь-яких порушень її прав. Найбільше громадян різних країн звертається по захист права на справедливий суд.

Звернення до Європейського суду можливе лише тоді, коли вичерпано всі національні механізми захисту прав людини. Чи за цивільною, чи за кримінальною справою необхідно, як правило, пройти процедуру першої судової інстанції, приміром, рішення районного суду, та отримати ухвалу касаційної інстанції (рішення обласного чи міського суду). Більш докладне роз’яснення - досить складне (тут можуть помилитись навіть фахівці).

Якщо справа підпадає під мандат Європейського суду, до нього можна звертатися протягом шести місяців з дня винесення касаційної ухвали.

ІІІ блок.

Які скарги не приймаються до Європейського суду з прав людини ?

Не допускаються до розгляду такі скарги:

- анонімні,

- ідентичні тим, які були раніше розглянуті,

- розглянуті іншими міжнародними органами охорони прав людини.

- які не сумісні з положеннями Європейської конвенції з прав людини.

Яка мова і форма звернень до Європейського суду з прав людини?

Звернення можна писати українською і російською мовами. Бажано додати копії рішень усіх українських судових інстанцій. Зовсім неважлива форма, у якій викладена скарга. Був випадок, коли поступила і була прийнята скарга від англійського в’язня, написана на рулоні туалетного паперу. Але це стосується лише першого звернення, після якого секретаріат Суду висилає офіційний бланк, який повинен бути заповненим відповідно до форми, бажано за допомогою кваліфікованого юриста.

ІV блок

Який порядок розгляду справи у Європейському суді з прав людини?

Спочатку звернення попадає до Секретаріату Суду, який реєструє його і направляє в один із Комітетів Суду, де оцінюється справа на предмет її прийнятості. Як показує практика, Суд розглядає не більше 1-2% із поданих скарг, решта відсіваються на попередній стадії як неприйнятні. Якщо заява визнається прийнятною, Суд звертається до сторін із пропозицією досягти дружнього врегулювання. Як правило, 40% прийнятих справ закінчується дружнім урегулюванням. Якщо такого урегулювання не досягнуто, то справа розглядається у відкритому судовому засіданні. Суд засідає у палатах у складі семи суддів, або, якщо справа занадто складна, то у Великій палаті, яка складається із 17 суддів. У Велику палату також протягом трьох місяців після винесення Палатою рішення може звернутися з оскарженням кожна із сторін.

Термін розгляду справи у середньому 2-4 роки. Остаточне судове рішення опубліковується. Якщо Євросуд ухвалить рішення на користь позивача, відшкодовувати матеріальні чи моральні збитки має держава, котра є відповідачем. Адже, звертаючись до міжнародної організації, людина оскаржує дії саме держави.

V блок

Чи може рішення Європейського суду з прав людини залишитися невиконаним?

Суд вирішує всі спірні питання відповідно до своєї юрисдикції, остаточне рішення заінтересована Держава має обов’язково виконувати; нагляд за виконанням рішення здійснює Комітет міністрів.

Ухилення держави від виконання рішення Європейського суду або виконання його не повністю може потягнути не лише призупинення, але й припинення членства держави в Раді Європи. Тому держави ставляться до рішення Суду з достатньою повагою. До речі, за весь час існування Європейського суду не було жодного випадку, щоб його рішення не було виконано країною-порушницею.

* * *

4. Європейський суд з прав людини і Україна.

В останні роки відзначається очевидне збільшення кількості звернень з різних країн. Зокрема, починаючи з 1986 року, кількість звернень до суду за один рік в середньому є більшою, ніж загальна кількість за весь попередній період. Аналогічна ситуація спостерігається і з кількістю судових рішень.

Загалом же Суд розглянув близько 2000 справ. Може здатися, що це небагато для його більш як сорокарічної історії. Однак значення кожного з прийнятих Судом рішень важко переоцінити. Кожне з них суттєво вплинуло не лише на "Європейське право захисту прав людини", але й на національне законодавство держав-учасниць Конвенції. (Дивись додаток №3). Тому Європейський суд є одним з найважливіших європейських міжнародних органів, що формує стандарти в галузі прав людини.

Проблема невиконання судових рішень в Україні породжує масові звернення і до Європейського суду з прав людини. Упродовж останніх п’яти років до цього судового органу, лише за підрахунками Уповноваженого ВРУ з прав людини, звернулися понад 7 тисяч громадян України, у зв’язку з чим Україна у 2002 році вперше від часу приєднання до Конвенції про захист прав і основних свобод людини ввійшла до десятки країн, з яких було зареєстровано найбільшу кількість звернень.

Моніторинг Уповноваженого засвідчив, що найчастіше наші громадяни звертаються до Європейського суду з прав людини у зв’язку з невиконанням рішень національних судів, порушенням їхніх прав на належні умови тримання в пенітенціарних установах і безперешкодне володіння своєю власністю, зокрема своїми заощадженнями.

Перевірте себе:

1. Назвіть дві-три причини, які свідчать про необхідність Вам знати права людини та механізми їх захисту?

2. Які органи займаються питаннями захисту прав людини на міжнародному рівні?

3. У яких випадках Ви можете звернутися по захист до Європейського суду з прав людини?

4. Чи може рішення Європейського суду з прав людини залишитися невиконаним?

До наступного уроку: відшукати у засобах масової інформації повідомлення про діяльність Європейського суду з прав людини. Опитайте родичів і знайомих, що знають вони про діяльність Євросуду, поділіться з ними отриманими знаннями. Напишіть твір-роздум на тему: „Захист власних прав - особиста чи суспільно вагома справа?"

* * *

Додаток 1. Основні правові засади захисту прав людини в Україні:

- всі права і свободи людини захищаються судом; кожному гарантовано право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб;

- кожний має право звертатися по захист своїх прав до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини;

- кожний має право захищати свої права і свободи від порушень будь-якими засобами, які не заборонені законом;

- кожний має право на юридичну допомогу; кожний вважається невинним у вчиненні злочину і не може бути підданий покаранню, доки його вину не буде доведено в законному порядку та встановлено обвинувальним вироком суду;

- кожний має право на захист і можливість користуватися допомогою адвоката.

Суду належить центральне місце в усій правовій системі. Чим вища роль, авторитет суду і правосуддя в цілому, чим більша самостійність і незалежність суду у взаємовідносинах з представницькими органами і органами управління, тим вищий рівень законності і демократії, тим надійніше захищені від можливих порушень права і свободи громадян.

Відповідно до ст.55 Конституції України саме на суди покладено обов’язок захисту прав і свобод людини; відповідно до ст.124 Конституції "юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у суспільстві"; для звернення до судового захисту громадянину достатньо скласти в письмовій формі позов і передати його судді, якщо мова йде про порушення прав і інтересів, що витікають із трудових, цивільних, сімейних, адміністративних відносин.

Якщо були вичерпані всі можливості захисту на рівні своєї країни, або рішення не виконують державні органи, громадяни України мають право звертатися до міжнародних органів захисту прав людини. Це право гарантоване статтею 55 Конституції держави: "…Кожен має право після використання всіх національних засобів правового захисту звертатися за захистом своїх прав і свобод до відповідних міжнародних судових установ чи до відповідних органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна…"

* * *

Додаток 2

Навесні 1996 року, повертаючись із чемпіонату Європи з самбо, у столиці Угорщини зникли двоє членів української збірної - киянин Ростислав Борисенко та львів’янин Олександр Куспиш. Лише згодом завдяки старанням українського посольства в Угорщині та українських ЗМІ стало відомо, що угорська поліція заарештувала їх за …кишенькову крадіжку. Хоча обидва наші земляки вини не визнали, а звинувачення базувалися лише на свідченнях поліцейських, трьом будапештським стражам порядку вдалося довести у місцевому суді необхідність продовження терміну затримання ще на місяць. Згідно з угодою про взаємне правове сприяння з питань цивільного, сімейного і кримінального права між Угорщиною та СРСР (1958р.) справу було передано відповідним правоохоронним органам України. Українські правоохоронці визнали Р.Борисенка та О.Куспиша невинними за відсутності складу злочину. Наші співвітчизники вирішили відстояти свої права. Вони відразу після звільнення із слідчого ізолятора, де відсиділи 17 діб, через консульський відділ українського посольства в Угорщині подали скаргу Генпрокуророві Угорщини на протиправні, на їхню думку, дії будапештських поліцаїв. Двоє українських громадян вимагали притягнути до відповідальності будапештських поліцаїв за неправдиві свідчення, образу, свідомо неправдивий донос, зловживання владою і службовим становищем, розпалювання міжнаціональних чвар. Вичерпавши можливості через посередництво Генпрокуратури довести протиправні дії будапешських стражів порядку, Р.Борисенко невтомно топтав стежки до міжнародних організацій. Він ставив практичне запитання: що дає членство України в ООН не лише державі, а й конкретному її громадянину? Скажімо, на прикладі визнання республіками Україна і Угорщина Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Свою скаргу наш співвітчизник подав до Комітету при Управлінні Верховного представництва з прав людини у женевському відділенні ООН для розгляду в рамках факультативного протоколу до цього акту. Попри багаторічний "опір" правників і урядовців Угорщини, Р.Борисенку вдалося переконати членів Комітету у своїй правоті. Комітет при Управлінні Верховного представництва з прав людини у відділенні ООН у Женеві 6 грудня 2002 року встановив, що стосовно громадянина України Р.Борисенка було порушено норми Міжнародного пакту про громадянські і політичні права і зобов’язано Угорщину " забезпечити автора ефективним засобом правового захисту, включаючи компенсацію". Цей висновок опубліковано англійською, арабською, китайською, російською мовами, як частину щорічного звіту перед генеральною Асамблеєю ООН. /Див. "Голос України", 3 жовтня 2002р.С.11.

* * *

Додаток 3. Пояснювальна нотатка для осіб, які мають намір звернутися до Європейського суду з прав людини

I. Які заяви розглядає Суд?

1. Європейський Суд з Прав Людини є міжнародним органом, який, за певних умов, розглядає заяви, що подаються особами, які скаржаться на порушення їхніх прав, викладених у Європейській Конвенції з Прав Людини та Основних Свобод. Ця Конвенція є міжнародним договором, на підставі якого більшість європейських держав зобов’язуються дотримуватись визначених у ній основних прав людини. Ці права викладені у Конвенції та у чотирьох додаткових Протоколах до неї (Протоколи № 1, 4, 6, 7). Вказані документи прийняті окремими державами. Бажано, щоб Ви ознайомились із текстами цих документів та внесеними до них зауваженнями.

2. Якщо Ви вважаєте, що одна з держав, які ратифікували Конвенцію, порушила стосовно Вас одне із цих основних прав, то Ви маєте право звернутися до Суду. Суд розглядає лише ті заяви, в яких йдеться про права, гарантовані Конвенцією та Протоколами до неї, за виключенням усіх інших. Суд не є апеляційним судом по відношенню до національних судових інстанцій, він не може ні скасовувати, ні змінювати їхні рішення. Суд не може безпосередньо захищати Вас перед національною судовою інстанцією, проти якої спрямована Ваша заява.

3. Суд може розглядати лише ті заяви, які спрямовані проти держав, що ратифікували Конвенцію (перелік додається). Також не розглядаються заяви, які стосуються подій, що мали місце до визначених дат. Ці дати відрізняються у залежності від того, проти якої держави спрямована заява, і від того, чи стосується заява права, гарантованого Конвенцією або одним із Протоколів до неї.

4. Ви можете надсилати заяви лише проти дій або рішень органів державної влади (органів законодавчої, виконавчої, судової влади і т.ін.) однієї з цих держав. Суд не розглядає заяви, спрямовані проти приватних осіб або недержавних установ.

5. Перед тим як звернутися із заявою до Суду, Ви повинні використати усі можливі внутрішні засоби захисту у Державі, проти якої спрямовується заява, які могли б призвести до позитивного вирішення питання, яке є предметом оскарження. Стосовно України йдеться про звичайну процедуру судового провадження, яка передбачає можливість касаційного оскарження прийнятого судового рішення. (Крім цього, процедура "у порядку нагляду" не є засобом правового захисту, який необхідно вичерпати, згідно зі Статтею 35 § 1 Конвенції). Ви повинні дотримуватись усіх процесуальних правил, зокрема передбачених законом строків. Якщо, наприклад, Ваш позов було відхилено з причини недотримання строків або ж невиконання процедурних правил, Суд, можливо, не зможе розглянути Вашу заяву.

6. Заяву до Суду потрібно подати у шестимісячний строк від дня винесення остаточного судового рішення. Суд не зможе розглянути Вашу заяву, якщо Ви протягом цих шести місяців не подасте, принаймні, у скороченому вигляді, чітко сформульовану претензію.

ІІ. Як подавати заяву до Суду?

7. Якщо Ви вважаєте, що стосовно Вас було порушене одне з прав, які гарантуються Конвенцією або ж Протоколами до неї, і Ваша заява повністю відповідає усім наведеним вище вимогам, то Ви повинні надіслати у Секретаріат Суду лист із зазначенням необхідних даних, про які йдеться нижче:

Au Greffier de la

Cour europeenne des Droits de l’Homme

Conseil de l’Europe

F - 67075 Strasbourg Cedex

France

8. Лист має містити такі відомості:

а) короткий виклад Вашої заяви;

б) визначення права або прав (гарантованих Конвенцією), які, на Вашу думку, порушені;

в) відомості про засоби правового захисту, якими Ви скористалися;

г) перелік офіційних рішень у Вашій справі, із зазначенням дати кожного документу та інстанції, яка його видала (суд або інший орган), а також коротка інформація про зміст кожного документу.

До листа необхідно додати копії вищезгаданих документів. (Суд не може гарантувати повернення цих документів, тому в інтересах особи, яка подає заяву, надсилати копії замість оригіналів).

9. Секретар Суду надішле Вам відповідь, а також відповідний формуляр для того, щоб Ви виклали заяву формально. Можливо, до Вас звернуться за додатковою інформацією, документами чи роз’ясненнями, пов’язаними із заявою. У разі необхідності Секретар проінформує Вас також про те, яким чином було застосовано Конвенцію у подібних випадках. У разі визнання заяви неприйнятною до розгляду її Судом, Секретар Суду поінформує Вас також і про це. У той же час Секретар не може давати Вам поради стосовно законодавства держави, проти якої спрямована заява.

10. Якщо з Вашого листування з Секретаріатом стає очевидним, що Ваша заява може бути зареєстрована, і якщо Ви висловите таке бажання, Вашу заяву буде передано на розгляд Суду.

11. Секретар інформуватиме Вас про хід розгляду Вашої заяви. Процедура розгляду не є прилюдною, і на першій стадії розгляд здійснюється у письмовій формі. Тому Ваша особиста присутність на засіданні Суду не є необхідною.

12. Якщо у Вас є можливість, зверніться до адвоката, щоб він вів Вашу справу. На подальших етапах розгляду брак відповідних коштів на оплату юридичної допомоги адвоката може слугувати підставою для прохання про надання безкоштовної допомоги. Але така допомога не може бути Вам надана на момент подання заяви.

* * *

Додаток №4. Приклади держав, що вжили заходів відповідно до прийнятого Європейським судом з прав людини рішення у справах

Австрія внесла зміни до важливих розділів свого кримінально-процесуального кодексу, де йшлось про інструкції щодо поводження з госпіталізованими ув’язненими та про весь механізм правової допомоги. Бельгія внесла поправки до свого законодавства щодо бродяжництва та прийняла рішення про фінансову підтримку франкомовних шкіл у фламандському регіоні. Вона також внесла зміни до свого цивільного кодексу, визнавши однакові права за незаконнонародженими та дітьми, що народилися у шлюбі. Греція внесла поправки до закону про попереднє ув’язнення. Данія внесла поправки до закону про опікування над незаконнонародженими дітьми. Італія ввела до свого нового кримінально-процесуального кодексу, який було прийнято в 1988 році, положення про обов’язкову присутність адвоката захисту під час судових слухань, в тому числі і під час розгляду в касаційному суді. Нідерланди внесли поправки до свого військового кримінального кодексу та закону стосовно утримання психічно хворих. Сполучене Королівство заборонило тілесні покарання в державних школах. Франція прийняла закон про прослуховування телефонних розмов. Швейцарія повністю переглянула свою судову організацію та кримінальний процес у його застосуванні до федеральної армії і внесла зміни до цивільного кодексу відносно позбавлення свободи у виправних закладах. Швеція внесла доповнення до закону про обов’язкову релігійну освіту