...Саме демократ не може дозволити собі обмежитися вираженням презирства й люті проти людини маси, коли та прислухається до найодіозніших речників антилібералізму, віддає їм свій голос на виборах і т. ін. Щоразу ми повинні запитувати себе: чим ми довели їх до того, що вони голосують за будь-кого, аби лише повідомити нам, користуючись своїм демократичним правом, – до чого вони нами не задоволені?

...Варто пам’ятати, що тоталітаризми не були простим бунтом підсвідомості з її "архетипами"; вони здобули свій історичний шанс лише остільки, оскільки були абсолютно хибною відповіддю на цілковито реальні запитання, породжені кризою колишніх автентичностей. Кінець тоталітаризмів і наступне розвінчування їх дають нам повною мірою відчути реальність самих запитань. Тільки повна відкритість назустріч запитанням, повна чесність і тверезість щодо них може насправді відняти шанс у повернення тоталітарних тенденцій в майбутньому. Виховання інтелектуальної чесності не замінить тренування "найправильніших" готових реакцій на слова.

Сергій АВЕРИНЦЕВ
"Подолання тоталітаризму, як проблема: спроба орієнтації"
(переклад з російської – Михайлина КОЦЮБИНСЬКА,
"Дух і Літера", №7-8, 2001)