Чому нас навчила Польща

Досвід діяльності органів студентського самоврядування в університетах республіки Польща

Україна, Білорусь, Росія, Польща… Здається ще так недавно ми жили майже однаково. Приховане економічне падіння, тотальний дефіцит, стабільно невисокий рівень життя… Однопартійна система, відсутність політичних свобод, тотальний контроль над всіма проявами громадської активності…

Минуло 10 років. Цивілізаційний кордон, а разом із ним економічні блага і політичні свободи, просунулися на схід. Проте, як це не прикро, але ми залишились "не на тому березі". Найбільш неприємно усвідомлювати те, що мине ще 10 років вдалої імітації реформ, гучних декларацій та громадської пасивності – і згаданий кордон перетвориться у прірву, здолати яку буде надзвичайно важко.

Вже сьогодні нам потрібні містки…

Аби перешкодити цим процесам розриву єдиного Європейського континенту на цивілізаційно різнорідні шматки, стимулювати зближення суспільств і держав Центральної та Східної Європи на основі демократичних цінностей та свобод і усвідомлення спільних інтересів країн-сусідів, зацікавлені НДО згаданих країн реалізовують спільні проекти. Один з них – "Містки Міжмор’я".

Цей проект був створений і реалізований польською Асоціацією Школа Лідерів і регіональними партнерами з України ("Європейський діалог"), Білорусі і Калінінградської області Росії за сприяння Польсько-Американського Фонду Свободи. Завдяки проекту 30 молодих лідерів НДО (по десять з кожної країни), що працюють в сфері розвитку студентського самоврядування, місцевого самоврядування і громадянської освіти мали можливість ознайомитись із діяльністю відповідних установ і організацій в Польщі.

Хоча проект включав в себе низку цікавих тренінгів з проектного менеджменту, формальні і неформальні зустрічі з представниками різноманітних НДО, фондів, органів влади, основне, чим я хотів би поділитись у цій статті – це враження від знайомства з діяльністю польських органів студентського самоврядування (надалі у тексті – ОСС). Учасники проекту мали можливість детально ознайомитися з роботою ОСС двох державних ВНЗ (Варшавського університету та Вищої торгівельної академії) і приватного університету економічно-правового профілю імені Леона Козмінського.

Система освіти в республіці Польща

Польська система освіти, не зважаючи на певні відмінності, багато в чому подібна до нашої. Шкільна освіта включає в себе 6-річну початкову школу, і 3-річну гімназію. Далі йде 3-річний профільний ліцей загальноосвітнього характеру або дворічна професійна школа. На цьому етапі обов’язкове навчання закінчується.

Потім – вища освіта, яка включає в себе бакалаврат і магістрат. Увінчанням освітньої системи є аспірантура.

На всіх етапах освіти існує досить розвинуте шкільне і студентське самоврядування.

В країні вже два роки діє система індивідуального кредитування громадян для здобуття вищої освіти. Кількість її користувачів щороку зростає.

В Польщі діють як державні, так і недержавні ВНЗ. Навчання в останніх для більшості студентів є платним.

Форми навчання подібні до наших: денна, вечірня, заочна і дистанційна.

Зовні університети мало відмінні від українських. Є по-сучасному відремонтовані аудиторії з металу і пластику, а десь можна побачити пошарпані столи і стіни з підтьоками від дощу.

Око українського громадянина радують оголошення на стінах університету із закликами до польських студентів їхати організовано відпочивати до Криму.

Гроші, навчання і студентські пільги

Абсолютна більшість студентів, які вчаться на денній формі навчання у державних університетах, гроші за це не платять. Оплата за навчання в дуже престижному недержавному ВНЗ за такими спеціальностями як "право" або "менеджмент і маркетинг" коштує в межах 3200-3600 злотих за семестр (1 злотий дорівнює приблизно 1,20 української гривні). Всього в навчальному плані 10 семестрів.

Польські студенти користуються 50% пільгами на проїзд у транспорті.

Стипендія студента державного ВНЗ складається з двох стипендій – соціальної і наукової. Максимальна сума обох стипендій – 1050 злотих на місяць.

Соціальна стипендія залежить від рівня прибутків студента і може призначатись за його клопотанням. Схема призначення цієї стипендії подібна до тієї, за якою українські громадяни одержують субсидії (чим вищий прибуток – тим менша стипендія). Максимальна сума – 500 злотих.

Наукова стипендія залежить від успішності і коливається в межах від 180 до 550 злотих.

Схеми призначення стипендій в кожному ВНЗ мають свої особливості. Займаються призначенням стипендій і виробленням механізму її розподілу ОСС.

Гуртожиток

Одержання права на проживання в гуртожитку польського університету є своєрідним привілеєм. Місць зазвичай на всіх не вистачає і розподіляють їх між кращими і найбіднішими. Так, у Варшавському університеті, в якому вчиться 51000 студентів, місць у гуртожитку лише 3500.

Вартість проживання в гуртожитку приблизно 170 злотих на місяць. Цю суму щомісяця вираховують із стипендії, тих хто живе в гуртожитку. Студент, який одержав місце в гуртожитку, може його перепродати (як правило на 100 злотих дорожче). Квартиру студент у Варшаві може найти за 350 злотих.

В гуртожитках діють ОСС, які займаються розподілом місць, підтриманням порядку та розв’язанням інших студентських проблем.

Історія студентського самоврядування

Розвиток ОСС у ВНЗ Польщі може бути одним з показників значущості тих змін, які відбулися в країні за останнє десятиліття.

Активісти польських ОСС виводять історію своїх організацій з діяльності нелегальних студентських груп ХІХ століття, які тоді боролись головним чином за незалежність країни. Цікавий факт: Варшавський університет відкрили за наказом Олександра І у 1816 році, а перші студентські страйки відбулися вже у 1819 році.

Появі ОСС в тій формі, в якій вони існують зараз, передувала діяльність незалежних студентських організацій 80-х рр. ХХ ст. У 1983 році в Польщі був прийнятий Закон про вищу освіту, який передбачав можливість створення в університетах ОСС. Цією можливістю скористались в тому числі і молоді польські дисиденти, які провадили свою роботу в університетах під прикриттям ОСС. Автономія ВНЗ в Польщі, навіть в ті роки, була хоча і обмеженою, але все’дно незрівнянно більшою, ніж в країнах колишнього СРСР. Вчені могли виголошувати на лекціях досить крамольні промови, а всі зацікавлені знали, що в університетах можна знайти нелегальну літературу. Поліція, як тоді, так і тепер, не має права нікого заарештувати на території університету без дозволу на це ректора. Дух вольності, що не покидав польські університети навіть у найтяжчі часи, став однією з причин того, що польські студенти активно включились в боротьбу за демократичні перетворення в країні, а рік 1988 особливо відзначився студентськими страйками.

Як наслідок студентської активності, 12 вересня 1990 року парламент приймає новий Закон про вищу освіту, який передбачає низку законодавчо закріплених гарантій незалежного статусу ОСС в університетах Польщі. Зокрема, в новому законі було закріплено обов’язковість фінансового забезпечення діяльності ОСС з бюджету університету.

Структура і вибори до ОСС

ОСС в кожному університеті мають певні особливості власної структурної побудови, діяльності та механізму проведення виборів, які зумовлені традиціями і особливостями навчального закладу, зокрема специфікою навчально-виховного процесу. Наприклад, у Вищій торгівельній Академії відсутнє студентське самоврядування на рівні академічної групи. Це зумовлено тим, що академічних груп з постійним особовим складом (за винятком груп з вивчення іноземної мови) просто не існує, бо студенти значну частину предметів обирають за власним бажанням і через це постійно опиняються в нових групах.

Проте для більшості університетів все ж таки властива структура ОСС, дещо подібна до тієї, яка закріплена наказом міністра освіти та науки України в "Положенні про студентське самоврядування". Отже, студентське самоврядування в польських ВНЗ реалізовується насамперед на загальноуніверситетському рівні та рівні факультетів і відділень. ОСС факультетів і відділень діють на принципах автономії від загальноуніверситетських ОСС. Водночас студенти цих структурних одиниць обирають своїх представників до загальноуніверситетських органів. Так, до парламенту університету можуть обирати пару десятків осіб, а можуть майже дві сотні. В свою чергу парламент обирає правління і голову, на яких лягає основний тягар виконання поставлених цілей і завдань. Терміни, на які обираються студенти до різних органів і у різних університетах, – різні.

Для виборів до ОСС властива повна відкритість і прозорість виборчого процесу, хоча, як скаржилися наші польські колеги, не у всіх університетах ці принципи дотримуються самими функціонерами ОСС.

Вибори

Для прикладу коротко опишемо виборчий процес у Вищій торгівельній академії. Вибори до парламенту проводяться щороку. Участь у виборах беруть студенти як денного, так і заочного відділення, аспіранти і докторанти. Для студентів денного відділення встановлена більша квота, для студентів заочного, аспірантів і докторантів – менша. Кожний студент може висунути кандидата або висунути себе. Голосування здійснюється таємно бюлетенями. Сам процес триває на денному відділенні три дні, на заочному – два. При підрахунку голосів можуть бути присутніми всі бажаючи.

Кандидати чи групи кандидатів формують команди і провадять передвиборчі кампанії, які дуже нагадують "Oktoberfest" (студентський жовтневий фестиваль) з імпрезами, публічними виступами, невеличкими подарунками у вигляді безкоштовних тістечок чи чогось подібного. В головному холі Академії вивішуються передвиборчі плакати, які можуть бути дуже великими за розмірами, 15 х 20 м. і більше.

Перші 27 кандидатів, які набирають найбільше голосів, входять до складу Ради студентського самоврядування (парламенту університету). Кандидати, які не проходять до Ради, стають членами Товариського Суду, який слідкує за діяльністю членів Ради.

Діяльність ОСС

На першому після проведення виборів засіданні Рада студентського самоврядування обирає голову і правління (як правило, до 10 осіб). Ці студенти можуть бути штатними працівниками і отримувати зарплату (близько 1000 злотих на місяць). Правління координує роботу профільних комісій, які діють при ОСС. Склад, чисельність і форми діяльності комісій в кожному університеті свої. Для прикладу наведемо назви комісій: студентська адвокатура, бюро співпраці з закордоном, комісія з інформації і зв’язків з громадськістю, комісія з проблем студентів, комісія справ аспірантів і докторантів, бюро неповносправних осіб, бюро справ соціальних, комісія з проблем культури і т.п.

З вищенаведених назв комісій цілком зрозуміло, чим займаються ОСС. Конкретними проявами цієї роботи є створення бази даних про житло, яке студенти можуть задешево винайняти у Варшаві, організація літніх поїздок за кордон і інтеграційних таборів для першокурсників, концертів, фестивалів, урочистих свят, випуск щорічного довідника для студентів – "Інформатора", надання найрізноманітніших консультаційних, в тому числі і правоосвітніх послуг.

Засідання Ради (парламенту) є відкритим і проводиться щонайменше раз на місяць. Повідомлення про його проведення за кілька днів до цього вивішується на дошку оголошень, і всі бажаючі можуть заздалегідь дізнатись про відповідне засідання і взяти в ньому участь.

Колегіальні органи польських ВНЗ і участь студентства в їх діяльності

Крім вирішення власних проблем через ОСС студенти польських ВНЗ мають законом закріплене право на участь у вирішенні загальноуніверистетських справ. Для цього студентська громада обирає своїх представників до колегіальних органів, що існують при університеті. Це – сенат університету і його комісії, наукова рада, контрольно-ревізійна комісія університету, бібліотечна рада тощо. Згідно закону максимальна кількість студентів, які можуть бути обрані до колегіальних органів державного університету, становить 25% загального складу колегіального органу. В університетах, які ми відвідували, цей відсоток коливався від 10 до 20.

Кошти ОСС і фінансові повноваження

Суттєвою відмінністю ОСС в Польщі від українських аналогів є серйозна матеріальна база, на яку спирається діяльність польських самоврядувань і їх фінансово-правова незалежність від адміністрацій.

Річний бюджет ОСС Варшавського університету становить близько $200 тис. на рік. Ці кошти, щороку обов’язково, згідно із Законом про вищу освіту, виділяються з бюджету університету на діяльність самоврядування. До цієї суми додаються добровільні пожертви і внески спонсорів. Площа приміщень, які займає студентське самоврядування того ж таки Варшавського університету дорівнює 450 кв. м.

Кошти, які виділяються на діяльність ОСС витрачаються на:

– діяльність центральних ОСС університету в тому числі на утримання приміщення і апарату;

– діяльність ОСС на відділеннях і факультетах, які самостійно розпоряджаються частиною виділених коштів;

– гранти для студентських товариств і об’єднань, які діють при університеті.

Важливим важелем впливу на адміністрацію ВНЗ, який мають ОСС, – це право визначати розмір оплати за навчання в університеті. У випадку тиску з боку адміністрації на активістів ОСС, останні можуть, умовно кажучи, довести університет до банкрутства.

Ще один, вже не фінансовий, але все таки суттєвий засіб впливу – це вирішальне право ОСС затверджувати проректора з студентських питань (ця посада за переліком посадових обов’язків близька до наших проректорів з соціальних питань і виховної роботи).

Студентські організації і товариства

В університетах крім ОСС діє велика кількість найрізноманітніших студентських організації і товариств. Ці студентські організації мають суспільно-політичну, професійну, релігійну, наукову спрямованість. За приналежністю вони поділяються на відділення міжнародних (AEGEE, AIESEC), загальнопольських (NZS – права, ZSP – ліва), місцевих студентських організацій, територіальні братства вихідців з певної місцевості Польщі тощо.

Студентські організації мають в університеті власні приміщення, які в більшості випадків обладнані власними меблями і оргтехнікою. Якщо певна студентська організація хоче розраховувати на фінансову підтримку з тих коштів, що виділяються на діяльність студентського самоврядування університету, вона повинна зареєструватись в університеті і подавати щорічні звіти про свою діяльність.

Для отримання гранту від ОСС студентська організація повинна подати відповідно заповнену форму заявки і… одержати кошти.

Загальнопольський студентський парламент

В Польщі, крім ОСС в університетах, існує загальнодержавний студентський парламент, делегатів якого обирають студенти ВНЗ. Цей орган має дорадчі функції і висловлює позицію студентства на певні законодавчі чи адміністративні зміни, які можуть заторкнути інтереси студентів. Доцільність створення подібного консультативного органу в Україні лише розглядається (бо ж наближаються вибори...).

"Інформатор" як квінтесенція студентської мудрості і досвіду

Одним з проявів польського досвіду, що вже сьогодні без особливих проблем може бути перейнятий і поширений у ВНЗ України (та й не тільки у ВНЗ, а й у школі) – це видання "Інформаторів". Наявність в навчальних закладах подібних видань – свідчення уваги до проблем пересічної людини, у нашому випадку до проблем студента.

Майже кожний польський університет щороку випускає подібну книгу. "Інформатор" – це чудово видане презентабельне видання, яке містить у собі базову інформацію про університет, дозволяє студенту легко зорієнтуватись у абсолютно новому для нього середовищі і без зайвих ускладнень пройти адаптацію.

Найбільше мені сподобався "Інформатор", який щороку безкоштовно одержують студенти-першокурсники Вищої торгівельної академії. Це вражаюче за повнотою, інформативною насиченістю, дохідливістю викладу видання майже в двісті сторінок тексту. Цей "Інформатор" укладає і випускає студентське самоврядування Академії. Напевно в авторстві книги криється і привабливість видання та його спрямованість на студента.

Отже, книга складається з традиційного вітального слова (ректор, проректор, голова самоврядування), основних розділів і додатків.

Зміст першого розділу "Історія університету" не потребує додаткових коментарів.

Розділ 2-й "Як вчитись (і вижити) в академії" – це 28 вивірених роками студентського досвіду порад про те, як успішно провчитись і щасливо закінчити ВНЗ. Розділ містить загальні поради щодо навчання. Тут можна знайти інформацію про планування вільного і робочого часу, вибір місця проживання, особливості складання сесій і написання кваліфікаційних робіт, тонкощі спілкування з адміністрацією і викладачами, традиції академії і відомості про ту користь, яку можна одержати долучившись до діяльності чисельних університетських студентських організацій.

Розділ 3 "Дах над головою" знайомить студентів із ємним поняттям "общага". З цього розділу студент може дізнатись про різні студентські гуртожитки і готелі Варшави, плюси і мінуси кожного з них. Також подано фотографію "взірцевої" і "типової" кімнати гуртожитку. Розповідаєтьсяпро досвід винайму студентами житла у місті, ціни на квартири і т.п.

Наступний розділ "Все, що варто знати" розповідає про необхідні студенту Академії транспортні маршрути, їх особливості, молодіжні клуби і бари, спортивні та оздоровчі заклади. Також подається повна інформація про найближчі студентські столові і бари з приблизними розцінками, специфікою меню і обслуговування. Тут же інформація для любителів класичної культури. Розділ завершується порадами щодо раціонального розподілу бюджету та інформацієюпро можливості тимчасового працевлаштування.

Розділ 5 описує механізми призначення і розподілу стипендії.

Розділ 6 розповідає про структуру університету, посадові обов’язки і діяльність осіб з адміністрації. Поруч – фотографії "малих" і "великих" університетських керівників.

Сьомий розділ присвячений комп’ютерній мережі Інтернет і тим можливостям, які дарує комп’ютерна техніка сучасному студенту. В розділі – насамперед опис того, де в Академії студент може скористатись комп’ютером, відомості про інформаційний центр, лікбез користувача-практика (середовище "Windows", "Unix", електронна пошта, Інтернет, дискусійні листи і групи та багато всього іншого). На завершення розділу – поради тим, хто вирішив придбати комп’ютер.

Черговий розділ розповідає про студентське самоврядування, його структуру, цілі і завдання, діяльність, механізм проведення виборів, можливості для студентів вирішити їх проблеми з допомогою ОСС.

Розділ дев’ять і десять присвячено студентським організаціям, які діють в університеті. Десятий розділ розповідає про студентські наукові товариства, які діють окремо за напрямками кожної профільної спеціальності університету. Подається інформація про діяльність організацій та їх координати. Все це доповнюється фотографіями із веселими студентськими писками.

11-й і 12-й розділи присвячено поясненню системи оцінок і предметам, які викладаються в університеті. До відомостей про специфіку і особливості вивчення кожного профільного предмету, що викладається в університеті, додається інформація про існуючі підручники. В згаданих розділах також подаються напівжартівливі характеристики всіх викладачів.

Наприклад про викладачку історії господарства доктора Софію Гродек-Мільчарек повідомляється наступне:

"Одна з найкращих викладачів – пресимпатична Пані з нестримним почуттям гумору. Викладає предмет дуже цікаво, бо до нудних фактів додає неймовірні історії, які і роблять виклад інтересним. Лекції пані Софії – це один з небагатьох випадків, коли аудиторія повністю заповнюються студентами. Якщо добре написати кваліфікаційну роботу в грудні, то можете розраховувати на звільнення від складання половини матеріалу в кінці року. Варто добре готуватись до іспиту, а на самому екзамені не дати себе перебити із самого початку. Пані любить задавати питання на кшталт: "А яку зараз маємо інфляцію? А рівень безробіття?".

В тринадцятому розділі розміщено текст "Навчального статуту". Статут має, зокрема, такі розділи: загальні положення, права і обов’язки студентів (при цьому права перераховані у двох параграфах і чотирнадцяти пунктах, а обов’язки – лише в одному параграфі, який складається з трьох пунктів), організація навчання, система оцінювання, повторне навчання, відпустки і перерви, завершення студій, виключення з числа студентів та інші.

Книжку завершує розділ чотирнадцятий, який складається з додатків. Тут подається повний перелік свят і канікул протягом навчального року, план кожного поверху університету, адреси основних адміністративних приміщень університету, список кінотеатрів, театрів, клубів і пабів.

Наявність книжок подібних до польських "Інформаторів" – одна з умов відсутності корупції у ВНЗ, формування в них клімату прозорості, відкритості, доступності інформації і демократизму. Адже, коли студенту-першаку доступна вся необхідна інформація, не виникає проблем, так характерних для наших університетів та інститутів. Це – коли студенти далеко не першого року навчання не уявляють, як виглядають "недосяжні" проректори, коли засекреченим є механізм одержання матеріальної допомоги і путівок у профспілці, коли про вибори до ОСС та керівництва профспілок ніхто навіть і не чув, коли не зрозуміло, як нараховується стипендія, – і десятки інших подібних запитань.

Чому ж нас навчила Польща?

Польський досвід, як неважко побачити, є справді цінним і повчальним. Побачивши те, яким може бути студентське самоврядування, починаєш краще розуміти проблеми наших ОСС, усвідомлювати важливість і необхідність змін.

Багато чому варто повчитись, творчо перейняти, запровадити в нашу систему вищої освіти.

Найперше, це має бути законодавче закріплення незалежного правового статусу ОСС в новому "Законі про вищу освіту".

Цей правовий статус необхідно підкріпити відповідними фінансовими гарантіями. Ректорати мають обмежити практику надання фінансових подачок слухняним студентським профспілкам, а замість цього – в обов’язковому порядку щороку виділяти кошти на діяльність ОСС, які на відміну від профспілок об’єднують всіх студентів університету чи інституту.

Варта запозичення практика демократичного, гласного, таємного і загального проведення виборів до ОСС із усіма атрибутами виборів (публічними виступами, листівками, бюлетенями тощо).

Свідченням демократизації системи вищої освіти могло б стати більш активне залучення студентів до вирішення загальноуніверситетських справ через більш активне і вагоме залучення студентів до колегіальних органів українських ВНЗ. Звичайно, робити це необхідно не традиційно, шляхом призначення (ось "хлопчик Пєтя – гарний, "свій", постійно крутиться в деканаті"), а через відкриті і загальні вибори серед студентів.

Справжнім проривом в теперішній виховній системі українських ВНЗ стало б запровадження системи грантів (чи хоча міні-грантів) для студентських організацій, об’єднань та ініціативних груп, які діють при університетах. Гадаю, що ректори разом з проректорами і самими студентами перестали б скаржитись на безініціативність і пасивність студентської молоді.

Достойні перейняття механізми залучення студентів заочних відділень до активного життя університетських громад, бо їх (студентів-заочників) дехто все частіше в останні роки схильний розглядати лише як засіб поповнення сімейного бюджету під час сесій.

Вже сьогодні ОСС українських ВНЗ могли б подбати про інформаційне забезпечення студентів власних університетів і зайнятись складанням та випуском "Інформаторів" для першокурсників 2002 року.

Не соромно буде перейняти і такі форми роботи як створення студентських адвокатур, бюро по роботі з неповносправними студентами, пошук дешевого житла для студентів та багато інших корисних речей.

Звичайно, все нове і незвичне нелегко пробиває собі дорогу. Опір консерваторів, власна лінь, байдужість і зневіра становлять серйозні загрози позитивним змінам. Проте варто добре засукати рукава, і європейський цивілізаційний кордон з його економічними благами і політичними свободами незабаром проходитиме значно східніше, аніж це є сьогодні. До роботи!