Декларація учнів, батьків і вчителів школи №___

Від редакції: Ще кілька місяців тому Сергій Пеняєв, вчитель історії з м. Одеси, надіслав нам матеріали на теми, які обговорюються зараз на наших сторінках. Пропонуємо увазі читачів:

1) Уривок зі статті С.Пеняєва "Школу новую построим" (надр. в газеті "Одесские известия", 12.01.2000).

2) Проект Декларації, що був створений за словами С.Пеняєва "після пропозицій учнів, учителів, батьків на батьківських зборах, методоб’єднаннях, класних зборах, уроках правознавства, курсу "Людина та суспільство", "Права людини", "Політологія" та за результатами анкетування". (Цей проект, звичайно, не претендує на те, щоби бути ідеальним зразком чи якоюсь типовою декларацією. Як і інші подібні матеріали, що публікуються в нашому бюлетені, це – спроба, результат якої дає поштовх для роздумів, обговорення та подальших випробувань.)

Школу новую построим

Даже маленькие дети уже знают, чего они хотят, и аргумент "я прав, потому что я старше" убеждает не всегда. Выросло новое поколение, которое не похоже ни на нас, ни тем более на тех, кто нас учил. Противоречия между устаревшей педагогической технологией и требованиями жизни отчетливо показал Филипп Кумбс в книге "Мировой кризис образования"...

Педагогика толерантности – это новая педагогическая парадигма, ориентированная на гуманизацию образования, развитие личности, демократизацию отношений между учащимися и учителями. Это будет новая, неавторитарная педагогика, которая так нужна современной украинской школе, чтобы преодолеть взгляд на ребенка как на объект педагогического влияния, сделать из него равноправного участника учебного процесса познания...

Как ни печально, в Украине до сих пор нет широкой педагогической общественности. Точнее, налицо ее имитация – номенклатурными объединениями: всяческими союзами директоров, советами управленцев, экспертными советами министерства. В то же время, в Голландии, где самый прогрессивный закон об образовании, работает такое положение: если 70 родителей доверяют какому-то человеку учить и воспитывать своих детей, то государство обязано создать для него школу. И создает! В американском образовании все построено на общественном доверии. Все лучшие школьные системы – вальдорфские, Монтессори – создавались не ведомством, не приказом, но обществом. У нас же родители лишены возможности влиять на образовательную ситуацию...

Школа готовит к жизни человека знающего, а нужен именно человек думающий, инициативный, умеющий делать осознанный выбор в личной и общественной жизни. Возникает "дистанция огромного размера" между разумным, думающим человеком и человеком много знающим (но не то, что нужно), да еще и не умеющим все это применить на практике.

Учитель спрашивает: "Чему тебя научила прочитанная повесть, какие образы произвели наиболее сильное впечатление?" Ученик думает, нерешительно отвечает: "Ничему не научила и не произвела никакого впечатления". Реакция учителя известна, предсказуема. Ученые и политики спорят, ищут истину историки, географы, физики, а ученику должно быть все однозначно ясно, отвечать он должен только правильно, трафаретно. Без демократизации и либерализации системы образования и самой школы нам не видать демократизации общества...

Декларація колективу однодумців загальноосвітньої школи №__ (Проект)

Ми, учні, вчителі та батьки, зібралися разом, щоб рішуче заявити, що ми хочемо співробітничати, жити у дружбі єдиним колективом:

– де учні та батьки допомагають вчителям, вчителі – учням;

– де поважають бажання й обговорюють думки, погляди;

– де визнається право на помилку кожної людини;

– де кожний вміє визнавати свої помилки.

Учень має право:

1. Висловлювати думку про якість навчального закладу та методах навчально-виховної роботи.

2. Брати участь у іспитах, заліках, атестаціях, зрізах знань з навчальних предметів (при керівній ролі викладача).

3. Випускати рукописний журнал, газети з обов’язковим підписом.

4. Колектив учнів має право обирати вчителя та вихователя.

5. Брати участь в організації та управлінні навчально-виховним процесом.

6. Відстоювати свою гідність, вносити пропозиції на конференціях, зборах, педрадах та інших шкільних форумах.

7. Вибирати предмети для поглибленого вивчення.

8. Здавати іспити екстерном.

9. У 5-8-х, 10-х класах бути звільненим від іспитів рішенням педради, коли успішність стабільна на "4","5".

10. Бути обраним та обирати органи самоврядування.

11. Мати право носити у школі ділову вільну форму у 5-11-х класах, а в теплий час року і у 1 -4 класах.

Учень зобов’язаний:

1. Поважати у вчителі людину, цінувати його прагнення передати йому знання.

2. Берегти честь школи як свою особисту, помножити її традиції, оволодівати знаннями.

3. Говорити правду в обличчя та вміти її вислуховувати.

4. Суворо питати з себе, вміти визнавати помилки своїх товаришів.

5. Бути нетерплячим до байдужих, жорстоких, обману, заздрісних, поважати людей навколо себе, піклуватися про молодших школярів.

6. Слідкувати за своїм здоров’ям, кріпити його.

7. Приймати активну участь в громадському житті школи, класу і у роботі учнівського врядування.

Учні несуть відповідальність за:

1. Невиконання вимог громадських і учнівських організацій школи (рада школи, педрада, загальні збори та ін.).

2. Порчу шкільного та державного майна.

3. Грубі порушення дисципліни у школі та поза неї.

Права, обов’язки та відповідальність педагогів:

В умовах демократизації системи освіти кожний педагог, на додаток до загальноприйнятих громадянських і традиційних прав педагога, повинен у повному обсязі отримати і наступні права:

1. Брати участь в організації та управлінні усіма справами свого навчально-виховного закладу через збори, конференції, виробні органи, а також безпосередньо відвідуючи (при бажанні) засідання любого виборного органу й приймаючи участь в обговоренні питань, причому з правом дорадчого голосу.

2. Висувати свою кандидатуру на будь-яку виборну посаду у любому навчально-виховному закладі, чи у любому органі системи освіти регіону і країни.

3. Висловлювати (усно чи письмово) критичні зауваження о діяльності любого працівника свого закладу, включаючи першого керівника, а також любого працівника системи освіти регіону та країни.

4. Звертатися індивідуально чи в складі груп осіб у любі керівні інстанції чи ЗМІ з заявами, пропозиціями, скаргами і т.ін. Мають право на соціальний захист у взаємовідносинах з батьками.

5. Самостійно визначати форми і методи своєї учбової та виховної роботи, погоджуватись з зауваженнями та побажаннями колег і керівників по усім питанням. При умовах, що вибрані форми та методи дають соціальні і педагогічні цінні кінцеві результати.

6. Відмовлятись від виконання адміністративних доручень, не зв’язаних з виконанням своїх прямих обов’язків (навчально-виховних функцій).

7. Оформляти чи не оформляти письмово план кожного уроку, лекції чи іншої форми навчальної чи виховної роботи при умовах, що робота дає добрі кінцеві результати.

8. Визначати на свїй розсуд час на проходження того чи іншого розділу, теми, учбової програми при умовах, що до кінця навчального року основний програмний матеріал буде засвоєний учнями.

9. Дозволити чи не дозволити кому б не було (в тому числі керівникам), бути присутнім на уроках чи інших заходах з учнями, керуючись насамперед інтересами справи (навчально-виховного процесу).

10. Має право на добре обладнане робоче місце, кабінет, обладнуванні необхідним у роботі обладнанням, дидактичними матеріалами, канцелярськими приналежностями.

11. Відмовитись від навчання учнів, психологічно не сумісними з особою вчителя, ураховуючи думку класу, педколективу, працюючого в цьому класі, та психолога.

12. Відмовити батькам у прийомі у школу незалежно від віку, якщо на момент вступу у перший клас дитина психологічно не готова до учбової діяльності на основі висновків лікаря та психолога.

13. Поєднувати свою виробничу (навчально-виховну) діяльність з участю в науково-дослідницькій діяльності, любого наукового закладу чи його підрозділу (лабораторія, кафедра НДІ і т.ін.)

14. Здійснювати експерименти у сфері науково-виховної роботи при умові, що вони не наносять шкоди якості навчання, вихованню та здоров’ю школяра. У випадку, якщо експеримент потребує суттєвих змін в загальноприйнятому порядку роботи, а кінцевий результат його невизначений, необхідна згода на його проведення ради школи, педради і ін.

Педагог зобов’язаний:

1. Працювати чесно та сумлінно, суворо виконувати обов’язки, покладені на нього Декларацією прав та обов’язків, правилами внутрішнього розпорядку, посадовими інструкціями.

2. Дотримуватись дисципліни праці – основи порядку у школі.

3. Дотримуватись вимог техніки та охорони праці, робітничої санітарії та гігієни, протипожежної охорони, передбачення відповідними правилами та інструкціями, працювати у виданому спецодязі та взутті, користуватися засобами індивідуального захисту.

4. Поважати особу учня та батьків, бачити в них партнерів.

5. Вивчати індивідуальні особистості школяра, активно співробітничати з учнями та батьками по розвитку їх педагогічних знань.

6. Систематично працювати над своїм ідейно-політичним, творчим та педагогічним рівнем.

7. Повинен показувати приклад у биту, у поведінці, у праці.

8. Усі форми занять проводити по розкладу, затвердженому директором школи.

9. Вчитель зобов’язаний бути активним у громадсько-суспільному житті колективу, виконувати суспільні доручення.

10. Вчитель зобов’язаний слідкувати за своїм здоров’ям, учителю не дозволяється курити у школі, у присутності жінок та дітей.

Вчитель несе відповідальність:

1. За якість навчання учнів, рівень їх знань, навичок, вмінь, за рівень їх виховання.

2. За охорону шкільного та державного майна, за навчання дітей бережливо відноситися до нього.

3. За прояв антигуманого та антипедагогічного відношення до дітей.

Батьки мають право:

1. Обирати та бути обраними в громадські формування школи.

2. Обговорювати пропозиції на любих шкільних форумах, контролювати прийняті рішення.

3. Обирати школу, клас, а також переводити дитину при незгоді з методикою викладання.

4. Вносити індивідуальні вклади на розвиток школи, на організацію у школі на кооперативних засадах додаткових, передбачених програмою занять по інтересам.

5. Брати учать в суспільно-громадському житті школи та класів.

Батьки зобов’язані:

1. Виховувати культурну людину та прививати здоровий образ життя.

2. Помагати в засвоєнні знань.

3. Забезпечити нормальні умови для навчання дитини.

4. Регулярно відвідувати збори, зустрічатися з учителями, цікавитися життям дитини у школі.

Батьки несуть відповідальність

перед радою школи, радою громадськості, виробничим колективом, інспекцією у справах неповнолітніх за:

1. Антипедагогічні дії по відношенню до дитини.

2. Небажання створити дитині належні умови для становлення гармонічно розвиненої особистості.

3. Образливе і неетичне відношення до особи учителя чи педагогічного колективу інколи.

4. За ігнорування рішень батьківського комітету школи, класу, ради школи, пов’язаних з вирішенням питань виховання підростаючого покоління.