Громадські організації, на мою думку, повинні виконувати більш просвітницьку роль. Але до них я би додав ще середні школи. Я можу навести приклад: в Америці вчитель третього-четвертого класу веде своїх учнів до суду, щоб вони спостерігали за судовим процесом. Таким чином, дитина сама засвоює певні звички, знання, які в умовах самого уроку в школі неможливо передати. Скільки, для прикладу, наших дітей знає, що ніхто з дорослих не має права вимагати, щоб дитина показала, що знаходиться в її кишені? В Америці це знає кожний учень. Це речі, які закладаються в менталітет у ранньому віці, – і вони відбиваються на поведінці дорослої особи.
У Конституції записані різні норми так званих соціальних прав, починаючи з вчасної виплати зарплати і закінчуючи правом на відпочинок. Всі ці права порушуються в Україні, і пов’язано це з кризовою економічною ситуацією. Про це я можу судити з тих заяв, які я отримую від своїх виборців. Переважно в них йдеться про трудові конфлікти і свавілля правоохоронних органів, які дуже часто забувають, що вони служать народу.
Коли порівняти другий розділ Конституції з аналогічними розділами конституцій інших країн, наприклад, тієї ж Америки, то я можу сказати, що в багатьох питаннях наша Конституція випереджає основні закони найдемократичніших країн. Тільки б люди просто почали читати ту Конституцію, розуміти її сутність – і тоді вони б більше мали конкретних підстав для захисту своїх прав. Чому все ж таки не читають? Через ту ж економічну ситуацію – люди просто не мають на це часу: кожен вам скаже, що він повинен думати, звідки взяти гроші, щоб нагодувати свою сім’ю завтра. І думаю, крім того, ще залишився рецидив колишнього страху перед державою, зокрема в поколінні віком понад 45 років. З часом це буде стиратися. Молоде покоління, яке підростає, яке займається певною справою, вже не має того страху. Ці люди вже більше готові, вони більш спроможні якраз до конкретного захисту своїх прав та свобод. Роман

Зварич, народний депутат України (газета «День», 1 липня 2000 р.)