Урок 36 Як ми використовуємо своє громадянство?

(МИ, НАРОД... ГРОМАДЯНИН І КОНСТИТУЦІЯ
Центр громадянської освіти, Calabasas, USA, 1995 )

Мета уроку

У цьому уроці ви розглянете ознаки громадянства у конституційній демократії. Іноді громадяни мають різні погляди щодо належної їм ролі. У вільному суспільстві ви маєте право вирішувати, як ви бажаєте здійснювати свої права та обов’язки громадянина. Те, чого ви навчитеся з цього тексту та з інших джерел щодо традицій конституційної демократії, допоможе вам ухвалити самостійне рішення. Ваша поведінка як громадянина залежатиме також від ваших власних інтересів та здібностей.

По закінченні цього уроку ви повинні вміти оцінювати, обирати та обстоювати позиції щодо ролі громадян у конституційній демократії.

Терміни, які треба знати
громадянські цінності, принципи, навички і нахили
громадянські права
чемність
загальне добро
уповноваження
найбільше щастя якомога більшої кількості людей
політична дія
політичні права
соціальна дія

Як відрізняються громадяни у конституційній демократії від громадян у диктаторській чи тоталітарній державі?

Громадянство має різні значення в різні історичні часи в різних місцях. Тоталітарні держави і диктатури також посилаються на те, що ними правлять громадяни, бодай їм може бракувати прав та обов’язків, пов`язаних із громадянством у США. Ваша роль як громадянина у конституційній демократії засадничо відрізняється від ролі громадянина, який живе в умовах необмеженого чи самоправного правління. Якщо необмежені режими вимагають пасивної покори і беззастережної відданості, від громадянина у конституційній демократії очікують критичного і дійового членства у політичній громаді. Громадяни у конституційних демократіях повинні додержуватися розумної відданості і коритися законові, але не на підставі беззастережної поваги до державної влади.

Критичне ставлення до уряду може породити право ба навіть обов’язок опиратися законам, які ви вважаєте несправедливими - рух за громадянські права є сучасним прикладом цього.

Як ви вважаєте?

1. Чи буває громадянська непокора виправданим різновидом участі у політичному житті? Наведіть два приклади на підтримку своєї позиції.

2. За яких обставин, на вашу думку, громадянин у представницькій демократії має право порушувати закон? Поясніть свою позицію.

3. Якою має бути належна відповідь уряду на вчинки тих, хто порушує закон за наказом сумління?

4. Чи згодні ви з твердженням Томаса Джеферсона, що „невеличке повстання“ завжди на користь політичній системі? Коли так, яку форму може прибрати оте невеличке повстання?

Які види прав та обов’язків мають громадяни?

Під час розгляду прав громадян треба розрізняти громадянські і політичні права.

* Громадянські права захищають нас у приватному житті від свавільних і несправедливих дій уряду.

* Політичні права дозволяють нам брати участь у державному управлінні.

Якщо негромадянам, які мешкають у нашій країні, буде надано однакові з громадянами громадянські права, наш статус як громадян великою мірою визначатимуть саме політичні права. Ви маєте бути громадянином, щоб здійснювати виборчі права або служити в уряді.

Чимало прав передбачають і відповідні обов’язки. Здійснюючи свої права особисто, ми повинні поважати здійснення цих прав іншими громадянами. Деякі обов’язки є юридичними, які за спільної згоди накладено на нас законами. Наприклад, ми повинні коритися законам, серед них і таким, що вимагають сплати податків, виконання обов’язків присяжних та інших обов’язків, що сприяють діяльності уряду.

Більшість згодна, що ми як громадяни маємо і певні моральні обов’язки. Скажімо, дехто твердить, що ми маємо обов’язок, а так саме й право, голосувати. Бодай закон більше не вимагає від американських громадян обов’язкової військової служби, чимало американців вважають своїм обов’язком захищати батьківщину або допомагати їй за інших надзвичайних обставин.

Як ви вважаєте?

1. Як співвідноситься твердження Вольтера „Я можу ненавидіти те, що ви кажете, але я радий померти за ваше право це казати“ з обов’язками громадянина?

2. Чому важливо висловлюватися на підтримку прав інших, навіть якщо вашим власним правам ніщо не загрожує?

Чому ми повинні намагатися бути активними громадянами?

Філософія природного права і класичний республіканізм дають різні відповіді на це питання.

Філософія природного права наголошує на виборній природі громадянства. Кожному громадянинові належить право вибору, чи залишатися громадянином Сполучених Штатів. Кожному громадянинові належать певні природні права, і захист цих прав є головною метою уряду. Обираючи уряд, який захищатиме ці права, громадяни задовольняють свій себелюбний інтерес у тому, щоб уряд діяв добре. Ми приділяємо увагу тому, як добре виконують свої обов’язки люди, яких ми обрали урядувати. Тому ми як громадяни беремо участь у забезпеченні того, щоб уряд виконував свої договірні зобов’язання перед нами особисто.

З іншого боку, філософія класичного республіканізму наголошує на обов’язку перед суспільством, у якому ми народилися чи натуралізувалися. Класичний республіканізм наголошує на загальному добрі та обов’язку кожного громадянина служити добру цілої громади. Громадянство вимагає, щоб ми ставили загальне добро вище за власні інтереси, надто коли вони заходять у суперечність.

На практиці, зрозуміло, американська традиція громадянських прав охоплює обидві концепції громадянства. Одним із викликів, з якими ми постійно стикаємося як громадяни, є визначення конфлікту між ними у багатьох різноманітних ситуаціях.

Вправа на розвиток критичного мислення

ПОГОДЖЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО ДОБРА З ОСОБИСТИМИ ІНТЕРЕСАМИ

Клас треба поділити на невеликі групи для обговорення проблеми конфлікту між добром цілого суспільства та особистими інтересами. Обговоріть та оберіть позицію з питань, зазначених наприкінці вправи. Підготуйтеся висловити свої думки класу.

Конфлікт між загальним добром та особистими інтересами є не єдиною проблемою, що може спіткати громадян. Іноді тяжко визначити, що насправді становить загальне добро чи особистий інтерес. У певних випадках загальне добро може видаватися досить зрозумілим, як-от потреба захищати громаду від злочинців, іноземних ворогів чи забруднення повітря. В інших випадках громадяни мають протилежні погляди на те, чим є загальне добро і які заходи прислужаться йому найкраще. Наприклад, дехто може твердити, що закони, які суворо обмежують діяльність людей на екологічно вразливих теренах, конечні для збереження наших природних ресурсів. Інші заявляють, що такі обмежувальні заходи загрожують економіці і можуть порушувати право власності.

Не завжди легко дізнатися, як треба захищати особисті інтереси. Позірна користь може зашкодити довгостроковим інтересам. Окремі виміри цієї проблеми порушено в наступних питаннях.

1. Чи є загальне добро найбільшим щастям якомога більшої кількості людей? Коли так, що означає це речення? Чи має якомога більша кількість дорівнювати 51% загалу або цей відсоток має бути вищим? На яку небезпеку наражає визначення загального добра згідно з цим принципом?

2. Чи становить загальне добро мету, яку поділяють всі мешканці країни? Коли так, як нам з’ясувати цю мету?

3. Якщо станеться так, що ви і ваші краяни не дійдете згоди щодо загального добра, чи маєте ви просто прагнути досягнення особистих інтересів і забути про те, що добре для всіх? Які альтернативи тут можливі?

Чого ми потребуємо для розуміння засобів стати дійовими громадянами у конституційній демократії?

Попри розмаїття визначень, ефективне здійснення прав та обов’язків у конституційній демократії потребує перед усе певних переконань, відданості і навичок. Їх можна описати так.

Громадянські цінності. Вони виражають засадничі переконання щодо основної мети уряду у суспільстві і завдань, виконання яких ми очікуємо від уряду. Ці ідеали виражені або передбачені у деяких засадничих для нашої держави документах, як-от у Декларації незалежності і Преамбулі до Конституції. Це такі ідеали, як особиста гідність, рівність і справедливість. Хоча ми як громадяни можемо мати різні думки щодо змісту і відносної значущості кожної окремої цінності, ми поділяємо загальну згоду щодо їх важливості у визначенні остаточних цілей нашого суспільства.

Громадянські принципи. Їх можна визначити як принципи правління, що дають суспільству змогу найкраще втілити свої громадянські цінності. До цих важливих принципів належать верховенство права, народний суверенітет і свобода вираження думок. Ці принципи визначають нашу відданість конституційному правлінню і демократії.

Громадянські навички. Вони передбачають здібності, яких ми потребуємо як особистості, щоб сприяти втіленню громадянських цінностей і здійсненню громадянських принципів. Щоб бути дійовими громадянами, ми повинні мати певні знання про історію і функціонування нашого уряду. Ми повинні розвивати і наші розумові здібності: аналітичні навички для розв’язання проблем і навички спілкування для вираження власних поглядів і розуміння поглядів інших.

Громадянські нахили. Дійове громадянство неможливе без засвоєння певних нахилів або рис поведінки, які підтримують громадянську культуру у вільному суспільстві. Подібна культура залежить від терпимості, справедливості, поваги до поглядів інших і правдивості. Словом чемність ми визначаємо пристойність і чесність, такі важливі для конституційної демократії.

Як ви вважаєте?

1. Якими є, на вашу думку, основні обов’язки добрих громадян?

2. Чи передбачає громадянська відповідальність, що громадяни не лише коряться законам, а й викривають порушників цих законів перед державною владою? Наприклад, якщо ви побачили, як ваш приятель скоїв крадіжку в крамниці, чи маєте ви моральний обов’язок виказати його?

3. Які аргументи ви можете навести, щоб переконати приятеля чи однокласника стати активнішим громадянином?

4. Які засоби має використовувати добрий громадянин для поширення власних соціальних чи політичних поглядів?

Що ми розуміємо як уповноваження?

Завдяки розвитку свідомої відданості цінностям, принципам і нахилам нашої громадянської культури і здобуттю знань і навичок, необхідних для виконання у ній відповідних ролей, ми дістаємо „уповноваження“ як громадяни. Уповноваження є словом, яке сьогодні часто вживають для висвітлення здатності „примусити почути чийсь голос“ у громадських справах. Діставши уповноваження, кожен із нас знає, що ми зможемо діяти як громадяни, коли зайде потреба і нагода.

Ви маєте більше уповноважень, ніж можете уявити. У 1991 році, коли наша країна святкувала двохсоту річницю Біллю про права, група старшокласників з Північної Кароліни з’ясувала, що їхній штат досі не ратифікував Двадцять четверту поправку, яка скасувала виборчий та інші податки, що використовувалися задля дискримінації афроамериканців. В межах шкільного проекту учні з`ясували правові умови ратифікації поправки. Потім вони подали петицію до законодавчого органу Північної Кароліни з проханням офіційно ратифікувати поправку. Учні відвідували конгрес штату і лобіювали поміж своїх представників. Коли законодавчий орган дав згоду, учні повезли офіційну ратифікаційну грамоту до Вашингтона, де передали її головному архіваріусові Сполучених Штатів. Через участь у шкільному проекті учні виказали своє громадянське уповноваження.

Як ми вчимося бути справжніми громадянами?

Бути громадянином у вільному суспільстві не завжди легко. Свобода вимагає від нас жити, сподіваючись на себе, дбати про себе, розв’язувати власні проблеми, долати непевність і наслідки змін, а також допомагати іншим людям і поважати їх.

Громадянами стають, а не народжуються. Подібно до давніх греків і римлян, батьки-засновники надавали великої ваги освіті у підготовці кожного покоління до громадянства. Освіта допоможе вам здобути знання і навички дійової участі як громадян у конституційній демократії. У підготовці американців до громадянства практичний досвід не менш важливий за шкільне навчання. Американці набувають навичок громадянства завдяки численним нагодам участі у громадських справах.

Ми починаємо процес навчання громадянства змалку. Вдома і в школі ми починаємо самостійно думати, висловлювати свої погляди і поважати думку інших. Завдяки таким діям, як самоврядування учнів, шкільні проекти, спортивні змагання, діяльність громад і клубів, ми набуваємо навичок командної роботи, організації та обговорення. Коротше кажучи, чимало якостей, які нам потрібні для громадянства, починають розвиватися на початку нашого життя.

Як ми здійснюємо свої громадянські права та обов’язки?

Стикаючись із проблемами власної громади і держави, ми маємо широкий вибір. Можемо залучитися до соціальної дії або до політичної дії. Звісно, ми можемо взяти участь в обох видах дії. Наприклад, змагаючись зі злочинністю у власній громаді, ми можемо патрулювати округу разом із сусідами. Навпаки, можемо згуртувати інших членів громади подати цю проблему до уваги міської управи у намаганні збільшити кількість поліцейських на вулицях. Перше є прикладом соціальної дії, друге - політичної дії. Ці два види дії не виключають один одного. Ми можемо водночас брати участь в обох різновидах.

Одним із питань, що їх ми мусимо вирішувати як громадяни, є пошук найкращої розв’язки певної проблеми. Наше рішення залежить від аналізу проблеми, оцінки можливих розв’язок і наших власних цінностей. Ухвалення таких рішень є осердям практики відповідального громадянства.

Вправа на розвиток критичного мислення

ОЦІНКА ОБОВ’ЯЗКІВ ГРОМАДЯН І РІШЕННЯ ЩОДО СПОСОБУ ЇХ ВИКОНАННЯ

У містах і селах сучасної Америки насильство, скоєне молоддю чи проти молоді, привертає дедалі більшу увагу суспільства і політиків та щоденно висвітлюється пресою і телебаченням. Статистика молодіжного насильства протягом останнього десятиріччя не зростала, його показники дещо стабілізувалися. Більшість молодиків носить вогнепальну та іншу зброю і застосовує її як засіб розв’язання суперечок або приниження інших людей.

1. Які обов’язки, коли так, ви маєте як громадянин щодо сприяння здоровим політичним і соціальним заходам, покликаним скоротити рівень насильства або запобігти цій проблемі?

2. До яких соціальних дій ви як учень школи або член громади можете вдатися, щоб допомогти запобігти цій проблемі?

3. До яких політичних дій ви можете залучитися?

4. Які цінності та інтереси, на вашу думку, ви як громадянин маєте підтримувати щодо запобігання насильству, скоєному молоддю або проти молоді?

Перевірка і використання уроку

1. Як ви опишете роль громадян у конституційній демократії?

2. Як пояснив би класичний республіканець обов’язок бути активним громадянином? Як пояснив би цей обов’язок філософ природного права?

3. Як ви визначите „загальне добро“? Чому люди можуть намагатися сприяти загальному добру замість дбати про власні інтереси?

4. Що таке громадянські цінності, громадянські принципи, громадянські навички і громадянські нахили?

5. Як ви поясните відмінність між „соціальною дією“ і „політичною дією“?