Біла книга. Сили змін та вектори руху української освіти

СЛОВО ДО ЧИТАЧА

Пошук ефективної відповіді на виклики часу вимагає від нас окреслення шляхів модернізації освіти та об’єднання зусиль суспільства, спрямованих на практичну реалізацію ефективної політики розвитку людини.  Це зрештою має привести до покращення якості життя українців, накопичення і примноження інтелектуального капіталу нашої країни. Тому важливим завданням усього нашого освітнього співтовариства є генерування освітньої політики, що розуміється не як галузева політика Міністерства освіти і науки України , а як загальнонаціональна суспільна стратегія.

Лише публічний діалог у суспільстві з питань модернізації освіти може створити передумови  для поширення, стимулювання та подальшої інституціоналізації стратегічного процесу вироблення освітньої політики та поширення пов’язаних з ним практик інтелектуальної та аналітичної роботи.

Мова йде не тільки про діалог між владою і педагогічною громадою, а і про  діалог усередині педагогічної громади. Діалог  - це саме те, що нам вкрай потрібне і для проведення педагогізації влади, бізнесу, ЗМІ, спорту …

На жаль, сьогодні діалог із стратегічних питань розвитку освіти у нас фактично відсутній. Започатковані Міжнародним благодійним фондом "Україна-3000" щорічні «Артеківські діалоги» частково надолужують цю прогалину.

Саме за ініціативою учасників «Артеківських діалогів  2008», і  з’явилась Біла книга української освіти.  У виступах представників педагогічної спільноти, які взяли участь у цьому форумі, пролунали як констатації щодо сьогоднішніх освітніх реалій, так і конкретні пропозиції щодо необхідних змін. Сподіваємось, що акумульована в одній книзі точка зору професіоналів стане новим поштовхом до змін на краще у сфері освіти.

Упродовж останніх років в Україні написано чимало матеріалів, які мають назву Біла Книга. Є Білі Книги  з реформування місцевих органів влади, з політики у сфері безпеки на автомобільному транспорті,  з питань забезпечення правової охорони та захисту прав інтелектуальної власності в Україні(«Інте­лек­ту­аль­на влас­ність в ін­но­ва­цій­ній еко­но­мі­ці Украї­ни»), з питань оборонної політики(видаються щорічно починаючи з 2006 року), з міграційної політики, з адаптації національного законодавства у галузі норм і стандартів до європейських вимог і навіть Біла книга кохання.

Біла книга української освіти, яку ви тримаєте в руках, вже власною назвою обумовлює свої основні завдання: дати характеристику реальному стану справ у освіті та окреслити напрямки руху до нової освіти України. Причому, увазі читачів пропонується реалістичний погляд на ситуацію в освіті саме з позиції педагогів-практиків, професійний погляд представників педагогічної спільноти щодо шляхів подальшого розвитку освітньої сфери країни.

Цей матеріал не є «Білою книгою з чорною ознакою». Його автори зосереджувались не на констатації існування тих чи інших проблем, не на фіксації негараздів освітньої сфери. Головною метою було окреслення простої і зрозумілої програми дій, реалізація якої призведе до появи нової якості освіти.

Біла книга дає розуміння того, які зміни, на думку представників педагогічної громадськості, є найбільш необхідними і яким чином необхідно впроваджувати ці зміни в освітню систему нашої країни з тим, щоб її розвиток був успішним.

Мета Білої книги: не тільки допомогти Міністерству освіти і науки та місцевим управлінням освіти ознайомити громадськість країни з варіантами освітньої політики та можливостями, якими варто скористатися для вирішення проблем цієї надзвичайно важливої сфери, а і виявити думку зацікавлених сторін щодо кожного з таких варіантів чи кожної з таких можливостей.

Сподіваємось, що Біла книга сприятиме підвищенню ролі публічних дискусій  у процесі вироблення адекватної реаліям часу освітньої політики, стане одним із інструментів проведення реформування освітньої сфери у відкритий спосіб із урахуванням  думки професіоналів.

Авторський колектив Білої книги зміг подолати ілюзію, що можна подолати кризу в українській освіті на базі застарілих уявлень про неї.

Тільки та система освіти може займати лідерські позиції у світі, яка:

– вчить дітей «як думати», а не «що думати»;

– забезпечує їм «рівні можливості», а не рівність;

– допомагає опанувати ще не існуючі знання, а не змушує зазубрювати «вчорашні» знання тощо.

Має залишитись у минулому суто радянське уявлення про шляхи виходу з кризи: потрібно лише усім разом почати краще працювати! Якщо ми не визначимо нові пріоритети, нові орієнтири руху, це буде Сізіфова праця.

Хвороби вітчизняної шкільної освіти є в принципі виліковними. Про це свідчить досвіт санації (оздоровлення) систем шкільної освіти у постсоціалістичних країнах, де вже ж таки вдалось утвердити чесну гру, відновити довіру між усіма учасниками освітнього процесу…

Оздоровлюючи нашу освіту, ми неодмінно повинні подбати про те, щоб ліки, які ми починаємо застосовувати, не виявились небезпечнішими за хворобу.

Криза в шкільній освіті(а вона є глобальним явищем!) є багатогранною і вона вимагає багатогранного розуміння. Тож нам аж ніяк не можна піддаватись спокусі дати прості відповіді на складні питання. Такі відповіді завжди неправильні. Потрібні серйозні інтелектуальні надзусилля, а не лише рефлексивне мислення, заради осягнення усієї складності ситуації та напрямків руху до нової освіти України.

Авторів Білої книги об’єднує оптимістичне бачення нашого освітнього майбутнього: немає проблем як чинників, які заважають рухатись уперед. Є нові можливості, які відкриваються на шляху до вирішення нових завдань! Саме такий підхід націлює на дію, а не на пошук причин власної бездіяльності.

Підсумовуючи сказане, ще раз повторимо давню мудрість: дорогу здолає той, хто йде.  З огляду на Світову економічну кризу нам важко точно сказати, які реальні зрушення відбудуться в українській освіті цього року чи якою буде наша освіта через рік, але можна точно спрогнозувати якою вона буде через 10-20 років. Це буде модернова європейська освіта з передовими управлінськими технологіями та реально діючою інноваційною моделлю розвитку. Від нашого спільного поступу до нової якості освіти залежатиме пришвидшення чи сповільнення процесу побудови бажаної версії майбутнього української школи.

Віктор Громовий, голова Координаційної
Ради Асоціації лідерів освіти України,
Заслужений учитель України

ЗМІСТ

Слово до читача

1.  Освіта нового тисячоліття: виклики, породжені свободою

1. 1  Коли закінчуються проблеми

1. 2  Реформи проти реальності: які зміни потрібні освіті?

1. 3  Основні принципи запропонованого варіанту освітньої політики

2.  Стратегія та вектори руху до нової освіти України

2.1   ДОШКІЛЬНА ОСВІТА

Вектор перший: від погляду на дошкільну освіту як «неперспективну» до визнання цінності та неповторності дошкільного віку. — Тетяна Вороніна, головний редактор журналу «Дошкілля» та газети «Дитячий садок» видавництва «Шкільний світ», член Національної спілки журналістів України; Тетяна Науменко, заступник головного редактора журналу «Дошкілля» та газети «Дитячий садок» видавництва «Шкільний світ», канд.пед.наук

Вектор другий: від розбещеного я-виховання до виховання громадянина на народознавчих і духовних засадах. — Тетяна Вороніна; Тетяна Науменко

Вектор третій: від управлінського хаосу до неухильного виконання закону України «про дошкільну освіту». — Марія Балашова, Заслужений працівник освіти України

2.2  ЗАГАЛЬНА СЕРЕДНЯ ОСВІТА

Вектор перший: від зовнішнього управління до школобазованого менеджменту. — Віктор Громовий

Вектор другий: від адміністрування  до освітнього лідерства, від директивного управління людьми до процесно-орієнтованого управління. — Віктор Громовий

Вектор третій: від розтягнутої на 12 років початкової школи І-ІІІ ступеню до окремих шкіл (початкової, основної, старшої). — Володимир Звиняцьковський, д.ф.н., професор, зав. кафедрою соціально-гуманітарних дисциплін, проректор з наукової роботи Українсько-американського гуманітарного інституту «Вісконсінський міжнародний університет (США) в Україні»; Оксана Філенко, к.ф.н., доцент Університету сучасних знань (м. Київ)

Вектор четвертий: від стереотипів пострадянської школи до нової філософії шкільної освіти. — Олег Гірний, кандидат технічних наук, старший науковий співробітник лабораторії змісту освіти Львівського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти

Вектор п’ятий: від "тіньової" економіки виживання до ефективного фінансово-економічного менеджменту школи. — Юрій Шукевич, директор Київського фінансового ліцею, Голова Асоціації керівників шкіл м. Києва

Вектор шостий: від розмитих законодавчих актів ПРО вчорашню освіту до чітко прописаного закону ДЛЯ розвитку  інноваційної освіти". — Таміла  Гладка, аспірант кафедри політології та філософії  Харківського регіонального інституту державного управління НАДУ при Президентові України

Вектор сьомий: від вмираючих сільських шкіл до динамічних шкільних округів у сільській місцевості. — Іван Осадчий, начальник відділу освіти Ставищенської районної державної адміністрації Київської області, голова ради освітнього округу Ставищенського району, кандидат педагогічних наук

Вектор восьмий: від стандартів змісту освіти вчорашнього дня до нового Національного курикулуму. — Сергій Клепко, проректор Полтавського інституту післядипломної педагогічної освіти, канд. філософських наук, редактор журналу «Постметодика» (м. Полтава)

Вектор дев’ятий: від середньої школи для середнього учня  до школи успіху. — Ганна Сазоненко, Директор Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка, кандидат педагогічних наук, Народний учитель України (м. Київ)

Вектор десятий: від зрощування «Homo sapiens» (людини розумної) до виховання «Homo sapiens-sensibilis-agentis»( людини розумної-відчуваючої-діючої). — Леся Пушня, Асоціація вальдорфських ініціатив в Україні

Вектор одинадцятий: від нинішнього недосконалого і невчасного підручника до світових стандартів навчального книговидання. — Олександр Афонін, Голова Асоціації книговидавців і книгорозповсюджувачів України (м. Київ)

Вектор дванадцятий: від тихої війни на знищення приватного сектора в шкільній освіті до свободи розвитку приватної школи в державній системі координат. — Людмила Паращенко, канд.пед.наук, докторант Національної академії державного управління при Президентові України, почесний президент Асоціації приватних закладів освіти м. Києва, директор Київського ліцею бізнесу (Київ)

Вектор тринадцятий: від використання засобів навчання вчорашнього дня до ефективного використання ІКТ в школі — Олександр Кохан, віце-президент Асоціації виробників та розробників засобів навчання, генеральний директор Інституту педагогічних інформаційних технологій, магістр комп’ютерних систем (м. Київ); Валерій Редько, завідувач лабораторії навчання іноземних мов Інституту педагогіки АПН України, кандидат педагогічних наук, доцент (м. Київ)

Вектор чотирнадцятий : від уніфікації шкільної освіти до ліцейської академічної освіти старшокласників. — Володимир Бєлий, заступник директора з НВР фізико-технічного ліцею м. Херсона

Вектор п’ятнадцятий: від монотонно-ляльководного до райдужно-дитиноцентрованого шкільного інтер’єру. — Олена Біла, кандидат педагогічних наук, доцент кафедри соціальної педагогіки, психології і педагогічних інновацій Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К. Д. Ушинського (м. Одеса)

Вектор шістнадцятий: від домінування  авторитарної педагогіки до школи з радісним обличчям. — Анатолій Сологуб, член-кореспондент АПН (м. Кривий Ріг)

Вектор сімнадцятий: від підготовки вчителя – «гвинтика» до плекання учителя ХХІ століття. — Тетяна Дрожина, керівник навчально-наукового Харківського гуманітарно-педагогічного інституту.

Вектор вісімнадцятий: від «залишкового» фінансування освіти до реалізації принципу «гроші ходять за учнем. — Володимир Бєлий

Вектор дев’ятнадцятий: від роботи з «резервом» до підготовки нової генерації керівників шкіл. — Олександр Остапчук, начальник управління освіти Тернопільської міської ради.

Вектор двадцятий: від регіональних освітніх програм до європейської інтеграції у сфері освіти. — Олексій Чернишов, ректор Донецького інституту післядипломної педагогічної освіти, кандидат педагогічних наук.

2.3   ПОЗАШКІЛЬНА ОСВІТА

Вектор перший: від пострадянської до модернової позашкільної освіти. — Ірина Мосякова, директор центру творчості дітей та юнацтва "Шевченківець" м. Києва

Вектор другий: від «позашкільної діяльності» до позашкільної освіти. — Ірина Первушевська, директор Рівненського міського Палацу дітей та молоді, керівник Лабораторії позашкільної освіти Рівненського Інституту післядипломної педагогічної освіти, Заслужений працівник освіти України.

2.4   ВИЩА ОСВІТА ТА ОСВІТА УПРОДОВЖ УСЬОГО ЖИТТЯ

Вектор перший: від зовнішнього управління вищою освітою до університетської автономії. — Сергій Квіт

Вектор другий: від штучного відокремлення академічної науки і освіти до органічного поєднання освітнього процесу з науковим на базі університетів. — Сергій Квіт, Президент Національного університету «Києво-Могилянська Академія», доктор філол. наук, професор

Вектор третій: від завершення "загальної освіти" до фахової університетської освіти. — Володимир Звиняцьковський

Вектор четвертий: від викладацької інертності до інформаційно-комунікативного авангардизму у вищій освіті. — Олена Біла

Вектор п’ятий: від традиційних курсів підвищення кваліфікації педагогів до Відкритого університету інноваційної педагогіки. — Тетяна Волобуєва, проректор з наукової роботи Донецького обласного інституту післядипломної педагогічної освіти, канд.пед.наук.

Вектор шостий: від прищеплення та накопичення теоретичних знань до виховання пожиттєвого вміння продукувати нове наукове знання. — Інна Орлова

Вектор сьомий: від домінанти  доступності до збалансування доступності та якості вищої школи через налагодження співфінансування вищої школи. — Інна Орлова, магістрантка Інституту політології і права НПУ ім. М.П.Драгоманова, лауреатка конкурсу та  почесного срібного знаку «Новітній інтелект України»

Вектор восьмий: від лінійного освітнього планування розвитку вищої школи до інноваційної освітньої політики та інституціалізації саморегульованого освітнього ринку. — Інна Орлова

Вектор дев’ятий: від р-революційного підходу до входження у Болонський процес до гармонізації його основних постулатів з позитивним досвідом вітчизняної вищої школи. — Григорій Клочек, ректор Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка(м. Кіровоград)

* * *

Повний текст "Білої книги" - doc-file (1331.712 kb)  або  zip-file (309.656 kb)