версія для друку

Громадянська Освіта, 2008,  №18
Правозахисні організації

Ігор Демьохін проти «Вгору»

29.09.2008
автор: Алла Тютюнник, Наталя Бімбірайте
джерело: www.vgoru.org

У середу, коли версталася газета, ми отримали позовну заяву до працівників “Вгору” Світлани Смаль, Наталі Бімбірайте, Алли Тютюнник та керівника мисливського господарства “НВО “Екофільтр” Леоніда Савіна від депутата Херсонської обласної ради Ігоря Демьохіна – про захист честі, гідності, ділової репутації та відшкодування моральної шкоди. Ігор Демьохін – брат голови облради Володимира Демьохіна – написав: “24.04.2008 року у № 17 (291) громадсько-політичного незалежного тижневика “Вгору” на стор. 1, 9 була опублікована стаття під назвою “Москва бандитська може позаздрити...”.
У даній публікації поширені відомості, які не відповідають дійсності…”.
Дивно. Усі відомості, оприлюднені в тій статті, ми отримали з офіційних джерел, про що маємо в редакції копії документів. Окрім фактів, Ігорю Демьохіну не сподобалися деякі наші оціночні судження, на які всі громадяни України мають право. Це право на свободу вираження думки, дане нам Конституцією України та Європейською Конвенцією прав людини. Оскільки ми поважаємо право інших людей виражати свої думки, стаття “Москва бандитська може позаздрити...” закінчується таким запрошенням: “P.P.S. Редакція готова надати можливість висловитися на сторінках газети “Вгору” всім, чиї прізвища названі у статті”. Тобто, якби Ігор Демьохін захотів висловити свою точку зору на описані в статті події (й надав підтверджуючі документи), ми б неодмінно надрукували це. Ігор Демьохін чомусь не скористався цим своїм правом, а подав позов у Суворовський райсуд.
У цій позовній заяві є чимало загадок.
Згадаймо, як починалася стаття. Успішний бізнесмен, керівник ТОВ “Науково-виробниче об’єднання “Екофільтр” Леонід Савін розповів: “В “Екофільтрі” підробили мій підпис і заднім числом звільнили з мого ж підприємства”. Випадок можна було б вважати банальним – подібне в Україні трапляється чи не щодня, – якби не пікантна деталь: у справі фігурує Ігор Демьохін – брат голови облради Володимира Демьохіна.
Леонід Савін поскаржився у прокуратуру. Та коли прокурор Дніпровського району Херсона Юрій Балабанов почав розслідування, на нього почали тиснути “згори”. “Мені обіцяли дати посаду обласного прокурора, якщо закрию дві справи: про підробку документів посадовців товариства “Екофільтр” та про передачу приватній структурі 98 га земель уздовж Дніпра від автомосту до заводу склотари, в якій прослідковується особиста зацікавленість обласного прокурора... Коли я відмовився, на мене наслали шість перевірок”, – розповів він. А Леоніда Савіна просто пообіцяли вбити, і вже стріляли вночі в його будинок у Кринках...”.
Ігор Демьохін у позовній заяві не заперечує цих відомостей.
Зате в перелік тих, що обурюють Ігоря Демьохіна, потрапили навіть повідомлення, в яких взагалі немає жодної згадки про нього, наприклад: “Автори статті стверджують, що: син “впливової особи області” з друзями вирішили пополювати в угіддях “Екофільтру”. Вони не питали в нього дозволу, не брали жодних ліцензій, не цікавилися, чим спортивне полювання відрізняється від браконьєрства. Вони застрелили 5 кабанів і ручного самця косулі, якого Леонід Георгійович довго шукав по всій Україні для поліпшення існуючої популяції косуль. Знайшов козеня у Полтавській області, сам вигодував із соски...”, цей аморальний вчинок начебто вчинений членами моєї сім’ї, не відповідає дійсності завдає шкоди моїм інтересам та інтересам моєї сім’ї, принижує честь, гідність. Оскільки члени моєї сім’ї до вищезазначеного вчинку не мають жодної причетності, таке твердження є неправдивим та надуманим з боку автора листа до редакції тижневика “Вгору” Савіна Леоніда та інших Відповідачів по даній справі”.
Де в наведеному пасажі сказано, що цей аморальний вчинок начебто вчинений членами сім’ї Ігоря Демьохіна? Ніде. Ми такого й не стверджували. Ми написали: “син впливової особи”. А хто саме та особа й хто її син – нехай встановить слідство.
Є у нього й геть незрозумілі вимоги. Наприклад, Ігор Демьохін вимагає спростувати таку частину статті:
“Р.S. У травні 2006 року , коли Володимира Демьохіна обрали головою обласної ради, він пообіцяв зробити наш край таким процвітаючим, що “даже в Москве захотят жить, как в Херсоне”. Може, він мав на увазі Москву бандитську?”.
Що – спростувати? Що Володимира Демьохіна обрали головою обласної ради? Чи те, що він пообіцяв зробити наш край процвітаючим? Чи те, що Москва бандитська може позаздрити вмінню тутешніх спритників віднімати чужі бізнеси?
Стаття викликала у Ігоря Демьохіна бурю емоцій (граматика й стилістика оригіналу): “Мені, вкрай образливо, усвідомлювати факт, що Відповідачі, приписують мені та членам моєї родини, не властиві для нас аморальні якості, це ображає мою особисту гідність (цінність особистості, сукупність притаманних мені суспільно важливих властивостей); це ображає мою колективну гідність (цінність мене як людини, як представника певної соціальної групи – колективу, громади, належність до якої наділяє мене певною значимістю); це, також, ображає мою громадянську гідність (цінність як представника народу, як громадянина нашої держави)?
Свою моральну шкоду Ігор Демьохін оцінив у 14 175 гривень 00 копійок, які й вимагає з працівників редакції та Леоніда Савіна.
А як же переживання Леоніда Савіна, у якого обманом відняли його бізнес, пограбували, погрожували, оббріхували й стріляли на порозі дому? З цього приводу за його заявою порушено кримінальну справу.
Нагадаємо іще один момент зі статті: “Щойно прокуратура Дніпровського району порушила кримінальну справу за фактом підробки документів посадовцями “Екофільтр”, почався тиск: шість перевірок, насланих за 10 днів прокурором області на Дніпровську прокуратуру... “Я не збираюся виконувати нічиїх замовлень, – говорить Юрій Балабанов. – І нехай хоч десять перевірок іще надсилають, це нічого не змінить. Єдине, чого б не хотілося, – це щоб обласна прокуратура витребувала справу до себе. Там вже стільки наших розслідувань поховано – не злічити...”.
Невдовзі обласна прокуратура справу таки витребувала. Потім її нібито витребувала Генеральна прокуратура. Тим часом гендиректор “Екофільтру” О.Буренко оскаржив кримінальну справу у Суворовському суді. Слухання вже втретє переноситься, бо відповідач – прокуратура не надає документів. Суд має намір витребувати справу знову в Херсон, але якщо до наступного слухання –10 червня не отримає від прокуратури документів, то може задовольнити позов пана Буренка у зв’язку з відсутністю документів у відповідача – прокуратури, тоді кримінальна справа буде закрита без права на оскарження. Може, прокуратура навмисне “гальмує справу”?
За дивним збігом обставин погроза про те, що автомобіль Савіна може втрапити в аварію, стала реальністю. Його BMW після аварії не підлягає ремонту. Аварія сталася безпосередньо біля офісу Ігоря Демьохіна.

Алла Тютюнник, Наталя Бімбірайте, “Вгору”

 
[29/05/2008]

Рекомендувати цей матеріал

X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль