Мандрівний фестиваль документального кіно про права людини – в Харкові

Програма показу фільмів IV Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини
«Український контекст» 
у Харкові
30 листопада – 2 грудня 2007 р.
в кінотеатрі «Боммеръ»
(вул. Полтавський шлях, 6; тел. 712-39-28)

30 листопада, п’ятниця, сеанс I – 18:00

1. «Скіфська сюїта» (Росія, 2006; реж. Олександр Гутман) 26 хв.

2. «Досвід хреста» (Казахстан 1995; реж. Т.Попов, В.Тюлькін) 53 хв.

3. «89 мм від Європи» (Польща, 1993; реж. Марцель Лозинський) 17 хв.

30 листопада, п’ятниця, сеанс II – 20:00

1. «Хлопчиська» (Росія, 2005; реж. Олександр Габрільян) 10 хв.

2. «Приречені вижити» (Казахстан, 2006; реж Володимир Тюлькін) 47 хв.

3. «Під відкритим небом» (Росія, 2005; реж. Арман Ерітян) 39 хв.

1 грудня, субота, сеанс III – 18:00

1. «Рустам» (Росія, 2006; реж. О.Сидельникова) 26 хв.

2. «Танго для ЗК» (Росія, 2006; реж. Р.Давлетшин) 30 хв.

3. «Все може статися» (Польща, 1995; реж. Марцель Лозинський) 40 хв.

1 грудня, субота, сеанс IV – 20:00

1. «Ліза» (Україна, 2006; реж. Тарас Томенко) 24 хв.

2. «Хіт-парад Гітлера» (Німеччина, 2003; реж. Олівер Ексер, Сьюзан Бензе) 75 хв.

2 грудня, неділя, сеанс V – 18:00

1. «Микита-Микита» (Росія, 2006; реж. Марія Тюляева) 17 хв.

2. «Гербарій» (Росія, 2007, реж. Н.Мещанінова) 75 хв.

2 грудня, неділя, сеанс VI – 20:00

1. «Ліза» (Росія, 2006; реж. Павло Фаттахутдінов) 39 хв.

2. «Навіть якщо вона була злочинцем» (Франція, 2006; реж Жан-Габріель Періот) 9 хв.

3. «Гра скінчилась» (Росія, 2006; реж. Г.Драніцина) 39 хв.

Скачати бланк заявки на демонстрацію фільмів у закладах освіти можна на сайті фестивалю:
http://www.docudays.org.ua/ukr/page.php?119 
або тут – doc-file (51.2 kb)

За додатковою інформацією звертайтеся до директора фестивалю Кофмана Геннадія Леонідовича: тел. у Харкові – 714-0103,   714 9603,   моб. 8-050-597-4927; email: gkofman [_] magikafilm.com.ua

Про фільми:

«Скіфська сюїта»  (Росія, 2006; реж. Олександр Гутман, 26 хв.)
Фільм, що звертається до теми сталінських таборів, допоможе відкрити очі молодому поколінню громадян, що не пам’ятає сваволі Радянського режиму, а також сприятиме розумінню іноземними глядачами тих причин, що істотно відкинули нову Росію від принципів відкритого суспільства. Нагороди: HRFF Glasgo (Scotland), „Сталкер” Москва, Doc Point (Helsinki), One World (Czech Republic)

«Досвід хреста» (Казахстан 1995; реж. Тарас Попов, Володимир Тюлькін, 53 хв.)
Фільм знімала людина, яка більше 10 років працювала у підлітковій колонії лікарем-психіатром. Автор підпільно проносив відеокамеру у в’язницю і знімав повсякденне життя. Нагороди: Fipa, Біаррітц, Франція, 1996 (срібний приз). Amnesty International 1998, Амстердам, Голландія (гран-прі). Фестиваль правозахисних фільмів, Прага, Чехія (гран-прі). Фестиваль правозахисних фільмів, Варшава, Польща (гран-прі). Фестиваль „Росія”, Єкатеринбург, 1995 (спец. приз журі та ін.). Номінація на „Emmi”, 1996.

«89 мм від Європи»  (Польща, 1993; реж. Марцель Лозинський 17 хв.)
Цей, майстерно створений фільм, відзнятий на кордоні між Польщею та Білорусією, який перетинають потяги у Бресті, і де вони змушені робити зупинку, прямуючи із Західної Європи до Росії, щоб переставити вагони на колії, які на 89 мм ширше ніж у Європі. Коли фільм знімався на початку 1990-х років, існувала ілюзія, начебто вже зламано кордони між світами, системами і людьми... Номінант на Оскар 1994.  Гран-при і Приз IFFS, Oberhausen 1993.  II Приз, Борнгольм, 1993.  Приз Jean d’Arcy, Марсель, 1993.  I Приз, Vila do Conde, Португалія, 1993.  Спеціальний Приз, Лагув, 1993. Номінант на Фелікс, Берлін, 1994. Кращий док. фільм, Польське телебачення, 1993. Спеціальна нагорода, Європейська кіноакадемія, Берлін, 1993. Гран-при, Лейпциг, 1993. Спеціальна нагорода журі, Clermont-Ferrand? 1994. Special Mention, Золоті Ворота, Сан-Франциско, 1994. Гран-прі, Монреаль, 1994. Special Mention, Гамбург, 1994. III Приз, Сідней, 1995. IDFA Award 95, Амстердам.

«Хлопчиська»  (Росія, 2005; реж. Олександр Габрільян, 10 хв.)
Ще Хемінгуей писав: «Війна потрібна тільки тим, хто на ній багатіє». Маленький фільм-спогад про першу Чеченську війну 1994-1995 років – розповідь молодого солдата про трагічні події, свідком яких він став. Нагороди: ІХ європейський кінофестиваль, м. Болонья, Італія (головний приз фестивалю). ХІ загальнонаціональний кінофестиваль „Південні ночі на Кубані”, Росія (приз „Надія” – Перспективи: молоде кіно)

«Приречені вижити»  (Казахстан, 2006; реж Володимир Тюлькін, 47 хв.)
Фільм про сестер, що були наркоманками і хворіють на СНІД.

«Під відкритим небом» (Росія, 2005; реж. Арман Ерітян, 39 хв.)
У Єревані живуть двоє бездомних – Чоловік і Жінка. Він – колишній музикант, вона – колишня журналістка. В обох була колись і родина, і робота. Тепер - через багато обставин - вони на вулиці...Нагороди: „Золотий абрикос” (гран-прі), Єреван. „Вікно в Європу” (приз фонуд Сави Куліша), Виборг.  „Золотий лавр”, Москва. „Флаертіана (приз глядацьких симпатій), Перм. „Саратовські стражданні” (приз губернатора), Саратов.

«Рустам» (Росія, 2006; реж. Олена Сидельникова, 26 хв.)
Сліпий хлопець їде на змагання з плавання. Для Рустама змагання – це можливість знайти себе, адже Рустам не завжди був сліпим, він пам’ятає цей світ повний фарб.

«Танго для ЗК» (Росія, 2006; реж. Рашид Давлетшин, 30 хв.)
Жіноча команда з Березниковської колонії їде у Солікамськ до чоловічої зони «Білий лебідь» для участі у КВК. Заморожені на роки ув’язнення жіночі серця мають розтанути. Нагороди: Відкритий фестиваль док. кіно „Росія” (приз фонду ім. Р.Кармена за художність в екранній проблематиці). ХІІ Міжнародний фестиваль фільмів про права людини „Сталкер”.

«Все може статися» (Польща, 1995; Марцель Лозинський, 39 хв.)
Шестирічний онук режисера Томек веде розмову із старими, які сидять на лавках у парку. З дитячою допитливістю й невинною відвертістю він ставить їм запитання про життя і смерть, кохання і самотність, відкриваючи для себе гірко-солодке життя, яке чекає на нього попереду. .Ані в Європі, ані в Африці, Азії чи в обох Америках ще не було аудиторії, якій цей фільм не сподобався б. Цей теплий, ніжний і, нарешті, життєствердний фільм, сповнений любові. Фільм спонукає кожного в залі до самоспоглядання. Однак він утілює і прощання з попередньою моделлю документалістики й тими завданнями, що їх раніше було перед нею поставлено. Нагороди: Приз IFSS, Приз Міністерства культури Північного Рейну і Вестфалії, Приз Екуменічного журі, Oberhausen 1995. І Приз Кінофестивалю стран Балтики, Приз Кодака, Борнгольм 1995. Золотий Голуб, Лейпциг 1995. Гран-прі, Приз FIPRESCI, Міжнародний Фестиваль короткометражних фільмів, Краків, 1995. Приз Журі, Приз IFSS, Лагув 1995. Паспорт „Політики”, 1995. Гран-прі Фонду Польської культури, 1995. Golden Spire, Сан-Франциско, 1995. Кращий док. фільм, Токіо, 1997.

«Ліза» (Україна, 2006; реж. Тарас Томенко, 24 хв.)
Історія про дівчинку, яка завжди бреше.

«Хіт-парад Гітлера» (Німеччина, 2003; реж. Олівер Ексер, Сьюзан Бензе, 75 хв.)
Композиція архівних кадрів з фільмів аматорських, анімаційних та освітніх, реклами та пропаганди в супроводі танцювальної та популярної музики Третього рейху. У вишуканій манері фільм аналізує, як освічені люди можуть піддаватися моральному безумству нацизма.

«Микита-Микита» (Росія, 2006; реж. Марія Тюляєва, 17 хв.)
Восьмирічний хлопчик Микита страждає на ДЦП. Прості речі – ходити, говорити – є для нього нелегкою справою. Щоб перебороти хворобу він займається стрибками у воду нарівні зі звичайними дітьми...

«Ліза» (Росія, 2006; реж. Павло Фаттахутдінов, 39 хв.)
Коли тобі 19 років, то хочеться закохуватися, гуляти, просиджувати ночі в легковажних розмовах. Усе це робить наша героїня Ліза. Але головне те, що вона сама повинна заробляти собі на життя і піклуватися про двох паралізованих старих. Та й живе Ліза у відомому на весь світ містечку Карабах. Фільм було показано у позаконкурсній програмі Московського міжнар. кінофестивалю. Приз „Срібна тура” міжнар. фест. „Послання до людини”. Диплом „За безстрашшя до життя” нац. конкурсу док. кіно „Вікно в Європу”, 2006. Приз за кращий док. фільм фестивалю „Росія”, 2006. Нац. премія „Лавр” за кращий короткометр. фільм. Спец. диплом журі фестивалю „Сталкер”.

«Навіть якщо вона була злочинцем» (Франція, 2006; реж Жан-Габріель Періот, 9 хв.)
1944 рік. Утиски щодо французьких повій після визволення країни від окупації.

«Гра скінчилась» (Росія, 2006; реж. Ганна Драніцина, 39 хв.)
Фільм розповідає про життя після реаліті-шоу.

«Учитель у відставці» (Росія, 2006; реж. Вадим Цаліков, 43 хв.)
Заурбек Харитонович Гутієв, ветеран Сталінграда і колишній учитель 1-ї школи міста Беслана, першого вересня 2004 року опинився в заручниках... Нагороди: ХІІ док. кінофестиваль „Росія” , Міжнар. кінофест. військового кіно ім.Ю.М.Озерова (диплом журі), Міжнар. кінофест. ім. С.Ф.Бондарчука „Волокаламський рубіж (приз ім. Романа Кармена, диплом журі).

«Все буде добре» (Україна, 2007; реж. Юлія Старосельська, 14 хв.)
Шматочок Європи в Україні. Вона –француженка, волею долі закинута в нашу країну. Тут вона усиновила двох дітей і побудувала будинок...

Акваріум (Україна, 2007; реж. Інна Павличук, 15 хв.)
Фільм-спроба зупинитися й поглянути навколо для того, щоб зрозуміти, що кожна людина унікальн6а, самобутня, неповторна.

Велике індійське шкільне шоу (Індія, 2006; реж. Авінаш Дешпанде, 53 хв.)
У звичайній школі в Індії розміщено 185 телевізійних камер спостереження за учнями.

Леді Ді (Україна, 2006; реж. Наталка Коростякова, 10 хв.)
Соціально-лірична історія на тему ВІЛ/СНІД в Україні.

Напівсолодке (Росія, 2005; реж. А.Плахотник, 26 хв.)
Ставлення дитини до розлучення батьків, переживання розставання найближчих у його житті людей, труднощі звикання до нового життя...

20 років після Чорнобиля (Україна, 2007; реж. Ілля Довгаль, 15 хв.)
Чорнобиль... Зона страждань, болю та смерті. Люди замислюються, а чи необхідно продовжувати свій рід? А не станеться так, що вся Україна стане Зоною?

«Серьожа» (Росія, 2005; реж. Денис Кузьмін; 27 хв.)
Знімальна група разом зі співробітниками Фонду медико-соціальних програм „Гуманітарна дія”, спираючись на реальні історії вуличних дітей з ВІЛ, провела журналістське розслідування, а також запропонувала суспільству інформацію, яка спростовує багато негативних щодо носіїв ВІЛ/СНІДУ стереотипів.

«Хлопчики» (Росія, 2006; реж. Валерія Г. Германіка, 36 хв.)
Одисея двох братів 9 і 11 років: під’їзди в Строгіно, квартира матері, дитячий інтернат, циганський табір і невеселе повернення додому.

«Вавилон» (Україна, 2005; реж. Олексій Росич, 16 хв.)
У фільмі показано, чим українці відрізняються від євреїв, євреї – від німців, німці – від французів, а французи – від американців.

«Мої сни ніколи не обманюють» (Франція, 2006; реж. Дідьє Грос, 57 хв.)
Яссін – афганець. Йому 17 чи 18. Без родини він сам пройшов довгу та повну болі дорогу, яка привела його до Франції. Його мрія – отримати статус біженця. А поки його справа розглядається, щоранку, як і всі французські діти, Яссін ходить до школи. Офіційна французька програма „Cinema du reel”, Париж, Франція. Офіційна селекція „Namur International film festival”, Бельгія. Приз журі „Angers International report and documentary film festival”, Франція.

Про інші фільми з програми кінофестивалю можна дізнатися за вказаними контактами