І знов “Тарпану” чутно голос

Ось і закінчується пора літніх канікул. Літо. Десятки, якщо не сотні наших учнів, разом зі своїми наставниками вирушають у мандрівки рідною країною: Крим і Карпати, Київ і Чигирин, Львів і Одеса – скрізь зараз чутно веселі перегуки ясноокої юні.

А от члени загальношкільної організації Улянівської ЗОШ І-ІІІ ст. “ТАРПАН” (керівник С.Коломоєць) схильні до мандрівок та вивчення своєї малої Батьківщини, своєї Олександрійщини, своєї степової околиці. Хтось, можливо, скаже: “Та що тут цікавого можна побачити? Поля, балки, ставки”. Для когось, можливо й так, але для допитливого ока та душі, яка не розучилася здивовано і захоплено споглядати довколишній світ – відкриття завжди поряд.

Свідчення цього став і попередній досвід “ТАРПАНУ”, коли його учасники відкрили та проклали краєзнавчий маршрут до штучних підземних печер в селі Шевському (Пролетарська сільська рада), коли, минулого року, організували перший, пробний археологічно-краєзнавчий наметовий табір з метою дослідження залишків панської садиби в селі Тарасово-Шевченковому (Улянівська сільська рада). Цього року було організовано еколого-туристичний табір у верхній течії річки Жовтої (Михайлівська сільська рада). Але не гадайте, що лише таборами та походами живе “ТАРПАН”: свідченням цього стало й те, що протягом минулого навчального року “тарпанівці”, або підготовлені керівником гуртка та організації учні (волонтери “ТАРПАНУ”) здобули у змаганнях та конкурсах різного рівня (аж до Всеукраїнських) 21 призове місце, 11 з яких – перші.

Саме з метою практичної реалізації екологічного проекту “Над Жовтою Водою” (автори С.Цапко, В. Кріль), який посів ІІ місце на обласному конкурсі-захисті учнівських екологічних проектів, і було організовано екологічний наметовий табір “ТАРПАН-2”. Головним завданням його учасників була ліквідація негативних екологічних явищ, які сформувалися у верхній течії славетної Жовтої Води.

... Пологим схилом степової балки іде веселий гурт наших туристів-екологів. Рюкзаки, палатки, лопати, фотоапарати, біноклі: одним словом – екіпіровка повна.

Декілька годин на те, щоб розбити табір і вже першого ж дня приступили хлопці до свого, хай і маленького, але відповідального завдання. Спочатку визначили основні об’єкти та завдання, а їх доволі немало: розчистити замулені джерела, вивчити особливості русла річки Жовтої та дати її детальний опис, дослідити та зафіксувати основних представників флори та фауни прилеглої до річки території, обстежити її малі притоки та водойми, які належать до її басейну.

... Чи знаєте ви, що таке табір туристів? А чи знаєте ви, що таке табір “тарпанівців”? Веселий гомін, постійно поспішаючи кудись гуртки хлопців, хто з лопатами, хто з сокирами (на заготівлю сушняку для вогнища), потріскування полум’я, цокотіння посуду на кухні, запеклі футболні баталії на луках, лов риби руками, купання в ставку, наповненні зоряним світлом і цокотінням цикад та перегуками нічних птахів нічні чергування біля вогнища. Повертаються від річки замурзані мулом наші юні екологи, в кожної групи свій об’єкт роботи, і тут, серед товаришів, вже немає як працювати не на совість, робота кожного – як на долоні.

... Година за годиною, день за днем сплив час роботи нашого наметового табору. Чого ж нам вдалося досягнути? Які наслідки цієї нелегкої роботи, ініціаторами та активними виконавцями якої стали, в першу чергу, самі діти? По-перше, “тарпанівці” обстежили понад 8 тис. м² території, яка до цього не могла похвалитися занадто пильною увагою натуралістів-дослідників, було розчищено сім, вже давно замулених джерел і води яких, чистими струмочками потекли до Жовтих Вод, було виявлено та зареєстровано понад сорок різноманітних представників флори та фауни українського степу, серед яких Червонокнижні астрагал і (маленька сенсація) дика качка – огар, яка гніздиться, як правило, або на крайній півночі, або ж у славетному заповіднику Асканія-Нова. Щодо птахів, то неоціненну допомогу учасникам табору надав вчитель біології Куколівської ЗОШ, голова обласного товариства орнітологів Анатолій Шевцов (про якого зовсім нещодавно писав наш часопис). Він, як і вчитель Ізмайлівської ЗОШ Ірина Білик теж прийняли участь у роботі табору, ділячись своїми знаннями, своїм досвідом з нами, натуралістами-початківцями. Наш “ТАРПАН” виявив на річці Жовтій свій, маленький водоспад та вихід на поверхню пластів ґрунту, багатих на залізну руду, визначив основні напрямки та завдання майбутніх екологічних експедицій та акцій. Ініціативна група юних екологів “ТАРПАНУ” готує клопотання-подання до природоохоронної служби райдержадміністрації та сесії народних депутатів Михайлівської сільської ради про створення на території Михайлівської сільської ради сезонного заповідника в місцях перебування та гніздування огаря – червоної качки, і це наше прагнення гаряче підтримує А.О.Шевцов, стверджуючи, що на території області це лише другий випадок реєстрації цих рідкісних птахів і, можливо, перший, їхнього гніздування.

Але мабуть не це головне. Головним, для мене, як керівника табору, стало те, що протягом тривалого періоду значна кількість наших дітей, серед яких були і ті, батьки яких не можуть собі дозволити дороге оздоровлення, відпочивали на лоні природи. Всі вони, не були надані самі собі (а до чого може призвести бездоглядність під час літніх канікул ми добре знаємо), а займалися по справжньому корисною справою. Колектив, який повертався додому після закриття табору, значно відрізнявся від того, який ішов на Жовту в перший день, адже хлопці за цей час здружилися, з’явилися спільні інтереси і захоплення. Та й самі діти продемонстрували свої найкращі якості, які не завжди вдається розгледіти у метушні шкільного щодення: працьовитість, відповідальність за поставлене перед ними завдання, дисциплінованість, товариськість, ініціативність, уміння бути цікавим і зацікавити інших. З’явилися і нові друзі, адже з нами були і учні шкіл Олександрії Віталій Попков та Єгор Демченко. Заступником начальника табору був майбутній учитель фізкультури, випускник Олександрійського педколеджу Артем Демченко, який зумів не просто стати керівником для своїх підлеглих, він, в першу чергу став їх старшим товаришем, цікавим співрозмовником і соратником у роботі.

Ось лише декілька відгуків “тарпанівців” на питання, “Що для тебе було найцікавіше в роботі табору?”:

Артем Демченко, заступник начальника табору – Я вперше відчув туристичну романтику, намети, вогнище, табірне життя. З дитинства мріяв про це, і тепер цю пристрасть не проміняю ні нащо.

Дмитро Мухін, 7 клас – Мені сподобалося, що умови життя в таборі нагадують армійські будні, можна випробувати себе, побачити чого вартий ти особисто і твої товариші.

Віталій Попков, 9 клас, ЗОШ № 20 – У мене вже є досить таки значний досвід туристичних походів до Криму, Карпат, але я ніколи не уявляв, що перебуваючи постійно на одному місці можна побачити таку велику кількість цікавого, незвичайного, того, мимо чого, зазвичай проходиш, навіть не помічаючи його.

Олександр Понурко, 9 клас – Як і минулого року, мені сподобалося те, що в таборі ми більш самостійні, і від тебе особисто дуже багато що залежить. Це – формування характеру.

Олександр Піта, 8 клас – Море справжнього відпочинку і такий запеклий футбол, якого не побачиш, мабуть, на жодному чемпіонаті світу. А взагалі, з нетерпінням чекаю наступного табору.

Сергій Цапко, 9 клас – Для мене своєрідним відкриттям стало те, що у давно знаній, ходженій-переходженій балці виявилося скільки невідомого і цікавого, варто було лише зупинитися, більш пильно придивитися, прислухатися.

Ну а головним є те, що зайвий раз переконуєшся – наші діти вміють любити свій рідний край, свою маленьку Батьківщину. Головне – вони вміють дивуватися, дивуватися з дитячою безпосередністю та захопленістю, так як вміють це робити люди з щирим серцем і світлою душею.

Чекайте нас, простори рідної Олександрійщини, ми не забаримося, бо недаремно ж на нашому знамені зображено дикого тарпана, який не мислив свого життя без волі і степу, без своєї землі.

Начальник табору “ТАРПАН-2”, керівник МПО “ТАРПАН” Улянівської ЗОШ І-ІІІ ст., заступник директора з виховної роботи С.Коломоєць