Права дітей в Харківській області

Виступ заступника голови облдержадміністрації Л.О.Бєлової на колегії облдержадміністрації 19 жовтня 2006 року

Весь комплекс міжнародних правових стандартів щодо захисту і забезпеченню благополуччя дітей охоплює Конвенція ООН про права дитини.

Особливе місце в українському законодавстві займають ті законні та підзаконні акти, які регулюють права найуразливіших категорій населення – дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Цей статус визначає відповідно до законодавства право дитини на повне державне забезпечення та отримання передбачених законодавством пільг.

При зменшенні дитячого населення в країні взагалі в області зокрема (кількість осіб від народження до 17 років складає 459,268 тис. осіб, що на 20,6 тис. осіб менше, ніж у 2005 році). Кількість дітей – сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, залишається стабільно високою і складає у даний час 5453 особи, із яких 4186 (77 %) - діти, позбавлені батьківського піклування, тобто соціальні сироти.

Із загальної кількості зазначених категорій дітей, 1978 - виховуються в інтернатних закладах області.

Як і в цілому для України, так і для Харківської області, високим залишається рівень розлучень батьків, а звідсіля - збільшення кількості дітей, які народжуються поза шлюбом або виховуються у неповних та неблагополучних сім’ях

Для багатьох дітей сирітство починається практично з часу народження. Проблема попередження раннього соціального сирітства є надзвичайно актуальною, оскільки 72% дітей, що перебувають в будинках дитини - це сироти при живих батьках. За останні два роки Головним управлінням охорони здоров’я спільно з фахівцями Центру соціальних служб для молоді у 12 пологових закладах м. Харкова та 3 будинках дитини відкриті консультативні пункти щодо попередження раннього соціального сирітства, де з жінками, які мали намір відмовитися від своєї дитини, працюють психологи та соціальні працівники. За 9 місяців поточного року проведено 842 індивідуальні консультації та 59 групових заходів, проконсультовано 464 жінки. Фахівцями центру спільно з медичними працівниками пологових будинків і відділень проведена індивідуальна робота з 106 жінками, які висловили намір відмовитися від дітей, з них 43 - змінили своє рішення. Саме ці сім’ї потребують першочергової державної підтримки.

Необхідно розширювати мережу консультативних пунктів, створювати їх не тільки в пологових будинках, а і в жіночих консультаціях, удосконалювати взаємодію закладів охорони здоров’я та соціальних служб для молоді.

Відповідно до чинного законодавства, дитина, яка залишена батьками у пологовому будинку, яку не забрали під опіку родичі, долю якої не вирішила громада, через два місяці потрапляє до будинку дитини. В області функціонує 4 будинки дитини, підпорядкованих Головному управлінню охорони здоров’я, в яких знаходиться 416 дітей. За соціальним статусом 300 дітей, це діти сироти та діти, позбавлені батьківського піклування.

Протягом трьох останніх років, кількість дітей, що знаходилися у будинках дитини, була стабільно високою: 2004р. – 425; 2005р. – 433; 2006р. – 416. А кількість дітей, які були забрані чи усиновлені зростає повільно. Лише 25% дітей, з числа тих, які перебували у будинках дитини, знайшли собі сім’ю. Позитивним – є збільшення усиновлювачів – громадян України (У 2006 році 21 дитина усиновлена іноземцями, 41 – громадянами України).

Фінансування будинків дитини є пріоритетним в галузі охорони здоров’я, що покращує умови перебування дітей у цих установах.

Але недостатньою залишається кількість педагогічних працівників, що впливає на рівень розвитку дитини. За статистичними даними відставання дитини у психічному розвитку – найбільш поширені показники стану здоров’я маленьких сиріт.

Поступово зменшується, але стабільно високою і тривожною залишається в області кількість неблагополучних сімей.

Проаналізуємо ситуацію за допомогою цифр: 2003р.- 2824, 2004р. – 2488, 2005р. – 2252, 9 місяців 2006р. – 2206 неблагополучних сімей, в яких продовжують виховуватися, а вірніше – перебувати, діти. Таких дітей 4190, в середньому у кожній сім’ї – 2 маленькі складні долі. Це ще одне джерело соціального сирітства, яка потребує ретельного ставлення з боку державних органів.

Для стабілізації морально-психологічного клімату в сім’ях та створення належних умов для розвитку дітей, усунення впливу на них батьків, які ведуть негативний спосіб життя, протягом 9 місяців 2006 року зібрано та направлено до суду 611 матеріалів на позбавлення батьківських прав. Щороку кількість батьків, яких позбавляють батьківських прав, збільшується. Відповідно, збільшується кількість дітей, яких необхідно влаштовувати під опіку або державних закладів, або фізичних осіб.

Задля покращення ситуації неблагополучні сім’ї беруться соціальними службами під соціальний супровід. 410 сімей за період з 1 січня по 1 серпня 2006р. перебували під соціальним супроводом (835 дітей), з них 72 сім’ї було знято з обліку з позитивним результатом (96 дітей), 19 – без досягнення позитивного результату (36 дітей). Неблагополуччя сім’ї не набувається за один день. До певного часу усе це спостерігають діти. Але недовгоочикуваною є і їх реакція. Органи влади, громада повинні застосовувати усе можливе для реабілітації сімей, з яких вилучені діти, для поновлення батьків у їх правах та повернення дітей у сім’ї.

Подолання проблеми соціального сирітства можливе не тільки завдяки співпраці органів державного управління та правоохоронних органів, а й шляхом залучення до цієї роботи громадських організацій. Зараз на Харківщині працює більше 200 громадських організацій, які в змозі задовольнити потреби соціально уразливих категорій населення і допомогти сформувати позитивну громадську думку щодо вирішення проблем сирітства.

У червні 2006 року з ініціативи Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту введено в дію спільний наказ "Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів соціальної роботи з сім’ями, які опинилися у складних життєвих обставинах". Згідно з наказом, обласним центром соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проведено формування загального банку даних сімей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

Відповідно до сформованого банку, в області станом на 01.08.2006р. налічується 855 сімей, що опинилися у складних життєвих обставинах, в яких виховується 1546 дітей (це також група ризику).

Із загальної кількості найбільший відсоток складають сім’ї, які потрапили у складні обставини через наркотичну або алкогольну залежність одного з членів сім’ї (40%) та через зневажливе ставлення і складні стосунки в сім’ї (29%).

Питання комплексного та системного попередження соціального сирітства передбачає також виховання молоді відповідального ставлення до надання життя маленькій людині та громадянського обов’язку щодо її виховання. Це безумовно основний напрямок взаємодії відповідних органів виконавчої влади, освітніх закладів, громадських організацій, усіх тих, кому небайдужа доля дитини та її майбутнє.

Протягом півроку соціальний захист у трьох існуючих в області притулках отримали 765 дітей, що має позитивну динаміку до зменшення і корелює з загальною кількістю вилучених з вулиці дітей. У порівнянні з 2001 – 2002 роками, їх кількість зменшилася більше, ніж на 50%.

95% дітей, які тривалий час перебували в умовах вулиці, мають психологічну патологію і потребують не лише медичної, соціальної допомоги, а в першу чергу, спеціальних реабілітаційних програм, проведення яких унеможливлене в умовах існуючих закладів соціального захисту дітей.

Для них у межах коштів Державної цільової субвенції, спрямованої на подолання дитячої безпритульності та бездоглядності, наприкінці 2005 року адміністраціями Балаклійського, Красноградського районів, Ізюмської, Чугуївської міських рад створені центри соціально – психологічної реабілітації дітей. Три центри – Балаклійський, Красноградський та Чугуївський вже розпочали свою роботу. Необхідно терміново відкрити такий центр у м.Ізюм. Найголовнішим у створенні цих закладів, як і Великобурлуцького притулку для неповнолітніх є те, що вони створені на місцевому рівні, влаштування дітей до них відбувається за місцем походження дитини і, таким чином, не тільки створені умови для ресоціалізації дитини, але й стає найімовірнішим їх повернення до власної родини.

Для дітей, які залишились без батьків, у області є повний набір закладів, які здатні виконувати соціальне замовлення стосовно навчання дітей практично з усіма видами фізичних чи психічних вад, в тому числі функціонує 39 інтернатних установ різних типів: у 15 закладах виховуються лише діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування. З них 9 - закладів спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Харківської області, 2 – приватної форми власності, 1 – Харківської міської ради, 3 - комунальної.

Вартість утримання однієї дитини у загальноосвітніх спеціальних навчальних закладах складала 17,53 тис. грн.; дитячих будинках-інтернатах -14,79 тис. грн., будинках дитини - 28,22 тис. грн.

Протягом останніх 3 років внаслідок збільшення фінансування статей матеріального забезпечення та залучення позабюджетних коштів в усіх інтернатах суттєво поліпшено умови утримання вихованців, в тому числі дітей-сиріт. З обласного бюджету на утримання 8 шкіл-інтернатів для дітей-сиріт і одного дитячого будинку у 2006 році передбачено на 41 % більше у порівнянні із 2005 роком (29736,5 тис. грн.).

Протягом І півріччя 2006 року закладам, де утримуються діти-сироти та діти, які залишилися без піклування батьків, від керівників органів державної влади області, керівників підприємств, установ та благодійних організацій надійшла різноманітна допомога на суму 919,6 тис. грн.

Налагодженню системи соціального супроводу вихованців шкіл-інтернатів сприяє система кураторства закладів різними установами, організаціями, посадовими особами органів виконавчої влади.
Шефську допомогу інтернатам з 2002 року надає 31 вищий навчальний заклад.

Найважливішою метою державної підтримки дитини-сироти є забезпечення її соціалізації. Ми повинні підготувати сироту до самостійного, успішного життя після втрати цього статусу. Запорукою цього є створення умов для отримання робітничої професії чи спеціальності. Облдержадміністрація спільно з радою ректорів забезпечує підтримку абітурієнтів цієї категорії при підготовці до вступу до вищих та професійно-технічних навчальних закладів.

На сьогоднішній день у професійно-технічних та вищих навчальних закладах усіх рівнів акредитації та форм власності навчається 2033 студента з числа дітей-сиріт і дітей, що залишилися без піклування батьків. Учні-сироти забезпечуються стипендією в обсягах згідно з діючим законодавством (сироти без опікунів - 141,60 грн. і сироти, які мають опікунів - 122,72 грн. )

З 1999 року першокурсників-сироти та позбавлені батьківського піклування, отримують щомісячно додатково до основної стипендію облдержадміністрації.

Спільно з обласним центром зайнятості забезпечено бронювання першого робочого місця для дітей-сиріт. Так, з професійно-технічних та вищих навчальних закладів у 2005-2006 році було випущено і працевлаштовано 520 таких дітей.


З кожним роком збільшується кількість сиріт-випучкників закладів профтехосвіти, яким надається соціальне житло (2004 р. – 46, 2005 р. – 77, 2006 р. -77).

Протягом 9 місяців 2006 року службами у справах неповнолітніх області спільно з органами опіки і піклування було розглянуто 1113 заяв щодо житлових та майнових прав дітей. У 23 випадках порушені позови перед судами, попереджено 27 випадків незаконного продажу житла, у 39 випадках відновлено право на житло. Особливо гострими є проблеми захисту житлових прав дітей у Дергачівському, Печенізькому, Харківському районах, м.Харкові.

Взагалі забезпечене 8 % (1760) дітей-сиріт житло не закріплене через відсутність його у батьків або непридатність житла для проживання. З них 303 дитини віком від 0 до 3-4 років.

А це зумовлює ще одну проблему державного рівня – будівництво чи пристосування соціального житла для осіб із числа дітей-сиріт. Звертаю увагу голів районних та міських органів влади на необхідність передбачити житло для сиріт, в тому числі у соціальних житлових будинках, будівництво яких розпочато у 2006 році.

Забезпеченню захисту житлових і майнових прав дітей-сиріт, ефективному соціальному захисту після досягнення ними повноліття сприяє створення закладів нового типу, в яких будуть виховуватись діти від народження до повноліття у кількості до 50 осіб.

7 інтернатних закладів місцевого рівня вже існує, один з них – Золочівський дитячий будинок змішаного типу відкрито у вересні 2006 року.

У подальшому у таких закладах необхідно найближчим часом створити умови для утримання дітей – немовлят.

Протягом 2007-2010 років передбачається створити 35 інтернатних закладів нового типу, в тому числі у 6-ти районах Харкова є необхідність у будівництві нових закладів для дітей.

Для вирішення завдання Президента України щодо подолання бездоглядності та безпритульності за 5 наступних років необхідно суттєво прискорити створення прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу.

На даний час працює 10 дитячих будинків сімейного типу та 18 прийомних сімей, в яких виховується 84 дитини. До кінця року планується створити ще 6 дитячих будинків сімейного типу та 12 прийомних сімей, влаштувати до них 48 дітей. Необхідно терміново затвердити плани стосовно сімейних форм влаштування у Борівському, Великобурлуцькому, Вовчанському, Зачепилівському, Зміївському, Золочівському, Ізюмському, Кегичівському, Коломацькому, Красноградському, Краснокутському, Нововодолазькому, Печенізькому, Сахновщинському районах; у містах Лозова, Первомайський, Люботин, Комінтернівському, Ленінському, Орджонікідзевському районах м. Харкова. Потребує всебічної підтримки діяльність Чугуївської міської ради, де у місті створено і працює центр соціально – психологічної реабілітації дітей, дитячий будинок сімейного типу, чотири прийомних сім’ї.

При збільшенні фінансування практично у 3-3,5 разів, витрати на дитину в умовах сімейних форм виховання є більш економними, ніж в умовах інтернатних закладів, і більш ефективними.

Позитивний досвід таких інтернатів мають Зміївський, Печенізький, Вовчанський, Золочівський райони, міста Ізюм та Лозова, а також Харківській та Київський райони, де завдяки благодійним організаціям створено інтернатні закладі, які розраховані на утримання до 40 дітей.

За підсумками оздоровчої кампанії за рахунок усіх джерел фінансування було оздоровлено 4018 дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, що склало 99,1% до загальної кількості дітей шкільного віку за категорією. У т.ч. були оздоровлені 2278 дітей-сирті та дітей, позбавлених батьківського піклування, які проживають у сім’ях опікунів (98,4 % до загальної кількості), та 1740 вихованців інтернатних установ (100% до загальної кількості дітей шкільного віку).

100 % оздоровлення дітей даної категорії було забезпечено у 38 адміністративних одиницях області, окрім Ізюмського району (оздоровленням забезпечено 94,9% дітей-сиріт), Кегичівського району (70%), Нововодолазького району (32,3%), м. Люботина (60,9%).

Указом Президента України "Про першочергові заходи щодо захисту прав дітей", особливий наголос зроблено на штатному укомплектуванні служб у справах неповнолітніх.

Станом на 01 жовтня 2006 року, відповідно до законодавства України, стан укомплектування служб у справах неповнолітніх Харківської області складає 55%: райдержадміністрацій - 41%, міст обласного значення - 96%, районних у м. Харкові рад - 75%.

У порівнянні з 1 липня 2005 року, штатна чисельність працівників служб у справах неповнолітніх області збільшилася на 48 одиниць, але критичним залишається стан справ щодо укомплектування служб у справах неповнолітніх у Барвінківському (20%), Богодухівському (33%), Дергачівському (30%), Зміївському (22%), Ізюмському (25%), Кегичівському (20%), Харківському (26%), Шевченківському (25%) районах.

На даний час не забезпечені окремими приміщення служби у справах неповнолітніх Ізюмського, Лозівського, Первомайського, Сахновщинського районів, м.Первомайського.

Звертаю увагу керівництво Богодухівського, Зміївського, Вовчанського, Нововодолазького, Сахновщинського, Чугуївського, Харківського, Краснокутського, Печенізького, Орджонікідзевського, Фрунзенського, Комінтернівського районів; міста Люботина на необхідність терміново забезпечити штатами відповідно до чинного законодавства служби у справах неповнолітніх, які в цих районах виконують повноваження щодо міждержавного усиновлення.

Головне завдання органів управління це:
- попередження сирітства;
- соціальний супровід дітей-сиріт;
- повний перехід до сімейних форм влаштування сиріт.

А особлива відповідальність за долю кожної такої дитини покладають на себе голови районних державних адміністрацій та міських рад, які очолюють органи опіки та піклування.