Дні документального кіно про права людини: в Харкові – з 20 по 30 листопада 2006 р.

ДО УВАГИ ХАРКІВСЬКИХ ВЧИТЕЛІВ, СТАРШОКЛАСНИКІВ, СТУДЕНТІВ, МОЛОДІЖНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ:

з 20 по 30 листопада 2006 р. у Харкові – III Міжнародний фестиваль
Дні документального кіно про ПРАВА ЛЮДИНИ ”Український контекст”

Вже зараз приймаються замовлення на демонстрацію фільмів в харківських середніх та вищих навчальних закладах, культурних і просвітницьких центрах.

Організатори фестивалю із задоволенням приймають запрошення від представників навчальних закладів, правозахисних та громадських організацій щодо проведення переглядів та обговорень фільмів серед учнів та молоді. Якщо навчальний заклад не має власного програвача DVD, завчасне замовлення забезпечить приїзд фестивальної групи з необхідним обладнанням. Якщо маєте власне обладнання для перегляду фільмів на DVD – взагалі немає жодних проблем.

Контакти:

Координатор фестивалю – Олена Проценко: тел. 714 01 03,
[email protected]

Директор фестивалю – Геннадій Кофман: тел. 714 96 03,
[email protected]

Регіональний партнер – Харківська правозахисна група
(Володимир Каплун): тел. 700 67 71, [email protected]

Звертайтесь до нас і повідомте: хто і які фільми бажає переглянути та обговорити, де і коли.

Фестивалі кіно про права людини проводяться у багатьох країнах світу.
У 2003 році такий фестиваль в Україні засновано Українською Гельсінською спілкою з прав людини та „Центром сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв” (м. Харків) за підтримки Національної спілки кінематографістів України, Міністерства культури і туризму України та за фінансової підтримки Міжнародного фонду „Відродження”.
„Дні документального кіно про права людини – Український контекст” вже успішно пройшли у Києві, Сумах, Сімферополі та Чернігові, на черзі – Дніпропетровськ та Одеса.
До уваги любителів неігрового арт-кіно представлено 72 фільмів, більшість з яких вже встигли отримати визнання та нагороди на чисельних міжнародних конкурсах.
В Харкові фестиваль відбудеться під патронатом голови обласної державної адміністрації А.Авакова (http://www.kharkivoda.gov.ua/news.php?news=2887) Перегляди мають пройти також в кінотеатрі „БОММЕРЪ” (вул. Полтавський шлях, 6; кожного дня з 20 по 30 листопада о 18:00; тел. 712 39 28).

Додаткову інформацію (в т.ч. повний перелік фільмів з анотаціями) можна знайти на офіційному веб-сайті фестивалю www.docudays.org.ua

На відміну від минулорічних фестивалів, що були неконкурсними, цього року фільми "Українського контексту" оцінювало журі, до складу якого увійшли відомі правозахисники України, Білорусі та Росії.
Журі  відзначило 11 фільмів:

Ґран-прі – "Діти з Лєнінґрадського", реж. А.Целінські, Ґ.Полак, Польща, 2005

Приз "Свобода як найвища цінність" – "Загадка Норильського повстання", реж. М.Ткачук, Україна, 2006

Приз "За мужність і гідність" – "Алєксандр Аскольдов. Доля Комісара", реж. В.Балаян, Росія – Україна, 2006

Приз "За усвідомлення прав людини" – "Born Dead", реж. Я.Блавут, Польща, 2004

Приз "За об’єктивність" – "Реакція", реж. В.Ґєрчіков, Росія, 2005

Приз "За утвердження Верховенства права" – "Кара і злочин", реж. В.Ґєрчіков, Росія, 2005

Приз "За соціальну справедливість" – "Пристойна фабрика", реж. Т.Балмес, Фінляндія – Франція, 2004

Приз "За свободу слова та відповідальну журналістику" – "Хімія по-білоруськи", реж. В.Фанайлов, Росія, 2005

Приз за найкраще висвітлення теми "Рівність у правах" – "Часник та кавуни", реж. К.Гікі, Л.Фріні, США – Греція, 2006

Приз "За захист прав людини" – "Кока – горлиця з Чечні", реж. Е.Берґкраут, Швейцарія, 2005

Приз "За вибір героїв" – "Чорнобиль – 2", реж. О.Смакова, Росія, 2005

=========================================================

Загадка Норильского повстання
Режисер Михайло Ткачук, 90 хв., Україна, 2006
Одна із забутих сторінок нашої історії. Влітку 1953 року в’язні Норильських таборів ГУЛАГу відкрито виявили свій протест проти нелюдяних умов життя і праці в таборах. Рушійною силою повстання були українці – найчисельніша національна група таборів. „Повстання духу” – саме в цьому вбачає автор фільму спорідненість з „помаранчевою революцією”, саме це надає цім давнім подіям позачасовий вимір.

Кока – горлиця з Чечні
Режисер Ерік Бергкраут, Швейцарія, 86 хв., 2005 
Заїнап Гашаєва, колишня бізнес-леді, збирає разом з іншими жінками свідчення про викрадання, тортури і вбивства у Чечні. У цьому, мабуть, найкращому фільмі про війну в Чечні, яка показана у багатьох аспектах, задіяні також Анна Політковська і Ліпкан Басаєва (колишня професорка з Грозного, в 2005 році лауреатка альтернативної Нобелівської премії)

Діти з Ленінградського
Реж. Анджей Целінські, Ганна Полак, Польща, 35 хв., 2005
Неприкрашений і жорстокий (для глядачів) портрет групи бездомних дітей з одного з московських вокзалів передає трагічну долю тисяч таких дітей в Москві та мільйонів – в пострадянських державах.

Born Dead
Режисер. Яцек Блавут, Польща, 53 хв., 2004
Роберт, 24-річний рецидивіст повинен бути незабаром звільнений після восьми років ув’язнення. Як частина програми реабілітації, він обслуговує розумово хворих дітей. Можливо, це стає першим, по-справжньому людським взаємовідношенням для обох сторін.

Сестри в праві
Реж. Кім Лонгонотто, Флоренс Аїси, Великобританія, 104 хв., 2005
Прокурор Вері Нгасса і суддя Беатріче Нтуба працюють в провінційному суді в Камеруні. На очах глядача розгляда­ються справи про зґвалтування неповнолітньої, жорстоке поводження з дитиною, розлучення з вини чоловіка. Право перемагає, а емоційний і іноді смішний фільм Лонгонотто руйнує стереотипи про безпорадність жінок в африкан­ських суспільствах, про неспроможності судової справед­ливості по відношенню до пригноблюючих традицій і про неможливість культурних змін, що йдуть зверху.

Діти Беслану
Реж. Єва Еварт, Леслі Вудхед, Великобританія, 60 хв., 2005
Трагедія в Беслані очима дітей, які були заручниками.

Олександр Аскольдов. Доля комісара
Режисер Валерій Балаян, Росія-Україна, 52 хв., 2006
Фільм про драматичну долю творця знаменитої картини «Комісар» киянина Олександра Аськольдова. Беруть участь – Ернст Нєізвестний, Олексій Герман, Нонна Мордюкова, Ролан Биков, Юрій Норштейн, Раїса Недашковська та інші. Проникливе розкриття теми „Мистецтво і Влада” або „творці та чиновники”.

З найкращими побажаннями! Енвер
Режисер Вікторія Мельникова, Україна, 30 хв., 2005
Життєві перипетії Енвера Ізмайлова, одного з кращих джазових гітаристів світу, нерозривні із перипетіями долі кримсько-татарського народу.

І була ніч
Режисер Людмила Корнійчук, Україна, 9 хв., 2005
Свято Великодня прийшло до богом забутого селища. Мало що залишилося від подібних місць, лише розвалини. Але люди досі вірять, адже потрібно доживати роки у спокої. Вранці всі повертаються додому з храму святого, наставлені на шлях істини. Головне, не збитися з нього. Народжується нове життя. Який світ чекає на нього?

Джерело
Режисер Мартін Маречек, Чехія, 75 хв., 2005
Баку. Пострадянський уряд країни обіцяє, що нафта перетворити Азербайджан на новий Кувейт. Але три чверті населення залишається за межею бідності.

Зимові діти – мовчазна генерація
Режисер Йенс Шанц, Німеччина, 99 хв., 2005
Майже 50% німців вірять, що їх родичі були в опозиції до режиму націонал-соціалізму. Режисер, народжений в 1971 році, відправляється зі своєю матір’ю в подорож по життю її батька. Що відомо про нього? Що припускається, але не може бути вимовлено вголос? Діалог, який зав’язується між післявоєнними генераціями непередбачено змінює взаємини в сім’ї.

Часник та кавуни
Режисери C.Hickey и L. Feeney, США / Греція, 66 хв. 2006
За рік до Олімпійських ігор в Афінах багато циганських родин примушені залишити свої оселі, оскільки вони були розташовані поблизу головного Олімпійського стадіону. Торговець Ніколау Прокопіса мимоволі стає правозахис­ником.

Жінки гір Арарат
Режисер Ерванн Брайнд, Франція, 52 хв., 2004
Жіночий загін партизанської армії курдів. У красі меланхолійно красивих гір ми спостерігаємо життя невеликої групи молодих жінок, доля яких здається нам трагічно  вирішеною.

Пристойна фабрика
Режисер Томас Балмес, Фінляндія, Франція, 79 хв.,  2004
Ханнах Каськінен, відповідальна у фінської корпорації Нокіа за пілотний Етичний Проект, відвідує китайську фабрику, що виробляє частини для мобільних телефонів, з метою перевірки, чи дотримуються там права праців­ників і мінімальні стандарти умов праці.

Хімія по-Білоруськи 
Режисер Віктор Фанайлов, Росія, 47 хв., 2005
Проблема порушення свободи слова в Білорусі представлена в широкому контексті порушення прав людини і авторитарного характеру влади Лукашенка.

Кола
Режисер Віктор Аслюк, Білорусь, 24 хв. 2003
У селі, де живуть одні старі, зростає тільки одна дитина.

Ми мешкаємо на краю
Режисер. Віктор Аслюк, Білорусь, 22 хв. 2002
Ерозія річного узбережжя, яка руйнує будинки цього селища. Горілка, що руйнує чоловіків. Корови, які більше не підкоряються...

У пошуках щастя
Режисер. Олександр Гутман, Росія, 53 хв., 2003
Борис Рак – колишній голова останнього єврейського колгоспу. Його батьки, приїхавши в Біробіджан з першими єврейськими переселенцями, змінили віз на трактор. Вони вірили, що їх діти і внуки житимуть краще...

Сонячна сторона траси
Режисер Олександр Гутман, Росія, 53 хв., 2005
Це розповідь про останні дні життя Івана Гудкова – одного з останніх в’язнів сталінських таборів.

Кара і злочин
Режисер Володимир Герчиков, Росія, 58 хв., 2005
Засуджений до розстрілу, він сидить за ґратами, хоча ще п’ять років тому в цьому злочині зізнався інший.

Реакція
Режисер Володимир Герчиков, Росія, 42 хв., 2005
М.Ходорковський, один із найзаможніших людей Росії, засуджений на тривалий строк. Як люди відреагували на вирок? Одні раділи, інші обурювалися.

Ніч в 641 день
Режисер  Дмитро Лавриненко, Росія, 56 хв., 2004
Олена Чернай опинилася в окупованому Харкові з двома маленькими синами. У фільмі використана маловідома хроніка, що розкриває масштаб страшної трагедії, яка понесла мільйони життів.

Дівчата
Режисер Валерія Гай Германика, Росія, 46 хв., 2005
Декілька літніх днів із життя трьох звичайних московських дівчат, які стоять на порозі дорослого життя. Прощання з дитинством в шкільних подвір’ях і під’їздах спальних районів, де все вперше і світ тільки починається – від таємно куплених сигарет і банок з джин-тоніком до першого кохання і майже справжніх трагедій.

Маленька Катерина
Режисер Іван Головнев, Росія, 24 хв., 2004
Північно-західний Сибір, Росія. Маленька хантийська дівчинка Катерина спостерігає і намагається зрозуміти навколишній світ. Вона вивчає голоси людей, звірів і всього живого. Та ось недалеко від стійбища, де живе Катерина, з’являється нафтове родовище...

Позитивні діти
Режисер Марія Білик, Україна, 26 хв., 2005
Мета фільму, що розповідає про ВІЛ-інфікованих дітей, – дати правдиву інформацію про масштаби епідемії; розвія­ти забобони про шляхи поширення ВІЛ-СНІДу; водночас, озброїти людей практичними знаннями про те, як вони можуть зберегти від хвороби себе і своїх близьких; сприя­ти збереженню людяності та співчуття до „без вини винуватих”.

Чорнобиль-2
Режисер Ольга Смакова, Росія, 28 хв., 2005
Життя Сергія (ліквідатора аварії на Чорнобильській АЕС) після 86-го року стало для нього другим Чорнобилем. Але він зустрів Тетяну... Фільм про любов, яка дає мужність жити, навіть тоді, коли це здається майже неможливим.

Свобода джинси. Український контекст
Режисер Ігор Чайка, Україна, 10 хв. 2006
Під час виборчої кампанії 2006 року кількість замовних („джинсових”) матеріалів на газетних шпальтах та в ефірі телерадіокомпаній, що подавались під виглядом журналістських (редакційних) матеріалів була безпрецедентною. Про небезпеку ситуації, що склалася в більшості українських медіа у зв‘язку з підміною цензури „темників” на цензуру „джинси” говорять у фільмі відомі українські журналісти та медіаексперти: Лілія Буджурова та Володимир Притула, Вікторія Сюмар та Зураб Аласанія, Тетяна Лєбєдєва та Валерій Іванов, Тетяна Катюжинська та Ігор Лубченко.

Громада може
Режисер Ігор Рекун, Україна, 36 хв. 2005
Документальна кінострічка створена на основі реальних подій, що відбувалися на Сумщині весною-літом 2004 року. Йдеться про студентський спротив – те, що пізніше історією було визначено як «революція на траві».

Лариса Богораз – невідворотна доля
Режисер З. Некипелов, Росія, 39 хв., 1998
Лариса Богораз, легендарна особа руху захисників прав людини в СРСР і Росії. Інтерв’ю, яке стало основою представленого фільму, вона дала в 1998 році, але охоплює воно тільки проміжок часу від її дитинства в Харкові до відомої демонстрації радянських дисидентів на Червоній Площі в Москві 1968 році – протесту проти вторгнення радянських військ до Чехословаччини.

Василь Биков. Повернення
Режисер Віктор Корзун, 23 хв., 2004, Білорусь
Фільм базується на 2-х годинному інтерв’ю із Василем Биковим, білоруським письменником, чиї твори про Другу Світову війну стали світовою класикою. Автор міркує про значення свободи, історію, націю, релігію, і важкі наслідки тоталітаризму і комунізму на пост-радянському просторі. Відеоряд фільму складає хроніка похорон Василя Бикова, які стали грандіозною подією для Білорусі, об’єднали білорусів і перетворилися на мирну, небувалих розмірів маніфестацію під національною символікою.