Пошук альтернативних шляхів фінансування середньої освіти через фандрейзінг та побудову партнерських відносин

 З моменту презентації підсумків проекту "Антологія адаптованого досвіду", що реалізовувався як проект мережі регіональних ініціативних груп випускників освітніх програм, пройшло тільки півроку, але вже сьогодні можна сказати, що цей проект є дуже успішним і корисним для України. Це підтверджується як великим числом відгуків працівників освіти, зацікавлених у використанні у своїх школах, інноваційних ідей і інтерактивних технологій, викладених у підсумковому збірнику проекту, так і результатами впровадження в учбовий процес учасниками проекту своїх пропозицій по поліпшенню рівня освіти в Україні.

Дана робота є першою, у якій підводяться підсумки впровадження тих пропозицій, що були викладені в статті "Використання закордонного досвіду в адміністративно фінансовому управлінні школою" у цьому збірнику[1] ("Антологія адаптованого досвіду", с. 110-117, Рівне, 2004), у якій ми показали деякі шляхи залучення в школи додаткових фінансових та матеріальних ресурсів (фандрайзінга), що широко використовуються адміністраторами в американських середніх школах, і вже починають впроваджуватися в окремих школах України. Сподіваюсь, що інші автори цього збірника також поділяться результатами впровадження в систему освіти України своїх оригінальних ідей, методик і розробок.

Як показує міжнародна практика, – якість освіти, особливо базової шкільної, багато в чому залежить від тих ресурсів, які є у школах:

·  наявності достатнього числа класних кімнат;

·  устаткування навчальних кабінетів;

·  високої кваліфікації вчителів;

·  спеціальних фондів для позакласного навчання і ведення роботи в різних кружках;

·  організації літніх таборів і позакласної роботи із школярами;

·  використання інноваційних методів у навчальному процесі;

·  застосування дистанційних технологій і мульти­медійных засобів

·  інтерактивних методів навчання і т.д..

Усе це повною мірою стає доступним тільки за умови достатнього державного фінансування і залучення альтернативних засобів фінансування у школу. В Україні в більшості випадків, шкільна адміністрація традиційно планує роботу школи, розраховуючи тільки на кошти, що надходять з Держбюджету. Однак, як показують численні статистичні дослідження і засвідчує життя, цих засобів фінансування катастрофічно не вистачає. Аналізуючи різноманітні форми і методи, застосовувані нашими закордонними колегами, ми прийшли до висновку, що все це різноманіття тримається в основному на "двох китах" – на побудові партнерських відносин з донорами і партнерськими відносинами з місцевою громадою. Після виходу нашої статті в збірнику ми одержали безліч відгуків від організацій і читачів, що виявили великий інтерес до піднятої у статті теми. Основні положення статті опублікували інші видання, в тому числі бюлетень Харківської правозахисної спілки «Права людини. Громадянська освіта». Піднята у статті тема одержала великий резонанс серед працівників освіти України. На основі пропозицій і рекомендацій що надійшли від читачів, ми продовжили роботу з теми "фандрайзінг для шкіл" і розробили два авторських тренінги з урахуванням інтересів цільової групи:

·    "Розвиток фандрайзінговой стратегії в школі" .

·    "Основи побудови партнерських відносин з донорами".

За підтримкою Програми „Демократичні гранти”, Посольства США, у рамках пілотного проекту "Підвищення якості освіти через побудову партнерських відносин з донорами" (координатор Олена Франчук), на базі РОГО «Асоціація шкіл партнерів» ми провели серію таких тренінгів у Рівненській області. Цільовою групою проекту були обрані директори районних та сільських шкіл. Цей вибір з одного боку, ускладнив задачу тренерів проекту, тому що існують визначені стереотипи про інертність і консерватизм адміністраторів із провінційної глибинки, а з іншого боку, полегшив задачу авторам проекту, тому що у випадку успіху, він давав їм повне право сказати: якщо ці методи працюють у сільській українській школі – то вони можуть працювати в будь-якій школі України! У ході реалізації проекту з’ясувалося, що перша передумова була помилковою. По-перше, стереотип про небажання що-небудь змінювати і консерватизм керівників сільської школи виявився сильно перебільшеним. По-друге, директори сільських шкіл, під час і після проходження тренінгів, генерували такі свіжі й оригінальні ідеї своїх проектів і методів їхньої реалізації, настільки захоплено і глибоко підходили до їх формулювання, планування і розробки стратегії залучення додаткових ресурсів у сільські школи, що стало ясно, – "зерна були кинуті в благодатний ґрунт". І хоча пройшла тільки перша частина проекту, вже можна підвести деякі попередні підсумки. Звичайно, результати оцінюються кількісно і якісно. Особливо вражають статистичні дані. Наведемо деякі з них: на першому етапі проекту, на тренінгах навчалися методам побудови партнерських відносин і розробці фандрайзінговой стратегії більш як 90 директорів сільських та районних шкіл зі Здолбунівського, Млинівського, Дубненського, Рівненського, Сарненського, Дубровицького й ін. районів Рівненської області. Ними було підготовлено більш ніж 20 проектів. Незважаючи на дуже короткий термін реалізації проекту (березень-липень), 11 проектів було подано до розгляду різних грантодавчих організацій. Два з них – «Народні традиції. Відродження народних ремесел с. Кухча Зарічнянського району» (автор проекту Кучеренко Ольга, директор школи) та проект «Спортивний майданчик» (с.Карпилівка Сарненського району, за авторством директора школи Запорожченко Галини) уже пройшли відбір в конкурсі міні-грантів для підтримки ініціатив сільських громад, що реалізується за підтримки Фонду ім. Стефана Баторія (Польща) і тепер продовжується робота сільських громад з РОГО «Комітет виборців України». Причому проекти, що були розроблені в ході, і після закінчення тренінгів – це не тільки заявки на одержання грантів, але також партнерські проекти, націлені на залучення до вирішення шкільних проблем представників місцевих НГО, місцевих і міжнародних донорських організацій, української діаспори, місцевих органів самоврядування і волонтерів. Наприклад, ЗОШ № 3 м. Здолбунів (директор школи Ковальчук Лариса) в партнерстві з«Асоціацією шкіл партнерів» подали заявку на участь в новому проекті ГО „Європейський Діалог”: «Фабрика мультиплікаторів – лідери європейської освіти». Школи, що зацікавлені в розвитку гурткової роботи з застосуванням інноваційних технологій, зможуть послати своїх представників на тренінги до Волинського ресурсного центру, а авторам проектів, пов’язаних з вирішенням проблем тютюнокуріння та наркоманії серед молоді, запропонувала співпрацю молодіжна організація соціально-психологічна лабораторія “Суспільне народження” м. Рівне.

Головним результатом тренінгів виявилося те, що керівники сільських шкіл на особистому досвіді переконалися, що фандрайзінг не тільки можна, але життєво необхідно проводити. Причому фандрайзінг може бути успішним незалежно від того, де знаходиться школа: у глибинці чи в райцентрі. Усі залежить від знань і навичок використання принципів, методів та інструментів фандрайзінга, а також від особистих якостей тієї людини, що займається залученням додаткових фінансових и матеріальних ресурсів для школи.

Проведення таких тренінгів було не тільки корисним для директорів шкіл, але й для мене, як автора курсу. Спілкування з лідерами практичної освіти на місцях дозволило запропонувати і розробити нові теми для тренінгів. А аналіз тих проектів, що написали директори сільських шкіл, як лакмусовий папір показав усі насущні задачі, що стоять перед директором сучасної школи і для рішення яких потрібні додаткові (позабюджетні) кошти:

·  Ремонт шкільних будинків;

·  Будівництво спортивних площадок, їдалень, зон відпочинку школярів;

·  Устаткування для шкіл;

·  Підвищення кваліфікації вчителів, у т.ч. можливість брати участь у конференціях, круглих столах, оплачувати їхньої поїздки на зустрічі з їхніми колегами по обміну досвідом;

·  Створення Ресурсно-Інформаційних Центрів при школах;

·  Акумулювання Фонду для підтримки обдарованих дітей з малозабезпечених родин;

·  Створення резервних фондів, для реалізації шкільних проектів, ініційованих школярами.

Як показали результати нашого пілотного проекту, для того, щоб залучати додаткові ресурси, шкільна адміністрація повинна мати навички фандрайзінговой активності і повинна займатися цією діяльністю на постійній основі. Вона повинна вміти переконувати донорів і залучати них до рішення шкільних проблем; мати механізми обліку і легального одержання коштів і матеріальних ресурсів від донорів, а так само вміти керувати отриманими від фандрайзінговой активності ресурсами. Одним із шляхів рішення цієї проблеми є вивчення, адаптація і використання міжнародного досвіду залучення додаткових ресурсів у школу.

Фонд Розвитку Освіти в школі має статус НДО і на постійній основі займається фандрайзінгом для школи. Використовуючи різні фандрайзінгові методи, Фонд залучає кошти донорів з місцевих і міжнародних організацій, а також від приватних осіб для розвитку конкретної школи. За рахунок цих джерел, можуть покриватися витрати школи на:

·  будівництво,

·  ремонт і придбання додаткового навчального устаткування,

·  додаткову зарплату вчителям, за особливий внесок у підвищення якості освіти і впровадження передових методів навчання,

·  оплату відряджень учителів для участі в конференціях, круглих столах і інших заходах, зв’язаних з підвищенням їхньої кваліфікації,

·  утворення спеціальних фондів для підтримки утворення обдарованих дітей з малозабезпечених родин і т.д.

Зв’язок з випускниками здійснюються на постійній основі з метою залучення колишніх випускників у діяльність школи, у рішення її проблем, волонтерську активність, розширення корисних контактів.

Роботи, проведені школою на платній основі – це випуск шкільної газети, вистави шкільних театрів, робота в гуртках, наприклад, народної вишивки, і продаж шкільних робіт, шкільне підсобне господарство, і т.д. Ці ресурси можуть використовуватися на реалізацію проектів, які ініціюються самими школярами.

Як показують результати пілотного проекту "Підвищення якості освіти через побудову партнерських відносин з донорами", керівники середньої школи вже зараз готові шукати альтернативні джерела поповнення шкільних ресурсів. Крім того, існує досить багато благодійних фондів і грантодавчих організацій, як міжнародного, так і місцевого рівня, метою яких є допомога розвиткові якісної освіти в школі. Але вони не можуть у повній мірі здійснити свою місію, тому що шкільна адміністрація (особливо у регіонах) або не знає про їхнє існування, або не вміє з ними працювати, не знає, як до них звернутися, як правильно оформити заявку на грант.

Спираючи на досвід, отриманий у США й адаптований у пілотному проекті в Рівненської області, наша команда РОГО «Асоціація шкіл партнерів» готова реалізувати новий проект, спрямований на навчання адміністрації шкіл навичкам ведення фандрайзінга в середній школі, формуванню спеціальних фандрайзінгових структур і методам ефективного керування ними у всіх регіонах України. Ми упевнені, що залучення додаткових ресурсів у школу, є невід’ємною частиною підвищення якості освіти, а децентралізації керування школи є невід’ємна частина демократизації процесу освіти в Україні.

* * *

Анна Гонорська, м. Київ, кандидат економічних наук, начальник міжнародного відділу Державного Центру науково-технічної експертизи при Міністерстві Освіти і науки України. Випускниця програми міжнародних обмінів дослідниками – Йельский Університет, 2001 (Yale University, New Haven, Connecticut, USA), програма обмінів дослідниками „Проблеми Сучасності” 1998, (Case Western Reserve University, Weatherhead School of Management, Cleveland, Ohio, USA), e-mail: [email protected]

 

---

[1] Див. також „Права люди. Громадянська освіта”, вип. 6, 2005.