ПОЛІТИЧНІ ПРАВА ГРОМАДЯН

Основна мета заняття: навчитись аналізувати, коментувати і застосовувати в повсякденному житті міжнародне і вітчизняне законодавство в сфері політичних прав людини і громадянина.

ЦІЛІ ЗАНЯТТЯ:

Знання:

У результаті заняття учні будуть знати:

• що таке політичні права громадян.

Навички:

У результаті заняття учні будуть уміти:

• аналізувати і застосовувати законодавство (міжнародне й українське або білоруське, що стосується політичних прав громадян;

• на прикладах учнівського самоврядування, об’єднання громадян формувати уміння і навички активної участі в житті суспільства;

Цінності:

У результаті заняття учні будуть розуміти:

• готувати учнів до практичного застосування в житті знань, умінь і навичок, придбаних на уроці.

МАТЕРІАЛИ:

• Міжнародний пакт про громадянські і політичні права (ст. 19, 21, 22, 25);

• Конституція України (ст. 5, 15, 36, 37, 38, 39, 40)

• Картки з завданнями для груп.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ:

1. Активізація діяльності учнів. Перегляд фрагментів відеофільму. Бесіда - 10 хв.

2. Оголошення теми й очікуваних результатів - 2 хв.

3. Мозковий штурм. Дискусія. Робота учнів із законодавчою базою - 10 хв.

4. Робота в малих групах "Ухвалення рішення" - 17 хв.

5. Підведення підсумків - 6 хв.

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Активізація діяльності учнів (перегляд фрагментів відеофільму, бесіда) 10 хв.

Фрагмент відеофільмів або висловлення, малюнки про демократії в різні часи: Давня Греція, Давній Рим, Польща, Україна (Запорізька Січ), Білорусія, США, Франція і т.п.). Учитель запитує учнів:

– Що відбувається на зборах громадян?

– Які питання вирішують громадяни?

– Які права реалізуються громадянами?

– Як реалізувати політичні права особам, що не досягли неповноліття?

2. Оголошення теми й очікуваних результатів 2 хв.

Учитель повідомляє тему заняття і ставить перед учнями мету, чим будуть займатися на уроці учні, про що вони довідаються під час уроку, як зможуть використовувати знання й уміння, отримані на сьогоднішньому уроці в майбутнім житті.

3. Мозковий штурм. Дискусія. Робота учнів із законодавчою базою 10 хв.

Для проведення дискусії бажано провести мозковий штурм, під час якого збираються ідеї:

– Що таке політичні права? (Скласти їхній перелік).

– Який характер мають політичні відносини в суспільстві? (Можливі варіанти співробітництво; суперництво; опозиція).

Учитель пропонує учням познайомитися з міжнародними стандартами (Міжнародний пакт про цивільні і політичні права, ст. 19, 21, 22, 25) і національним законодавством (Конституція України ст. 5, 15, 36, 37, 38, 39, 40).

МІЖНАРОДНИЙ ПАКТ ПРО ГРОМАДЯНСЬКІ І ПОЛІТИЧНІ ПРАВА. Прийнятий Генеральною Асамблеєю 16 грудня
1966 року. Набрав чинності 23 березня 1976 року.

Стаття 19 МПГПП

1. Кожна людина має право безперешкодно дотримуватись своїх думок.

2. Кожна людина має право на вільне вираження своєї думки; це право включає свободу шукати, одержувати і поширювати всякого роду інформацію й ідеї, незалежно від державних кордонів, усно, письмово або за допомогою друку або художніх форм вираження, або іншими способами за своїм вибором.

3. Користування передбаченими в пункті 2 дійсної статті правами накладає особливі обов’язки й особливу відповідальність. Воно може бути, отже, сполучено з деякими обмеженнями, що, однак, повинні бути встановлені законом і бути необхідними:

a) для поваги прав і репутації інших осіб,

b) для охорони державної безпеки, суспільного порядку, здоров’я або моральності населення.

Стаття 21 МПГПП

Визнається право на мирні збори. Користування цим правом не підлягає жодним обмеженням, крім тих, котрі накладаються відповідно до закону і які необхідні в демократичному суспільстві в інтересах державної або суспільної безпеки, суспільного порядку, охорони здоров’я і моральності населення або захисту прав і воль інших осіб.

Стаття 22 МПГПП

1. Кожна людина має право на свободу асоціації з іншими, включаючи право створювати профспілки і вступати в такі для захисту своїх інтересів.

2. Користування цим правом не підлягає жодним обмеженням, крім тих, котрі передбачаються законом і які необхідні в демократичному суспільстві в інтересах державної або суспільної безпеки, суспільного порядку, охорони здоров’я і моральності населення або захисту прав і воль інших осіб. Дійсна стаття не перешкоджає введенню законних обмежень користування цим правом для осіб, що входять до складу збройних сил і поліції.

Стаття 25 МПГПП

Кожен громадянин повинний мати без будь-якої дискримінації, що згадується в статті 2, і без необґрунтованих обмежень право і можливість:

a) брати участь у веденні державних справ як безпосередньо, так і за посередництвом вільно обраних представників;

b) голосувати і бути обраним на справжніх періодичних виборах, вироблених на основі загального рівного виборчого права при таємному голосуванні і виборців, що забезпечують вільне волевиявлення;

b) допускатися у своїй країні на загальних умовах рівності до державної служби.

Політичні права громадян згідно Конституції України:

Стаття 5 Конституції України

Носієм сувереніту і єдиним джерелом влади є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування

Стаття 36 Конституції України

Громадяни України мають право на свободу об’єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Стаття 38 Конституції України

Громадяни мають право брати участь в управлінні державними справами, у всеукраїнському та місцевих референдумах, вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування.

Громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби органів місцевого самоврядування.

Стаття 39 Конституції України

Громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

Стаття 40 Конституції України

Усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов’язані розглянути звернення і дати обгрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

4. Прийняття рішень (робота в малих групах) 17 хв.

Учитель запитує в учнів, чи є такі політичні права, з якими ознайомилися на уроці, вони вже реалізували у своєму житті. Методом "мозкового штурму" учні називають суспільні відносини, де вони зустрічалися з реалізацією політичних прав (приклади приводяться з власного досвіду або з досвіду своїх батьків.

Для подальшої роботи вчитель поєднує учнів у малі групи і роздає завдання на картках, що полягають у тому, що кожна група протягом 5 хвилин повинна підготувати відповідь на те, як вони змогли реалізувати право, що записано на картці:

1 група: право обирати - вибори в органи шкільного самоврядування.

2 група: право бути обраним (рада школи).

3 група: свобода слова (висловлювати свої думки).

4 група: свобода слова (доступ до інформації).

5 група: свобода зборів (рішення загальної справи).

6 група: свобода асоціацій (організація клубів за інтересами).

Кожній групі для презентації роботи надається до 2-х хвилин.

Це цікаво знати:

Бути членом громадської організації мають право, як громадяни України, так і особи без громадянства з 14 років, а засновниками молодіжних і дитячих організацій з 15 років.

Бути членом політичної партії може тільки громадянин України з 18 років.

5. Підведення підсумків 6 хв.

1. Про які політичні права громадян ви довідалися?

2. Які міжнародні документи закріплюють політичні права людини?

3. Як можна реалізувати політичні права особам, що не досягли повноліття?

Словник понять:

Політичні права – це можливість громадян брати участь у керуванні державними справами.

ДОДАТКОВА ІНФОРМАЦІЯ ВЧИТЕЛЕВІ

ПРОЕКТ "Прийняття рішень".

Шкільне самоврядування – це зменшена модель державної системи. Мета шкільного самоврядування полягає не тільки в тому, що учні залучаються до спільної загальної роботи, але і тому, що в них є:

– можливість самостійно, дійсно творчо мислити і втілювати в життя свої ідеї і мрії;

– підготуватися до самостійного дорослого життя і до участі в керуванні справами міста, села держави в цілому.

Учитель пояснює умови роботи: староста необхідна посада в будь-якому класі. Відповідно своєму статусу, староста має визначені обов’язки щодо інших учнів у класі (організовувати спільні справи класу, бути відповідальним перед класним керівником, шкільною адміністрацією). Але разом з обов’язками, посада старости надає і визначені переваги, наприклад, влада, авторитет. Тому рішення питання про призначення певного учня на посаду старости є досить важливим і складним питанням.

Вчитель об’єднує учнів класу на 4 або більше груп, кожна з яких буде мати завдання обрати старосту класу. Кожна група одержує правила ведення виборів. Групам дається 5 хвилин на ознайомлення з умовами роботи й ухваленням рішення і 3 хвилини на презентацію своєї роботи.

1-я група: – старосту призначає класний керівник;

2-я група: – група обирає голову зборів;

– учням класу пропонується кілька кандидатів у старости;

– кожен учень у класі має один голос;

– перемагає той кандидат, що набрав найбільшу кількість голосів.

3-я група: – один учень або одна учениця сам висуває свою кандидатуру;

– всі інші учні погоджуються з цим бажанням, виходячи з того, аби не призначили або не вибрали когось з них;

– всі одностайно голосують.

4-а група: – кількість учнів об’єднати на 4 групи;

– група обирає собі старосту;

– кожна група здобуває повноваження активу класу протягом чверті, тобто кожен учень протягом року зможе побувати і випробувати себе, як у ролі керівника й організатора, так і виконавця.

Після презентації роботи кожної групи, бажано провести дискусію в класі з питань:

1. Як можна назвати кожен з їхніх способів ведення виборів? (Можливі варіанти відповідей: авторитарний, демократичний).

2. Який зі способів завершився найкращим результатом для більшості груп? (Можливі варіанти відповідей: загальне рішення, демократія).

3. Який спосіб виборів тобі подобається? (Можливі варіанти відповідей: призначення, голосування, жеребкування).

Учитель може запропонувати такі питання:

1. Пригадай, які справи були організовані в класі?

2. Кому належала ініціатива їх проводити, класному керівникові або учням?

3. Чи всі учні одержали завдання?

4. Як учні поставилися до виконання доручених справ?

5. Висловіть свою точку зору, а у вас у класі встановлені демократія чи за неї ще треба поборотися?