Практичне право.

З посібника: Суслова О., Семіколенова О., Пометун О. Кроки до права. - К., А.П.Н., 2001. - Методичний посібник для державних соціальних служб та громадських організацій, до працюють з підлілтками та для підліткив. Продовження. Початок публікації - у випусках 30, 33, 36 (жовтень-грудень 2002), 9 (березень 2003).

(З питань придбання шкільних підручників "Практичне право"; підготовки для викладання курсу "Практичне право"; навчання інтерактивним технологіям для їхнього використання у викладанні інших предметів; створення шкільних соціальних проектів та навчання соціальному проектуванню - можна звертатися за адресою: 01133, Київ, вул. Кутузова, 18/7, оф. 819, "Вчителі за демократію та партнерство". Тел./факс (044) 295 43 37. Ел. пошта: [email protected] )

* * *

Заняття 7. Про що ти можеш запитати у правника?

Очікувані результати

Після цього заняття учениці та учні зможуть:

* Розповідати про різні види юридичної допомоги і відповідальність правника;

* Пояснювати права молоді на допомогу консультанта, ідентифікувати законні можливості;

* Визначати та формулювати юридичну проблему, яку слід вирішити;

* Пояснювати правову ситуацію за допомогою запитань до юриста.

Запрошення консультантів:

Запросіть місцевого юриста чи місцеву юристку, який або яка займається справами неповнолітніх, для допомоги у проведенні цього заняття. Надішліть йому чи їй матеріали заняття, коли з’ясуєте дату та місце його проведення.

План заняття

1. Представлення теми й очікуваних результатів заняття - 10 хв.

2. Правила - 5-10 хв. .

3. Знайомство - 10-15 хв.

4. Очікування - 7-10 хв.

5. Вправа 1: Право на отримання консультації - 10 хв.

6. Рухавка - 5 хв.

7. Вправа 2: До кого звернутися за допомогою - 25-30 хв.

8. Підсумки - 10 хв.

9. Оцінка - 5 хв.

Хід заняття

1. Запитайте у групи, хто такі правники, юристи? Чи був хтось на прийомі в юриста, в якому випадку? Представте тему та очікувані результати уроку.

2. Запропонуйте комусь з учасників або учасниць провести вправу "Основні правила". Підтримайте творчий підхід до її проведення. Подякуйте за проведення і запитайте у групи, які поради можна дати цій людині щодо роботи з групою.

3. Проведіть вправу "Знайомство" за будь-яким варіантом з розділу 1.3 або за своїм власним.

4. З’ясуйте очікування групи від заняття, залучіть присутніх до їх аналізу та обговорення.

5. "Право на отримання консультації"

Попросіть учасників та учасниць скласти шляхом "мозкового штурму" перелік ситуацій, коли потрібна консультація юриста чи юристки. Поясніть, що існують різні професії, пов’язані з правом: юрисконсульт, суддя, адвокат, нотаріус, правозахисник, слідчий, викладач права. Запитайте в учнів, що вони про них знають? Спробуйте разом з ними визначити, до яких саме правників їхні батьки або знайомі звертались у перелічених на дошці ситуаціях.

Потім запропонуйте порівняти складений перелік з матеріалом "Коли зустрітися з правником?" (У даній публікації тексти роздаткового матеріалу відокремлений стрічками з літери v - Прим. ред. бюл.)

---

Коли зустрітися з правником?

* Коли Ви купуєте чи продаєте будинок, квартиру чи іншу нерухомість.

* Коли Ви розпочинаєте власну справу.

* Коли Ви змінюєте свій сімейний статус.

* Коли Ви підписуєте великий чи важливий контракт.

* Коли Ви причетні до нещасного випадку, що спричинив великі матеріальні збитки чи людські жертви.

* Коли Вас звинувачують у злочині.

* Коли Ви подаєте позовну заяву до суду, щоб захистити свої права.

---

Запишіть перелік на дошці й запитайте в присутніх, чи знають вони, до якого юриста треба звертатись в кожній з цих ситуацій, обговоріть це питання.

6. Запропонуйте групі порухатись за допомогою будь-якої невеличкої рухливої гри.

7. Якщо учасники та учасниці не поінформовані щодо видів юридичної допомоги, поясніть їм, чим різняться випадки, коли ми звертаємося за юридичною допомогою (вони наведені в роздатковому матеріалі):

---

До кого треба звертатися?

* до адвоката слід звертатися, якщо потрібний захист у судовій справі або позовна заява в суд; до адвоката можна звернутись і за консультацією з усіх питань;

* до нотаріуса - якщо йдеться про оформлення документів, які мають бути юридичне завіреними (купівля, продаж, успадкування тощо);

* до судді - коли потрібний судовий розгляд;

* до юрисконсульта - якщо ми не знаємо, які варіанти правового рішення існують;

* до юриста-науковця - коли потрібні теоретичні обґрунтування з проблем права;

* до правозахисника - якщо ми вважаємо, що порушено права людини;

* до міліції жертва злочину має звертатися разом зі своїм адвокатом.

Юрист може пояснити громадянинові чи громадянці їхні права, запропонувати план дій, розповісти про їх наслідки, допомогти скласти документи, виступити від їхнього імені в суді, на переговорах та в інших установах.

Не забудьте навести конкретні, зрозумілі для аудиторії приклади ситуацій з кожного виду допомоги. Попередьте учнів та учениць, що юристи, як правило, є фахівцями в конкретних галузях права. Отже, фахівець із сімейного права навряд чи допоможе в кримінальній справі. Тому перед початком консультації, щоб не витрачати зайві гроші, потрібно обов’язково з’ясувати, чи є дана особа фахівцем у галузі права, до якої належить ваша проблема.

8. Вправа 2 "До кого звернутися за допомогою".

Запропонуйте (у великій чи малих групах) обговорити, в яких ситуаціях потрібна допомога юриста, а в яких - ні. Визначте також, до якого саме юриста треба звертатися в кожному з наведених випадків.

---

Що ти думаєш: Чи потрібна допомога юриста?

1) Ви попросили в друга автомобіль на короткий час без офіційного оформлення. Він повідомив у міліцію, що автомобіль вкрадено.

Чи потрібно звертатися до юриста? ТАК НІ

Чому? До якого правника?

2) Ви купуєте нову стереосистему за 1000 гривень. Через місяць виявляється, що колонки несправні. Ви повертаєте стереосистему до магазину, але продавець каже, що, на жаль, гарантія лише на два тижні.

Чи потрібно звертатися до юриста? ТАК НІ

Чому? До якого правника?

3) Ви вирішили продати старе авто і купити нове.

Чи потрібно звертатися до юриста? ТАК НІ

Чому? До якого правника?

4) Ваших друзів затримано під час крадіжки з магазину. Вони кажуть, що ви їм допомагали.

Чи потрібно звертатися до юриста? ТАК НІ

Чому? До якого правника?

5) Ви хотіли влаштуватися на роботу, але вам відмовили. Ви вважаєте, що це сталося на підставі вашої статі.

Чи потрібно звертатися до юриста? ТАК НІ

Чому? До якого правника?

6) Ви не бажаєте, щоб ваші рідні успадкували десять тисяч гривень, які Ви заощадили. Ви кажете, що якщо Ви помрете впродовж року, то хотіли б, щоб ці гроші пішли на медичні дослідження.

Чи потрібно звертатися до юриста? ТАК НІ

Чому? До якого правника?

7) Ви бажаєте розлучитися з чоловіком або дружиною.

Чи потрібно звертатися до юриста? ТАК НІ

Чому? До якого правника?

---

Відповіді:

1) Так, слід звернутися до адвоката для захисту своїх прав і, можливо, відшкодування моральних збитків

2) Це залежіть від того, чи зумовлювався термін гарантії у відповідних документах на стереосистему, якщо ні - за законом термін гарантії становить 6 місяців, тоді треба звертатись до адвоката або самостійно писати заяву в суд, який повинен захистити Ваші інтереси

3) Так, Ви маєте завірити купівлю у нотаріуса

4) Вам потрібен адвокат для захисту ваших інтересів. Уданому випадку буде порушено кримінальну справу

5) Вам треба звертатись до правозахисника або адвоката. Таку справу повинен вирішувати суд.

6) Вам потрібний нотаріус, котрий у законному порядку має завірити вашу волю.

7) Якщо у Вас немає дітей і майнових та інших претензій один до одного - розлучення оформлять органи РАГСу, в усіх інших випадках такі справи вирішує суд.

Запропонуйте учням обговорити цю вправу, з’ясувати, які нові знання отримали, чи потрібні вони в житті, чому?

9. Як підсумок заняття разом з учасниками й учасницями складіть пам’ятку "На прийомі в юриста". Вона може бути приблизно такою.

---

На прийомі у юриста (корисні поради)

Призначте зустріч із правником заздалегідь і підготуйся: зберіть всі необхідні документи і факти.

Під час зустрічі:

* поводься ввічливо, представся і запитай ім’я та по батькові правника;

* коротко виклади суть своєї проблеми (2-3 речення) і з’ясуй, чи є в юриста досвід вирішення саме таких проблем. Якщо ні або досвід невеликий - іди до іншого юриста. Можна запитати, чи не може він порекомендувати тобі фахівця саме в таких справах;

* якщо ти знайшов фахівця, запитай, скільки коштує його допомога;

* якщо справа довга і складна, запитай, чи можна укласти письмовий контракт (договір) про юридичні послуги. Чітко з’ясуй усі умови контракту і розмір винагороди правника;

* не забудь застерегти в контракті, що саме повинен зробити юрист і що буде, якщо він не зможе виконати умови контракту;

* якщо ви дійшли згоди, складіть разом з юристом план дій. Запитуй про всі питання ґрунтовно. Пам’ятайте: усі рішення ухвалює клієнт;

* якщо рівень послуг тебе не задовольнив - звернися до керівництва юридичної фірми або консультації.

---

10. Проведіть вправу "Оцінка", використовуючи один з варіантів вправ, наведених у розділі 1.3 (розділ посібника, див. вип. 33, листопад 2002 р. - Прим. ред. бюл.), або свій власний.

* * *

Заняття 8. Права дитини

Очікувані результати

Після цього заняття учениці та учні зможуть:

* визначати термін "неповноліття"; юридичний вік неповнолітнього чи неповнолітньої;

* описувати права і відповідальність неповнолітніх у різних ситуаціях життя;

* розповідати про служби запобігання правопорушенням для неповнолітніх;

* розповідати, які права має дитина;

* аналізувати текст Конвенції про права дитини, робити висновки щодо її значення;

* визначити власне ставлення до різних прав дітей

Запрошення консультантів

Запросіть юриста/юристку або співробітника чи співробітницю суду для допомоги в організації заняття. Заздалегідь надішліть запрошеним копію матеріалу заняття з точною датою та місцем проведення.

План заняття

1. Представлення теми і очікуваних результатів заняття - 5-7 хв.

2. Правила - 5-7 хв.

3. Знайомство -10-15 хв.

4. Очікування - 10-12 хв.

5. Вправа 1: Конвенція ООН про права дитини - 40-45 хв.

6. Вправа 2: Як захищаються права дитини - 30-35 хв.

7. Вправа 3: Правовий статус неповнолітніх - 40-45 хв.

8. Рухавка - 5 хв.

9. Підсумки - 10-15 хв.

10. Оцінка - 5 хв.

Хід заняття

1. Представлення теми та очікуваних результатів заняття. Викладач починає заняття з питання:

- Чи знаєте ви про існування Загальної декларації прав людини (ЗДПЛ)?

Якщо діти не знають, коротко розкажіть їм про ЗДПЛ і зазначте, що ЇЇ дія поширюється як на дітей, так і на дорослих. Далі надайте інформацію про становище дітей у світі та в Україні (можна використати наведені дані).

Додаткова інформація викладачу

Складною проблемою сучасного людства є права дітей, оскільки, на жаль, життя, здоров’я, навчання, щастя дітей всього світу поки що недостатньо захищені. Про це багато пишуть і говорять, дехто намагається допомагати. Але кількість нещасних дітей не зменшується. Сьогодні 260 млн. дітей у світі живе за рахунок важкої праці, жебрацтва, пограбувань. ЗО млн. дітей не мають можливості відвідувати школу. Кожен рік від хвороб помирає 5 млн. дітей. Поширюється торгівля дітьми, використання дітей, від яких відмовились батьки, для пересаджування органів.

В Україні три чверті дітей - це діти з хронічними захворюваннями. У нас з’явився новий тип дитини - "діти вулиці". Пояснюючи своє перебування на вулиці, діти, як правило, називають сімейні причини та небажання відвідувати школу, 54% таких дітей - діти з "проблемних" сімей, близько третини виховувались в неповних сім’ях. Лише невеличка кількість з них - сироти. Основний загал таких дітей закінчив 3-4 класи, тобто початкову школу. Серед них найбільший відсоток неповнолітніх злочинців, наркоманів, торгівців наркотиками, повій.

Запитайте в учнів:

- До яких наслідків це може призвести все людство, Україну зокрема?

- Що має робити суспільство для запобігання такому становищу?

Після обговорення цих питань представте тему заняття та очікувані результати.

2-4. Виконайте з учнями структурні вправи відповідно до плану заняття.

5. Вправа 1. "Конвенція ООН про права дитини"

Запропонуйте дітям уявити себе радниками ООН, яким доручено підготувати документ щодо прав дитини, і запитайте, які права, на їх думку, повинні бути відображені в ньому?

Пропозиції записуються на дошці. Вони можуть бути сформульовані в різний спосіб, наприклад: "Ніхто не має права використовувати...", "Дитина повинна отримувати від дорослих..." або можна запропонувати учасникам і учасницям намалювати умовні позначки, відображаючи по одному важливому праву дитини.

Розкажіть дітям про те, що такий документ вже існує. Це - Конвенція про права дитини.

Додаткова інформація викладачу

ООН у 1959 році проголосила Декларацію прав дитини, а в 1989 році прийняла Конвенцію про права дитини - договір, якого мають дотримуватись всі держави, що його підписали. Цей документ ґрунтується на новому розумінні становища дитини у суспільстві не як майбутнього дорослого, а як рівноправного учасника суспільного життя, звичайно з урахуванням того, що "дитина внаслідок її фізичної розумової незрілості потребує спеціальної охорони і піклування, включаючи належний правовий захист як до, так і після народження" (з "Декларації прав дитини").

Україна разом з іншими державами підписала цей документ і тим самим взяла на себе обов’язок виконувати його норми шляхом прийняття нових відповідних законів, створення необхідних установ і організацій тощо. Відповідно до Конституції України, міжнародні норми з прав дитини є частиною національного законодавств і підлягають виконанню всіма особами на території нашої держави.

Відповідно до ст.1 Конвенції про права дитини, яка була прийнята Генеральною Асамблеєю 00Н у 1989 році, дитиною вважається кожна людина до досягнення 18-річного віку, якщо за законом, що застосовується до даної особи, вона не досягає повноліття раніше.

Дитина, як і кожна людська істота, від народження має права людини. Але вона повинна мати ще й додаткові, особливі права. Чим це зумовлено? А це зумовлено її фізичною, розумовою, соціальною, моральною та духовною незрілістю. І для того, щоб дитина стала зрілою людиною у всіх відношеннях, їй необхідно мати певні спеціальні, додаткові можливості. Отже, права дитини - це певні спеціальні можливості, які необхідні людині віком до 18 років для існування і досягнення зрілості.

Які ж спеціальні, додаткові права, яких не мають дорослі люди, є у дитини? Такі її права передбачені у Декларації прав дитини (1959 р.) та Конвенції про права дитини. При цьому кожна дитина, незалежно від раси, статі, мови, релігії, національності, майнового стану, стану здоров’я має рівні права з усіма іншими дітьми.

Зазначимо основні групи прав дитини:

- особисті (громадянські) права;

- культурні права;

- соціальні права.

Звичайно, обов’язки з утримання і виховання дітей мають їхні батьки. Разом з тим і держави - сторони Конвенції про права дитини, зокрема й Україна, яка ратифікувала її у 1991 році, зобов’язані забезпечувати всі права дитини, закріплені в цій Конвенції.

Для здійснення міжнародного контролю за дотриманням прав дитини та виконанням зобов’язань, взятих на себе державами, був створений Комітет 00Н з прав дитини. Комітет складається з 10 експертів, котрі відзначаються високими моральними якостями та компетентністю у сфері прав дитини. Вони обираються державами - учасницями на 4 роки. Держави раз на 5 років мають подавати в Комітет доповіді про вжиті ними заходи щодо закріплення прав дитини у національному законодавстві та стану їх забезпечення. На підставі цих доповідей Комітет розробляє пропозиції та рекомендації стосовно дотримання прав дитини, які направляють відповідній державі та повідомляють Генеральній Асамблеї 00Н.

Важливу роль у забезпеченні прав дитини відіграє Міжнародний надзвичайний фонд допомоги дітям (00Н).

Запропонуйте учасникам і учасницям ознайомитися з переліком прав, внесених до Конвенції про Права дитини в роздатковому матеріалі, зауваживши, що цей перелік прав не є автентичним текстом конвенції, а містить тільки назви прав, записаних у згаданому документі в розвинутій формі.

Можна також прочитати кілька перших статей з Конвенції у розгорненій формі та нагадати учасникам значення слова "конвенція", звернувши увагу, що конвенція, на відміну від декларації, зобов’язує державу, яка її ратифікувала, до захисту прав, що в ній містяться.

Викладач пояснює учасникам, що перелік прав, визнаних для дитини в Конвенції, охоплює права громадські, соціальні, культурні і політичні. Немає, натомість, прав економічних, бо визнано, що дитина має вчитись, а не працювати.

Розподіліть розрізаний матеріал (окремі статті конвенції) між учнями. В різних кутках класу влаштуйте таблички: "Особисті (громадянські) права", "Соціальні права", "Культурні права", "Політичні права".

Запропонуйте дітям об’єднатися в групи біля кожної таблички.

Коли учні розійшлися, запропонуйте кожній групі обговорити, чи всі права, що мають учасники групи, підходять під таку назву.

Потім запропонуйте групам представити права, що об’єднані цією назвою і пояснити свої думки (це може робити або доповідач, або кожен учасник (учасниця) групи.

Додаткова інформація викладачу

Особисті (громадянські) права дитини

- право на життя і розвиток;

- право набуття громадянського статусу, тобто реєстрації після народження і набуття імені та прізвища;

- право на отримання громадянства;

- право дитини на сім’ю, тобто на виховання біологічними батьками, а у випадку розлучення з батьками - на постійні контакти з ними та тривалий зв’язок, якщо це тільки буде можливо;

- свобода релігії та переконань;

- свобода слова, висловлення поглядів і повага до них відповідно до віку дитини;

- особливо дитина повинна бути вислухана в адміністративних і судових діях у всіх справах, що її стосуються (наприклад, зміна прізвища, всиновлення);

- свобода від фізичного або психічного насилля, визиску, сексуального зловживання, всілякої жорстокості;

- щодо дитини не можна виносити смертний вирок або карати її одвічним ув’язненням.

Соціальні права

- право на охорону здоров’я;

- право на відповідні умови життя;

- право на відпочинок, вільний час, розваги і забави.

Культурні права

- право на освіту, освіта в обсязі неповної середньої школи є обов’язковою і безкоштовною;

- право на користування культурними цінностями;

- право на інформацію;

- право на знання своїх прав.

Старшим дітям Конвенція надає певні політичні права, наприклад право на об’єднання і зібрання в мирних цілях.

Конвенція визнає також особливі права для дітей-інвалідів та суспільне непристосованих.

6. Вправа 2. Як захищаються права дитини?

Поділіть учасників на групи або залиште в тих групах, де вони вже працюють.

Оберіть в групах одне з прав дитини. Напишіть коротку історію про дитину, право якої було в певній життєвій ситуації порушено, а потім завдяки її власним зусиллям або допомозі інших .людей захищено. Можна для полегшення підказати кожній групі, про порушення якого права (або прав) учасники мають написати історію (скажимо, знущання батьків, позбавлення дитини контакту з батьком після розлучення, дискримінація дітей циган або інших національних меншин тощо). Щоб зробити більш цікавим це важке завдання, можна всім групам роздати по одному малюнку, на якому зображено дитину (або групу дітей), і запропонувати, щоб саме її зробили героєм "своєї історії".

Запропонуйте групам прочитати написані історії.

Обговоріть написані історії та питання про те, як діти можуть знайти допомогу.

Надайте дітям відповідні поради - вони наведені в роздатковому матеріалі до заняття 8:

---

Наші поради

Якщо вам потрібна допомога або серйозна порада, якщо порушені ваші права, ви можете звернутись:

* до дорослих осіб, яким довіряєте;

* до міліції за телефоном 02;

* до психолога в школі;

* до психологічної служби, скориставшись телефоном довіри;

* до опікунської ради в вашому районі або місті;

* до громадських організацій, що опікуються проблемами порушення . прав дитини (про їх адреси та телефони вам повідомить викладач).

Зверніть увагу: Готуючись до заняття, необхідно знайти для повідомлення учасникам місцеві номери телефонів для розділу "Наші поради".

---

Якщо є час, викладач пропонує учасникам ще раз звернутись до тексту Конвенції, обрати одну зі статей, котру вони вважають найважливішою або найбільш цікавою, потрібною, актуальною для України тощо і зробити малюнок, що ілюструє цю статтю. До малюнка треба зробити пояснювальний підпис з одного-двох речень, своєрідне пояснення до тексту статті. На дошці доцільно намалювати схему, за якою учасники мають виконувати це завдання. Наприклад:

"Якщо діти мають право на відпочинок, то не можна змушувати їх робити домашнє завдання впродовж кількох годин щоденно. Діти повинні мати час на гру з товаришами, читання книжок".

Відповідно до визначеного часу викладач може запропонувати 10-12 учасникам продемонструвати і прокоментувати свої малюнки. Всі роботи обов’язково вивішуються в кабінеті. Результатом такої роботи має стати "перекладена" мовою дітей "Конвенція".

7. Вправа 3: Правовий статус неповнолітніх

Вправа складається з кількох етапів.

А. Напишіть термін "неповноліття" на дошці. Запитайте в учениць та учнів, що він означає. Під час обговорення записуйте думки присутніх на дошці. Після всіх висловлювань, якщо на це не зверталась увага, запитайте, чи має цей термін юридичне визначення, яке, чому важливо його знати.

Наголосіть, що українське законодавство надає неповнолітнім пільги в різних галузях права, закон є позитивним щодо неповнолітніх. Більшість законів України приведені, у відповідність до Конвенції 00Н про права дитини.

Б. Поділіть учасників та учасниць на 2 або 4 групи. Дайте завдання групам обговорити та записати (як варіант - намалювати) на великих аркушах паперу у дві колонки:

І. Що можуть неповнолітні? Які вони мають права?

(Можливі відповіді: укладати деякі угоди, відвідувати школу тощо.)

II. Що закон забороняє неповнолітнім?

(Можливі відповіді: працювати на шкідливих роботах, купувати горілчані вироби тощо.)

Після виконання роботи запропонуйте групам представити результати роботи по черзі. Обговоріть, які думки, почуття викликає у них цей перелік.

Ознайомте учасників і учасниць з юридичним визначенням неповноліття, користуючись роздатковим матеріалом "Права і відповідальність неповнолітніх". Запропонуйте порівняти результати їхньої роботи з положеннями закону, наведеними в роздатковому матеріалі. Прочитайте і обговоріть кожне з наведених положень законодавства. Після цієї роботи зробіть разом з учнями висновки щодо правового статусу неповнолітніх.

---

Неповнолітній - особа, яка не досягла вісімнадцятирічного віку (Конвенція 00Н про права дитини).

Кримінальній відповідальності підлягають особи, яким до вчинення злочину виповнилося шістнадцять років.

Особи, які скоїли злочин у віці від 14 до 16 років, підлягають кримінальній відповідальності лише за деякі тяжкі злочини. Здатність громадян своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов’язки (цивільна дієздатність) виникає у повному обсязі після досягнення 18 років. У випадках, коли законом дозволяється одружуватися до досягнення вісімнадцятирічного віку, громадянин, який не досяг вісімнадцятирічного віку, набуває дієздатності в повному обсязі з моменту одруження.

Неповнолітні віком від 15 до 18 років вправі укладати угоди за згодою своїх батьків (усиновителів) або піклувальників. За неповнолітніх, які не досягли 15 років, угоди укладають від їх імені батьки (усиновителі, опікуни). Якщо неповнолітній уклав угоду, крім дрібних побутових угод, то вона буде визнана недійсною. Кожна зі сторін за такою угодою зобов’язана повернути другій стороні все одержане нею за угодою, а за неможливості повернення одержаного в натурі, відшкодувати його вартість у грошах. Дієздатна сторона зобов’язана, крім того, відшкодувати другій стороні понесені нею витрати, втрату або пошкодження її майна, якщо вона знала або повинна була знати про недієздатність другої сторони. (З Цивільного кодексу України)

Особи, які не досягли 18 років, у трудових правовідносинах прирівнюються у правах до повнолітніх, а також користуються пільгами в сфері охорони праці, робочого часу, відпусток і деяких інших умов праці. За загальним правилом не допускається прийом на роботу осіб, молодших 16 років, але є винятки для осіб 15-ти літнього і 14-ти літнього віку.

Заходи кримінального покарання не можуть застосовуватися до неповнолітніх за:

- окремі незначні правопорушення (крадіжка фруктів із саду; велосипеда, аби покататися, тощо)

- крадіжки в батьків чи інших членів родини, якщо потерпілі не звернулися до відповідних органів.

---

8. У будь-який момент другої половини заняття зробіть паузу та запропонуйте групі порухатись за допомогою невеличкої рухливої гри.

9. Проводячи групове обговорення підсумків заняття, поставте запитання:

- Чому ми присвятили це заняття? Чи досягнуті, на вашу думку його результати, чому Ви так вважаєте?

- Який з них Ви вважаєте важливим особисто для себе, чому?

- Чи має Конвенція відношення до Вас? Чи є вона важливою для Вас? Чому?

- Що означає "неповнолітній" за законом?

- Чому український закон розмежовує відповідальність дорослих і неповнолітніх?

- Чи повинні, на Вашу думку, неповнолітні нести таку саму відповідальність, як і дорослі?

10. Проведіть вправу "Оцінка", використовуючи один з варіантів вправ, наведених у підрозділі 1.3 (розділ посібника, див. вип. 33, листопад 2002 р. - Прим. ред. бюл.), або свій власний.