версія для друку

Громадянська Освіта, 2003,  №09
Різне, Релігія і школа

Практичне право.

07.12.2003
ЗАНЯТТЯ 6. ЯК І НАВІЩО СТВОРЮЮТЬСЯ ЗАКОНИ?

(З посібника: Суслова О., Семіколенова О., Пометун О. Кроки до права. - К., А.П.Н., 2001. Продовження. Початок публікації - у випусках 30, 33, 36 (жовтень-грудень 2002). З питань придбання шкільних підручників "Практичне право"; підготовки для викладання курсу "Практичне право"; навчання інтерактивним технологіям для їхнього використання у викладанні інших предметів; створення шкільних соціальних проектів та навчання соціальному проектуванню - можна звертатися за адресою: 01133, Київ, вул. Кутузова, 18/7, оф. 819, "Вчителі за демократію та партнерство". Тел./факс (044) 295 43 37. Ел. пошта: teachers@ukr.net

 

ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ

Після цього заняття учениці й учні зможуть:

* пояснювати мету закону, наміри тих, хто створював закони;

* розповідати про проблеми в застосуванні законів;

* обирати рішення, ґрунтовані на певних підставах, та пропонувати альтернативи;

* визначати й оцінювати наслідки прийняття правових рішень.

ЗАПРОШЕННЯ КОНСУЛЬТАНТІВ

Запросіть членів міськради, адміністрації, інших посадових осіб допомогти в цьому занятті.

ПЛАН ЗАНЯТТЯ

1. Представлення теми й очікуваних результатів заняття - 3-5 хв.

2. Правила - 5-7 хв.

3. Знайомство 7-10 хв.

4. Очікування - 5-7 хв.

5. Вправа 1: Закони і постанови - 5-Ю хв.

6. Рухавка - 5 хв.

7. Вправа 2: Жодного транспортного засобу в парку - 35-40 хв.

8. Підсумки - 10-15 хв.

9. Оцінка - 5 хв.

ХІД ЗАНЯТТЯ

1. Представляючи тему і план заняття, запитайте: чому в суспільстві виникає потреба в законах? Які функції виконує закон у нашому житті? Яким шляхом здійснюється законодавчий процес?

Нагадайте, що закон завжди регулює суспільні відносини тоді, коли існує суперечність, конфлікт інтересів окремих людей, різних груп населення або групи людей і суспільства в цілому. Закон спрямований на розв’язання суперечностей, досягнення спільних для більшості населення цілей, на регулювання суспільних відносин, захист прав більшості.

Разом з тим розв’язання конфліктів з позиції права, з позиції закону часто не задовольняє окрему частину населення, обмежує її права. Як правило, прийняття або зміна будь-якого закону є дуже складною процедурою, потребує часу, а коли це відбувається, новий закон одразу піддається критиці з боку незадоволених. Чому завжди відбувається таким чином? Чи можна уникнути таких наслідків?

Зауважте, що на цьому занятті ми спробуємо стати законодавцями і дати відповідь на ці запитання, виходячи з власного досвіду; сформулюйте тему заняття та очікувані результати.

2. Пригадайте з учнями та ученицями правила, запропонуйте їм порівняти їх з переліком правил про правила, який обговорювався на попередньому занятті, і зробіть висновки.

3. Проведіть вправу "знайомство", використовуючи один з варіантів розділу 1.3 або власний варіант.

4. Попросіть учасників та учасниць представити свої очікування у вигляді малюнків.

5. Вправа "Закони і постанови" виконується шляхом бесіди:

А. Почніть заняття з обговорення питань, зумовлених місцевою специфікою, - переконайтеся, що Ви вживаєте правильні терміни:

1) Хто керує вашою школою (інтернатом) і складає правила внутрішнього розпорядку?

2) Хто керує вашим містом, селом, районом, областю, автономною республікою і видає постанови?

Зазначте, що закони нашої держави приймає Верховна Рада. Зрозуміло, що Верховна Рада не в змозі розв’язати всі питання влади на всій території України в усіх сферах життя. Але ж такі правила потрібні, а тому встановлюють їх інші органи та особи - Президент України, уряд (Кабінет Міністрів) - для всієї країни; обласні, міські, районні, сільські ради - кожна на своїй території; окремі міністерства - у своїй галузі. Такі правила також є обов’язковими для виконання тими, кого вони стосуються, їх також захищає і підтримує держава. А визначаються вони в спеціальних документах. Однак вони не є законами, оскільки лише закон має вищу юридичну силу, ці документи вважаються нижче закону, перебувають "під законом", а тому їх називають підзаконними документами. Вони є підзаконними тому, що приймаються на основі закону, у відповідності з законом і для його виконання. До них належать укази і розпорядження Президента України, постанови Кабінету Міністрів, накази та інструкції міністерств і відомств України, акти обласних і районних державних адміністрацій, рішення обласних, районних, міських, сільських, селищних рад.

Запропонуйте учням прочитати роздатковий матеріал до заняття 6 і поставте їм питання, які допоможуть вам з’ясувати, як вони зрозуміли його зміст. (У даній публікації тексти роздаткового матеріалу відокремлений стрічками з літери v - Прим. ред. бюл.)



Вища юридична сила закону означає, що всі інші юридичні документи мають відповідати закону, в жодному разі не суперечити йому і бути складеними на його основі.

Спеціальні юридичні документи - укази Президента, постанови уряду, накази міністерств, постанови і розпорядження місцевих органів влади - називаються підзаконними документами, або актами.

Сільський, селищний, міський голова, голова районної в місті, районної, обласної ради видає розпорядження в межах своїх повноважень.

Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування доводяться до відома населення. На вимогу громадян їм може бути видана копія відповідних актів органів та посадових осіб місцевого самоврядування (ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"),

Виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є встановлення відповідно до законодавства правил з питань благоустрою території населеного пункту, забезпечення в ньому чистоти і порядку, торгівлі на ринках, додержання тиші в громадських місцях, за порушення яких передбачено адміністративну відповідальність (ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").

Рішення ради нормативно-правового характеру набирають чинності з дня їхнього офіційного оприлюднення, якщо радою не встановлено більш пізній термін введення її рішень у дію.



Б. Нагадайте учням, що місцевими органами влади є відповідні ради: обласні, районні, міські, сільські. Вони видають місцеві підзаконні акти - постанови чи рішення (наприклад, про утримання собак на прив’язі, про паркування автотранспорту, про межі міста тощо). Керує діяльністю обласної чи районної ради її голова, якого обирають депутати відповідної ради. Голову ради міста (мера) чи села обирають його жителі.

Поставте групі запитання:

1) Хто керує вашою місцевою або сільською, селищною радою? Мер, глава адміністрації, голова ради?

2) Хто мер вашого міста? Назвіть конкретні імена.

3) Чи знаєте ви якісь постанови, підзаконні акти ваших органів міської влади? Які саме?

6. Запропонуйте групі порухатись за допомогою будь-якої невеличкої рухливої гри.

7. Вправа "Жодного транспортного засобу в парку". Вправа є складною за структурою і містить такі етапи:

А. Запропонуйте учням прочитати справу в роздатковому матеріалі до заняття 6.



ЖОДНОГО ТРАНСПОРТНОГО ЗАСОБУ В ПАРКУ

У самому центрі міста Добропіль - чудовий, затишний парк. Ви можете побачити там траву, дерева, квіти, ігрові майданчики та галявинки для пікніків. Міська рада прагне утримувати парк безпечним і незабрудненим. Члени ради не бажають, аби в ньому було шумно. Міська рада приймає рішення заборонити транспортний рух в парку.

Над усіма входами до парку з’явилися написи: "Жодного транспортного засобу в парку".



Б. Поставте учням такі запитання:

1) Про що свідчить це рішення?

2) Чому міська рада ухвалила це рішення?

3) Якою є мета рішення? Чого хоче досягти таким рішенням міська рада?

4) Чи кожна людина зрозуміє такі написи? Чому? Чи досить чітко вони написані?

В. Скажіть учням, що багато громадян і громадянок незадоволені рішенням і планують оскаржити його. Вони скликали збори громадськості, аби вирішити, які транспортні засоби, описані в ситуаціях, поданих далі, повинні мати право їздити парком. Зважайте на те, що повноваження приймати відповідне рішення має тільки міська рада. Чи вважаєте Ви, що жоден зі згаданих нижче транспортних засобів не повинен рухатись парком?

На початку виконання завдання запропонуйте учням прочитати в роздатковому матеріалі, що є транспортним засобом.



Відповідно до Правил дорожнього руху, транспортний засіб - це пристрій для перевезення людей та вантажів. До транспортних засобів належать: автомобілі, трамваї, тролейбуси, трактори, самохідні машини, мотоколяски, мотоцикли, мопеди, велосипеди, а також гужові та інші транспортні засоби, за винятком інвалідних колясок. Термін не поширюється на велосипеди, мопеди, мотоцикли, санчата, візки, дитячі коляски, які пішоходи везуть руками.



Г. Залежно від розміру групи вправа може виконуватися різними шляхами:

Дискусія у великій групі щодо окремих інтересів, викладених у матеріалі "Хто може їздити парком?" (роздатковий матеріал з папки), - беруть участь усі учасники й учасниці.

Дискусії в малих групах (до 5 осіб). У цьому випадку кожна група обирає "спікера" й "писаря". Попросіть групу прочитати кожну позицію матеріалу й вирішити, що має бути зроблено. Після цього поверніться до великої групи й порівняйте рішення кожної малої групи.

Рольова гра, в якій 7-9 учениць або учнів розігрують випадок і показують інтереси кожної групи в ситуації іншим учням та ученицям. Велика група має вирішити, що треба робити. Спостерігачі робитимуть нотатки щодо слушності висунутих аргументів і врахування вимог закону.

Д. Роздайте матеріал "Хто може їздити парком?" Попросіть учениць і учнів прочитати кожну ситуацію. Треба прийняти такі рішення:

Чи дозволять вони рухатись парком транспортним засобам? Чому так чи чому ні?

Які альтернативні рішення вони можуть запропонувати?



ХТО МОЖЕ ЇЗДИТИ ПАРКОМ?

1. Петро Кальченко мешкає на одному боці міста, а працює на протилежному. Він заощаджуватиме 10 хвилин, якщо їхатиме парком.

2. У парку багато контейнерів для сміття. Люди кидають до них сміття, щоб парк був чистим. Комунальна служба має заїхати й забрати це сміття з парку.

3. "Швидка допомога", що транспортує серйозно травмовану жертву дорожньо-транспортної пригоди, має якомога швидше дістатися лікарні. Найкоротший шлях проходить парком. Жертва може померти, якщо машина не проїде парком.

4. Дві міліцейські машини переслідують підозрюваного й пограбуванні банку. Якщо одна машина проїде парком, то є можливість "затиснути" підозрюваного між двома машинами. Міліція хоче їхати парком.

5. Деякі діти, які відвідують парк, хотіли б покататися на велосипедах.

6. Пан Олександр хотів би привозити свою дитину в парк на дитячому візочку.

7. Уряд дарує місту військовий танк. Він має бути розміщений у парку як пам’ятник воїнам, загиблим на війні.

8. Світлані подобається гуляти парком разом із друзями. Світлана користується візочком з мотором для людей з обмеженими фізичними можливостями.



Е. Поки група працює, намалюйте схему для запису відповідей. Ліворуч мають бути перелічені всі випадки, а праворуч по черзі записані номери груп. Коли групи будуть готові, запишіть їх відповіді стосовно кожного випадку в схемі навпроти кожної групи і попросіть обрати раціональний вихід для кожної ситуації. Тут немає "правильної відповіді".

Є. Обговоріть різницю в рішеннях. Запитайте в учнів і учениць, чому, на їхню думку, виникли відмінності. Попросіть групи, які прийняли відмінні рішення, навести найсильніші аргументи і подивіться, що скажуть на це інші групи. Подальші запитання стимулюють мислення учнів і учениць.

Ж. Коли учениці й учні коментуватимуть ситуації, запитайте їх, чи розглядали вони мету та стиль написання рішення. Як би вони могли поінформувати про це громаду? Як вони визначають "транспортний засіб"? За наявності часу можна провести додаткове обговорення за питаннями, що містяться в роздатковому матеріалі.



1. Петро Кальченко мешкає на одному боці міста, а працює на протилежному. Він заощаджуватиме 10 хвилин, якщо їхатиме парком.

- Чи дозволите Ви Петру їхати парком? Чому так бо чому ні?

- Чи важливо для Петра бути вчасно на роботі?

- Чи будуть заощаджуватися енергія й пальне, якщо машина їхатиме навпростець крізь парк?

- Припускаєте, що він проспить і втратить роботу, якщо запізниться.

- Що може статися, якщо Ви дозволите лише Петрові їхати парком?

2. У парку багато контейнерів для сміття. Люди кидають до них сміття, щоб парк був чистим. Комунальна служба має заїхати й забрати це сміття з парку.

- Чи дозволите Ви комунальній службі їхати парком? Чому так або чому ні?

- Чи буде сподіваною для людей у парку поява великої вантажівки і чи будуть вони обережні?

- Чи приходитимуть люди в брудний парк?

- Чи безпечно для здоров’я накопичувати сміття в парку?

- Як сміття може бути прибране з парку, якщо сміттєзбиральній машині заборонять рухатися парком?

- Які альтернативні методи підтримання належного санітарного стану парку ви можете запропонувати?

3. "Швидка допомога", що транспортує серйозно травмовану жертву дорожньо-транспортної пригоди, має якомога швидше дістатися лікарні. Найкоротший шлях проходить парком. Жертва може померти, якщо машина не проїде парком.

- Чи дозволите Ви "швидкій допомозі" рухатися парком? Чому так чи чому ні?

- Чи буде небезпечним транспортний засіб, який рухається з великою швидкістю?

- Що буде, якщо пацієнт помре у "швидкій допомозі", якій було заборонено рухатися парком?

- Як Ви поставитесь до ситуації, коли людина у "швидкій" не є в критичному стані?

- Якщо Ви дозволите рухатися парком лише спеціальним транспортним засобам, то як Ви визначатимете, які транспортні засоби до них належать?

4. Дві міліцейські машини переслідують підозрюваного в пограбуванні банку. Якщо одна машина проїде парком, то є можливість "затиснути" підозрюваного між двома машинами. Міліція хоче їхати парком.

- Чи дозволите Ви міліцейській машині рухатися парком?

- Чи матиме значення, що грабіжник банку озброєний і небезпечний?

- Чи вплине на Ваше рішення той факт, що грабіжник банку

тільки-но вистрелив у невинного спостерігача?

- Чи будуть маленькі діти знати, що тут рухаються автомобілі?

Чи пам’ятатимуть вони про те, що парком їздять машини?

-Чи можна віднести міліцейську машину до спеціальних транспортних засобів? Чому так

чи чому ні?

- Чи повинна міліція підкорятись тим самим правилам, що й інші громадяни та громадянки міста?

5. Деякі діти, які відвідують парк, хотіли б покататися на велосипедах.

- Чи дозволите Ви дітям кататися на велосипедах у парку? Чому так чи чому ні?

- Чи має значення, що велосипеди використовуються як засіб транспортування їх до парку?

- Чи має значення, що в парку є спеціальна велосипедна доріжка?

- Як бути з ролерами та скейтбордами?

6. Пан Олександр хотів би привозити свою дитину в парк на дитячому візочку.

- Чи дозволите Ви дитячому візочку рухатися парком? Чому так чи чому ні?

- Чи можуть батьки доставити дитину в парк, не використовуючи візочок?

- Чи буде несправедливо відносно батьків з дітьми заборонити їм привозити дітей до парку візочками?

7. Уряд дарує місту військовий танк. Він має бути розміщений у парку як пам’ятник воїнам, загиблим на війні.

- Чи буде погано, якщо в парку стоятиме пам’ятник?

- За призначенням танк - транспортний засіб.

- Чи є він транспортним засобом як пам’ятник?

- Що може репрезентувати танк? Чи має це значення?

8. Світлані подобається гуляти парком разом із друзями. Світлана користується візочком із мотором для людей з обмеженими фізичними можливостями.

- Чи дозволите Ви рухатися парком візочку, на якому пересуваються люди з обмеженими

фізичними можливостями?

- Чи є візочок з моторчиком транспортним засобом?

- Чим ця ситуація відрізняється від інших?

- Чи існують закони, які захищають право людини рухатися візочком у парку?



3. Для проведення заключної дискусії попросіть учнів та учениць відповісти на такі запитання:

* Чи слід змінити рішення міської ради?

* Що саме потребує зміни?

* Чи мають закон, рішення тощо розписуватися так детально, щоб усі громадяни і громадянки могли зрозуміти, що він (воно) означає?

* Яке покарання є прийнятним за порушення цього рішення?

* Чи має рішення містити вказівку на покарання?

Й. Додаткове завдання: попросіть учениць і учнів скласти нове рішення у такому формулюванні, яке б задовольнило, на їхню думку, більшість громадян міста. Поясніть, що рішення обов’язково повинно мати назву, дату прийняття, пояснення, чому і навіщо воно приймається (його мета), перелік конкретних дій або заходів, визначення осіб, які будуть його виконувати, покарання за недотримання, підпис особи, що склала.

8. Підсумки заняття обговорюються за такими питаннями:

* Як Ви розумієте, що таке мета закону (підзаконного акта)? Наведіть конкретні приклади свого розуміння мети закону (підзаконного акта) на матеріалі цього уроку.

* Як Вам здається, чи не створило рішення, що обговорювалося, більше проблем, ніж могло б виникнути без нього?

* Що ми розуміємо в цьому випадку під наслідками прийняття закону (підзаконного акта)?

* Що ми розуміємо під проблемами застосування закону? Поясніть на прикладах цього заняття.

* Чи змінилося Ваше ставлення до цього рішення після роботи на занятті?

* А до законів взагалі? Як саме?

* Чи повинні громадяни брати активну участь у житті громади, як вони мають це робити?

* Чи можна таким шляхом, який був показаний на занятті, досягти збільшення активності громадян і громадянок у вирішенні питань громади? Чому?

9. Закінчуючи заняття, зробіть вправу "Оцінка". Це може бути варіант з розділу 1.3 (розділ посібника: див. випуск 33, листопад 2002 - Прим. ред. бюл.) або Ваш власний.

Рекомендувати цей матеріал

X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль