ЧИМ ЖИВЕ СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ: ДОСВІД - ЛУГАНСЬКИЙ, ПРОБЛЕМИ - ЗАГАЛЬНОУКРАЇНСЬКІ (2)

16-17 листопада в місті Кремінній Луганської області відбулась обласна конференція лідерів молодіжних і студентських організацій Луганської області "Молодіжний рух Луганщини: досягнення, проблеми, перспективи". Її організаторами стали Обласне управління у справах сім’ї та молоді Луганської обласної державної адміністрації та ряд обласних громадських організацій. Під час роботи конференції працювало чотири секції, одна з яких була присвячена проблемам розвитку студентського самоврядування. Модераторами секції були Володимир Щербаченко (голова Студентського братства Луганщини) та Андрій Акімов (голова обласної організації Асоціації правозахисних організацій студентів України). Допомагали в модерації тренери Студентського братства Анна Печенкіна та Ксюша Ґоптарєва.

В роботі зібрання взяли участь близько 20 представників студентських НДО, профспілок, органів студентських самоврядування (надалі у тексті - ОСС), молоді адміністратори ВНЗ, представники обласних ЗМІ. Лідери обласного студентського руху, учасники секції, представляли вісім вищих навчальних закладів II-IV-го рівня акредитації з чотирьох населених пунктів області.

Понад п’ятигодинна робота у великих і малих групах переповнена палкими дискусіями, з’ясуванням відмінностей в розумінні обговорюваних проблем, пошуком спільних підходів та компромісів завершилась прийняттям спільної резолюції. Важливо зазначити, що непросте обговорення, що точилося під час узгодження підсумкового документу, допомогло учасникам зборів краще з’ясувати проблеми пов’язані з розвитком студентського самоврядування. Власне висвітленню обговорюваних на цій секції тем і присвячена ця стаття.

ШТРИХИ ДО ІСТОРІЇ СТУДЕНТСЬКОГО РУХУ

Традиційно, за радянських часів, у вищих навчальних закладах України офіційними репрезентантами студентських проблем та інтересів були студентські профспілки та комсомольські комітети. Студентське самоврядування у більш - менш розвинутій формі було, як правило, екзотикою і функціонувало в окремих ВНЗ великих міст як педагогічний експеримент.

З розвалом СРСР комсомол канув в лету. На його місці виникли незалежні студентські організації - Українська студентська спілка, студентські братства, Союз українського студентства, Об’єднання студіюючої молоді "Зарево". З часом з’явились і незалежні студентські профспілки - "Поступ" та "Пряма дія", які, нажаль, реальної конкуренції офіційним студентським профспілкам у всеукраїнському масштабі так і не склали. Останні залишались наймасовішими студентськими організаціями і часто зберігали у своїй діяльності далеко не кращі традиції "шкіл комунізму". З метою посилення власних впливів в середині 90-х "офіційні" студентські профспілки об’єднались в Асоціацію правозахисних організацій студентів України - АПОСУ.

З початком 90 - х років також відкрилась нова сторінка і в історії розвитку українського студентського самоврядування. Відбувається поступова законодавча регламентація існування та діяльності органів студентського самоврядування. Так, у 1991р. Верховна Рада прийняла закон України "Про освіту" (23.03.1991 №100/91-ВР), який містить визначення органів громадського самоврядування в освіті та їх основні права. Двома роками пізніше з’являються "Типові правила внутрішнього розпорядку в студентських гуртожитках навчальних закладів Міністерства освіти України", затверджені наказом міністра освіти України № 440 від 09.12.1993, в яких регулюється діяльність студентського самоврядування в студентських кампусах. У 1996 році світ побачило "Положення про вищий державний заклад освіти" (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 5.09.1996 № 1074), яке містить розділ "Органи студентського самоврядування у вищому закладі освіти". Зрештою півтора роки тому міністр освіти України своїм наказом № 166 від 3 квітня затверджує досить розлоге і достатньо прогресивне "Положення про студентське самоврядування у вищих закладах освіти". Останнім офіційним документом, що регулює діяльність студентських самоврядувань є закон України "Про вищу освіту" прийнятий на початку 2002 року. Глибоко не заглиблюючись в аналіз вищеперерахованих законодавчих актів зазначимо, що за демократичністю окремих норм та "прописаністю" найбільш прогресивним є "Положення про студентське самоврядування..." 2001 року. Таким чином, за одинадцять років української незалежності з’явилось, хоч і не дуже широке та не зовсім доглянуте, проте реальне законодавче поле, в межах якого і розвивається українське студентське самоврядування.

СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ ТА ПРОФСПІЛКА: ХТО КРАЩЕ ЗАХИСТИТЬ СТУДЕНТА ? (ІСТОРІЯ КОНКУРЕНЦІЇ)

До створення цього законодавчого поля доклались, принаймні, на рівні декларацій про необхідність розвитку самоврядування новопосталі на початку 90-х рр. студентські НДО та незалежні профспілки. Не маючи сил і ресурсів для створення власних первинних структур у кожному ВНЗ, вони (студентські НДО та незалежні профспілки) побачили у самоврядуванні чудовий засіб для того, щоби зруйнувати монополію офіційних профспілок на панування в студентському середовищі. Від так, вони активно виступили за розвиток ОСС. Адже органи студентського самоврядування мають створюватись у кожному ВНЗ, таким чином вони практично автоматично перетворюються у конкуруючу із профспілкою структуру (хоча може бути і по іншому). Тим більше, що згідно існуючого законодавства сфери діяльності студентських самоврядувань і студентських профспілок є дуже близькими.

ПРОФСПІЛКА

Щоправда профспілки мають унікальні гарантії, закріплені законом, які потенційно дозволяють їм як більше нікому ефективно захищати права студентів. Закон "Про професійні спілки, права й гарантії їх діяльності" забороняє будь-яке втручання в їх діяльність, яке здатне обмежити права профспілок або перешкодити їх діяльності. Жодна інша громадська організація не має таких законодавчо закріплених можливостей впливати на адміністрації ВНЗ, захищати студентські права та інтереси.

Власне студентська профспілка має право:

- вносити до адміністрації ВНЗ або до вищих інстанцій пропозиції, які стосуються покращення організації навчально-виховного процесу й виробничої практики, раціонального використання бюджету ВНЗ, покращення умов побуту й відпочинку студентів, медичного обслуговування тощо;

- ставити перед адміністрацією ВНЗ та вищими органами питання про притягнення до відповідальності керівних працівників ВНЗ за неповажне ставлення до потреб студентів;

- забезпечувати активну участь представників профспілки у виборах ректора, деканів факультетів, вчених рад ВНЗ, атестаційних, тарифікаційних і приймальних комісій та комісій із розподілу молодих фахівців;

- контролювати виконання адміністрацією ВНЗ встановлених норм завантаження студентів усіма видами навчальних занять, кількості екзаменів і заліків, які виносяться на екзаменаційні сесії, проведення навчальних занять за стабільним розкладом;

- здійснювати громадський контроль за виконанням плану ремонту гуртожитків, об’єктів культурно-побутового обслуговування;

- тощо.

Крім того, адміністрація повинна узгоджувати зі студентською профспілкою наступні питання: навчальні плани й розклад занять; правила внутрішнього розпорядку ВНЗ; питання надання одноразової матеріальної допомоги студентам; відрахування студентів з ВНЗ; призначення працівників на керівні посади студентського містечка, гуртожитків, бібліотеки, спортивних споруд та інші важливі питання студентського життя.

Члени профкому не можуть піддаватися дисциплінарному стягненню без попередньої згоди профкому. Голова профкому, профорганізатор не можуть піддаватися дисциплінарному стягненню без попередньої згоди територіального органу профспілки [ст. 252 КЗПП].

Обрані активісти-профорганізатори мають ряд інших гарантій, які дозволяють їм безперешкодно, не побоюючись за своє подальше навчання, захищати права студентів [ст. 252, 242 КЗПП].

САМОВРЯДУВАННЯ

Таких законодавчо закріплених повноважень та гарантій діяльності, які має профспілка, у органів студентського самоврядування не має. Проте самоврядування має інші переваги. Так, кількість членів справжньої, демократичної (а не радянського типу) профспілки залежить від того, яка кількість осіб написала заяви про вступ до організації та погодилась сплачувати членські внески за послуги цієї організації із захисту їх соціальних та професійних інтересів. У вільному суспільстві не так вже й легко переконати людей віддавати частину своєї зарплати невідомій структурі, тим більше, коли її реальна діяльність із захисту інтересів часто досить сумнівна.

Лідерам же самоврядування у відношенні рекрутації членів до лав організації набагато простіше. Потенційно самоврядування може бути набагато масовішою організацією за профспілку. Але ця справа залежить від підходів. Якщо ми погоджуємось із тезою, що будь-який студент (заочної форми навчання чи стаціонару) автоматично стає членом самоврядування, то більш масової студентської організації у ВНЗ аніж самоврядування не може бути. В такому підході членство у самоврядуванні подібно до громадянства. Як народжена в країні людина, досягши 16-річного віку, стає громадянином, так і у ВНЗ: щойно людину зараховують до ВНЗ як вона набуває права члена самоврядування. В подальшому вже від самої людини залежить чи скористається вона своїми правами (обирати і бути обраною, заслуховувати та вимагати звіти від обраних членів, поширювати та одержувати інформацію).

Проте можуть бути і інші підходи до самоврядування (їх наприклад висловлювали лідери профспілок під час роботи секції на конференції у Кремінній). Позиція частини профспілкових лідерів полягала у наступному: ОСС, як і профспілки, мають бути громадськими організаціями і вступ до них повинен здійснюватись не автоматично, а лише на підставі письмової заяви студента. В такий спосіб молоді лідери профспілкових об’єднань намагались послабити потенційного конкурента в боротьбі за впливи у студентському середовищі.

На нашу думку, студентське самоврядування все ж таки має бути структурою, яке охоплюватиме собою всіх студентів вищого навчального закладу. Студентська ж профспілка від самоврядування має відрізнятись підкреслено добровільним і свідомим характером вступу до неї; свої основні зусилля профспілка традиційно має зосереджувати головним чином на захисті професійних соціальних інтересів студентів. Поруч з іншими, альтернативними, профспілками та громадськими студентськими об’єднаннями вони (профспілкові комітети ВНЗ) мають бути конкуруючими одиницями за влив та посади у самоврядуванні. В такий спосіб в університетах, інститутах, коледжах та училищах будуть створені умови для здорової конкуренції між різними організаціями, а як наслідок - студентські права та інтереси будуть відстоюватись більш ефективно.

ОСНОВНА ПЕРЕШКОДА

Звичайно, можна багато писати і говорити про студентське самоврядування, проте його подальший ефективний розвиток не можливий без вдосконалення існуючої нормативної бази. Саме недосконалість і неповноту законодавства, яке регулює розвиток самоврядування, визначили як основну перепону подальшого прогресу в сфері студентського урядування учасники вищезгаданої секції молодіжної конференції у Кремінній.

В резолюції зібрання студентські лідери проголосили "вважати необхідним :

1. Внести правки та доповнення до існуючих законодавчих і нормативних актів, що регламентують діяльність органів студентського самоврядування у закладах освіти.

2. Розробку та прийняття закону України про "Студентське та учнівське самоврядування".

Ці положення резолюції секції були внесені і до підсумкової резолюції всієї конференції.

ЯК ВДОСКОНАЛИТИ ЗАКОНОДАВСТВО?

Говорячи про проблеми вдосконалення нормативно-правової бази, яка регулює діяльність студентських і учнівських самоврядувань, необхідно повернутись до проблеми виникнення та затвердження тих законодавчих актів, які на сьогодні вже є чинними. Так, здавалося б, Закон України "Про вищу освіту", що знаходився на розгляді парламенту кілька років (законопроект винесено на розгляд 07.10.1999, прийнято на початку 2002 року) мав би бути достатньо досконалим документом і узагальнювати всі найкращі напрацювання в своїй сфері. Проте, як відомо, українська дійсність далека від ідеалу: вітчизняні законодавці не стали ускладнювати собі життя і практично повністю скопіювали у відповідний розділ закону "Положення про студентське самоврядування у вищих закладах освіти" затверджене за рік перед цим наказом міністра освіти. Про процедуру широких громадських слухань за участю студентів, які є активними учасниками навчального і виховного процесу у ВНЗ, депутати просто забули. Не дивно, що коли у вісімдесяти учасників конференції в Кремінній (абсолютна більшість яких - студенти і водночас найбільш активні представники молодого покоління) запитали, хто з них хоч якимось чином брав участь в обговоренні проекту закону "Про вищу освіту" в залі не підвелося жодної руки. Таким чином цілком закономірно, що депутати, які у своїй більшості вже давно забули про студентські проблеми прийняли закон далекий від досконалості та потреб студентів, принаймні в тій частині, яка стосується студентського самоврядування. От і виходить, що тепер необхідні зміни і доповнення. І змін в законодавстві з обговорюваного питання необхідно чимало і почати, очевидно, необхідно з того, що хоча б дати визначення самоврядуванню. Як це не дивно, але в жодному з перерахованих у статті нормативно-правових актів не дається чіткої дефініції цього самого учнівського (студентського) самоврядування.

ЯКИМ БУТИ ДОСКОНАЛОМУ СТУДЕНТСЬКОМУ САМОВРЯДУВАННЮ?

Аби стати дієвим чинником в житті навчальних закладів, на думку студентських лідерів Луганщини, самоврядуванню новими нормативними актами має бути наданий статус юридичної особи. З цим положенням погодились усі учасники секції, незалежно від того чи вони вважають за необхідне прирівняти студентські (учнівські) самоврядування до решти громадських організацій чи надати самоврядуванню спеціального статусу (подібно до того, яким володіють профспілки, які, зрештою, згідно українського законодавства теж є різновидом НДО).

Крім того, учасники секції вирішили записати в її резолюцію положення про те, що в українському законодавстві має бути закріплене обов’язкове фінансування ОСС з бюджету відповідного ВНЗ, у розмірі не меншому 1% від загального річного бюджету ВНЗ. Реалізація цього положення зробить студентські самоврядування значно більш незалежними у їх роботі від адміністрацій ВНЗ, збільшить можливості та масштаби роботи самоврядувань та зробить їх діяльність більш професійною. У ОСС з’явиться можливість утримувати власних штатних працівників.

Також задля розвитку студентського самоврядування, на думку студентських провідників, необхідно внести зміни і до українського податкового законодавства аби підтримати зусилля меценатів та спонсорів, що підтримують ОСС.

Із тією ж таки важливою і вже згаданою вище метою (збільшення незалежності та впливовості ОСС) законодавство має "зобов’язувати адміністрацію ВНЗ узгоджувати з ОСС навчального закладу вартість навчання за контрактною формою".

Окрім того, в законодавстві "необхідно передбачити надання ОСС право укладати з адміністрацією навчального закладу колективну угоду", - говориться в тексті резолюції секції. Хоча 57-й пункт "Положення про вищий державний заклад освіти" передбачає можливість укладення певного договору між керівництвом ВНЗ, студентською профспілкою та ОСС, проте така угода на сьогодні може мати лише моральний вплив на її учасників, оскільки, як вже зазначалось вище, статус самоврядувань лишається до кінця невизначеним а законодавство не передбачає можливості примусових практичних механізмів реалізації положень цих угод.

Також студентські лідери вважають за необхідне "прирівняти статус студента до статусу особи, що знаходиться із адміністрацією ВНЗ у трудових відносинах". Це надасть можливість укладати студентським профспілкам повноцінні трудові угоди з керівництвом ВНЗ, від так - створить додаткові можливості для захисту прав та інтересів студентів.

Обговорюючи проблему договірного врегулювання відносин між студентськими громадами та ВНЗ окремі учасники секції висловлювали думку про доцільність надання права укладати колективну угоду з адміністрацією ВНЗ від імені всієї університетської громади не лише профспілкам та ОСС, а й "класичним" студентським НДО. Учасникам секції була запропонована цікава модель, згідно якої право на укладення колективної угоди може переходити від однієї студентської організації / профспілки / ОСС (якщо їх статус прирівняти до звичайної студентської НДО) до іншої, залежно від того, яка саме структура користується більшою популярністю у студентській громаді ВНЗ. Таким чином, право на укладення колективної угоди від імені студентської громади мають виборювати між собою громадські студентські структури шляхом відкритої конкуренції і проведення голосування. Безперечним плюсами такої моделі є новаторський підхід та той факт, що реалізація подібної моделі посилює і сприяє розвитку організованих студентських структур (насамперед ОСС та студентських НДО). Водночас ця схема потребує подальшої детальної розробки та суттєвих змін у національному законодавстві.

Не лишили поза увагою учасники секції і проблему законодавчого врегулювання відносин профспілок та студентських самоврядувань. На їх думку, законодавство має зобов’язувати ОСС та профспілки співпрацювати з метою вирішення студентських проблем, зокрема узгоджувати річні плани діяльності.

ЯКИЙ ЖЕ ВИСНОВОК?

Підбиваючи підсумки статті зазначимо, що на думку студентських лідерів Луганщини для подальшого розвитку студентського самоврядування необхідне вдосконалення існуючої нормативної бази з даної проблеми, зокрема прийняття закону України "Про студентське та учнівське самоврядування".

Зміни та доповнення до існуючих законодавчих і нормативних актів, що регламентують діяльність органів студентського самоврядування мають перед усім:

- чітко визначити статус ОСС та надати йому права юридичної особи;

- посилити незалежність студентського самоврядування у відносинах з адміністраціями ВНЗ насамперед за рахунок надання гарантій обов’язкового фінансування ОСС, можливості ОСС впливати на фінансове становище ВНЗ та права студентського самоврядування укладати колективні угоди з адміністраціями ВНЗ;

- врегулювати відносини ОСС із профспілками та студентськими організаціями.

Очевидно, що розробка та впровадження висловлених студентськими лідерами ідей у національне законодавство - справа кропітка та не зовсім швидка і, що важливо, потребує об’єднання зусиль як професійних законотворців, представників адміністрацій навчальних закладів так і лідерів студентських НДО, профспілок та ОСС. Перший крок до цього вже зроблено…

Інформацію про студентське самоврядування шукайте на сайті Студентського братства Луганщини www.stud.org.ua в розділі "Студентське самоврядування".