версія для друку

Громадянська Освіта, 2002,  №33
Різне, Релігія і школа

ПРАКТИЧНЕ ПРАВО

06.12.2002

З посібника: Суслова О., Семіколенова О., Пометун О. Кроки до права. - К., А.П.Н., 2001.

Початок розділу, а також перелік інших видань програми "Практичне право" див. у N30 (286), жовтень 2002. З питань придбання підручників "Практичне право"; підготовки для викладання курсу "Практичне право"; навчання інтерактивним технологіям для їхнього використання у викладанні інших предметів; створення шкільних соціальних проектів та навчання соціальному проектуванню - можна звертатися за адресою: 01133, Київ, вул. Кутузова, 18/7, оф. 819, "Вчителі за демократію та партнерство". Тел./факс (044) 295 43 37 (У попередніх випусках було вказано неправильний телефон - пробачте! - Ред.). Ел. пошта: teachers@ukr.net

1.2. МЕТОДОЛОГІЯ І ТЕХНІКА

У цьому розділі Ви знайдете опис основних методів і технік, що використані в курсі "Кроки до права". Отже, познайомтеся з його змістом до початку роботи.

КЕРОВАНІ ФАНТАЗІЇ

Мета: розвиток уяви учнів і мотивація навчання.

Викладач читає заздалегідь підготовлену фантазію, або ж її розвиває група. Доцільно використовувати для індивідуальної і групової роботи з метою виявлення думок і почуттів.

Прикладами керованої фантазії можуть бути теми "Світ, де відсутні закони" або "Світ, в якому всі дотримуються законів" тощо.

ТВОРЧА ПРАЦЯ

Мета: застосування правових знань, розвиток навичок творчої праці в учасників і учасниць.

У тренінгу застосовують виготовлення колажів, креслення, малювання, моделювання, складання пісень, поем, історій чи ігор. Може здійснюватися індивідуально і в групі. Важливо пам’ятати, що така форма має на меті активізацію аудиторії для продукування ідей, а не перевірку хисту до малювання чи співу.

КОЛО ІДЕЙ

Мета: метод дозволяє швидко активізувати всіх учасників і учасниць, підвищити інтерес до обговорюваної проблеми.

Це вправа, в якій кожен має можливість сказати щось швидко, по черзі відповідаючи на запитання чи висловлюючи свою думку або позицію. Кола корисні для швидкого моніторингу того" як група чи кожна людина окремо опанувала поданий матеріал. Але не на всі запитання і не вся група погодяться відповідати вголос відверто. Для таких запитань можна роздати міні-анкети.

НАВЧАЛЬНЕ ВІДВІДУВАННЯ

Мета: застосування правових знань учнів та учениць, формування уявлень про функціонування правової системи в Україні, мотивація навчання праву.

Це може бути особливо корисним під час проведення тривалого курсу для перерви в одноманітному перебігу навчання, а також для того, щоб надати можливість утілити теорію в практику. Учні та учениці можуть відвідувати судові засідання, громадські та державні організації, правоохоронні установи тощо. Але ця техніка вимагає дуже ретельної підготовки і планування відвідування з тими особами, які будуть приймати групу, для з’ясування його мети, змісту Та організаційних питань, попередньої короткої зустрічі, на якій присутні обговорюють проблеми, що їх вони досліджуватимуть під час відвідування. По закінченні відвідування слід провести коротку зустріч-підсумок.

Готувати відвідування слід дуже уважно і ретельно, щоб враження, а відповідно й результати були позитивними. Наприклад, внаслідок відвідування в’язниці не повинно виникнути лише почуття страху перед законом загалом. Використання аудіо-і відеозасобів

можливе за наявності відповідних записів, які пояснюють або доповнюють теми, але лише поза основним заняттям, бо з використанням аудіо- і відеозасобів втрачається інтерактивність.

НЕСКІНЧЕННИЙ ЛАНЦЮЖОК

Мета: розвиток в учнів та учениць навичок прийняття особистого рішення та аргументування думки

При виконанні цієї вправи учні та учениці розміщуються біля класної дошки, утворивши лінію - нескінченний ланцюжок думок щодо дискусійної проблеми, з якої існують протилежні точки зору, наприклад: чи можуть статті Конституції забезпечити рівні права? Чи можливо боротися зі злочинністю за допомогою більш суворих законів? У даному методі варто використовувати явно суперечливі проблеми, що характеризуються полярними думками.

Мета: розглядаючи протилежні позиції з дискусійної проблеми, учні та учениці вчаться аналізувати альтернативні позиції, прогнозувати наслідки індивідуальних позицій та політичних рішень для всього суспільства і окремих осіб; практикуються обстоювати власні позиції; вчаться вислуховувати думки інших; одержують додаткові знання з теми.

Порядок проведення:

1) Характеристика проблеми і полярних поглядів. Викладач починає вправу. Полярні позиції розглядаються доволі детально, щоб їх чітко зрозуміли учні та учениці. Ці полярні позиції наочно позначаються в протилежних кінцях класної кімнати або на дошці.

2) Індивідуальна робота: спочатку запропонуйте стисло викласти свою позицію в письмовій формі і навести два найпереконливіші аргументи на користь своєї позиції.

3) Утворення нескінченного ланцюжка: поки учні та учениці викладають свою позицію письмово, викладач креслить на дошці лінію. Коли учні та учениці закінчать писати, він просить представити одну або дві позиції й записати їх уздовж нескінченного ланцюжка (лінії). Поясніть, що через обмеженість місця і часу лише кільком учням та ученицям буде запропоновано зайняти місце біля позиції на нескінченному ланцюжку, що відповідає їхнім переконанням і думкам. Інші учні та учениці прокоментують своє ставлення до проблеми пізніше.

4) Запропонуйте 10-12 учням та ученицям знайти своє місце в ланцюжку та пояснити власну позицію, але не захищати або аргументувати її. Спонукайте учнів та учениць пересуватися уздовж ланцюжка мірою викладу іншими своїх позицій, якщо ті будуть чіткіше визначені. Після цього запропонуйте учням та ученицям відповісти, чи правильно розміщалися учасники та учасниці відповідно до свого розуміння висловлень. На цьому етапі можливе подальше з’ясування позицій.

5) Висловлення думок і обґрунтування: запропонуйте учням та ученицям пояснити, чому вони обрали саме це місце. Учні та учениці можуть відповідати на питання щодо причин без аргументації.

6) Підтвердження протилежних думок: аби переконатися, що учні та учениці слухають і обмірковують протилежні точки зору, варто попросити їх навести інші аргументи, які хоча й суперечать Їхній позиції, але певним чином обґрунтовані й тому змушують їх глибоко замислитися, хвилюють їх або є переконливими.

7) Розгляд наслідків позицій: цей етап дає розуміння чинного закону або політики з проблеми, що аналізувалася, якщо такі є, та впливу певного розв’язання проблеми на суспільство та окремих осіб.

УЯВНА ПРОГУЛЯНКА

Мета: визначити роль законів у повсякденному житті, довести, що закони приймаються не тільки для того, щоб контролювати поведінку в суспільстві, а також для захисту громадян.

Ця методика демонструє учасникам і учасницям багато правил, що безпосередньо стосуються їхнього життя, а також важливість знання цих правил.

Порядок проведення:

1) Скажіть учасникам і учасницям, що Ви розповісте їм "історію", а вони мають зупинити розповідь, коли вона заторкне сферу закону.

2) Почніть з опису Вашої щоденної діяльності, наприклад: "Сьогодні я прокинувся(лась) о 6-й ранку. Я прийняв (ла) душ, одягнувся(лась), поснідав(ла) вівсянкою, випив(ла) чашечку кави, після цього сів(ла) у тролейбус і поїхав(ла) у школу. Я узяв(ла) квиток тощо".

3) Учасники й учасниці мали б зупинити Вас багато разів, щоб указати на такі моменти в розповіді: а) час регулюється законом; б) вода для умивання інспектується міськими службами і має відповідати стандартам, визначеним у законі; в) одяг і меблі мають відповідати встановленим стандартам; г) коробки з-під вівсянки за законом мають містити відомості про склад. Молоко має бути пастеризоване й відповідати стандартам, які регулюються законом; д) транспортні засоби відповідно до закону повинні мати прилади безпеки і контролю рівня забруднення; є) водії повинні мати посвідчення і дотримуватися правил дорожнього руху; ж) вулиці будуються і підтримуються в порядку відповідно до стандартів, регульованих законом; з) податок на додану вартість і податок на соціальне страхування включаються у вартість квитка.

Ви можете запропонувати учасникам і учасницям скласти список усіх юридичних документів, що їм будуть потрібні протягом їхнього життя. Серед них мають бути такі, як: а) свідоцтво про народження; б) учнівський квиток; в) посвідчення водія г) атестат про загальну середню освіту; д) свідоцтво про шлюб; є) диплом спеціаліста; ж) паспорт; з) пенсійне посвідчення.

АЖУРНА ПИЛКА

Мета: створити на уроці ситуацію, яка дає присутнім змоги працювати разом, щоб засвоїти велику кількість інформації за короткий проміжок часу.

Цей метод є ефективним і може замінити лекції у тих Випадках, коли учні й учениці мають засвоїти початкову інформацію перед проведенням основного (базисного) уроку. Він заохочує учнів та учениць допомагати один одному - вчитися навчаючи.

Порядок проведення:

1) Щоб підготувати учнів та учениць до уроку з великим обсягом інформації, доберіть матеріал, необхідний для уроку, і підготуйте індивідуальний інформаційний пакет для учнів (матеріали підручника, додаткові матеріали вирізки з газет, статті тощо).

2) Підготуйте таблички з кольоровими позначками, щоб учасники й учасниці змогли визначити завдання для своєї групи. Кожен входитиме до двох груп - "домашню" і "експертну". Легше спочатку розділити присутніх на "домашні" групи (1, 2, З і тощо), а потім - на "експертні", використовуючи кольорові позначки, що є в кожного учня і в кожної учениці. У кожній групі всі повинні мати різні кольорові позначки. Наприклад, З "домашні" групи (1, 2, 3) із 4-ма учнями (ученицями) в кожній. У першій групі мають бути учасники: перший - з червоною, другий - з синьою, третій - з жовтою, четвертий - з зеленою позначками.

3) Розподіліть усіх за "домашніми" групами від 3 до 5 осіб залежно від загальної кількості і плану розподілу за іншими групами. Кожний учень та кожна учениця мають бути поінформовані, хто входить до його (її) "домашньої" групи, тому що її члени будуть збиратися пізніше. Учні та учениці також мають визначити місце зустрічі після того, як вони стануть експертами.

4) Запропонуйте присутнім розподілитися за своїми "кольоровими" групами, де вони стануть експертами з окремої теми. Наприклад, зберіть усіх "червоних" біля дошки, а всіх "синіх" - у холі. У кожній групі має бути представник (представниця) кожної "домашньої" групи. Наприклад, у "червоній" групі мають бути три учня (учениці).

5) Роздайте пакети з інформацією кожній групі. Група має прочитати й обговорити свій матеріал та стати експертом з цього питання за визначений час (для цього може знадобитися цілий урок, якщо матеріали складні або об’ємні).

6) Учні та учениці в кожній групі отримують завдання такого змісту: а) розпишіть ролі: головуючий, тайм-кіпер і особа, яка ставить запитання; б) прочитайте й обговоріть пакет ваших матеріалів; в) запитайте один в одного, аби переконатися, що кожний (кожна) розуміє матеріал; г) прийміть рішення щодо важливих моментів, яких ви навчите свою "домашню" групу.

7) Запропонуйте учням та ученицям повернутися "додому". Кожний та кожна мають поділитися інформацією, яку вони почули в експертній групі, з членами своєї "домашньої" групи. У "домашніх" групах має бути по одній особі з експертних груп. Учні (учениці) повинні намагатися довести інформацію якісно і в повному обсязі членам своєї "домашньої" групи за визначений викладачем час.

8) Коли всі учні (учениці) засвоять надану інформацію, можна проводити запланований урок.

Отже, коротко техніка містить такі етапи:

1. Оберіть тему.

2. Надайте початкову інформацію.

3. Створіть "домашні" групи.

4. Створіть експертні групи.

5. Скликайте ще раз "домашні" групи.

МЕТОД "ПРЕС"

Мета: цей метод надає учням та ученицям можливість під час уроків виробити аргументи або висловити свою думку з дискусійного питання. Метод допомагає учням розібратися у своїх думках, а також сформувати їх у чіткій і стислій формі.

Метод використовується у випадках, коли виникають спірні питання та коли потрібно зайняти чітку позицію з суспільної проблеми, що обговорюється.

Порядок проведення:

1) Роздайте матеріали, в яких визначено чотири етапи методу ПРЕС:

a) викладіть свою думку (починаючи зі слів: "Я вважаю...")

b) поясніть причину появи цієї думки (...тому що...);

c) наведіть приклади, додаткові аргументи на підтримку вашої позиції (...наприклад...);

d) узагальніть свою думку (зробіть висновок, починаючи словами: Отже, ... Таким чином, тощо.)

2) Поясніть механізм етапів ПРЕС-методу і дайте відповідь на можливі запитання. Наведіть приклади для кожного з етапів.

Алгоритм може бути таким:

a) Я вважаю, що неправильно дозволяти палити в приміщеннях.

b) Тому що паління шкідливе як для курця, так і для тих, хто не палить і знаходиться у приміщенні.

c) Наприклад, медичні дослідження довели, що пасивне паління спричинює рак.

d) Отже, я проти паління в приміщеннях.

3) Запропонуйте бажаючим спробувати застосувати цей метод до будь-якої проблеми за їхнім вибором.

4) Перевірте, чи розуміють учні (учениці) механізм застосування методу.

5) Етапи можна адаптувати, пропонуючи учням (ученицям) наводити кілька варіантів своїх думок або прикладів.

6) Коли завдання буде зрозуміле всім учням (ученицям), починайте вправу.

ЗАПРОШЕННЯ НА УРОКИ КОНСУЛЬТАНТІВ

Мета: взаємодія між учнями (ученицями) і дорослими фахівцями-юристами, працівниками органів МВС, суддями сприяє опануванню навчального предмета, забезпечує ефективнішу роботу з матеріалами і краще розуміння механізмів функціонування суспільства.

Участь консультантів на уроках з основ права може бути надзвичайно корисною. Учні та учениці оцінюють свої шанси на успіх у товаристві дорослих, котрі, як їм відомо, досягли успіху. Викладачі поповнюють свої знання досвідом представників певних професій, що дає їм можливість проводити уроки більш змістовно та цікаво.

Такий досвід має підняти для учнів (учениць) завісу таємничості над темою права і держави, краще зрозуміти, яку роль у суспільстві відіграє запрошений на урок фахівець.

Порядок проведення:

Якщо фахівець запрошується для проведення певної частини уроку, ефект від його допомоги підвищується. При виборі консультанта:

1) Викладач має визначити мету уроку з урахуванням внеску, який може зробити запрошена особа.

2) Викладач має за кілька тижнів спланувати урок, на який запрошують фахівця, визначити роль і обсяг його участі в уроці. Обов’язково слід надіслати запрошуваній особі листа і план уроку.

3) Учні (учениці) мають бути заздалегідь попереджені про запрошення на урок спеціаліста, щоб разом із викладачем підготувати відповідні питання.

4) У класі запрошений фахівець має проводити інтерактивний урок, тоді як викладач керуватиме класом.

5) Виступів у формі лекцій або промов варто уникати.

6) Інформацію, яку надає запрошений фахівець, необхідно застосувати до ситуацій із реального життя.

7) Не приховуйте сувору реальність і суперечності, що існують у повсякденному житті. Будьте чесними з учнями (ученицями).

8) Після уроку викладач обговорює його перебіг з учнями (ученицями), розбирає проблеми або питання, якщо такі виникли.

9) Після уроку варто надіслати гостеві лист подяки.

ПЕРЕГОВОРИ

Мета: навчити конструктивно обговорювати проблеми, не давати конфлікти розпалитися.

Переговори - це офіційне обговорення проблеми двома особами, які перебувають у конфлікті. Для того, щоб обговорення було успішним, необхідно встановити певні правила.

Порядок проведення:

Підготовка до переговорів. Щоб переговори допомогли розв’язати проблему, обидві сторони повинні:

1) з’явитися на обговорення та бути щиро зацікавленими у врегулюванні проблеми;

2) намагатися якомога чіткіше визначити проблему, що є причиною конфлікту;

3) подумати про те, що є істинною причиною конфлікту;

4) відокремити вимоги (позиції) від того, чого сторони насправді хочуть (інтереси);

5) намагатися поглянути на проблему очима сторонньої особи: що хвилює іншу сторону конфлікту, якими є її почуття?

6) розібратися у власних почуттях щодо проблеми, аби зрозуміти реальні інтереси;

7) визначити два рішення, що можуть виявитися найбільш ефективними у розв’язанні проблеми.

Щоб використати процес переговорів для вирішення проблеми, обидві сторони повинні:

1) спільно визначити реальну проблему (проблеми), яку необхідно вирішити;

2) уважно вислухати точку зору іншої сторони, не дозволяти гніву заважати процесу переговорів і вирішенню проблеми;

3) разом обдумати якомога більше варіантів імовірних рішень проблеми; спочатку не відмовлятися від жодного з них;

4) визначити три-чотири варіанти найкращого вирішення проблеми; подумати про позитивні і негативні наслідки кожного варіанта;

5) вибрати один варіант і спробувати застосувати його; навести кілька практичних прикладів, щоб обидві сторони змогли побачити, як може спрацювати обраний варіант;

6) оформити угоду в письмовій формі. Вирішити, що робити, якщо угоду буде порушено.

Після переговорів, щоб процес переговорів допоміг вирішити проблему, обидві сторони мають вирішити, що сказати іншим про те, як проблема була вирішена; якщо створюється враження, що угода не працює, ще раз спільно обговорити проблему.

ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМ

Мета: навчити учнів та учениць самостійно вирішувати проблеми та приймати колективне рішення.

Розв’язання проблем - один з основних видів діяльності громадян. Демократію можна визначити як "вирішення проблем суспільства" на користь більшості.

Порядок проведення:

1) Перед пошуками рішення проблеми учні та учениці визначають її суть.

2) Запитайте в учнів та учениць, чи розуміють вони суть проблеми, що міститься в історії або сценарії. Попросіть їх описати її. Утворюються невеличкі групи, в яких учні та учениці визначають проблему, перш ніж вдаватися до пошуків шляхів вирішення її.

3) Запитайте в учнів та учениць: чи справді вони хочуть розв’язати проблему? Чи є проблема важливою, чи необхідно розв’язати її? Запитайте, чи зацікавлені сторони конфлікту в його розв’язанні.

4) Учні та учениці методом "мозкового штурму" визначають якнайбільше шляхів вирішення проблеми або можливих варіантів. На цьому етапі жодне рішення або варіант не відхиляються і це коментуються. Необхідно генерувати велику кількість ідей.

5) Після завершення цієї роботи поясніть та об’єднайте ідеї.

6) Обговоріть можливі варіанти кожної ідеї, її позитивні та негативні наслідки.

7) Виберіть найкращий варіант і дійдіть згоди щодо його використання для вирішення проблеми (можна шляхом голосування).

8) Виберіть другий і третій варіанти як резервні на випадок, якщо перше рішення виявилося неефективним. Досягніть згоди щодо випробування варіантів.

Етапи вирішення проблеми:

1) З’ясуйте суть проблеми.

2) З’ясуйте важливість проблеми.

3) Обміркуйте всі можливі варіанти її вирішення.

4) Проаналізуйте наслідки кожного варіанта.

5) Виберіть оптимальний варіант вирішення.

6) Якщо рішення виявиться неефективним, спробуйте інший варіант, - і так доти, доки проблему буде розв’язано.

"АКВАРІУМ"

Мета: опрацювання й обговорення навичок дискусії в малій групі, вдосконалення уміння учнів та учениць аргументувати свою думку.

Викладач поділяє учнів на чотири групи і пропонує їм прочитати текст, котрий містить норми, що будуть потрібні при виконанні наступ- ного завдання.

Порядок проведення.

1) Одна з груп сідає в центрі класу (або на початку середнього ряду в класі, де стоять парти). Це необхідно, щоб відокремити діючу групу від слухачів певною відстанню.

2) Ця групи отримує листа із ситуацією і таке завдання:

- прочитайте вголос ситуацію;

- обговоріть її в групі, використовуючи метод дискусії;

- дійдіть до спільного рішення за 3-4 хв.

3) Поки група займає місце, вчитель ознайомлює клас з цим завданням і нагадує правила дискусії в малих групах. Групі пропонується вголос прочитати ситуацію та обговорити її розв’язання.

4) Решта учнів класу мають тільки слухати, не втручаючись у хід обговорення. На цю роботу групі дається 3-5 хв.

5) Через 3-5 хвилин група займає свої місця, а вчитель ставить класу питання:

- чи погоджуєтесь Ви з думкою групи?

- чи була ця думка достатньо аргументована, доведена?

- який з аргументів Ви вважаєте найбільш переконливим?

На таку бесіду відводиться до 2-3 хв.

6) Після цього місце в "Акваріумі" займає інша група і обговорює наступну ситуацію. Всі групи по черзі мають побувати в "Акваріумі", і діяльність кожної з них мусить бути обговорена класом.

7) Наприкінці вчитель упродовж 2-3 хв. має прокоментувати міру володіння навичками дискусії в малих групах різних груп та учнів і звернути увагу на необхідність та напрями подальшого вдосконалення таких навичок. У межах "Акваріуму" можна підбити підсумки уроку, або, за браком часу, обмежитись об- говоренням роботи кожної групи.

МЕДІАЦІЯ

Мета: беручи активну участь у пошуку реальних рішень, учні та учениці визначають проблеми, виробляють та підтверджують свої позиції, висловлюють власні точки зору, знаходять потенційно нові рішення і доходять згоди.

Медіація - це процедура вирішення конфлікту. Вона здійснюється нейтральною третьою стороною (медіатором), що допомагає двом учням і ученицям у врегулюванні їхнього конфлікту.

Все це - необхідні навички громадян.

Порядок проведення:

1) Поясніть складові методу і дайте відповідь на всі можливі питання.

2) Запропонуйте учням (ученицям) словничок для визначення термінів (медіатор, інтереси, позиції).

3) Виберіть конфлікт, який учні спробують розв’язати. Це може бути історична подія, реальна сучасна ситуація або власний конфлікт. Для першої спроби посередництва виберіть просту проблему, оскільки завдання полягає в тому, щоб учні (учениці) вивчили всі етапи. Мірою набуття учнями та ученицями дедалі більшого практичного досвіду, вони можуть переходити до вирішення складніших або делікатніших проблем.

4) Розподіліть між учнями та ученицями ролі. Це легко зробити, залишаючи їх на своїх місцях. Троє сідають у невелике коло, при цьому 1 і 3 будуть сторонами, що сперечаються, а номер 2 - посередником.

5) Учитель надає можливість всім учням та ученицям виступити в ролі посередника.

Етапи медіації:

1) Вступна частина: медіатор намагається допомогти учасникам суперечки розслабитися і пояснює їм основні правила розв’язання конфлікту: учасники та учасниці повинні сидіти, можуть звернутися з проханням про перерву під час бесіди.

2) Виклад історії: кожна особа розповідає про те, що відбулося. Особа, котра порушила проблему, зазвичай першою викладає свою версію. Переривати розповідь не дозволяється. Потім свою версію викладає інша сторона.

3) Визначення позицій та інтересів: медіатор намагається зрозуміти кожну сторону конфлікту, вислуховуючи їхні: версії, узагальнює думку кожної особи, ставить питання, Іноді, щоб пересвідчитися в тому, що все зрозуміло, посередник просить сторони, що сперечаються, ставити Питання й узагальнити точку зору один одного.

4) Визначення альтернативних рішень: сторони, що сперечаються, обмірковують можливі варіанти вирішення проблеми. Медіатор складає список варіантів, а потім просить кожну сторону, що сперечається, висловитися щодо кожного можливого рішення.

5) Зміна й обговорення рішень: залежно від висловлених думок учасників суперечки, посередник може допомогти їм змінити деякі можливі рішення і визначити більш прийнятне рішення, з яким обидві сторони можуть погодитися.

6) Досягнення згоди: медіатор допомагає сторонам, що сперечаються, дійти згоди, прийнятної для них обох. Ця згода оформлюється письмово. Сторони конфлікту обговорюють план дій на випадок, якщо досягнута ними угода не спрацює.

* * *

1.3. СТРУКТУРНІ ВПРАВИ

Вправи, вміщені в цьому розділі, повторюються на кожному занятті, надаючи йому структурної чіткості, оформленості, завершеності, допомагають підтримувати позитивну психологічну атмосферу, ефективно досягати поставленої мети.

На перших заняттях проводяться самі ці вправи; коли Ви бачите, що група вже може сама проводити такі вправи, запропонуйте учням та ученицям самостійно готувати і проводити їх.

* * *

ПРАВИЛА

Мета: запровадити правила й дотримуватися їх з учасниками й учасницями групової роботи для створення відповідного клімату на заняттях.

Цією вправою починається кожне заняття.

Запропонуйте послідовно правила, наведеш нижче, запитуючи після кожного, чи погоджується з ним група. Після погодження запишіть ці правила на великому аркуші паперу і використовуйте на кожному занятті:

1) приходити вчасно, не запізнюватися;

2) бути позитивними у висловах і ставленні до інших;

3) в не критикувати себе та інших;

4) говорити по черзі, надаючи слово кожному і кожній, стисло й розбірливо;

5) не перебивати, слухати інших;

6) добровільність: говорити за бажанням, брати активну участь у занятті без спонукання з боку викладача та інших членів групи;

7) конфіденційність: особиста інформація (вона інколи буває інтимною) не виноситься за коло тренінгу й не обговорюється

8) персоніфікація: слід говорити від свого імені: "Я думаю, я відчуваю...", - не пов’язуючи власну думку з гіпотетичними "іншими".

Запитайте в групи, чи є доповнення, і запишіть їх, якщо вони відповідають невимушеній дружній атмосфері.

Якщо хтось з учасників чи учасниць не погоджується з одним чи кількома правилами або Ваші докази виявилися непереконливими для людини, попросіть довіритися Вам і застосувати правило. По закінченні заняття або при нагоді пізніше (на цьому самому занятті чи через кілька занять) поверніться до цього правила й обговоріть із групою його необхідність і корисність.

Завжди ввічливо і поважно ставтеся до групи. Тільки тоді Вас оцінять і поважатимуть вашу майстерність та авторитет.

ДОДАТКОВІ ПОРАДИ ВИКЛАДАЧУ

Дуже важливо, щоб правила були схвалені групою. Можна сказати, що в межах групи створюється маленька країна, і це перший і основний її закон - Конституція. Спробуємо дотримуватися її.

У разі порушення можна запропонувати прийнятий на багатьох подібних тренінгах жест - підняті перед собою на рівні обличчя руки долонями вперед. Це дуже миролюбний жест, який показує доброзичливість і незагрозливість намірів.

Перелік правил не є сталим і непорушним, але наведені є засадничими. Учасники й учасниці можуть доповнювати його. Важливо записати перелік разом із групою, а не приносити заготовленим заздалегідь. Це створить атмосферу спільних зусиль, а не нав’язаних "дорослими" настанов.

Дуже важливо також дотримуватися послідовності подання правил. Перше правило дисциплінує групу. Друге - правило позитивності - є одним із головних, бо спрямовує діяльність у конструктивне русло. Наступні правила, починаючи з правила "не критикувати", логічно випливають із попереднього. Повторюючи правила на наступних заняттях, слід акцентувати на цьому увагу присутніх.

* * *

ЗНАЙОМСТВО

Мета: поступове знайомство учасниць та учасників між собою та створення невимушеної атмосфери.

Ця вправа, як і попередня, використовується на кожному занятті в різних варіантах. Деякі з них наведено нижче. Можна застосувати й інші варіанти за вибором викладача. Будь-який варіант вправи розпочинається з того, що людина називає своє ім’я, а потім виконує другу частину вправи, за бажанням пояснюючи свій вибір (тварини, нового імені тощо).

ВАРІАНТИ ВИКОНАННЯ

ГРА В ІМЕНА / Перший учасник чи учасниця називає своє ім’я, а потім додає характеристику, яка починається з тієї самої літери, що й ім’я, супроводжуючи це рухом, який відтворює названу характеристику. Наступні учасники й учасниці можуть повторювати всі попередні імена, додаючи наприкінці своє.

ІСТОРІЯ ІМЕНІ / Всі присутні по черзі розповідають історію отримання ними саме цього імені.

Я ЗМІНЮЮ СВОЄ ІМ’Я / Кожна людина називає своє справжнє ім’я і те, яке вона хотіла б мати.

Я ЧЕРЕЗ ДЕСЯТЬ РОКІВ / Кожна людина називає своє ім’я і презентує свою діяльність, організацію, захоплення... через десять років. Дуже популярне в молодіжній аудиторії, а також цікаве і корисне дорослим.

УЛЮБЛЕНІ ТВАРИНИ / Кожна учасниця та учасник називає тварину, на яку вони хотіли би перетворитися. Назва тварини має супроводжуватися відповідним рухом, який характеризує названу тварину.

Я ХОЧУ ВАМ. ПРЕДСТАВИТИ... / Група розбивається на пари. Учениці й учні протягом 3-5 хв. розповідають про себе, міняючись місцями. Після цього відбувається презентація своїх сусідів у великій групі.

ЗАКОН НА МОЄМУ ШЛЯХУ / Кожний і кожна назива своє ім’я і закон, на дію якого натрапили сьогодні.

* * *

ОЧІКУВАННЯ

Мета - визначення кожним і кожною своїх власних очікувань від заняття, а зрештою і від усього, що збираєтесь робити.

Цій вправі передує представлення викладачем теми та очікуваних результатів (завдань) заняття. Триває 10-15 хв.

По колу, за принципом добровільності, учасники й учасниці мають сказати: "Я очікую від сьогоднішнього заняття..."

Запитайте, для чого ми робили цю вправу, для чого взагалі треба повідомляти про свої очікування.

Підбийте підсумок щодо важливості визначення мети як у великих, так і в малих справах. Пам’ятаймо, що реальність - це втілена мрія.

* * *

"КРИГОЛАМИ" АБО "РОЗІГРІВ"

Мета - вправи допомагають учасникам та учасницям розслабитися і познайомитися, створюють атмосферу довіри в групі. Вони мають заохочувати до участі та взаємної підтримки.

Це короткі вправи, які теж використовуються на початку заняття. В процесі навчання Ви зможете створювати нові види таких вправ, але, безумовно, матимете якісь улюблені. Ми пропонуємо лише кілька для ініціації творчості викладачів.

До них можна віднести вправи "Я пишаюсь...", "Добра справа, яку я зробила або зробив учора (минулого тижня, минулого літа тощо)", "Що я ціную в собі?", "Що в мені цінують інші?" тощо.

Важливо підібрати такі "криголами", які найбільше подобаються групі.

* * *

ПІДСУМКИ ЗАНЯТТЯ

Мета - з’ясувати, чи досягло заняття своєї мети, які нові знання, навички, ставлення, ціннісні орієнтації сформовані в учасників та учасниць.

Підсумки можна підбити шляхом групової бесіди, анкетування, заповнення листків взаємоконтролю або самоконтролю, тестування, виконання невеличких індивідуальних творчих завдань тощо.

* * *

ОЦІНКА

Мета - визначити, чи збіглося очікування від заняття з тим, що відбулося, навчитися робити висновки щодо власної участі в занятті, емоційно завершити заняття (10- 15хв.). Нижче наведено кілька варіантів такої оцінки.

ВАРІАНТИ ВИКОНАННЯ

ПІРАМІДА ПОЗИТИВНИХ ПОЧУТТІВ. Викладач говорить, що впродовж дня (або курсу, або заняття) ми здобули нові знання, а тепер побудуємо піраміду позитивних почуттів. Він або вона підходить першим чи першою і, простягаючи руку в центр, повідомляє, про що він або вона дізналися сьогодні. За принципом добровільності підходять всі присутні поклавши свою руку на руки присутніх, повідомляють, що вони дізналися сьогодні.

ВІНОЧОК. Всі присутні по черзі кладуть руку на плече сусідові зліва (або справа, але всі в одному напрямку) і дарують знання або навички, набуті впродовж заняття чи курсу. В кінці віночок замикається. Викладач говорить, що, приймаючи руку, ми не розриваємо вінок, а приєднуємося до великого вінка тих, хто вже пройшов подібні тренінги або заняття. Ми можемо згадати про нього і в радісну і в тяжку хвилину - хай наше коло дасть нам підтримку.

ВАЛІЗА (РЮКЗАК). Намалюйте на папері валізу чи рюкзак і попросіть присутніх по черзі сказати, що з тих знань і навичок, які вони отримали нині, візьмуть з собою в дорогу.

А це місце для оцінки, вигаданої Вами...

Рекомендувати цей матеріал

X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль