ЧИМ ЖИВЕ СТУДЕНТСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ: ДОСВІД - ЛУГАНСЬКИЙ, ПРОБЛЕМИ - ЗАГАЛЬНОУКРАЇНСЬКІ

"Ось бачите – це моє самоврядування. Я його малюю як коло. Зовні воно виглядає єдиним і цілим… Але насправді… всередині – дірка"

З виступу активіста студентського

самоврядування одного з університетів

Луганська

"– Маша, чому Ви перестали брати активну участь в діяльності нашого самоврядування?

– Таке самоврядування мене не цікавить.

– Ваша поведінка геть зіпсувалась. Наступного року МИ до студради Вас не оберемо."

З розмови студентки і заступника

декана з виховної роботи.

Кілька місяців тому в Луганській обласній бібліотеці для юнацтва відбувся семінар-нарада лідерів та активістів органів студентського самоврядування (надалі в статті – ОСС), студентських організацій та профспілок вищих навчальних закладів Луганська. Цей захід організувало Студентське братство Луганщини за сприяння Асоціації "Школа Лідерів" з міста Варшава, громадської організації "Європейський діалог" з міста Львів та Управління у справах сім’ї та молоді Луганської обласної державної адміністрації.

Офіційно тема вищезазначеного заходу звучала як "Запровадження позитивного досвіду ОСС Польщі та України в діяльність студентських самоврядувань вищих навчальних закладів Луганська", адже цей семінар проводився тренерською командою Студентського братства і був частиною проекту "Польський досвід – студентам України". Якщо ж говорити простіше, то понад два десятки молодих людей з семи вищих навчальних закладів Луганська зібрались для того, аби обговорити те, що треба зробити аби студентське самоврядування перестало бути, як влучно і багатозначно сказав один з учасників семінару, "діркою".

Отже під час зустрічі її учасники ознайомилися з польським досвідом діяльності ОСС (докладному опису цього досвіду була присвячена окрема стаття в одному з попередніх номерів "Громадянської освіти"), законодавчою базою, яка регулює діяльність студентських самоврядувань. Крім того студентські лідери обговорили роль самоврядувань в захисті прав та інтересів студентів, забезпеченні вторинної зайнятості студентської молоді, перспективи співпраці студентських самоврядувань з державними установами, молодіжними організаціями та бізнесовими структурами.

Важливою складовою семінару виявився обмін досвідом діяльності ОСС та думками щодо подальшого процесу розвитку студентського самоврядування у ВНЗ нашої країни. Власне, ця стаття і присвячена окремим проблемним моментам, що їх вдалося обговорити чи принаймні означити на цьому семінарі.

Форми і методи роботи ОСС.Під час виконання творчих завдань виявилось, що жодних проблем із формами та методами діяльності ОСС Луганська не мають. Учасниками були названі десятки як реально існуючих, так і потенційно можливих видів діяльності, якими займаються або могли б зайнятись студентські самоврядування. Наведемо лише частину з них: видання малотиражної газети студентського самоврядування (наприклад, студентська газета "Радар", Луганський інститут внутрішніх справ) або створення стінних газет; інтелектуальні та дебатні клуби, театральні студії, команди КВК; надання юридичної допомоги студентам та населенню; створення студентських музичних програм; проведення предметних олімпіад; організація студентських трудових загонів та допомога студентам у працевлаштуванні; створення студентських інтернет-сайтів; організація творчих вечорів, спортивних змагань та днів здоров’я, туристичних поїздок, курсів іноземної мови; допомога студентам при поселенні до гуртожитку; лобіювання соціальних інтересів студентів (наприклад, права на пільговий проїзд в транспорті).

Структура ОСС.Відповідно до форм роботи студентські лідери визначили комісії (відділи), які б могли існувати в ОСС та займатись вищеназваною діяльністю:

Юридична комісія.

Культурно-масова комісія.

Соціально-побутова / житлово-побутова комісія.

Економічна комісія.

Комісія по зв’язках з громадськістю/ інформаційна комісія.

Комісія соціального захисту.

Спортивна комісія.

Науково - дослідницька комісія.

Комісія з працевлаштування студентів.

Секретаріат.

Що негаразд у нашому домі?Здавалося б студентські лідери розуміють, чим може займатись ОСС (а часом і успішно це роблять), усвідомлюють ефективну структуру самоврядування, проте протягом семінару від його учасників регулярно звучали нарікання мовляв "а у нас реальних ОСС не має", "в нашому ВНЗ самоврядування і профспілка – одне і те саме", "а наші керівники взагалі нічого не роблять", "ми не знаємо хто обирав нашого голову студентського парламенту" і т.п. Ще однією неприємною рисою в розвитку луганських ОСС (очевидно, подібна ситуація характерна для переважної більшості українських ВНЗ) є відсутність правозахисної роботи в діяльності самоврядувань. Хоча одним з основних завдань ОСС (про це говорить здоровий глузд і так визначає, Закон України "Про вищу освіту" та "Положення про студентське самоврядування у вищих закладах освіти", затверджене наказом міністра освіти № 166 від 03 квітня 2001р.) є захист прав студентів, але саме про цей напрямок роботи учасники семінару говорили дуже мало. Це при тому, що загальновідомо: проблем з реалізацією своїх прав у студентів вистачає.
 

Демократичні процедури в ОСС.Очевидно, причин вище перерахованих негативних явищ в діяльності самоврядувань декілька. Це, насамперед, відсутність демократичних (а часом і будь яких) виборів до органів студентського самоврядування. В свою чергу це зумовлює безвідповідальність "виборних" керівників перед студентською громадою. "Виборні" ОСС не займаються виконанням своїх функцій, не піднімають і не вирішують справді актуальних для студентів проблем, бо не почувають себе зобов’язаними це робити. 

Горе-лідери ОСС скоріше відчувають за одержані посади вдячність перед адміністрацією ВНЗ, яка закриває очі, а часом і ініціює проведення недемократичних виборів. Оскільки в самоврядуваннях часто відсутні справжні демократичні вибори, то годі й говорити про наявність в них процедур звітності, а також про інформування студентів про діяльність самоврядних босів, повний доступ членів самоврядування та й навіть керівників середньої ланки ОСС до документації студентської структури.

Активність студентів.Недемократичність ОСС (яка протиприродна самій суті самоврядування) робить ці студентські структури справою небагатьох. Студенти, що бачать фальш і обман, не бажають віддавати свій час і зусилля організації, на діяльність якої вони мають надзвичайно обмежений вплив. Знов таки, з віддаленості ОСС від проблем студентів витікає їх бездіяльність, формалізм у роботі, зосередженість самоврядувань на культурно-масових заходах (що можуть приносити прибуток і водночас покликані повернути симпатії студентів до організаторів видовищ).

Вплив адміністрації ВНЗ на діяльність ОСС.Природно, що з огляду на існуючий стан речей виникає питання: а хто може змінити ситуацію в ОСС? На нашу думку (як це не парадоксально) найбільшим впливом на студентське самоврядування користується адміністрація ВНЗ. Так само вважають і самі лідери студентських самоврядувань. Серед сорока чотирьох лідерів і активістів луганських ОСС, які виявили бажання взяти участь у семінарі "Запровадження позитивного досвіду ОСС Польщі та України в діяльність студентських самоврядувань ВНЗ Луганська" ми провели опитування. Мета цього міні-дослідження була така: визначити думку вищеназваної категорії осіб про те, наскільки вагомим є вплив адміністрації на діяльність ОСС. Отже, 4,5% опитаних вважають, що адміністрація ВНЗ має повний контроль над діяльністю ОСС; 63,6% - визначають вплив адміністрації ВНЗ на діяльність ОСС як "вирішальний"; п’ята частина опитаних думає, що ректорати та деканати "іноді втручаються в діяльність студентських самоврядувань". Жоден з опитаних не оцінив позицію адміністрацій ВНЗ по відношенню до ОСС як нейтральну або байдужу.

Таким чином результати міні-дослідження показують, що абсолютна більшість опитаних молодих лідерів визнає, що очолюваними ними структурами, які уособлюють собою всю студентську громаду ВНЗ, насправді керують адміністрації. Ті самі адміністрації, чиї інтереси можуть як співпадати з інтересами студентів, так і бути діаметрально протилежними…

Але повернемось до питання студентської активності в ОСС. Якщо адміністрації ВНЗ мають найбільший вплив на розвиток ОСС, то саме вони і мали б першими докласти зусиль до пробудження студентів до більш активного громадського життя. І часто особи, які відповідають за виховну роботу по всій вертикалі адміністрації ВНЗ, таки докладають неабиякі зусилля аби "активізувати" студентів. Особливо це помітно під час проведення виборчих кампаній, всенародних відзначень окремих свят (наприклад, 9-го травня), під час відвідань ВНЗ високопосадовими чиновниками або при організації громадських робіт на благо університету чи міста. У таких випадках студенти використовуються як масовка або як дармова робоча сила. В умовах такої "активізації" адміністрація ВНЗ має можливість регулярно спостерігати як студенти під різними приводами всіляко намагаються уникнути ролі схвалюючих статистів та/або безоплатних працівників. Розчаровані представники адміністрації при першій же нагоді готові поскаржитись на "несвідомість, ледачість та безініціативність" "сучасного" студентства.

Можливо представникам адміністрацій не спадає на думку, що студенти лише тоді масово виявлять бажання брати участь в житті університетів, коли відчуватимуть свою зацікавленість в цьому, свою можливість брати участь не лише в реалізації кимсь визначених завдань, а й в їх постановці та прийнятті рішень щодо їх реалізації. Одним словом, активна участь студентів в громадському житті ВНЗ та діяльності ОСС не можлива без демократизації системи відносин в цих таки університетах та ОСС.

Чи готові "генерали" вищої освіти віддати команду "Вільно!"? Проте важливим лишається питання: чи готові адміністрації ВНЗ до демократизації відносин у власних навчальних закладах, чи здатні впоратись із викликами і проблемами, що їх принесе реальне студентське самоврядування? Адже демократично обрані ОСС – це не лише сотні студентських ініціатив, престиж навчального закладу, виховання активних і свідомих громадян, це також і здатність студентів захистити свої права, готовність поставити перед адміністрацією незручне питання чи проблему, обмежена можливість адміністрації в маніпулюванні студентським середовищем у власних політичних та економічних інтересах. Напевно більшість керівників вищих навчальних закладів в Україні до сьогодні не готова повністю відмовитись від патерналістської моделі відносин з ОСС, профспілками та студентськими організаціями і прагне заради власного спокою і далі підтримувати стагнацію в організованому студентському середовищі.

Очевидно, що і Міністерство освіти та інші спеціалізовані владні структури не готові/не бажають та й не бачать великої потреби в демократизації відносин у вищій школі, в тому числі і через надання належного місця ОСС (як найбільш повноправному представнику студентства) в прийнятті і реалізації рішень, які стосуються життя студентської громади ВНЗ. Власне, про подібне ставлення говорить і прийняття закону України "Про вищу освіту", в якому з’явився розділ, присвячений студентському самоврядуванню. Його автори, очевидно, не переймаючись особливо проблемами студентства, обмежились лише тим, що один до одного переписали до вищезгаданого закону "Положення про студентське самоврядування у вищих закладах освіти", яке дещо раніше затвердив своїм наказом міністр освіти.

Хто подбає про студентське самоврядування, коли нікому це зробити? Таким чином наочно бачимо ситуацію, коли нікому крім самих студентів, лідерів їх органів самоврядування, профспілок та громадських організацій особливо і не хочеться дбати про розвиток ОСС, їх належне місце в системі управління ВНЗ. Так само добре відомо, що слово студентів про власну роль та роль ОСС в житті ВНЗ означатиме набагато більше, ніж будь-чиї інші слова. Але чи хочуть самі студенти сказати це слово, грати більш активну роль в житті власних університетів?

Перед початком семінару ми провели ще одне невеличке опитування вже серед відібраних учасників семінару. Зверну увагу на той факт, що до участі в семінарі були запрошені ті лідери і активісти ОСС, які займають активну життєву позицію, мають демократичні переконання та намагаються активно відстоювати студентські інтереси. Отже, учасникам заходу було запропоновано визначити ті проблеми, вирішення яких дозволило б покращити діяльність ОСС. Не зважаючи на особливість особового складу учасників більшість з опитаних молодих лідерів, хоча і усвідомлюють, що адміністрація ВНЗ має вирішальний вплив на діяльність ОСС (70 % опитаних), проте лише менше половини з них вбачають в цьому проблему, розв’язання якої дозволило б покращити діяльність ОСС. Напевно та частина молодих лідерів, яка усвідомлює цю проблему, і могла б за певних обставин стати каталізатором демократичних змін в самих ОСС, в системі взаємовідносин адміністрація ВНЗ - організоване студентство, що позначилося б і на рівні демократизації вищої освіті в цілому.

Проблеми розвитку ОСС.Аналізуючи перешкоди на шляху розвитку ОСС, майже всі учасники семінару вирішили, що змін потребує насамперед система фінансування ОСС; практика та система інформування про діяльність студентських самоврядувань, а також, що потрібна активізація самих студентів.

Нагадаємо, що на сьогодні питання фінансування органів студентського самоврядування законодавчо не врегульовано і діяльність самоврядувань залежить від примхи чи доброї волі ректора. Гроші на розвиток студентських ініціатив лишаються важливим важелем досягнення лояльності ОСС по відношенню до адміністрації ВНЗ.

Що стосується інформування студентів про діяльність ОСС (якщо є про що інформувати), то тут часто-густо справи не кращі. Далеко не завжди ОСС мають власні дошки оголошень чи стінні газети. Як правило інформування обмежується нечастими усними повідомленнями, іноді – об’явами в друкованому вигляді. Часом можна прочитати статтю про ОСС в загальноуніверситетському виданні. Малотиражна газета студентського самоврядування, очевидно, ще кілька років лишатиметься великою рідкістю.

Серед інших проблем ОСС, що потребують вирішення, студентські провідники Луганщини відзначили необхідність підготовки студентів до роботи в ОСС та потребу у змінах в структурі самоврядувань.

Що чекає студентське самоврядування: підсумки та перспективи.Підбиваючи підсумки статті окреслимо основні проблеми та перспективи подальшого розвитку ОСС. Отже, на сьогодні в українських ОСС накопичений достатньо великий досвід форм і методів роботи в студентському середовищі, наявний потужний людський потенціал. Таким чином, існують передумови подальшого успішного розвитку студентського самоврядування. Перешкоджає такому розвитку низка проблем. Як правило, лідери студентських самоврядувань схильні вбачати означені складнощі розвитку насамперед в браці фінансування, пасивності студентів та недостатній обізнаності студентів про ОСС. Водночас є всі підстави вважати, що основною проблемою розвитку студентського самоврядування є, насамперед, його залежність від адміністрацій ВНЗ, відсутність в діяльності ОСС процедур виборності та звітності, прозорості та демократизму в роботі. Саме така ситуація породжує пасивність студентства і невисоку ефективність діяльності ОСС. Отже подальший розвиток ОСС неможливий без демократизації відносин в середині ОСС та між ОСС та адміністраціями ВНЗ. В умовах необізнаності та/чи небажання представників владних структур, адміністрацій ВНЗ сприяти демократичному розвитку ОСС основна робота з такого розвитку має бути ініційована та здійснена самими студентами. Основні зусилля з вдосконалення діяльності ОСС мають бути спрямовані на ствердження незалежного статусу ОСС (законодавче забезпечення такого статусу; закріплення фінансової незалежності самоврядувань); розвиток демократичного лідерства, покращення внутришньо-організаційного менеджменту та вдосконалення комунікаційних технологій в діяльності ОСС.

P.S. Повертаючись же до підсумків заходу, з опису якого починалася ця стаття, зазначимо, що він завершився рішенням учасників продовжити спільний пошук можливостей вдосконалення роботи власних організацій задля вирішення студентських проблем. А нещодавно в Луганську вже пройшов обласний навчальний тренінг з проблем лідерства та стратегічного планування в діяльності ОСС.

Графічна обробка соціологічних даних. Євген Шкондін