версія для друку

Громадянська Освіта, 2002,  №09
Різне, Релігія і школа

"УЧНІВСЬКЕ САМОВРЯДУВАННЯ. ПРАКТИЧНИЙ ПОРАДНИК"

06.12.2002

Продовжуємо публікацію матеріалів з посібника, що розроблений колективом інструкторів Фонду "Освіта для демократії" (Польща) під керівництвом Кшиштофа Становського. Українська версія: Товариство Лева (м. Львів)

Товариство Лева

вул. Ю.Дрогобича, 8/12

79000, Львів

тел/факс (0322) 74-42-64

e-mail: lev@lion.lviv.ua

lion_society@mailcity.com

Foundation for Education for Democracy, Podwale 5/30, 00-252 Warszawa, Poland

phone/fax: (48-22) 277636

edudemo@edudemo.org.pl

http://www.fed.ids.pl

РОЛЬ ОПІКУНА САМОВРЯДУВАННЯ

Хороший опікун Самоврядування - це неоціненній скарб. Він є союзником учнів у найскладніших ситуаціях. У деяких регіонах Польщі опікуна називають радником Самоврядування. Це дуже влучне означення, яке відображає суть його функції.

Відповідно до ст. 55 Закону про систему освіти у Польщі опікуна вибирає Учнівське Самоврядування. Спосіб обрання опікуна повинен бути зазначений у регламенті Самоврядування. Перед тим, як зробити вибір, треба докладно обдумати всі кандидатури. Від вдалого вибору багато залежить.

Опікун Самоврядування:

* обирається Учнівським Самоврядуванням серед вчителів, які висловлюють на це згоду;

* виконує функції радника Самоврядування;

* не входить до органів влади Самоврядування - він виконує функцію посередника між Самоврядуванням і вчителями, батьками та місцевою громадою;

* допомагає зрозуміти правила, що діють у школі;

* допомагає вести фінансову документацію, організовувати збори і т.п.

ДЕ ВЗЯТИ ДОБРОГО ОПІКУНА?

Дуже рідко він приходить сам і з власної волі. Вчителі побоюються, що вони змушені будуть все робити за Самоврядування або що учні "викинуть номер", за який їм доведеться відповідати.

Якщо Самоврядування хоче мати доброго опікуна, воно саме змушене його знайти серед доброзичливих і охочих до співпраці вчителів. Коли ж знайде такого кандидата, повинно вмовити його співпрацювати. Переконати, що він потрібен як доброзичливий радник, що він не буде змушений все робити сам, що він не буде відповідальним за наслідки рішень, прийнятих Самоврядуванням, що насправді учні самі собі порадять, а розраховують тільки на його допомогу та підтримку.

ЧИ ТРЕБА ЗНАТИ ЗАКОНИ?

"Наш народ відстоює позицію, що дотримання закону дає сталу гарантію свободи, а його недотримання - це шлях, який веде до тиранії. Американці можуть не погоджуватися із законом, але не можуть його не дотримуватися." (Джон Ф. Кеннеді)

Учнівське Самоврядування є демократичною організацією. Це, зокрема, означає, що воно є правовим інститутом і діє, опираючись на закон. З одної сторони намагається, щоб закони були демократичними, з іншої ж - щоб їх дотримувалися.

Нормативних актів у школі є дуже багато. Значна їх частина стосується насамперед учнів. В Україні найважливіші з них: Закон про освіту. Закон про загальну середню освіту, Положення про загальноосвітні навчальні заклади, Державний стандарт загальної середньої освіти.

Давнє латинське прислів’я нагадує: "Ніхто не може прикриватися незнанням закону (Ignoratia juris nocet)". Якщо учень не знає, коли він може складати іспит і чи може взагалі, не знає, які наслідки може мати його часта відсутність на уроках з одного і того ж предмета, не знає, що кожної хвилини може отримати інформацію про свої оцінки, - у цьому він повинен звинувачувати насамперед себе.

Є також документи, які приймаються за участю учнів (Статут Школи, Регламент Школи тощо). Якщо, створюючи їх, учні не подбають про свої інтереси, ніхто за них цього не зробить. Якщо вони не допильнують, щоб у Статуті Школи були відображені права учнів, то й мати їх не будуть. Якщо учні не допильнують, щоб у Регламенті Школи записали кількість контрольних робіт на тиждень, то може статися, що матимуть їх по три на день. Якщо у Регламенті УС запишуть, що кожне їхнє рішення повинен затвердити директор школи, вони перестануть бути самоврядуванням. Які закони для себе створять - такі й матимуть.

До усіх нормативних документів у школі можна отримати доступ. Жоден з них не є таємним. Деякі правила повинен повідомити класний керівник. Про інші можна попросити опікуна Самоврядування, речника прав учня чи дирекцію школи.

Дотримання закону за будь-яких обставин є корисним для учнів. Якщо будемо дотримуватися закону - навіть тоді, коли це для нас складно, - можемо сподіватися, що закон нас захищатиме. Тільки у виняткових ситуаціях, якщо у небезпеці найвищі для нас вартості і немає можливості розпочати легальну акцію, можемо зважитися на акт громадянської непокори.

РУКИ ДО РОБОТИ

Одним із головних завдань кожного керівника є залучення якнайбільшої кількості учнів до роботи своєї організації. Як показує досвід багатьох учнівських самоврядувань у Польщі, це завдання не з простих. Часто буває, що активно у них діє не більше, ніж 2-3 особи.

Виконання усього власноруч зазвичай є простішим, ніж координування роботи багатьох осіб. Набагато простіше керувати автомобілем, ніж командувати залогою вітрильника зі 100 осіб. Проте є цілі, яких можна досягнути самому або з невеликою групою товаришів.

ЧОМУ ВАРТО ШУКАТИ СПІВРОБІТНИКІВ?

* Одна голова - добре, а дві - краще. У роботі Самоврядування добре використати знання та вміння інших.

* Залучені особи відчувають спільну відповідальність за результати роботи самоврядування.

* Розподіляючи роботу між кількома особами, кожен матиме менше роботи.

У кожній школі є десятки учнів, готових активно долучитися до роботи Самоврядування. Очевидно, більшість з них ніколи не долучилася до його діяльності, оскільки:

* вважають, що Самоврядування не займається важливими і потрібними речами;

* ніхто не попросив їх про допомогу (Дослідження показують, що цю причину найчастіше називають у разі незалучення до роботи. Учні не є настільки відважними, щоб виявити ініціативу. Вони чекають на пропозицію співпраці і. ніколи її не отримують);

* ніколи не чули про те, чим займається Самоврядування. (Багатьом діячам здається, що всі знають, чим займається їхня організація. Це омана. У дійсності "сірий" учень зазвичай має лише приблизне уявлення про роботу Самоврядування).

НОВІ ОБЛИЧЧЯ

Плануючи дискотеку, експедицію в Антарктиду, зустріч з депутатом Парламенту чи будь-яке інше завдання, ми повинні відповісти на три основні запитання:

* Для яких робіт нам потрібні добровольці?

* Якими знаннями і вміннями вони повинні володіти?

* Чому вони можуть бути зацікавлені у співпраці з нами?

У минулому році одне з учнівських самоврядувань планувало організацію новорічного свята для дітей-інвалідів. Правління з кількох осіб не змогло б усе приготувати. Перш, ніж попросити про допомогу шкільних товаришів, члени Правління підготували список, який допоміг відповісти на запитання: КОГО ШУКАЄМО?

ЩО ТРЕБА ЗРОБИТИ? / КІЛЬКІСТЬ ОСІБ / ЯКІ ЗДІБНОСТІ БУДУТЬ ПОТРІБНІ?

1) Збирання подарунків і приготування пакунків / 4-5 / Розмови зі спонсорами, вибір відповідних для дітей подарунків, естетичне оформлення пакунків

2) Оформлення залу / 2-3 / Елементарні художні здібності

3) Приготування частування / 5-8 / Приготування канапок, випічки, компоту, оформлення столу

4) Театрик / 6-10 / Приготування шопки1 для дітей, костюм св. Миколая

5) Музичне оформлення / 2-3 / Вміння користуватися аудіоапаратурою, наявність касет із записами

6) Привезення і відвезення дітей / 20-25 / Тато чи мама з автомобілем, усмішка, терплячість і трохи вільного часу

7) Проведення ігор і забав з дітьми / 5-7 / Обізнаність з іграми, вміння організовувати забаву

8) Ведення каси акції / 1-2 / Вміння вести фінансову документацію до нормативних актів УС

9) Фотозйомка/ 1-2/ Фотоапарат і вміння ним користуватися

10) Запрошення, подяки / 1-2 / Художні здібності, вміння працювати на комп’ютері

Коли Правління УС вже докладно знало, кого потребує, воно звернулося з проханням про допомогу до керівників класних самоврядувань. Новорічне свято для дітей-інвалідів стало великим успіхом для цього самоврядування.

ДОБРОВОЛЬЦІ - ЯК ЇХ ЗНАЙТИ?

ОГОЛОШЕННЯ: Учнівське Самоврядування запрошує до співпраці усіх бажаючих. Роботи вистачить для кожного.

Плакат, з якого починається цей розділ, є, звичайно, непорозумінням. Ніхто серйозний на нього не "купиться". Ті, у кого достатньо відваги, щоб самому прийти до Самоврядування, вже у ньому є. Щоб залучити інших, треба звернутися до них із конкретними пропозиціями. Є багато способів пошуку добровольців. Можна заохотити старост класів залучити до роботи УС у школі ще одного учня з кожного класу, можна пошукати кандидатів серед учасників акцій, організованих Самоврядуванням (сьогодні був спостерігачем, може наступного разу це Ти ). Інший спосіб - розповсюдити серед учнів анкету про їхні очікування від Самоврядування і допомогу, яку вони готові йому надати. Така анкета могла б мати такий вигляд:

Ім’я і прізвище___

Клас___ Домашній телефон___

Що у діяльності Самоврядування протягом останнього року Ти вважаєш найбільшим успіхом? ___ ___

Що треба змінити чи покращити? ___

Чого Тобі бракувало в роботі Самоврядування? ___

У яких справах самоврядування Ти б найбільш охоче брав участь (зазнач три, що Тобі найбільше відповідають):

() - Редагування учнівської газетки

() - Доброчинні акції

() - Робота у Раді Школи

() - Ведення літопису

() - Організація культурних акцій

() - Організація розваг, дискотек

() - Учнівський кооператив

() - Робота у комісії речника з прав учня

() - Співпраця з самоврядуваннями в інших школах

() - Інші (які?)___

Скільки часу Ти можеш присвятити роботі у Самоврядуванні:

() - Не більше, ніж годину на тиждень

() - 1-5 годин на тиждень

() - 6-10 годин на тиждень

() - кілька годин від часу до часу

Кожен з нас має здібності, потрібні для роботи Самоврядування. Одні можуть працювати з комп’ютером, інші знають іноземні мови, грають на гітарі чи можуть вести бухгалтерію. Які свої зацікавлення та вміння Ти вважаєш придатними для роботи Самоврядування?

___

РОЗМОВЛЯЄМО ОДИН З ОДНИМ

Одним із важливих завдань учнівського самоврядування є допомога учням, вчителям, батькам, адміністрації та місцевій громаді у налагодженні конструктивного діалогу. Якщо ми вийдемо під час перерви у коридор великої школи, нам закладе вуха від жахливого шуму. Складається враження, що всі говорять і. ніхто не слухає. На жаль, така ситуація трапляється не тільки у коридорі на великій перерві. Погана школа - це школа, в якій всі - вчителі, учні, дирекція, батьки - тільки говорять. Кожен зосереджується на тому, щоб висловити свою думку, і не слухає інших.

Лідер спілкується з тими, кого він представляє. Слухає і розуміє те, про що говорять інші. Знає не тільки те, про що люди кажуть , але також те, про що вони думають і що відчувають.

Досвідчені громадські діячі знають, що слухати значно складніше, ніж говорити. Бути добрим слухачем - одна з найважливіших рис представника Учнівського Самоврядування.

Табличка внизу може допомогти нам удосконалити свої здібності.

ХОРОШИЙ ПРОМОВЕЦЬ

* Перш, ніж почати говорити, сам розуміє, що і для чого хоче сказати.

* Може чітко висловити те, що хоче сказати.

* Говорить просто, ясно і. коротко.

* Знає, до кого говорить.

* Вміє зацікавити.

* Заохочує слухачів до висловлювання своїх думок.

* Його слова підтверджуються вчинками.

* Слухає і розуміє те, що говорять інші.

ХОРОШИЙ СЛУХАЧ

* Справді хоче слухати.

* Показує своє зацікавлення і розуміння.

* Зосереджує увагу на змісті сказаного, а не на особі промовця.

* Розуміє не тільки слова, а й хід думки промовця.

* Питає і. слухає відповіді.

* Позитивно ставиться і до теми, і до промовця.

* Уникає поспішних висновків.

ХОРОША РОБОТА ЗАСЛУГОВУЄ НА ТЕ, ЩОБ ПРО НЕЇ ВСІ ЗНАЛИ

Важливою частиною успішного порозуміння є інформування інших про те, що відбувається. Якщо Учнівське Самоврядування нічого не робить, краще опустити завісу мовчання. Якщо ж зусиллями багатьох осіб ми зробили щось важливе, треба постаратися, щоб повідомити про це якнайширше коло осіб. Кожен гучний успіх Самоврядування додає йому союзників як серед учнів, так і серед вчителів та дирекції. Хороша інформація допоможе створити сприятливу атмосферу, що в майбутньому означатиме більшу кількість співробітників, нових спонсорів, доброзичливу допомогу вчителів, батьків, місцевого самоврядування.

Перелік тих, хто повинен отримати інформацію про нашу роботу, практично безмежний. Це можуть бути: учні, вчителі, дирекція школи, батьки, дружні самоврядування з навколишніх шкіл, спонсори (існуючі та потенційні), органи місцевого самоврядування, преса, місцеве телебачення (не забувайте про місцеве кабельне телебачення), жителі нашої місцевості.

Надаючи інформацію кожному з адресатів, треба подати її так, щоб вона була зрозумілою і не викликала жодних сумнівів.

Якщо хочеш, щоб учні прийшли на збори, не пиши: "Завтра збори Учнівського Самоврядування", а вкажи дату, годину, місце зустрічі, її тему, тривалість. Пам’ятай також, що треба чітко вказати, кого запрошуєш. Завдяки цьому ти уникнеш ситуації, коли одні чекають у гардеробі, інші - у найближчій кав’ярні, а решта пішла додому, бо подумала, що "завтра" було вчора.

Кожна добре подана інформація повинна:

* містити повідомлення: Що відбулося / відбудеться? Коли? Хто в цьому бере участь?

* бути написана зрозумілою мовою,

* мати привабливу й естетичну форму,

* бути актуальною (не варто посилати до місцевої газети інформацію про конкурс, організований два роки тому),

* повідомляти про подробиці (прізвища учасників, висловлення вдячності спонсорам),

* повідомляти, де можна отримати додаткову інформацію (прізвище, адреса, телефон).

Не можна вилучати з інформаційної діяльності жодної особи чи групи учнів. Це величезна робота, вона повинна бути спільною, добре налагодженою справою усіх активних членів Учнівського Самоврядування.

ЗАСОБИ УСПІШНОГО ВЗАЄМОРОЗУМІННЯ:

* інформаційна секція,

* учнівські газетки,

* рубрика у місцевій газеті,

* шкільні лінійки,

* радіовузол,

* плакати і листівки,

* систематичні зустрічі з директором,

* звіти на засіданнях Педагогічної Ради,

* зустрічі з самоврядуваннями інших шкіл,

* зустрічі зі старостами класів,

* участь у роботі Молодіжної ради міста,

* публікації подяк особам, які співпрацювали у конкретній програмі, в місцевій газеті

* інтерв’ю місцевій пресі,

* день зв’язків з місцевою громадою,

* участь УС в роботі Ради міста,

* звітування про роботу УС на виховних годинах,

* дошки оголошень,

* учнівські збори,

* анкети.

ЯК ПРОВЕСТИ ЗУСТРІЧ З . (директором школи, головою міської Ради та іншими важливими особами, від рішень яких багато залежить)

* Перед зустріччю вирішіть, чого ви хочете досягнути. Запишіть це. Обговоріть це із зацікавленими учнями та опікуном Самоврядування чи іншими особами, яким ви довіряєте.

* Зберіть усю доступну інформацію з питання, про яке ви хочете розмовляти.

* Будьте готові до запитань стосовно кожного пункту вашої пропозиції.

* Підготуйте документи, які можуть знадобитися під час зустрічі.

* Вирішіть, хто візьме участь у зустрічі (не більше, ніж 4 особи).

* Домовтеся про зустріч. Передайте співрозмовнику матеріали, про які ви будете дискутувати.

* Зустріньтеся самі за 5 хвилин до призначеного часу.

* Покажіть своєю поведінкою, що залагодження справи є для вас важливим і що ви поважно до неї ставитеся (строгий костюм, пунктуальність, ввічливість).

* Висловлюючи свої пропозиції, покажіть, що розумієте не тільки їхні переваги, але й труднощі, пов’язані з ними. Вкажіть на можливість їх уникнути.

* Уважно слухайте. Дайте зрозуміти, що ви намагаєтеся зрозуміти точку зору співрозмовника.

* Шукайте рішення, яке б влаштувало обидві сторони.

* На закінчення подякуйте за зустріч.

* Відразу після зустрічі зробіть короткі нотатки. Спробуйте оцінити, чи вдалося вам досягнути поставленої мети.

ЗБОРИ

Серед нас немає нікого, хто не брав би участі в яких-небудь зборах. На жаль, зазвичай вони занадто довгі, занадто нудні і безрезультатні. Збори самоврядування можуть бути зовсім іншими.

Збори самоврядування - це збори зацікавлених осіб. Учнівське Самоврядування повинно вирішити важливі справи, що стосуються всіх учнів. Нижче ми подаємо кілька вказівок, які допоможуть нам зробити збори Самоврядування цікавими, добре проведеними, змістовними і короткими. Усім зацікавленим детальнішими подробицями рекомендуємо брошуру Кшиштофа Становського "Основи парламентської процедури", видану Фондом "Освіта для демократії" та перевидану Товариством Лева.

ГОТУЄМО ЗБОРИ

До хороших зборів треба завчасно підготуватися. За це відповідають Голова і Секретар. Перед зборами вони повинні:

1. Повідомити всіх учасників про час, місце і програму зборів.

Збори не повинні бути несподіванкою. Кожен повинен бути до них готовим. Для цього він повинен наперед знати про час зборів (найкраще, щоб збори мали визначений термін, наприклад, кожен другий понеділок місяця о 16.00) і знати, які питання розглядатимуться. Добре також повідомити всіх про тривалість зборів!

2. Підготувати до зборів зал.

Не кожне Учнівське Самоврядування має своє приміщення, де можна було б проводити збори. Однак завжди треба потурбуватися, щоб наші збори відбувалися у комфортних умовах. Добре було б приготувати чай і мінеральну воду та шмат домашнього пирога. Звичайно ж, створити хорошу атмосферу найважче у класі. Але якщо ми все ж змушені його використовувати, давайте спробуємо так переставити столи, щоб присутні не ділились на "владу" (вчителя) і "підлеглих" (учнів).

3. Підготувати матеріали.

Ми повинні завчасно підготувати все, що може знадобитися під час зборів: зошит протоколів, Статут Школи і Регламент Самоврядування, а також матеріали, пов’язані з окремими пунктами програми (наприклад, інформацію про курси, на які ми хочемо послати членів Правління, пропозиції з цінами мікрофонів для радіовузла, проект бюджету дискотеки), а також фломастери і папір для занотовування ідей під час роботи в групах.

ОБОВ’ЯЗКОВІ ЧАСТИНИ ЗБОРІВ ПРАВЛІННЯ

Основним завданням Правління є керівництво поточною роботою самоврядування. Тому збори Правління повинні проводитися систематично (раз на тиждень чи раз на два тижні). Належне проведення цих зборів може полегшити постійний "розклад", що впорядковує їх перебіг.

1. Відкриття зборів

Збори починаємо пунктуально. Завжди. Не чекаючи на тих, хто запізнюється Кожні збори відкриває голова. Він усіх вітає, перевіряє наявність кворуму (визначена у Регламенті кількість учасників зборів, необхідна для прийняття рішення, звичайно більше, ніж половина присутніх), переконується, що секретар веде протокол.

Потім голова нагадує проект порядку денного (список тем, які треба обговорити під час зборів). Проект порядку денного повинен бути всім відомий ще до початку зборів (розісланий, затверджений на попередніх зборах). У разі потреби присутні можуть доповнити проект додатковими пунктами.

2. Затвердження протоколу попередніх зборів.

На початку зборів добре прочитати протокол попередніх зборів. У разі потреби ми вносимо необхідні поправки. Наприкінці всі його підписуємо або голосуємо за’його затвердження.

3. Звіти.

Усі члени Правління повинні орієнтуватися у тому, що відбувається в організації. Тому на зборах окремі члени Правління коротко доповідають про те, чим вони займалися після попередніх зборів: Секретар розповідає про кореспонденцію, що надійшла, Скарбник - про стан каси, Голова - про зустріч із директором. Ті, що отримали на попередніх зборах якісь завдання, повідомляють про це присутніх. Якщо тема, піднята у звітах, є на порядку денному, то у цей момент вона не обговорюється ширше. Разом усі звіти не повинні займати більше, ніж 20 хвилин!!!

4. Незавершені справи.

У цьому пункті ми намагаємося закінчити усі справи, які з певних причин (брак часу, брак необхідної інформації) на попередніх зборах були відкладені для вирішення пізніше. Поки ми не розглянемо незакінчені справи, не варто починати нові.

5. Нові справи.

Звичайно, це найбільша частина зборів. Тут ми обговорюємо всі пропозиції, а потім приймаємо рішення, що стосуються роботи Самоврядування (створення нової секції, присудження нагороди учениці X, організація дискотеки.).

6. Вільні голоси і пропозиції.

Це спеціальний момент для оголошень і повідомлень, які хоче зробити хтось із учасників зборів, або для інших дрібних справ, не внесених до порядку денного. У цьому пункті треба уникати обговорення дуже важливих справ. Якщо їх немає в порядку денному, краще відкласти їх до наступних зборів, ніж обговорювати в останню хвилину.

7. Закінчення зборів.

Для багатьох цей пункт зборів найважливіший. Якщо збори закінчаться згідно з планом, якщо вони не будуть надто довгими і нудними, то на чергові збори з’являться всі учасники.

ДОБРІ ПОРАДИ ГОЛОВУЮЧОМУ ЗБОРІВ

Ведення зборів - справа нелегка.

Головуючий повинен не тільки знати Регламент Самоврядування, Статут Школи і Закон про освіту. Він повинен завоювати довіру присутніх своєю послідовністю, неупередженістю, толерантністю, терплячістю, ввічливістю у будь-якій ситуації. Хороший головуючий не повинен бути "добрим" - він повинен бути справедливим.

Роль головуючого зборів не нагадує роботу кінозірки, це швидше регулювальник руху, який відправляє потяги згідно з розкладом.

9 ПРИНЦИПІВ, ЯКІ ДОПОМОЖУТЬ ВЕСТИ БУДЬ-ЯКІ ЗБОРИ:

1. Розпочати вчасно - це половина успіху.

2. Найважливіший принцип: в один момент - одна тема - одна особа.

3. Кожен може ставити на голосування пропозиції, але він повинен мати підтримку ще хоча б однієї особи.

4. Прослідкуй, щоб меншість мала змогу обґрунтувати свою думку.

5. Той, хто вже висловився з даного питання, не повинен ще раз отримати право голосу, поки не висловляться всі бажаючі.

6. У спірних ситуаціях дозволь висловитися усім сторонам, а потім проведи голосування.

7. Суть кожної пропозиції повинна бути зрозумілою кожному до початку голосування.

8. Голосування проводь так, щоб його результати ні в кого не викликали сумнівів.

9. Кінець - ділу вінець. Пам’ятай про пунктуальне закінчення.

Тому, хто спостерігав за засіданнями Парламенту, може здатися, що ці збори - це головним чином безконечні голосування. Ваші збори не повинні бути такими. Ви можете вести збори не тільки формально - як головуючий, який надає право голосу і позбавляє його. Можна спробувати вести збори зовсім по-іншому:

Головуючий-"хронікер" веде збори за допомогою фломастера і запитання "Що я маю записати?" На великих аркушах паперу він занотовує ідеї учасників зборів, після чого розвішує їх так, щоб кожен добре бачив результати роботи. Мета - записати якомога більше ідей. Потім "хронікер" мобілізує колектив для формулювання свого рішення.

СПОСОБИ ПРИЙНЯТТЯ РІШЕННЯ

Погляди людей відрізняються. Часто вони є діаметрально протилежними щодо одного і того ж питання. Тому демократичні організації виробили способи прийняття рішень у таких ситуаціях. Найбільш поширений спосіб - голосування. Однак це не означає, що воно - єдиний придатний для використання на зборах метод і що воно є у будь-якій ситуації найкращим виходом.

КОНСЕНСУС

У невеликих групах прийняття рішення є більш ефективним, коли замість голосування група намагається виробити рішення, прийнятне для всіх. Процес пошуку таких рішень називається пошуком консенсусу (не плутати з компромісом, який є "середнім" варіантом). Величезною перевагою одноголосне прийнятих рішень є те, що жодна сторона не відчуває себе переможеною і не заперечує проти спільно прийнятого рішення. Досягнення консенсусу є, звичайно, більш трудомістке і вимагає більше часу, ніж голосування, зате воно налагоджує співпрацю між членами групи.

ГОЛОСУВАННЯ

Є багато технічних способів проведення голосування. Нижче ми пропонуємо два найбільш популярні, яких повинно бути достатньо у повсякденній практиці.

ВІДКРИТЕ ГОЛОСУВАННЯ ПІДНЯТТЯМ РУКИ

Це основна форма голосування. Вона застосовується завжди, якщо Регламент Самоврядування не передбачає іншого і не буде внесена пропозиція про таємне голосування. Відкрите голосування підняттям руки проводиться так:

1. Після закінчення дискусії над пропозицією головуючий починає голосування словами:

"Ставлю на голосування пропозицію. (ім’я чи інше визначення автора або змісту пропозиції). З цього моменту до закінчення голосування не можна висувати жодних інших пропозицій.

2. Головуючий нагадує зміст пропозиції і переконується, що всі його зрозуміли.

3. Головуючий по черзі питає:

- Хто за пропозицію?

- Хто проти?

- Хто утримався ?

Усі, хто має право голосу, піднімають руки. Кожна особа може підняти руку лише один раз. Голоси рахує головуючий або інша уповноважена особа.

4. Після підрахунку головуючий інформує про кількість відданих голосів (наприклад, за - 12, проти - 3, утрималося - 5), а потім оголошує результати голосування (пропозицію прийнято або пропозицію відхилено). Кількість відданих голосів і результат голосування обов’язково вносяться до протоколу.

Примітка: Відкрите голосування не можна проводити у таких випадках:

- якщо інше передбачено Регламентом;

- якщо буде оголошено таємне голосування;

- під час виборів органів влади.

ТАЄМНЕ ГОЛОСУВАННЯ НА КАРТКАХ

Випадки, у яких ми застосовуємо таємне голосування, визначає Регламент Самоврядування. Добра практика вказує на проведення таємного голосування:

- у випадку обрання органів влади,

- за бажанням щонайменше 10% тих, хто має право голосу.

Таємне голосування проводить обрана серед учасників зборів Лічильна комісія (зазвичай 2-3 особи). Процедура таємного голосування на картках виглядає так:

1. Комісія готує картки для голосування (добре, якщо це картки з печаткою УС).

2. Комісія інструктує усіх присутніх про спосіб проведення голосування. Роздає картки для голосування. Залежно від типу справи, якої стосується рішення, голосуючий відмічає на картці:

• ТАК, НІ або УТРИМУЮСЯ чи

• прізвища кандидатів і у визначений Комісією спосіб (проставлення хрестика біля прізвища, викреслювання інших прізвищ) робить вибір.

Голос не враховується, якщо: він не був відданий на картці, розданій Лічильною комісією; картка для голосування зіпсована; рішення голосуючого є неоднозначним (закреслена половина прізвища); голос був відданий більшій кількості осіб, ніж потрібно.

3. Лічильна Комісія збирає голоси в урну (на зборах Правління чи Ради досить коробки, капелюха і т.п.).

4. Члени Комісії (і тільки вони) підраховують голоси в усамітненні (в іншому приміщенні чи іншому кінці залу).

5. Комісія оголошує результати голосування: кількість голосів, відданих за кожного кандидата чи пропозицію, та кількість голосів, що не були враховані, інформує про прийняття чи відхилення пропозиції або про чиєсь обрання. Результати голосування треба внести до протоколу.

6. Лічильна Комісія знищує картки з голосами.

Примітка: У випадку персональних виборів (вибори до владних органів, вибір представника для переговорів з дирекцією і т.п.) члени Лічильної комісії не можуть бути кандидатами.

НАЙПРОСТІШИЙ ПРОТОКОЛ

Протокол зборів - це основний документальний запис кожної організації. З точки зору закону він набагато важливіший, ніж хроніка, фотокартки. Це єдиний офіційний документ, що фіксує діяльність Самоврядування. Звичайно, якщо Самоврядування займається лише організацією дискотек і лінійок з нагоди Дня жінок, протокол зборів не має великого значення. Якщо ж ви ведете важливішу діяльність, розпоряджаєтеся власними грішми, протоколи є необхідними для нормального функціонування організації. Вони дають Ревізійній комісії можливість контролювати роботу Правління, дозволяють вашим наступникам зорієнтуватися у попередній діяльності.

У парламенті стенографуються усі висловлювання депутатів. У великих організаціях протоколи містять запис усіх висловлювань учасників зборів. Наш протокол може бути набагато простішим.

Протоколи засідань Правління УС (Ради, Ревізійної комісії) можемо вести у звичайному зошиті. У ньому треба пронумерувати сторінки, на обкладинці поставити печатку Самоврядування і написати:

ПРОТОКОЛИ ЗАСІДАНЬ ПРАВЛІННЯ УЧНІВСЬКОГО САМОВРЯДУВАННЯ ШКОЛИ ___

і можна братися до написання першого протоколу.

Зошит з протоколами зберігає секретар Правління. Він відповідає за ведення протоколу, хоча й не обов’язково повинен писати їх особисто (почергово це можуть робити всі члени Правління). Після закінчення терміну своїх повноважень Секретар передає зошит з протоколами своєму наступникові.

Кожен, навіть найкоротший, протокол повинен відповідати на такі запитання:

* Коли відбулися збори?

* Хто брав у них участь?

* Хто вів збори?

* Хто вів протокол?

* Якою була тема зборів?

* Які рішення були прийняті?

Під протоколом повинні бути підписи протоколюючого і головуючого.

ОЦІНЮЄМО НАШІ ЗБОРИ:

Після закінчення будь-яких зборів добре було б подумати про те, "як було?": У якій атмосфері вони проходили: Чи допомагали ми один одному? Чи намагались ми разом досягти мети?

Подану нижче анкету вже кілька років використовують самоврядування у кількох містах. Після закінчення зборів її роздає усім наймолодший їхній учасник. Кожен намагається самостійно відповісти на всі запитання. Коли усі закінчать, наймолодший учасник збирає анкети. Він підраховує відповіді ТАК і Ні на окремі питання. Результати вивішує на стіні перед початком наступних зборів. Повірте мені - це діє.

ТАКИМИ БУЛИ ЗБОРИ:

(так) - (ні) Атмосфера була приязною і теплою.

(так) - (ні) Багато людей поводилися агресивно.

(так) - (ні) Учасники були пасивними і не виявляли інтересу.

(так) - (ні) Люди намагалися захопити домінуючу позицію і контролювати перебіг розмови.

(так) - (ні) Не вистачало допомоги та інформації.

(так) - (ні) Було багато висловлювань не за темою.

(так) - (ні) Учасники були дуже ввічливими.

(так) - (ні) Відчувалося, що всі були напружені і роздратовані.

(так) - (ні) Ми обговорили усі справи.

ТАКОЮ БУЛА МОЯ ПОВЕДІНКА:

(так) - (ні) Був приязним і привітним для всіх.

(так) - (ні) Особливо не втручався.

(так) - (ні) Зосередився на даному мені завданні.

(так) - (ні) Намагався всіх залучити до розмови.

(так) - (ні) Узяв на себе керівництво частиною зборів.

(так) - (ні) Постійно був точним і конкретним у висловлюваннях.

(так) - (ні) Часто відхилявся від теми розмови.

(так) - (ні) Був роздратований.

(так) - (ні) Був нетерплячий і агресивний.

Шановні читачі бюлетеня "Права людини. Громадянська освіта"!

Дякуємо за надіслані відповіді на запитання анкети. Тим, хто ще не надіслав заповнені анкети, пропонуємо зробити це, якщо є зацікавленість у одержанні друкованою версії нашого видання.)

В наступних випусках "Громадянської освіти" - вибрані твори-есе Шостого Всеукраїнського конкурсу з прав людини.

Просимо вибачити за затримку цього числа.

Володимир Каплун, редактор бюлетеня "Права людини. Громадянська освіта"

Харківська правозахисна група

м. Харків, вул. Іванова, 27, кв. 4

для листів: Україна, 61002, Харків-2, а/с 10430

Тел. (0572) 14-35-58

Тел./факс (0572) 43-64-55

root@khghr.kharkov.ua

http://www.khpg.org

Рекомендувати цей матеріал

X




забув пароль

реєстрація

X

X

надіслати мені новий пароль